Рішення № 137115980, 03.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2026 року Справа № 280/2466/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ІНКОРТ, ЛТД" (69123, м. Запоріжжя, вул.Стуса Василя, буд. 8А, код ЄДРПОУ 19265965)

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8, 2 поверх, код ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ІНКОРТ, ЛТД" (далі по тексту - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (код 39816845) про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 020853 від 20.01.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що постанова Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 020853 від 20.01.2026 є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що під час здійснення перевірки, на вимогу інспекторів, водієм не було надано документів, а саме: бланк підтвердження діяльності період з 28.11.2025- 02.12.2025, 04.12.2025-09.12.2025, що було зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 11.12.2025 №ОАР020822, під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, саме тому накладено адміністративно-господарський штраф за абзацом 3, частини 1, статті 60 Закону до позивача. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня .отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

11.12.2025 року посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) Запорізькій області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка вул. Південне шосе перехрестя вул. Каліброва.

11.12.2026 був зупинений транспортний засіб марки ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред`явив для перевірки посадовій особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ; посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я: ОСОБА_1 ; товарно-транспортну накладну №Р54 443 від 11.12.2025 (в графі автомобільний перевізник: ТОВ «ФІРМА ІНКОРТ, ЛТД»); Індивідуальна контрольна книга водія.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344), п.6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010 (далі Положення №340), а саме: під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія бланком підтвердження діяльності водія за періоди з 28 по 30 листопада 2025 року, 01-02 грудня 2025 року, 04-09 грудня 2025 року, чим порушив ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.12.2025 №ОАР020822.

30.12.2025 позивачу було направлено запрошення №110474/29.2/24- 25 від 25.12.2026, на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке відбудеться 20.01.2026 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха, 8, о 10 год. 00 хв., яке зафіксоване актом перевірки від 11.12.2026 №ОАР020822 з долучення копії Акту.

20.01.2026 на підставі акту Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області винесено постанову №ОПШ 020853 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частиною першою - другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, (далі Положення № 340) встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 передбачено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до пункту 3.6.Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відтак, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 1 липня 1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачена можливість альтернативи щодо наявності таких документів: або заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, лише у разі відсутності заповненої тахокарти при обладнанні транспортного засобу аналоговим тахографом, або карти водія чи роздруківки даних роботи тахографа при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом, вважається, що водій не виконав вимоги пункту 3.3 Інструкції № 385.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, тобто коли не керує транспортним засобом то, не використовує.

07.09.2005 року прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.70 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до пункту 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Однак вказаною нормою передбачене право, а не обов`язок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки (тахокарти) або бланк підтвердження діяльності за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29. Тахокарта фіксує відомості про режим праці водія, а бланк підтвердження діяльності містить інформацію про періоди, протягом яких водій не виконував роботу з керування транспортним засобом

Під час перевірки посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) Запорізькій області Укртрансбезпеки встановлено порушення позивачем ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010 (далі Положення №340), а саме: під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія бланком підтвердження діяльності водія за періоди з 28 по 30 листопада 2025 року, 01-02 грудня 2025 року, 04-09 грудня 2025 року, чим порушив ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Судом встановлено, що в індивідуальній контрольній книзі водія заповнена тільки графа початок робочої зміни водія, а решта даних про діяльність та відпочинок водія відсутня, а саме: кінець зміни та тривалість між періодами керування за зміну та тривалість міжзмінного та змінного періоду керування та відпочинку, також відсутні дані за період з 28.11.2025-02.12.2025, 04.12.2025-09.12.2025.

Разом з тим Бланк підтвердження діяльності в якому містилася б інформація про перебування водія у відпустці чи виконання інших робіт у період з 28.11.2025-02.12.2025, 04.12.2025-09.12.2025 був відсутній на момент перевірки.

Щодо посилання позивача, що сукупний аналіз статті 48 Закону №2344 та пункту 1 розділу ІІ Переліку дає підстави для висновку, що відсутність у водія на момент проведення рейдової перевірки бланку підтвердження діяльності не може вважатися порушенням, оскільки наявність такого документа не передбачена статтею 48 Закону №2344, суд зазначає, що приписами ст.48 Закону №2344-ІІІ чітко визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст.48 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи на підставі яких виконуються перевезення.

Суд зазначає, що ані під час рейдової перевірки, ані під час розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, а також під час розгляду справи адміністративним судом позивач не надав належних доказів, які б підтверджували виконання перевізником наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що на момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову.

Щодо розгляду справи стосовно порушення законодавства про автомобільний транспорт, судом встановлено, що 30.12.2025 позивачу було направлено запрошення №110474/29.2/24-25 від 25.12.2026, на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха, 8, 20.01.2026 о 10 год. 00 хв.

Факт направлення запрошення підтверджується реєстром на відправлення рекомендованих листів з фіскальним чеком від 30.12.2026. Відповідно до відомостей Укрпошти відправлення знаходилось у відділенні Укрпошти 31.12.2025, відповідно до графіку роботи Укрпошти 02.01.2026 був робочий день, та пошта працювала у звичайному режимі.

Суд наголошує, що розгляд було заплановано на 20.01.2026, запрошення було у відділені Укрпошти 31.12.2025, що є достатнім часом для отримання повідомлення. Зазначене спростовує твердження позивача щодо неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не відповідає за безпосереднє доставлення кореспонденції позивачу, оскільки ці функції виконує підприємство пошти, а також не може нести відповідальність і в тих випадках, коли позивач сам не отримує поштової кореспонденції. Разом з цим, неотримання позивачем запрошення у відділенні поштового зв`язку не може свідчити про порушення процедури розгляду справи щодо додержання вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування до позивача штрафу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ІНКОРТ, ЛТД" (69123, м. Запоріжжя, вул.Стуса Василя, буд. 8А, код ЄДРПОУ 19265965) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8, 2 поверх, код ЄДРПОУ 39816845) -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 03.06.2026.

Суддя О.В. Конишева