Рішення № 137116051, 26.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Київ № 320/25623/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Фастівщук А.Г.,

позивача: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача: Сластнікової Г.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача: Лаврінець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1841 від 16.11.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », яким вирішено звільнити зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 2200 о/с від 13.12.2023 «Щодо особового складу» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь капітана поліції ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.12.2023 включно по день ухвалення судового рішення.

II. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позов обґрунтовано протиправністю оскаржуваних наказів, оскільки службове розслідування було штучно створено вищим керівництвом ГУНП у м. Києві для можливості дискредитації позивача за його позицію та можливості подальшого звільнення. Вважає наказ про звільнення та службове розслідування сфабрикованими, оскільки позивач не порушував ані норми Закону України «Про Національну поліцію», ані Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зазначив, що примушування позивача до написання рапорту на звільнення відбувалося з боку начальника кадрів Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , першого заступника начальника управління Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та начальника сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6, який виявився у тому, що за не написання добровільного рапорту на звільнення, на нього будуть зібрані матеріали та проведено службове розслідування, які будуть передані до ДБР, в результаті чого позивача все одно звільнять. У зв`язку з примушуванням позивача до звільнення, зазнав погіршення стану здоров`я, через що був визнаний непрацездатним та перебував на лікуванні з 20.09.2023 по 15.12.2023.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному протягом часу проведення службового розслідування у період з 04.10.2023 по 01.11.2023, тимчасова непрацездатність позивача стала перешкодою у наданні письмових пояснень, що призвело до винесення неправильних висновків дисциплінарною комісією. Повідомив, що 06.09.2023 позивачу було завізовано його рапорт на відпустку за невикористану частину відпустки за 2022 рік у період часу з 02.10.2023 по 16.10.2023. Тобто, знаходячись на лікарняному, який закінчився 02.10.2023, впевнений у тому, що позивач перебуває у відпустці, він повідомив лікарю, що буде продовжувати лікуватись, однак лікарняний йому не потрібний, оскільки перебуває у відпустці. Однак, перебуваючи вдома відповідно до рекомендацій лікаря, 09.10.2023 отримав телефонний дзвінок від начальника сектору ДОП відділу превенції Дарницького УП ГУНП м. Києві ОСОБА_6, а згодом і начальника відділу кадрів Дарницького УП ГУНП у м. Києві Ткаченко В.ОСОБА_21 із запитанням про причини відсутності на службі, які повідомили позивачу про те, що його не було включено до наказу на відпустку.

Зазначив також, що згідно з дорученням від 22.06.2023, був переведений у відділ комунікації ГУНП у м. Києві з постійною дислокацією за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 15, тож на його переконання, дуже дивно виглядають акти про невихід на роботу позивача, складені у період з 04.10.2023 по 07.10.2023 за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3-А. Повідомив, що отримані переживання знову призвели до погіршення стану здоров`я позивача та лікарняного ліжка, і, починаючи з 09.10.2023, позивач знову отримав листок непрацездатності. Крім того, позивач звертався до поліклініки МВС до відділення кардіології, де йому спочатку порекомендували пройти курс лікування в стаціонарному відділенні, однак згодом, після дзвінка начальника відділу кадрів ОСОБА_3 , їм було заборонено обстежувати позивача та видавати йому листки непрацездатності. Ці дії позивач пов`язує з його переслідуванням з боку названих посадових осіб.

Крім того, заперечував щодо викладених у висновку службового розслідування фактів, які вважає перекрученими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого дисциплінарна комісія передчасно та упереджено винесла неправомірне рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Стверджує, що матеріали службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, тобто факт порушення позивачем службової дисципліни службовим розслідуванням не встановлено та не доведено, оскільки такі висновки лише відтворюють обставини, які, начебто ними були отримані на підставі лише пояснень громадянина ОСОБА_12. При цьому, жодних персональних заяв, написаних власноручно чи хоча б підписаних зазначеним громадянином, матеріали службового розслідування не містять.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що зміст позовної заяви зводяться до вибіркового цитування норм матеріального права та твердження про передчасність, на думку позивача, прийняття ГУНП у м. Києві рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Повідомили, що з метою виконання дисциплінарного стягнення, наказом ГУНП у м. Києві від 13.12.2023 № 2200 о/с «Щодо особового складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Листом ГУНП у м. Києві від 14.12.2023 № 5624/125/26/01-23 позивача повідомлено про звільнення його зі служби в поліції, який було відправлено 15.12.2023 поштовим відправленням 0100112708981 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, стверджували пропуск строку звернення до суду, з зв`язку із чим просили залишити позов без розгляду.

Зазначили, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Також повідомили, що службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 своїми діями допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності останнього 03, 04, 05, 06 та 07.10.2023 на службі без поважних причин. Зазначені порушення виразились у тому, що ОСОБА_1 було допущено ряд порушень, а саме: непрофесійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог посадових (функціональних) інструкцій, недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, відсутність на робочому місці без поважних причин, а також недотримання норм етичної поведінки, що в загальному підривають авторитет Національної поліції України. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки ним скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Крім того, зазначили, що застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, узгоджується з приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту. Таким чином, оскаржувані накази ГУНП у м. Києві винесені в межах повноважень Головного управління Національної поліції у м. Києві та у спосіб, що передбачений Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, а відтак, твердження щодо їх протиправності, викладені у позовній заяві, є такими, що не відповідають дійсності.

Зазначили також, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу нібито не вчинення ним дисциплінарного поступку. Уся позовна заява зводиться до цитування норм права та незгоди позивачем із обраним видом дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи наведене, вважають, що викладені обставини та додані копії матеріалів службового розслідування містять достатньо доказів для підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявності правових підстав щодо застосування до нього заходів дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечував щодо пропуску строку звернення до суду.

Від відповідача до суду надійшли заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив доводів і міркувань, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення підстав позову.

Від представника відповідача до суду надійшли додаткові докази по справі.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення психологічної експертизи та психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа позивачу.

III. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.07.2024.

11.07.2024 підготовче засідання відкладено до 27.08.2024.

27.08.2024 суд протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19.09.2024.

Ухвалою суду від 19.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів - залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 скасовано, справу № 320/25623/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №320/25623/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 06.05.2025 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.06.2025.

03.06.2025 підготовче засідання відкладено до 26.06.2025.

26.06.2025 підготовче засідання відкладено до 29.07.2025.

Ухвалою суду від 29.07.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У підготовчому засіданні 09.09.2025 розгляд справи відкладено до 02.10.2025.

02.10.2025 підготовче засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Чергове засідання призначено на 28.10.2025.

Ухвалою суду від 28.10.2025, заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом. Поновлено пропущений строк звернення до суду та продовжено розгляд справи. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

28.10.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2025.

11.11.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2025.

11.12.2025 розгляд справи відкладено до 19.01.2026.

19.01.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці. Чергове засідання призначено на 26.01.2026.

26.01.2026 засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Чергове засідання призначено на 05.02.2026.

05.02.2026 протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 09.03.2026. У цьому ж засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення психологічної експертизи та психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа позивачу.

У судовому засіданні 05.02.2026, суд повернувся до стадії підготовчого засідання для вирішення питання щодо клопотання представника позивача про допит свідків. У судовому засіданні задоволено клопотання про допит свідка та викликано до суду ОСОБА_5 , забезпечення явки якого покладено на представника відповідача. Розгляд справи по суті призначено на 09.03.2026.

09.03.2026 у судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_5 . Чергове засідання призначено на 07.04.2026. Крім того, судом постановлено викликати для допиту в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

07.04.2026 у судовому засіданні в якості свідків допитано ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Чергове засідання призначено на 12.05.2026.

12.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2026.

21.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2026.

26.05.2026 у судове засідання з`явилася представник відповідача, проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, у режимі відеоконференції в судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи та їхніх представників, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Як убачається з доповідної записки начальника Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві полковника поліції Олега Гудими, 19.09.2023 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_12 від 19.09.2023 щодо можливих неправомірних дій дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 .

Із метою перевірки наведеної інформації та встановлення обставин справи за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення позивачем, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.10.2023 № 1989 «Про внесення змін до складу дисциплінарної комісії», внесено зміни до персонального складу дисциплінарної комісії, утвореної наказом НУНП у м. Києві від 04.10.2023 № 1889, виклавши пункт у зазначеного наказу у такі редакції: для проведення службового розслідування утворити дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - полковника поліції Гудини Олега, начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; членів комісії: лейтенанта поліції ОСОБА_7 , інспектора відділу кадрового забезпечення Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; капітана поліції ОСОБА_8 , інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві; старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , старшого інспектора відділу запобігання корупції Головного управління Національної поліції у м. Києві; Дроботуна Євгенія, провідного інспектора відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.10.2023 № 2043 «Про продовження строку проведення службового розслідування», продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» до 01.11.2023.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 від 01.11.2023, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві полковником поліції Дмитром Шумейком , службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_1 , звершене.

Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердились.

За вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Не погоджуючись із наказом від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », 08.12.2023 позивач звернувся з рапортом до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а саме - до Міністра внутрішніх справ України генерала поліції 1-го рангу ОСОБА_11 на незаконність проведення службового розслідування, яке, як стверджує позивач, було штучно створено вищим керівництвом ГУНП у м. Києві для можливості дискредитації позивача за його позицію та можливості подальшого звільнення.

28.12.2023 позивач отримав повідомлення від МВС України, що його рапорт було направлено для розслідування до Національної поліції України, про що його буде повідомлено в установлені законодавством строки.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.12.2023 № 2200 о/с «Про особовий склад», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національного поліції України) частини першої статті 77, капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, 15.12.2023, встановивши щомісячну премію за грудень 2023 року в розмірі 0 відсотків. Здійснено розрахунки щорічної основної та додаткової відпусток. Стаж служби в поліції на день звільнення складає 07 років 03 місяці 23 дні. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2398,00 грн. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 та довідка управління логістики та матеріально-технічного забезпечення від 29.11.2023 № 181.

Вважаючи оскаржувані накази протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За правилами пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, зокрема, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію України» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За положеннями частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

За приписами частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

З огляду на приписи пунктів 1, 2, 3, 5, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію України», зобов`язує поліцейського, зокрема бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визначається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом.

За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

За правилами статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Частиною п`ятою статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пунктом 7 розділу IV Порядку № 893 зобов`язує кожну посадову особу поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Абзацом 3 пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено використовувати службові повноваження в особистих цілях.

Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

VI. Оцінка суду

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 893, уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов`язки, під час службового розслідування, зокрема: розглядає висновок за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) та матеріали службового розслідування; затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктом 2 розділу ІV Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Судом установлено, що за твердженнями позивача, протягом часу проведення службового розслідування у період з 04.10.2023 по 01.11.2023 ОСОБА_2 перебував на лікарняному через погіршення стану здоров`я, що і перешкодило позивачу надати письмові пояснення, а це, у свою чергу, призвело до винесення неправильних висновків дисциплінарною комісією.

Так, судом установлено, що 20.09.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 24.09.2023.

25.09.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 29.09.2023.

Крім того, 30.09.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 02.10.2023.

09.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 13.10.2023.

14.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 18.10.2023.

19.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 23.10.2023.

24.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 27.10.2023.

28.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 30.10.2023.

31.10.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 03.11.2023.

04.11.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 06.11.2023.

07.11.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 10.11.2023.

13.11.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 20.11.2023.

24.11.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 30.11.2023.

01.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (захворювання або травма загального характеру) строком до 04.12.2023.

04.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 08.12.2023.

09.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (догляд за хворою дитиною) строком до 11.12.2023.

12.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району м. Києва позивачу відкрито листок непрацездатності (необхідність догляду за хворою дитиною) строком до 15.12.2023.

Крім того, ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» позивачу видано довідку № 079189 від 20.11.2023 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної Гвардії України, відповідно до якої причина тимчасової непрацездатності: загальне захворювання - 1. Режим: амбулаторний. Звільнення від служби: 20.11.2023 - 23.11.2023.

За твердженнями позивача, 06.09.2023 позивачу було завізовано його рапорт на відпустку за невикористану частину відпустки за 2022 рік у період часу з 02.10.2023 по 16.10.2023 всіма відповідальними особами, а саме: начальником відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_5., черговим Дарницького УП ГУНП у м. Києві майором поліції Розпотнюком С., завідувачем канцелярії Дарницького УП ГУНП у м. Києві та начальником сектору ДОП відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_6, після чого позивач віддав рапорт до відділу кадрів Дарницького УП ГУНП у м. Києві, в саме - ОСОБА_3 та Кучер Руслані, де одразу йому було повідомлено, що його буде включено до наказу на відпустки у зазначений ним у рапорті період. Тобто, знаходячись на лікарняному, який закрито 02.10.2023, впевнений у тому, що позивач перебуває у відпустці, він повідомив лікарю, що буде продовжувати лікуватися, однак лікарняний йому не потрібно, оскільки він перебуває у відпустці.

За правилами пунктів 1-4 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку № 893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз`яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1-5 розділу V Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

Якщо до строку проведення службового розслідування не враховано документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого його призначено, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, інформація про це зазначається у висновку службового розслідування.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

За приписами пунктів 7, 9 розділу V Порядку № 893, висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проєкт наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Судом установлено і це підтверджено матеріалами службового розслідування, що як вбачається з доповідної записки начальника Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві полковника поліції Олега Гудими, 19.09.2023 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_12 від 19.09.2023 щодо можливих неправомірних дій дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 .

Із метою перевірки наведеної інформації та встановлення обставин справи за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення позивачем, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 19.09.2023 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_12 від 19.09.2023, в якій зазначено, що 15.09.2023 приблизно о 12.00 год. дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_2 вимагав у громадянина ОСОБА_12 отримання неправомірної вигоди.

Із метою об`єктивного з`ясування обставин, причин та умов, що призвели до порушення капітаном поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією вивчено зібрані матеріали і відомості про дисциплінарний проступок, а саме: скриншоти екрану та аудіозаписи, які надав заявник ОСОБА_12 , відібрано письмове пояснення від колеги, яка разом із ОСОБА_1 залучалась до несення служби в групі комунікації відповідно до доручення ГУНП у м. Києві.

Із пояснень ОСОБА_12 , встановлено, що 15.09.2023 приблизно о 12.00 год. до нього з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 зателефонував невідомий, який відрекомендувався працівником поліції ОСОБА_1 та повідомив, про те, що у нього на розгляді перебувають матеріали за фактом викрадення мобільного телефону марки Iphone, який був викрадений, під час його транспортування з Бельгії до України, у лютому 2022 року. На відповідь ОСОБА_12 , що він не має жодного відношення до крадіжки телефону, ОСОБА_1 почав погрожувати притягненням до кримінальної відповідальності та видворенням його за межі України з допомогою Державної міграційної служби.

Згодом на месенджер «Whatsapp» ОСОБА_12 пришли повідомлення з номера ОСОБА_1 про те, що необхідно закрити справу та погрозами, а саме:

« 1) Добрий день приедеш на допрос или отправлять наряд сегодня нужно закрить дело.»

« 2) Ми отправили письмо на Миграционную службу я предупреждал на контроле министра».

Пізніше, ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_1 зустрітись для того, щоб зрозуміти, що саме сталось і з`ясувати всі обставини.

Також ОСОБА_12 додав, що він пропонував ОСОБА_1 зустрітись у Дарницькому управлінні поліції, адже був поблизу управління поліції, на що ОСОБА_1 відмовив та назвав своє місце зустрічі, а саме метро «Арсенальна». Під час розмови ОСОБА_1 згадував за мобільний телефон марки Iphone 14. Після цього ОСОБА_1 сказав ОСОБА_12 про те, що зазначений телефон потрібно віддати. На відповідь ОСОБА_12 , що телефону немає, ОСОБА_1 повідомив: «Значить треба щось за телефон віддати». Згодом, ОСОБА_1 додав, що у разі неможливості повернути телефон, ОСОБА_12 повинен передати йому кошти в сумі 1500 Євро, для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

19.09.2023 під час телефонної розмови ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_1 про неможливість наразі надати грошові кошти у зв`язку з тимчасовими фінансовими проблемами, але не слухаючи його, ОСОБА_1 вимагав у найкоротші терміни, а саме у цей же день надати грошові кошти та погрожував місцями позбавлення волі в разі відмови в передачі грошових коштів. ОСОБА_12 сказав йому, що необхідно трохи часу аби зібрати цю суму.

Цього ж дня, о 18:00 год. ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_1 біля станції метро «Арсенальна». Ідучи на зустріч він у білий конверт поклав грошові кошти у сумі 1500 доларів, поклав їх у свою шкіряну сумку та направився до підземного переходу аби перейти дорогу до станції метро «Арсенальна». Не виходячи з переходу ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_12 та забрав білий конверт, в якому знаходились грошові кошти. У самий момент зустрічі ОСОБА_1 запитав ОСОБА_12 про зібрані кошти, на що останній відповів що зібрав. Потім ОСОБА_12 спитав про те, чи не буде в нього більше проблем, на що ОСОБА_1 з впевненістю відповів, що міграційна служба ОСОБА_12 не хвилюватиме та проблем у подальшому не буде.

У ході надання пояснення ОСОБА_12 повідомив обставини та підстави звернення до керівництва Дарницького управління поліції, також надав доказ своїх слів, а саме: оптичний носій CD-R з надписом: « 15.09.2023, 1500$», з трьома аудіозаписами, фотознімками та 6 скриншотів екрану листування та телефонних викликів на номер НОМЕР_1 .

Під час перегляду оптичного носія CD-R з надписом: « 15.09.2023, 1500$» встановлено, що на диску є три аудіозаписи та п`ять фотознімків.

Фотознімки роздруковані та долучені до матеріалів службового розслідування. Аудіозаписи прослухані.

Під час перегляду фотознімків, які містяться на оптичному диску CD-R з написом: « 15.09.2023, 1500$» встановлено, що на фотознімку зображений дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції капітан поліції ОСОБА_2 .

В аудіозаписі № 1 відображається розмова, яка мала місце 15.09.2023. Момент зустрічі починається з 00:23:30, під час якої невідома особа, яка представилась « ОСОБА_20 » (далі - особа ОСОБА_22) спілкується на вулиці з ОСОБА_12 (далі - особа ОСОБА_21) та під час розмови згадує за мобільний телефон марки Iphone 14 pro max. Також особа ОСОБА_22 повідомляє, що відносно особи ОСОБА_21 в поліції є заява та матеріали знаходяться в особи ОСОБА_22 Після цього особа ОСОБА_22 говорить особі ОСОБА_21 про те, що зазначений телефон потрібно віддати. Після цього особа ОСОБА_22 сказав особі ОСОБА_21 про те, що зазначений телефон потрібно віддати. На відповідь Особи ОСОБА_21 що телефону немає, особа ОСОБА_22 повідомив: «Значить треба щось за телефон віддати».

У подальшому особа ОСОБА_22 натякає про отримання грошових коштів начебто для вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності особи ОСОБА_21 , а саме: 1500 Євро та у випадку, якщо особа ОСОБА_21 не хоче віддавати грошові кошти за телефон, особа ОСОБА_22 погрожує особі ОСОБА_21 розправою через Міграційну службу України.

В аудіозаписі № 2 особа ОСОБА_21 у телефонній розмові пояснює особі ОСОБА_22 про неможливість наразі надати грошові кошти у зв`язку з тимчасовими фінансовими проблемами, але не слухаючи його особа ОСОБА_22 вимагає в найкоротші терміни, а саме - у цей же день надати грошові кошти та погрожує місцями позбавлення волі в разі відмови в передачі грошових коштів. Особа ОСОБА_21 каже, що йому необхідно трохи часу аби зібрати цю суму.

В аудіозаписі № 3 момент зустрічі починається з 00:42:05, де особа ОСОБА_22 питає в особи ОСОБА_21 про зібрані ним кошти та отримує позитивну відповідь від особи ОСОБА_21

У свою чергу особа ОСОБА_21 питає про те, чи не буде в нього більше проблем, на що особа ОСОБА_22 з впевненістю відповідає, що міграційна служба особу ОСОБА_21 не хвилюватиме та проблем в подальшому не буде. Згодом особа ОСОБА_22 пропонує в подальшому свою допомогу особі ОСОБА_21, якщо в особи ОСОБА_21 виникнуть проблемні питання.

Відповідно до висновків Верховного Суду, посадова особа за наслідками службового розслідування притягується до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із порушенням службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейських, і, відповідно, передбачених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язань в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативно вплинуло на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Верховний Суд зазначає, що працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Під час проведення службового розслідування опитано дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_26 , яка пояснила, що відповідно до доручення Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.06.2023 № 15490/125/43/01-2023 вона входить до постійно діючих робочих груп з питань комунікації з організаторами та учасниками масових заходів. До цієї робочої групи входить також майор поліції ОСОБА_27 , капітан поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_28 та старший лейтенант поліції ОСОБА_29 .

19.10.2023 ОСОБА_26 показали фотознімок та дали прослухати фрагмент аудіозапису, які надав громадянин ОСОБА_12 . Прослухавши та переглянувши матеріали вона підтвердила, що на фотознімку дійсно зображений ОСОБА_2 та на аудіозапису голос особи чоловічої статі, яка спілкувалась із іншою особою чоловічої статі належить ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_26 додала, що з ОСОБА_1 вона постійно спілкується та бачиться на заходах у групі комунікації, тому відрізнити його голос та впізнати по фото останнього не складає тяжкості.

09.10.2023 у месенджері «Telegram» ОСОБА_1 на мобільний номер НОМЕР_1 надіслано лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 25668/125/48/01-2023 від 09.10.2023, в якому зазначено про необхідність прибуття до Дарницького управління поліції 12.10.2023 о 09 год. 00 хв. до кабінету № 407 для ознайомлення з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» та для надання пояснень, однак, останній не прибув за вказаною адресою та у зазначений час, через те, що зі слів останнього, він перебував на лікарняному та не мав змоги прийти до Дарницького управління поліції.

Листом Дарницького УП ГУНП у м. Києві № 25668/125/48/01-2023 від 09.10.2023 ОСОБА_1 було запропоновано о 09.00 год. 12.10.2023 прибути до адміністративної будівлі Дарницького УП ГУНП у м. Києві для надання пояснень за фактом можливих порушень службової дисципліни. Останній у визначений термін не з`явився та про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив.

Про відмову надати пояснення відносно ОСОБА_1 складено акт від 12.10.2023 № 25919/125/48-2023.

Крім того, після скоєння 19.09.2023 дисциплінарного проступку ОСОБА_2 із метою уникнення відповідальності за скоєні порушення з 20.09.2023 по теперішній час перебуває на лікарняному.

Так, відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 8986005-2016940027-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 20.09.2023 по 24.09.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 8986005-2017002797-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 25.09.2023 по 29.09.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 8986005-2017135410-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 30.09.2023 по 02.10.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 9201868-2017332210-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 09.10.2023 по 13.10.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 9201868-2017462223-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 14.10.2023 по 18.10.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 9201868-2017564989-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 19.10.2023 по 23.10.2023.

Відповідно до листка непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району міста Києва № 9410139-2017702465-1 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 24.10.2023 по 27.10.2023.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 не перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» та мав можливість у визначений час прибути до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для надання пояснення з приводу обставин вчинення ним 19.09.2023 дисциплінарного проступку.

Також, 26.10.2023 ОСОБА_1 на адресу реєстрації надіслано лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 25668/125/48/01-2023 від 09.10.2023, в якому зазначено про необхідність прибуття до Дарницького управління поліції 28.10.2023 о 10 год. 00 хв. до кабінету № 407 для ознайомлення з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» та для надання пояснень.

28.10.2023 о 10 год. 30 хв. із метою уточнення інформації з приводу неприбуття до кабінету № 407 для ознайомлення з наказом та наданням пояснень було здійснено телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_2 , користувачем якого є інспектор ВКЗ Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Кучер Катерина Русланівна на номер капітана поліції ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 . Однак останній на телефонний дзвінок не відповів. Крім того, Орлу Ю.ОСОБА_21 було здійснено повторний виклик з номеру телефону НОМЕР_3 старшого дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Гралєвської Тетяни Миколаївни. На повторний телефонний дзвінок останній не відповів. У зв`язку із чим, було складено відповідний акт про відмову надання пояснень.

Під час опрацювання службової характеристики на дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що за час служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України останній зарекомендував себе посередньо.

Також, 26.10.2023 ОСОБА_1 на адресу реєстрації та адресу фактичного місця проживання надіслано: 1) лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 27214/125/48/01-2023 від 26.10.2023; 2) лист-виклик за вихідним номером Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві № 27215/125/48/01-2023 від 26.10.2023.

В листах-викликах зазначено про необхідність прибуття до Дарницького управління поліції 28.10.2023 року о 10 год. 00 хв. до кабінету № 407 для ознайомлення з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» та для надання пояснень.

28.09.2023 о 10 год. 30 хв. із метою уточнення інформації з приводу неприбуття до кабінету № 407 для ознайомлення з наказом та наданням пояснень було здійснено телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_2 , користувачем якого є інспектор відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Кучер Катерина Русланівна на номер капітана поліції ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 . Однак останній на телефонний дзвінок не відповів.

Крім того, ОСОБА_1 було здійснено повторний виклик з номеру телефону НОМЕР_3 старшого дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Гралєвської Тетяни Миколаївни. На повторний телефонний дзвінок останній не відповів. У зв`язку із чим, було складено відповідний акт про відмову надання пояснень.

Також, під час опрацювання службової характеристики на дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що за час служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України останній зарекомендував себе посередньо.

Крім того, 03.10.2023 ОСОБА_2 був відсутній на службі без поважних причин, про свою відсутність нікого не повідомляв, на підставі чого складено акт про невихід останнього на службу від 03.10.2023 № 14474/125/48/05-2023.

Аналогічна ситуація мала місце 04, 05, 06, та 07.10.2023, на підставі чого складено акти про невихід ОСОБА_1 на службу.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 , останній здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Інструкцію з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», затвердженою наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 та цією інструкцією.

Пунктом 4.7 розділу 4 цієї ж інструкції передбачено, що ОСОБА_2 несе відповідальність за негативні наслідки своїх дій.

Отже, ОСОБА_2 , як поліцейський, зобов`язаний був діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Допущення вступу в неділові зв`язки з корисливих мотивів, свідчить про порушення службової дисципліни.

Капітан поліції ОСОБА_2 вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки поліцейським було скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив проступок, який підриває авторитет Національної поліції України, та несумісний з подальшим проходженням служби в ній.

Дисциплінарна комісія вважала, що обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 - відсутні.

Таким чином, на підставі зібраних матеріалів, у діях дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_1 убачається порушення вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також абзацу п`ятого частини першої Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Окрім того, службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 своїми діями допустив порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності останнього 03, 04, 05, 06 та 07.10.2023 на службі без поважних причин.

Зазначені порушення виразились в тому, що ОСОБА_1 було допущено ряд порушень, а саме: непрофесійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог посадових (функціональних) інструкцій, недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, відсутність на робочому місці без поважних причин, а також недотримання норм етичної поведінки, що в загальному підривають авторитет Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки ним скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Згідно з пунктом 1 висновку службового розслідування, службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУПН у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_1 , завершено.

За пунктом 2 висновку службового розслідування, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердилися.

Відповідно до пункту 3 висновку службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування від 01.11.2023 за фактом можливого порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 в установленому порядку затверджений начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві полковником поліції Дмитром Шумейком.

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Аналогічного змісту повноваження керівника щодо прийняття наказу за результатами службового розслідування визначені також Порядком №893.

Відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України із урахуванням вимог пункту 11 частини першої статті 22 Закону України «Про Національну поліцію» вказаний наказ прийнято уповноваженою особою, що позивачем не заперечується.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

29.11.2023 Дарницьким управлінням поліції ГУНП у м. Києві складно акт про відмову від ознайомлення з наказом від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », відповідно до якого позивач пояснив, що «зараз прийде, однак у подальшому не повернувся та покинув будівлю Дарницького УП ГУНП у м. Києві».

Листом Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві від 30.11.2023 позивача було повідомлено про прийнятий наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », шляхом надсилання засобами поштового зв`язку, про що свідчить копія фіскального чеку від 30.11.2023.

Не погоджуючись із наказом від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 », 08.12.2023 позивач звернувся з рапортом до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а саме - до Міністра внутрішніх справ України генерала поліції 1-го рангу ОСОБА_11 на незаконність проведення службового розслідування, яке, як стверджує позивач, було штучно створено вищим керівництвом ГУНП у м. Києві для можливості дискредитації позивача за його позицію та можливості подальшого звільнення.

28.12.2023 позивач отримав повідомлення від МВС України, що його рапорт було направлено для розслідування до Національної поліції України, про що його буде повідомлено в установлені законодавством строки.

Суд зазначає, що за приписами пунктів 1-4 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.12.2023 № 2200 о/с «Про особовий склад», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національного поліції України) частини першої статті 77, капітана поліції ОСОБА_1 (0170185), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, 15.12.2023, встановивши щомісячну премію за грудень 2023 року в розмірі 0 відсотків. Здійснено розрахунки щорічної основної та додаткової відпусток. Стаж служби в поліції на день звільнення складає 07 років 03 місяці 23 дні. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2398,00 грн. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 та довідка управління логістики та матеріально-технічного забезпечення від 29.11.2023 № 181.

Листом ГУНП у м. Києві від 14.12.2023 № 5624/125/26/01-23 позивача повідомлено про звільнення його зі служби в поліції, який було відправлено 15.12.2023 поштовим відправленням 0100112708981 за адресою: АДРЕСА_1 , що учасниками справи не заперечується.

Як видно з трекінгу поштового відправлення, позивач отримав лист 25.12.2023.

Відповідно до статті 30 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Суд констатує, що застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, узгоджується з приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У судовому засіданні судом було оглянуто компакт-диск під назвою « 15.09.2023 1500$», інформація на якому підтверджує викладені у висновку службового розслідування доводи та аргументи.

Установлено, що позивач стверджував відсутність його на службі з 03.10.2023 по 07.10.2023 на законних підставах, оскільки вважав, що перебуває у щорічній черговій оплачуваній відпустці з 02.10.2023, на підставі раніше поданого ним рапорту.

Натомість, судом установлено, що листом ВПЗ ГУНП у м. Києві від 21.07.2025 № 152223-2025 на адресу Дарницького УП ГУНП у м. Києві надіслано запит щодо надання інформації, чи надходив до відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві рапорт ОСОБА_1 про надання невикористаної частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік, з 02.10.2023. У разі надходження такого рапорту, просили надати його копію та повідомити про причини ненадання ОСОБА_1 цієї відпустки.

Згідно з листом Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 24.07.2025 № 154914-2025 встановлено, що ОСОБА_2 звертався до відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо написання рапорту на відпустку, нащо йому було роз`яснено вимоги до написання зазначеного рапорту та надано зразок рапорту на відпустку.

При опрацюванні наказів Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.09.2023 № 1678 о/с та від 05.10.2023 № 1733 о/с щодо надання працівникам Дарницького УП ГУНП у м. Києві відпусток у жовтні 2023 року, встановлено відсутність прізвища ОСОБА_1 . Усі рапорти, які були надані працівниками Дарницького УП ГУНП у м. Києві до відділу кадрового забезпечення - реалізовані.

На переконання суду, зазначене свідчить про те, що відпустка ОСОБА_1 у період з 02 по 16.10.2023 не надавалась у зв`язку з неподанням ОСОБА_1 рапорту до відділу кадрового забезпечення.

Також згідно з листом Дарницького УП ГУНП у м. Києві встановлено, що відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 30.03.2023 № 494 о/с, ОСОБА_1 надавалась частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік у кількості 14 діб, з 01 по 14.04.2023. Упродовж 2023 року інші відпустки ОСОБА_1 не надавались.

Втім, судом установлено, що позивачем не надано жодних доказів щодо подання до відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві рапорту про надання відпустки з 02.10.2023. Зокрема, позивачем не долучена копія (фотокопія) названого рапорту на відпустку, який, зі слів позивача був уже погоджений керівництвом Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

Відтак, суд доходить висновку, що відомості, викладені представником позивача у заяві від 14.07.2025 про подання ОСОБА_1 до відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві рапорту щодо отримання відпустки, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, а також показами свідків.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка 09.03.2026 ОСОБА_5 пояснив, що він є керівником відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві, та щодо реєстрації рапорту позивача на відпустку, зазначив, що таку реєстрацію здійснює відділ кадрового забезпечення, а позивач із рапортом на відпустку до нього за погодженням не звертався. Зазначив також, що за своїми функціональними обов`язками графіки на відпустку він не складає.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка 07.04.2026 ОСОБА_6 пояснив, що реєстрація рапортів до моменту їх передачі до відділу кадрового забезпечення здійснюється лише в тому випадку, якщо надсилаються поштою. Зазначив, що при надходженні рапорту, ОСОБА_6 як начальник відділу, ставить свою резолюцію, після чого таку резолюцію проставляє керівник. Повідомив, що графіків на відпустки він не має, із цього питання телефонує до відділу кадрів та запитує, коли по графіку має йти особа у відпустку. Свідок зазначив, що на рапорті позивача резолюцію не ставив, оскільки такий рапорт до нього не надходив.

Крім того, свідок ОСОБА_6 зазначив про обізнаність із заявою потерпілого ОСОБА_12 , в якій останній повідомив про вимагання грошових коштів з боку співробітника поліції.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка 07.04.2026 ОСОБА_3 , який є начальником відділу кадрів, пояснив про обізнаність із обставинами вимагання грошових коштів співробітником поліції від громадянина іншої країни. Заперечував щодо тверджень позивача про обставини, що мали місце 19.09.2023 відносно пропозиції написання позивачем рапорту про звільнення зі служби. Натомість свідок зазначив, що 09.10.2023 повідомив позивача про невнесення його до наказу про відпустку, при цьому зазначив, що позивач із відповідним рапортом на відпустку не звертався, відповідно, резолюцію він на рапорті не ставив.

Крім того, суд не бере до уваги надану позивачем копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Деснянського району м. Києва від 09.10.2023 (а.с. 8, Том ІІ) про те, що позивач звертався з хворим сином до лікаря-педіатра на амбулаторний прийом та здійснював догляд за хворою дитиною у проміжок часу з 03.10.2023 по 09.10.2023, оскільки цією довідкою не відкривався листок тимчасової непрацездатності.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а позивачем не доведено поважність причин його відсутності на службі у період з 03.10.2023 по 07.10.2023.

Також суд не бере до уваги твердження позивача про те, що висновок службового розслідування штучно створений вищим керівництвом ГУНП у м. Києві, оскільки це не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

У той же час, як установлено судом, позивач, користуючись своїм службовим становищем, наданими йому владними повноваження, здійснював спілкування з громадянином ОСОБА_12 в особистих цілях чи цілях третьої особи - громадянина ОСОБА_31 , оскільки у ОСОБА_1 була відсутня на опрацюванні заява ОСОБА_31 щодо крадіжки мобільного телефону.

Незважаючи на вимоги чинного законодавства про те, що будь-яка заява громадянина про кримінальне правопорушення чи іншу подію підлягає реєстрації, ОСОБА_2 не доповів керівництву Дарницького УП ГУНП у м. Києві про факт звернення ОСОБА_31 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення - крадіжки, та не вжив заходів щодо реєстрації усного звернення останнього.

Водночас, ОСОБА_2 , незважаючи на відсутність заяви ОСОБА_31 , відсутність кримінального провадження та здійснення досудового розслідування, використовуючи своє службове становище, зокрема звання поліцейського, розпочав спілкування з громадянином ОСОБА_12 , у ході якого без жодних доказів звинувачував його у крадіжці мобільного телефону, а також надав недостовірну інформацію, що кримінальне провадження перебуває на контролі міністра, а також погрожував міграційною поліцією. Разом із тим, ОСОБА_2 без жодних повноважень, погрожуючи ОСОБА_12 , вирішував питання, щодо стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 1500 доларів США на користь ОСОБА_31 у якості компенсації за викрадення мобільного телефону або повернення предмету крадіжки.

Як свідчить протокол судового засідання від 12.05.2026, позивач повідомив суду, що повинен був зареєструвати заяву ОСОБА_31 , проте в цілях профілактики позивач запропонував громадянину ОСОБА_12 «повернути те, що він повинен повернути», на свій страх та ризик. Зазначив, що керівництво відповідача було обізнане про цю подію, так як вони спілкувалися, позивач мав розмову із ОСОБА_6 та ОСОБА_34 . У подальшому, як зазначив позивач, ніхто заяву не зареєстрував, а ОСОБА_2 пішов на лікарняний.

Відтак, на переконання суду, вчинення дисциплінарного проступку позивачем повністю підтверджується матеріалами справи, та під час розгляду справи ним документально не спростовано інкримінованого порушення.

Крім того, судом не встановлено порушення відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення, з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.

У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

Як уже зазначалось, наказом ГУНП у м. Києві від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування стосовно позивача.

Ураховуючи викладене, у зв`язку з виникненням необхідності у здійсненні значного обсягу дій та обробки інформації під час проведення службового розслідування, зокрема надання достатнього часу ОСОБА_1 для надання особистих пояснень, у дисциплінарної комісії виникла необхідність у продовженні службового розслідування.

Зважаючи на зазначене, наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2023 № 2043, термін службового розслідування було продовжено на 15 календарних днів, тобто до 01.11.2023.

Із урахуванням названих наказів, службове розслідування мало бути завершено 02.11.2023.

Частиною шостою статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування

Проте, як видно з висновку службового розслідування, останній складений та затверджений 01.11.2023.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Наказом ГУНП у м. Києві від 16.11.2023 № 1841 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 » стосовно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, дисциплінарне стягнення застосовано у межах строку, визначеного статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За приписами частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Такий наказ виданий відповідачем 13.12.2023 за № 2200 о/с «Щодо особового складу», відповідно до якого позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, судом установлено, що відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.05.2026 № 732 о/с «Про особовий склад», унесено часткові зміни до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.12.2023 № 2200 о/с про звільнення зі служби в поліції позивача, а саме: слова та цифри дати звільнення « 15 грудня 2023 року» замінено словами та цифрами « 16 грудня 2023 року», слова та цифри «стаж служби в поліції на день звільнення складає 07 років 03 місяці 23 дні» замінено словами та цифрами «стаж служби в поліції на день звільнення складає 07 років 03 місяці 24 дні». Підстава: листок непрацездатності № 9966519-2018863803-1, виданий Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Деснянського району м. Києва.

Позивача належним чином повідомлено про внесення змін до наказу про звільнення листом від 08.05.2026, що надісланий позивачу засобами поштового зв`язку 08.05.2026, про що свідчить копія фіскального чеку.

Суд бере до уваги правові висновки, викладені Верховним Судом у його постанові від 28.09.2023 у справі № 420/10847/22, відповідно до яких підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Суд констатує, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватись. Поліцейські мають вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Служба в поліції, вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема таких як відчуття відповідальності.

Крім того, Верховним Судом сформовано правовий висновок у постанові від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16 про те, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Суд констатує, що у матеріалах службового розслідування зібрано достатня кількість доказів, які у своїй сукупності надають можливість стверджувати про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який детально описано у висновку службового розслідування, про що вже судом зазначалось вище.

У межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, містять усі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.

Крім того, суд зазначає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

При цьому, приймаючи оскаржувані накази та застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, відповідач керувався матеріалами, зібраними під час службового розслідування, розпочатого згідно з наказом від 04.10.2023 № 1889 «Про призначення та проведення службового розслідування», яке було продовжено відповідно до наказу від 19.10.2023 № 2043 до 01.11.2023.

Суд бере до уваги й те, що визначення ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, відповідно до яких за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження посадових осіб відповідача щодо проведення службового розслідування із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, поліцейського ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача.

Із урахуванням викладеного, проаналізувавши матеріали службового розслідування на відповідність дій відповідача вимогам чинного законодавства щодо дотримання процедури проведення службового розслідування та її результатів шляхом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд доходить висновку про відсутність у діях відповідача порушень прав позивача оскаржуваними наказами, та, як наслідок, і відсутність підстав стверджувати незаконність проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з накладенням на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наведене у сукупності свідчить про правомірність винесених відповідачем наказів, та як наслідок, відсутність підстав стверджувати їх протиправність.

Оскільки оскаржувані накази видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги щодо поновлення на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними, задоволенню також не підлягають.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2026 р.