Рішення № 137115852, 03.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/1368/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.,

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

представника позивача - адвоката Подвисоцька А.А.

відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 - представник не зявився

відповідача 2: військова частина НОМЕР_1 - представник не з`явився

треті особи: Міністерство оборони України - представник не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОС" - представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорос» про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

10.03.26 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Подвисоцька А.А. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос», яким просить:

- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_2 ;

- Скасувати наказ і мобілізаційне розпорядження, відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року було вирішено перейти від спрощеного провадження до загального провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорос». Призначено підготовче судове засідання на 23 квітня 2026 року .Зобов`язати відповідача в термін 7 днів з дня отримання ухвали : всі матеріали на підставі яких винесено оскаржувану постанову., а також запропонував відповідачам надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Військовою частиною НОМЕР_1 16 березня 2026 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог, зазначивши наступне. Відповідно до законодавства існують категорії громадян, хто не є військовозобов`язаний. До них належать: особи, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку та громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі (60 років). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно довідки військово-лікарської комісії від 07.02.2026 №2026-0207-1548-0011-7 на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб визнаний «Придатним до військової служби», а тому позивач є військовозобов`язаним, у відповідності до норм Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У контексті наведеного, військова частина НОМЕР_1 звертає увагу, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпеку інших громадян і саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, позивач будучи військовозобов`язаним підлягав призову на військову службу під час мобілізації, а тому призов на військову службу час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювався в рамках чинного законодавства, в подальшому направивши позивача на ВЛК та видавши наказ ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов ОСОБА_1 , а тому з цього слідує, що відповідач 2 діяв правомірно, а відтак у суду першої інстанції відсутні підстави для визнання дій з боку військової частини НОМЕР_1 протиправними.

Від третьої особи: Міністерства оборони України 17 березня 2026 року надійшли письмові пояснення по справі, де зазначено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_6 яке підпорядковується Генеральному Штабу Збройних Сил України, яке в свою чергу підпорядковується Міністерству оборони України. Вважають, що Міністерство оборони України безпідставно залучено як третю особу. Генеральний штаб Збройних Сил України є окремою юридичною особою, має право самостійно представляти інтереси відповідних командувань і військових частин що є в їх підпорядкуванні, за необхідності.

У правовому значенні заброньованими є військовозобов`язані, щодо яких у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про бронювання, які перебувають на спеціальному військовому обліку та відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За наявності сукупності зазначених умов така особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації протягом строку дії бронювання. Разом з тим правове значення має наявність чинного рішення про бронювання та відображення відповідної інформації у Реєстрі на момент прийняття рішення щодо призову.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини відсутні будь які підстави для задоволення позовних вимог позивача, а відтак у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

Від третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» 20 квітня 2026 року надійшли письмові пояснення по справі, в який зазначено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ХОРОС» та працює на посаді арматурника четвертого розряду.

22 лютого 2025 р. ОСОБА_1 був заброньований за підприємством на період мобілізації та на воєнний час засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - Портал Дія, вказане бронювання строком до 22

лютого 2026 р.

07.02.2026 р. Товариству стало відомо, що співробітника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізовано до лав Збройних Сил України, незважаючи на те, що він заброньований за підприємством. ОСОБА_1 , до його мобілізації, брав безпосередню участь у реалізації відновлення стратегічних об`єктів енергетичної інфраструктури України.

Основною метою діяльності ТОВ «ХОРОС» є будівництво споруд, електропостачання та телекомунікацій. Зокрема, під час дії воєнного стану, Товариство задіяне у аварійно-відновлюваних роботах на об`єктах критичної інфраструктури, що пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів, а також потрапляння боєприпасів та їх уламків через бойові дії (військову агресію) російської федерації на території України.

ТОВ «ХОРОС» є підрядником та стратегічним партнером ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» і залучене до виконання аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах критичної інфраструктури, пошкоджених внаслідок ракетних обстрілів та бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України.

Функціонування Товариства в умовах воєнного стану має важливе значення для відновлення енергетичної галузі та забезпечення безперебійного розподілу електричної енергії в енергосистемі України.

Наказами Міністерства енергетики України ТОВ «ХОРОС» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Діяльність компанії безпосередньо спрямована на підтримку стабільної та безперервної роботи об`єктів електроенергетики, у тому числі шляхом оперативного виконання відновлювальних та модернізаційних робіт.

Як вбачається з наявних документів на момент мобілізації 07.02.2026 р. позивач:

1. Мав чинну відстрочку від мобілізації, відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 2. ТОВ «ХОРОС» мало статус критично важливого; 3. ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ «ХОРОС»; 4. ОСОБА_1 добровільно не виявляв бажання служити, а був примусово

мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В рамках реалізації договору ТОВ «ХОРОС» здійснює виконання робіт на об`єкті: «Нове будівництво газопоршневої установки 9 200 кВт для генерації електроенергії, що розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, земельна ділянка з кадастровим номером: 2120483600:02:000:0619» Розташування об`єкта будівництва (географічні координати об`єкта):48.21053365174324, 22.589472264770862.

У зв`язку із тим, що розташування ділянки Об`єкту в межах прикордонної смуги, на

виконання вимог абзацу 2 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим» та статті 24 Закону України «Про державний кордон України», ТОВ «ХОРОС» отримувало дозвіл на проведення робіт у межах прикордонної смуги, а саме за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, земельна ділянка з кадастровим номером 2120483600:02:000:0619, в тому числі і на ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджують, що діяльність Позивача була безпосередньо пов`язана з виконанням робіт на об`єктах критичної інфраструктури, що мають стратегічне значення, та об`єктивно потребувала його залучення як працівника критично важливого підприємства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 08 та 12 травня 2026 року до суду подано додаткові пояснення у справі.

24 квітня 2026 року суд ухвалив:

Залучити в якості третьої особи без самостійних вимог Генеральний штаб ЗСУ.

Зобов`язати надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали :Генеральний штаб ЗСУ:

-інформацію та роз`яснення щодо мобілізації заброньованих осіб, в тому числі позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 надати суду : підстави затримання , перебування позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 07.02.26 року , в тому числі повістки, протоколи затримання тощо

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОС": відрядження позивача на роботу до Закарпатської області у та інші документи , які стали підставою позивача на території Закарпатської області у лютому 2026 року.

Зобов`язати Берегівський районний відділ поліції надати суду в термін 5 днів з дня отримання даної ухвали: інформацію про кримінальне провадження № 12026078060000018 ,в тому числі кінцеве.

05 травня 2026 року третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОС" на виконання вимог суду подало клопотання, яким просило долучити до адміністративної справи №260/1368/26 наступні докази:

1. Витяг з договору підряду №20250408-1-02 від 08 квітня 2025 р.;

2. Наказ про відрядження від 12.01.2026 р. №24-А;

3. Наказ про продовження відрядження від 01.02.2026 р. №138-А;

4. Рішення про надання дозволу на в`їзд та перебування у прикордонній смузі ОСОБА_1 .

06 травня 2026 року представник позивача подала Заяву про зміну предмету позову, яку обгрунтувала наступним.

Саме по собі скасування наказу начальника Берегівського РТЦК не забезпечує повного відновлення прав Позивача, оскільки він уже набув статусу військовослужбовця та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Ефективний захист прав Позивача потребує одночасного: (1) визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову; (2) скасування відповідного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у частині, що стосується Позивача; (3) зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити Позивача зі списків особового складу.

Правильність такого підходу підтверджується практикою апеляційних адміністративних судів, зокрема, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 400/11496/24, у якій суд, попри правову позицію ВС від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, дійшов висновку, що у випадках мобілізації заброньованих осіб належним способом захисту є саме поєднання вимог про скасування наказу ТЦК та зобов`язання військової частини виключити особу зі списків особового складу, оскільки обставини таких справ суттєво відрізняються від справи № 160/2592/23 (в якій йдеться про непроходження ВЛК, а не про мобілізацію заброньованої особи).

Спосіб відновлення порушеного права Позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 47 КАС України, просить

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у призові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на військову службу під час мобілізації 07 лютого 2026 р., за наявності у нього чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі бронювання за ТОВ «ХОРОС» (ЄДРПОУ 31517914).

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 лютого 2026 р. №М39 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині, що стосується призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та скерування його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2026 р. №43 в частині зарахування в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зі списків особового складу військової частини.

5. Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 травня 2026 року представник військової частини НОМЕР_1 просив провести розгляд справи у їх відсутності.

07 травня 2026 року Берегівський районний територіальний центр надав Додаткові пояснення, в яких зазначив наступне.

07.02.2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 , Західне регіональне управління при спробі незаконного перетину кордону (протокол додається) та доставлений працівниками Національної Поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( довідка про доставлення додається), оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДР ПВР) перебував у статусі «Порушник військового обліку».

Згідно з Алгоритмом, затвердженим розпорядженням ГШ ЗСУ від 06.03.2025 №321/1511, у випадку доставлення громадянина, який порушив правила військового обліку (ст. 210, 210? КУпАП), посадові особи ТЦК та СП повинні: видати довідку поліцейському про доставлення особи; протягом доби внести інформацію до Реєстру; здійснити заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності; взяти на військовий облік через Реєстр, якщо особа перебуває на обліку в іншому ТЦК та СП.

Отже, відповідно до вищезазначеного алгоритму ОСОБА_1 був взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Жодних скарг та заяв про незаконне утримання в ІНФОРМАЦІЯ_9 або про застосування щодо нього психологічного чи фізичного тиску з боку представників ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 - не заявляв.

Станом на момент уточнення військово-облікових даних згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 20.05.1989 перебував у статусі: користується правом на відстрочку.

Звертають увагу, що наявність чинного бронювання не надає особі права на порушення вимог законодавства України та обов`язків військовозобов`язаних у період мобілізації.

07 травня 2026 року представник третьої особи -Генерального штабу ЗСУ надав пояснення, в яких процитував законодавство України , в тому числі п. 31 Порядку бронювання військовозобовязаних на період мобілізації та на воєнний час , затв. ПКМУ № 76 від 27.01.23 року і просив в позові відмовити..

08 травня 2026 року представником відповідача надано Додаткові пояснення наступного змісту.

Не виконання своїх трудових обов`язків, затримання Національною Поліцією під час робочого часу об`єктивно суперечать меті надання бронювання, оскільки статус працівника критично важливого підприємства передбачає належне виконання покладених на особу обов`язків щодо забезпечення функціонування підприємства в особливий період.

Звертають увагу, що наявність чинного бронювання не надає особі права на порушення вимог законодавства України та обов`язків військовозобов`язаних у період мобілізації.

У відповідності до п.60 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року:

«У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки».

Враховуючи встановлений факт правопорушення та зміну обставин, які мають значення для надання відстрочки від призову під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах компетенції внесено відповідну службову інформацію до облікових даних та повідомлено уповноважені органи і підприємство, за поданням якого було оформлено бронювання, для прийняття рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Зазначене вказує на те, що бронювання ОСОБА_1 здійснено із наданням недостовірних відомостей, а отже підлягало скасуванню.

Доводи про незаконність скасування відстрочки є безпідставними, оскільки:

1. Відстрочка не є безумовним та довічним правом. 2. Її дія прямо залежить від наявності підстав, передбачених законом. 3. Встановлені обставини свідчать про втрату таких підстав або зловживання

правом.

Посилання на нібито порушення процедури є оціночними та не підтверджені

належними доказами.

Згідно постанови військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до абз. 3 пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення №402, постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Зважаючи на вищенаведені норми чинного законодавства, проведення медичного огляду з метою визначення його придатності до проходження ним військової служби було необхідною умовою та є повністю законним та правомірним. Крім цього, ОСОБА_1 не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рівня.

Пунктом 20.2. Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Згідно Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим повідомляють, що пояснення вих. 7896 від 07.05.2026 р були надані помилково, прошу не враховувати вищезазначені пояснення при розгляді справи.

12 травня 2026 року представником позивача подані Додаткові пояснення, в яких вказано наступне.

07 травня 2026 р., адвокату позивача ОСОБА_2 , в Електронний суд надійшли додаткові пояснення (Вихідний №7896) ІНФОРМАЦІЯ_2 . В даних поясненнях зазначено, що позивача затримано при спробі перетину державного кордону. Цитата з пояснення: « 07.02.2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 , Західне регіональне управління при спробі незаконного перетину кордону (протокол додається) та доставлений працівниками Національної Поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 (довідка про доставлення додається), оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДР ПВР) перебував у статусі «Порушник військового обліку».».

Після отримання цих пояснень, мною одразу був направлений адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_8 , Західне регіональне управління при спробі незаконного перетину кордону, з метою отримання підтвердження таких дій.

08 травня 2026 р. відповідач 1 направив додаткові пояснення (Вихідний № 7992) безпосередньо суду і з вказаних пояснень вбачається, що підстава затримання, що позивач перебував в статусі «Порушник військового обліку».

Цитата з пояснень, що направлялись до суду: « 07.02.2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений працівниками Національної Поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 (довідка про доставлення додається), оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДР ПВР) перебував у статусі «Порушник військового обліку».»

Додаткові пояснення в одній і тій самій справі №260/1368/26 направлені суду і адвокату, з абсолютно різним змістом. Суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 надати пояснення щодо підстав затримання позивача, натомість адвокат і суд отримав різні підстави.

Звертають увагу суду, що такі дії відповідача 1 можуть свідчити про недобросовісність поведінки, з метою введення суд в оману.

12 травня 2026 року ухвалою ЗОАС оголошено перерву в підготовчому засіданні, заяву про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

27 травня 2026 року ухвалою ЗОАС закрито підготовче провадження.

В судове засідання зявилася тільки представник позивача, яка підтримала позвні вимоги в повному обсязі.

Інші учасники судового розгляду повідомлялися належним чином про судове засідання , однак до суду не зявилися.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивач суд констатує наступне.

Обставини встановлені судом.

Відповідно Наказу № 288-к від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 11.08.23 , 02.01.25 року арматурником четвертого розряду на ТОВ "ХОРОС" .

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОС" є юридичною особою код ЄДРПОУ 31517914 з основним видом діяльності 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Відповідно до Наказів Міністерства енергетики від 04.06.24 року № 215, від 31 травня 2024 року , від 22 лютого 2025 року № 86, від 19.02.26 року № 79 віднесено до паливно-енергетичного комплексу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності.

08 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОС" уклало Договір підряду № 20250408-1-02 з ТзОВ "ПАУЕР 1" ЩОДО ОБЄКТУ- НОВЕ БУДІВНИЦТВО ГАЗОПОРОШНЕВОЇ УСТАНОВКИ 9200 КВТ ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЇ, місцезнаходження .Берегівський район Закарпатської області....

15 серпня 2025 року НОМЕР_5 прикордонний загін прийняв Рішення про надання дозволу на вїзд та перебування у прикордонній смузі № 47399 ОСОБА_1 .

12 січня 2026 року та 01 лютого 2026 року Генеральним директором Накази № 24-А та 138-А прийнято Накази, якими у звзяку з виробничою необхідністю відряджено , в тому чсиіл ОСОБА_1 з 16.01.26 року по 01.02.26 та з 02.02.26 по 10.02.26 року до м. Берегово згідно Договору підряду № 20250408-1-02 від 08.04.25 року.

Відповідно до військово-облікового документу Резерв+: (сформованого 11.01.26 року ОСОБА_1

- військовозобовязаний

-має відстрочку до 22.02.26 року,

- тип відстрочки "бронювання".

- ІНФОРМАЦІЯ_11 .

-дані уточнено вчасно 17.10.24 року.

07 лютого 2026 року ОСОБА_3 ( кутовйч штамп містить напис ІНФОРМАЦІЯ_4 ) сформовано направлення Голові ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо направлення ОСОБА_1 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті , підрозділах спеціального призначення.(дата вручення тапідпис ОСОБА_1 - відсутні).

07 лютого 2026 року сформована Картка обстеження та медичного огляду, Довідка військово-лікарської комісії ОСОБА_1 ( підписи позивача - відсутні).

07 лютого 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято Наказ № М39 "Про призов військовозобовзяаних та резервістів на військову службу під час мобілізації , на особливий період", яким

- відповідно до поіменного списку № 12/863 від 07.02.26 року призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1

Відповідно до військово-облікового документу Резерв+: (сформованого 10.02.26 року ОСОБА_1 ):

- знято з обліку

- не військовозобовязаний

- підстава зняття- військовослужбовці

- ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_7

- дата ВЛК 07.02.26

10 лютого 2026 року командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято Наказ № 43 , яким:

- солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 призначити на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти...

Підстава : мобілізаційна директива ІНФОРМАЦІЯ_6 ... від 29.01.26Ю іменний список ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.02.26, рапорт солдата ОСОБА_1 .

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

КМУ прийнято Постанову від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час", якою затверджено "Порядок бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час"

визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу. в тому числі ,на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

31. Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п`ять календарних днів засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку;

13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);

14) виключення суб`єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб`єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку.

32. Керівник державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особа, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, може подати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника (далі - заява про анулювання бронювання).

Формування заяви про анулювання бронювання завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматичному режимі здійснюється анулювання відстрочки та переведення військовозобов`язаного на загальний військовий облік у разі, коли військовозобов`язаний:

перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання;

має бронювання за державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання.

33. Електронна інформаційна взаємодія між державними електронними інформаційними ресурсами державних органів здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі -Порядок № 560).

Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які :

придатні до військової служби за станом здоров`я

та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема:

-проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

-перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

-документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; -відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

На підставі аналізу релевантного законодавства, суд встановив, що на день призову позивача у нього була діюча відстрочка- бронювання підприємством , де він працює, і не встановлено підстав , зазначених вище щодо анулювання відстрочки , у звязку з чим позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у звязку з діючим бронюванням. Доказів протилежного та спростування встановлених судом обставин відповідач не надав.

Таким чином відповідач- ІНФОРМАЦІЯ_13 порушив анступні норми законних і підзаконних актів:п. 1 ч. 1 ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, п. 2 та п. 6 Порядку 560.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач не міг бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу особи , яка заброньована.

Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2024 року у справі № 520/7954/22.

З наведених встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_13 перевищив свої повноваження , не виконав належним чином своїх повноважень щодо перевірки наявності та підстав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення і тим самим допустив перевищення наданих йому повноважень у документальному оформленні призову позивача до військової служби за мобілізацією за наявною відстрочкою.

З наведених підстав позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 лютого 2026 р. №М39 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині, що стосується призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та скерування його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 - підлягають задоволенню.

Окремо суд звертає увагу , що відповідач 1 не надав ні доказів в спростування мотивів та доказів , якими суд обгрунтовує позивач свої вимоги, а також доказів ,що свідчить про відсутність обгрунтування законності як дій відповідача появзаних з призовом позивача ( направлення повістки позивачу, її отримання позивачем, або ж дотримання процедури порушення позивачем військового обліку та доставлення його до ТЦК з відповідними доказами про законність даного порядку, дотримання процедури проходження медичного огляду, тобто всіх складових процедури призову військовозобовязаного ).

Щодо позовних вимог:

- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2026 р. №43 в частині зарахування в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зі списків особового складу військової частини.

суд зазначає наступне.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону № 2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни (надалі по тексту також - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу ХІІ Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено. Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовців.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:

-зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного;

-протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При виданні наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир в/ч НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

В той же час прийняття наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби позивача , який судом визнано протиправним, мало наслідком прийняття військовою частиною НОМЕР_1 наказу , яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

Таким чином, прийнятий внаслідок реалізації наказу про мобілізацію наказ про зарахування позивача до списків особового складу є похідними від наказу відповідача 1, а тому теж підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Так, гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у пункті 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 за №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9).

Водночас, способи захисту права це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності із захисту прав. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.

Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.

Разом з тим рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу, що хоча Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби позивачем є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а, отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення слід зобов`язати в/ч НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. з огляду на недоведеність відповідачем 1 законності оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що оскільки наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині призову на направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 на думку суду являється протиправним, то в свою чергу і наказ військової частини НОМЕР_6 від 10.02.2026 р. №43 в частині зарахування в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 також є протиправним і підлягає скасуванню, не зважаючи на те, що командир військової частини фактично не вчиняв протиправних дій при прийнятті даного наказу.

Судом також враховано судову практику ВААС, зокрема у справі 260/6788/25., а також суд погоджується з позицією Третього апеляційного адмінсуду у Постанові від 18.08.2025 Справа 280/1900/25)

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ефективним в даному випадку способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

1.Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у призові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на військову службу під час мобілізації 07 лютого 2026 р., за наявності у нього чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі бронювання за ТОВ «ХОРОС» (ЄДРПОУ 31517914).

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 лютого 2026 р. №М39 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині, що стосується призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та скерування його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) від 10.02.2026 р. №43 в частині зарахування в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1355 грн.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Рішення виготовлено та підписано 04.06.26 року.