Ухвала суду № 137116466, 03.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10196/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

03 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в особі голови Дружик Ірини Степанівни про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним додаткової угоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в особі Голови Дружик Ірини Степанівни, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №49-к від 31.03.2026 «Про продовження контракту з ОСОБА_2 »;

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 04.03.2026 до контракту №118 від 28.12.2020.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

26.05.2026 від позивача за вх. №44621 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.06.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

02.06.2026 від позивача за вх. №47086 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Голови Шевченківської РА № 49-к від 31.03.2026 «Про продовження контракту з ОСОБА_2 » до набрання законної сили рішенням у цій справі; Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії від імені ЛКП «Варшавське-407», підписувати фінансові, господарські та процесуальні документи, представляти інтереси підприємства в судах до вирішення спору по суті.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що на даний час наявна очевидна протиправність розпорядження та «юридична фікція» (п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України). Оскаржуване розпорядження «продовжує» дію Контракту № 118, який припинив свою дію 31.12.2021 у зв`язку із закінченням строку (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Зазначає, що юридично неможливо «продовжити» те, що не існує вже понад 4 роки. Більше того, Додаткова угода № 6, якою нібито реалізовано це розпорядження, була підписана відповідачем 04.03.2026, тобто майже за місяць до винесення самого розпорядження (31.03.2026). Це свідчить про свідоме службове підроблення документів відповідачем та очевидну незаконність акта, що є самостійною підставою для забезпечення позову. Також позивач зазначає, що у судовій справі №466/2363/26 ЛКП «Варшавське-407», представляти яке продовжує нелегітимний керівник ОСОБА_2 , офіційно визнало вчинення «технічних помилок» у фінансових розрахунках (нарахуваннях). Це пряме підтвердження того, що непрофесійне управління особою без належних повноважень вже сьогодні завдає реальних збитків комунальному підприємству та членам територіальної громади (співвласникам), чиї права захищає позивач. Ризик ускладнення виконання рішення суду та настання незворотних наслідків, оскільки ОСОБА_2 має доступ до печатки підприємства та права підпису фінансових документів. Кожен день її незаконного перебування на посаді - це десятки підписаних договорів, актів та платіжних документів від імені ЛКП. У разі скасування розпорядження № 49-к (що є очевидним з огляду на закінчення контракту у 2021 році), всі ці документи будуть визнані недійсними, що призведе до масових судових позовів від контрагентів та повного блокування діяльності ЛКП. Зупинення дії розпорядження зараз - це єдиний спосіб запобігти колапсу підприємства. Тому просить вжити заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 77 КАС України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправним та скасувати розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №49-к від 31.03.2026 «Про продовження контракту з ОСОБА_2 », а також визнання недійсною додаткову угоду №6 від 04.03.2026 до контракту №118 від 28.12.2020. Тому, на думку позивача, є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Шевченківської РА № 49-к від 31.03.2026 р. «Про продовження контракту з ОСОБА_2 » до набрання законної сили рішенням у цій справі, а також заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії від імені ЛКП «Варшавське-407», підписувати фінансові, господарські та процесуальні документи, представляти інтереси підприємства в судах до вирішення спору по суті. На підтвердження реальної шкоди майновим інтересам громади, позивач зазначає те, що у судовій справі №466/2363/26 ЛКП «Варшавське-407», представляти яке продовжує нелегітимний керівник ОСОБА_2 , офіційно визнало вчинення «технічних помилок» у фінансових розрахунках (нарахуваннях), що на думку позивача може завдати реальних збитків комунальному підприємству та членам територіальної громади (співвласникам), чиї права захищає позивач.

Суд звертає увагу на те, що посилання позивача на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову саме у такий спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача..

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Шевченківської РА № 49-к від 31.03.2026 «Про продовження контракту з ОСОБА_2 » до набрання законної сили рішенням у цій справі та заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії від імені ЛКП «Варшавське-407», підписувати фінансові, господарські та процесуальні документи, представляти інтереси підприємства в судах до вирішення спору, по суті жодним чином не вплине на виконання рішення суду в майбутньому.

Саме лише посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, з огляду на вказані в заяві обставини, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Факт допущення посадовими особами ЛКП «Варшавське-407» технічних помилок у фінансових розрахунках (нарахуваннях) не може бути підставою для втручання у право громадян України на працю, що передбачене як Конституцією України, так і Кодексом Законів про працю України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в особі голови Дружик Ірини Степанівни про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним додаткової угоди відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Потабенко В.А.