Ухвала суду № 137116133, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2026 року Київ № 320/11566/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,

розглянувши клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомЗаступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах державидоДержавної служби геології та надр України Державної комісії України по запасах корисних копалинпровизнання протиправним та скасування рішенняТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Видобування»;

встановив:

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 10.02.2017 №3837;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 07.03.2019 №69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Гранд Видобування» згідно з п. 12 Додатку 1 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615»;

- визнати протиправними та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.05.2021 №6514, виданий ТОВ «Гранд Видобування».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2024 року для розгляду справи №320/11566/24 визначено суддю Білоноженко М.А.

В той же час, згідно з актом від 21 червня 2024 року матеріали справи передані судді лише 21 червня 2024 року, у зв`язку з великим навантаженням в суді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано позивачу строк на усунення недоліків, а саме запропоновано позивачу надати заяву про поновлення пропущеного строку в якій необхідно навести інші (відміні) підстави для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року про залишення позову без розгляду скасовано, а справу №320/11566/24 направлено на продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом наведених норм підставами для звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, відтак строк для такого звернення обчислюється з дня порушення або загрози порушення інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла наступних висновків:

«…за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

…направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.»

У постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24 Верховний Суд, досліджуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду, зробив висновок, що дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено судом апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку, тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 25.10.2023, і зважаючи на те, що Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах Держави звернувся до суду з позовом 29.12.2023, тримісячний строк звернення позивачем до суду дотримано, з посиланням на позицію викладену в постанові Верховного Суду від 09.12.2024 року по справі №420/14551/23.

Проте, суд зауважує, що оскаржувані у цій справі наказ та дозвіл про видачу третій особі спеціального дозволу на користування надрами були прийняті відповідачем у 2019 та 2021 роках відповідно.

Таким чином, порушення закону та інтересів держави, з якими прокурор пов?язує підстави звернення до суду в порядку представництва інтересів держави, мали місце у 2019 та 2021 роках.

Натомість, з адміністративним позовом про скасування прийнятих у 2019 та 2021 році наказу та дозволу прокурор звернувся з пропуском строку звернення до суду лише в грудні 2023 і поважних підстав пропуску строку звернення до суду не навів.

З часу видачі спірного дозволу і на час звернення до суду повноваження прокурора щодо представництва інтересів держави в суді та підстави такого представництва не змінились, за наявності таких підстав прокурор був вправі звернутись до суду з цим позовом протягом встановленого законом строку, однак не здійснив таких дій без поважних до цього причин.

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Суд зауважує, що покликання прокурора в обґрунтування доводів поновлення строку звернення до суду на те, що підстави звернення до суду виникли лише після ознайомлення працівниками органів прокуратури з Листом Держгеонадр від 10.10.2023 року №5997/03-4/2-23 та отримання копій документів є безпідставним, оскільки за правилами абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до суду обчислюється з дня виникнення підстав для такого звернення, а не з моменту ознайомлення з ними.

Таким чином день ознайомлення працівників прокуратури з тими чи іншими матеріалами не свідчить, що порушення інтересів держави настало саме з цього дня і не змінює час початку перебігу строку звернення до суду.

Прокуратура хоч і не є учасником правовідносин щодо оформлення та видачі спеціальних дозволів на користування надрами, однак позов у цій справі подано не на захист інтересів прокуратури, а на захист інтересів держави, яка, здійснюючи відповідно до статей 7-11 Кодексу України про надра через уповноважені органи регулювання гірничих відносин та державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, була обізнана про надання спірного спеціального дозволу на користування надрами.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24, від 04.03.2025 у справі №320/10045/24 та від 14.01.2026 у справі №320/10031/24.

Посилання прокурора в обґрунтування поновлення строку звернення до суду на запровадження воєнного стану та неможливість у зв`язку з цим отримати необхідну інформацію як на доказ дотримання строку звернення до суду є безпідставним, оскільки обставини, з якими прокурор пов`язує підстави для звернення до суду в порядку представництва інтересів держави виникли задовго до запровадження воєнного стану.

Покликання суду апеляційної інстанції, а також прокурора, на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.12.2024 справі №420/14551/23, також є безпідставними, оскільки за сталою судовою практикою, яка склалась, особливо при вирішенні питань процесуального характеру, у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення або відмови у поновленні строку на звернення до суду.

У справі №420/14551/23 на відміну від справи, що перебуває на розгляді, сторони подали до суду недостатньо доказів на підтвердження того, що прокурор знав або міг знати про відповідні порушення раніше, ніж це було заявлено прокурором, що є підставою для залишення позовної заяви без руху з можливістю надання позивачу навести інші (відмінні) причини поважності пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки це матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.

Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України суддя Київського окружного адміністративного суду

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без руху після відкриття.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 14 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білоноженко М.А.