Рішення № 137116280, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Київ справа №320/4860/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.03.2026):

- визнати протиправними дії щодо неправильного визначення виду пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нарахування та її виплату;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком (2015, 2016, 2017 роки), починаючи з 01.08.2025 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених за цей період сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що по досягненню 60-ти років вона 08.11.2018 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До цього позивач отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак відповідач протиправно здійснив переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і застосував показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсії, який був визначений під час призначення пенсії за вислугу років, тобто ще 09.06.2011. Позивач не погоджується із такими діями, тому звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

За змістом відзиву від 01.04.2026, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Позиція мотивована тим, що позивачу з 09.06.2011 було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 08.11.2018 позивача за її заявою переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували зверненню за призначенням пенсії вперше. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано до розрахунку пенсії за віком позивача середню заробітну плату за 2014-2016 роки. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

З 09.06.2011 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 08.11.2018 позивач звернулась із заявою про перехід на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розпорядженням Головного управління від 04.02.2019 позивача переведено з пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.11.2018.

При призначенні пенсії за віком з 08.11.2018 до розрахунку розміру пенсії застосовано показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували зверненню за призначенням пенсії вперше, а саме за 2014-2016 роки.

Позивач не погодилась із розміром пенсії та звернулась до відповідача із заявою щодо надання рішення про призначення пенсії за віком.

Листом від 01.12.2025 №57959-61583/К-02/8-2600/25 відповідач повідомив про розмір призначеної пенсії, зокрема, про середній заробіток, який був застосований під час обчислення розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) та Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV (у редакції на дату звернення позивача із заявою) право на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

На момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 08.11.2018 позивач досягла віку 60 років та мала страховий стажу понад 25 років, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, на момент звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії позивач мала право на пенсію за віком на підставі статті 26 Закону № 1058-IV.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Статтею 40 Закону № 1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернулася вперше 08.11.2018 року.

Таким чином, при призначенні позивачу з 08.11.2018 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, як встановлено статтею 40 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд України від 29.11.2016 у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у Постановах від 22.02.2018 у справі № К/9901/16/17, від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17 висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо застосування до розрахунку пенсії за віком позивача показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували зверненню за призначенням пенсії вперше, а саме за 2014-2016 роки та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, починаючи з 01.08.2025.

При цьому вимоги в частині застосування показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком (2015, 2016, 2017 роки) задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Вимоги щодо визнання протиправними дій стосовно неправильного визначення виду пенсії є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки позивача з 08.11.2018 було переведено за її заявою на той вид пенсії, на який вона набула право і за призначенням якої і звернулася.

Вимоги в частині призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV також не підлягають задоволенню, оскільки позивачу вже призначено такий вид пенсії ще у 2018 році.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що за подання позовної заяви позивачем було сплачено 1331,20 грн судового збору, суд вважає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачеві підлягає відшкодуванню уся ця сума, оскільки частина задоволених вимог є пропорційною сплаченій сумі судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо застосування до розрахунку пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з 08.11.2018 показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки, починаючи з 01.08.2025, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.