Ухвала суду № 137116289, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2026 року Київ № 320/8736/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку звернувся ОСОБА_1 з позовом (зареєстрований в суді 19.02.2024) до Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури, в частині незаконного зменшення прокурору ОСОБА_1 розміру посадового окладу і інших виплат з посиланням на непроходження атестації у жовтні 2020 року;

- зобов`язати відповідачів - керівника Офісу Генерального прокурора і керівника Одеської обласної прокуратури вчинити певні дії - провести відповідний розрахунок посадового окладу ОСОБА_1 та інших проведених йому виплат за весь час перебування на посаді з 15.10.2020 по час звільнення;

- стягнути вказані грошові кошти з відповідачів на користь ОСОБА_1 шляхом перерахування на його особистий рахунок.

Ухвалою суду від 14.05.2025 (суддя Леонтович А.М.), позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 про повернення заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Леонтовича А.М.

Провадження у справі судом не відкривалось.

Установлено, що ухвалою суду від 22.02.2024 позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 22.02.2024 позивач засобами поштового зв`язку надіслав до суду заяву, що підтверджено документально в суді апеляційної інстанції, проте така заява не була зареєстрована відділом документального забезпечення і контролю (канцелярія) у суді першої інстанції, що стало підставою для повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.05.2026 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

02.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. від розгляду цієї справи, яка зареєстрована 03.06.2026, та відповідно до акта відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) від 04.06.2026 фактично передана на розгляд судді 04.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Леонтовича А.М. у відпустці з 01.06.2026 по 03.06.2026 включно.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд виходив із такого.

За правилами частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зі змісту заяви вбачається, що позов подано 13.10.2023 засобами поштового зв`язку Укрпошти та вручено представнику Київського окружного адміністративного суду 18.10.2023, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Розподіл справи судді Леонтовичу А.М. відбувся лише 19.02.2024 через чотири місяці після фактичного надходження позову до суду. Жодних об`єктивних причин (реорганізація суду, велике навантаження тощо) суддею не наведено. Самовідвід не заявлено. Відтак Леонтовичем А.М. надано мовчазну згоду на процесуальні порушення щодо строку розподілу справи і створення незаконного складу суду.

Ухвалою суду від 22.02.2024 суддя Леонтович А.М. залишив позов без руху, вимагаючи заяву про поновлення строку звернення до суду. У такий спосіб проігнорувавши рішення КСУ від 15.10.2013 №8, згідно з яким «не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, та інших виплат». Позивач 15.03.2024 направив до суду засобами поштового зв`язку Укрпошти заяву про поновлення строку (з посиланням на рішення КСУ від 15.10.2013 № 8-рп/2013), яку вручено представнику суду 21.03.2024.

Незважаючи на це, суддя Леонтович А.М. більш ніж через рік 14.05.2024 постановив ухвалу про повернення позову, прямо зазначивши, що позивач не виконав вимоги ухвали від 19.02.2024. У такий спосіб суддя проігнорував наявність заяви позивача або не перевірив належним чином матеріали справи. Апеляційний суд 15.04.2026 скасував ухвалу про повернення позову, вказавши про відсутність у справі вказаної заяви позивача від 15.03.2024. Водночас навів як приписи статті 233 КЗпП України, зокрема, що законодавство на час спірних правовідносин не містило обмежень в часі на звернення до суду, так і численні рішення ЄСПЛ на захист прав людини, звернувши уваги на надмірний формалізм з боку судді Леонтовича А.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 12.05.2026 справу повернуто судді Леонтовичу А.М. 28.05.2026 суддя Леонтович А.М. в порушення процесуального строку прийняв ухвалу про відкриття спрощеного провадження, вказавши, що заява позивача на виконання ухвали суду від 22.02.2024 «не була зареєстрована відділом документального забезпечення і контролю (канцелярія) у суді першої інстанції». Водночас не вказав, коли саме і у який спосіб взагалі з`явилася у суді позовна заява від 12.10.2023. Леонтович А.М. обрав варіант розгляду позову за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, без урахування майнового характеру вимог всупереч приписам Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання представника позивача, підставою заявлення судді Леонтовичу А.М. відводу, є намір уникнення подальших сумнівів учасників справи у його неупередженості та прийняття рішення незаконним складом суду. Із посиланням на норми статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначили, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності, зокрема якщо: пункт 4 частини першої були інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді; пункт 5 частини першої у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи (з 18.10.2023), та відповідно до статті 37 Кодексу - пункт 1 частини першої суддя брав участь у розгляді цієї ж справи, а також у новому її розгляді після скасування попередніх рішень.

Крім того, зазначили, що суддя Леонтович А.М. має юридичний стаж понад 30 років, до 2010 року здійснював адвокатську діяльність та є чинним членом НААУ (Національної асоціації адвокатів України). Його близька особа до 2015 року працювала в Одеській обласній прокуратурі тобто в органі державної влади, який є стороною у цій справі. Суддя викладав в Національній школі суддів, брав участь у конкурсах на посади судді Верховного Суду та Конституційного Суду України, що свідчить про його високий рівень обізнаності та навантаженості. Однак саме ця обізнаність робить ще більш очевидними порушення, допущені ним у цій справі (ігнорування заяви позивача, затягування розподілу справи, призначення спрощеного провадження без урахування практики КСУ і головне утаємничено дату реєстрації судом позовної заяви від 12.10.2023).

Наведені факти об`єктивно свідчать про упередженість висновків судді Леонтовича А.М., що створює у позивача, при повазі до інституції у цілому, цілком обґрунтований сумнів у тому, що його справа буде розглянута окремим суддею Леонтовичем А.М. неупереджено.

З огляду на викладене, у позивача склалося об`єктивне та обґрунтоване переконання, що суддя Леонтович А.М. не зможе забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цієї справи, оскільки він визначений суддею у цій справі в порушення приписів статті 31 Кодексу невиправдане затягування з розподілом справи (4 місяці); проігнорував приписи Конституції України і рішення КСУ, що призвело до незаконного повернення позову; системно порушує процесуальні строки прийняття рішень у справі; призначив спрощене провадження всупереч приписам частини четвертої статті 257 Кодексу, без повідомлення сторін у справі, яка має значний майновий та моральний вимір, чим фактично унеможливив належне змагання сторін.

Суд звертає увагу, що за приписами частини четвертої статті 36 Кодексу, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Жодних доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Леонтовича А.М., не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, необґрунтованими та непідтвердженими документально є посилання представника позивача про порушення суддею приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України під час реєстрації позовної заяви, оскільки визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

При цьому, суддя Леонтович А.М. не є уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Крім того, безпідставними є посилання представника позивача на норми пункту 1 частини першої статті 37 Кодексу, оскільки саме суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Натомість, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, справу направлено саме на продовження розгляду до суду першої інстанції, а не на новий розгляд.

Ураховуючи приписи частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М. у справі № 320/8736/24.

Матеріали адміністративної справи № 320/8736/24 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.