Ухвала суду № 137115267, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 червня 2026 року Справа 160/12303/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву позивача про збільшення розміру позивних вимог у справі №160/12303/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Держави в особі Державної казначейської служби, 2-Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Держави в особі Державної казначейської служби, 2-Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просить:

- визнати бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 частини заробітної плати, а саме посадового окладу відповідно до вимог ст.81 Закону України "Про прокуратуру" за період з липня 2015 року по жовтень 2018 року;

- стягнути з Держави України за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати, внаслідок прийняття неконституційного акту, у розмірі 720 836, 40 грн. за період з липня 2015 року по жовтень 2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12303/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 26.03.2021 провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до 1 -Держави в особі Державної казначейської служби, 2- Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі № 160/6949/20.

22.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

В період з 01.05.2026 по 29.05.2026 суддя знаходилась у відрядженні і у щорічній відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду №159 від 01.06.2026.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 провадження у справі №160/12303/20 -поновлено.

Заява розглянута після виходу судді з відпустки.

Позивач з урахуванням збільшення позовних вимог просить:

визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 15.07.2015 по 22.10.2018 включно відповідно до ст. 81 закону України «Про прокуратуру»;

стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (проспект Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 744 664,20 грн у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу та надбавки за вислугу років, визначених згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», завдану положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнанні неконституційними, за період з липня з 15.07.2015 по 22.10.2018, а також: 798 528,47 грн інфляційних втрат, а також: 181 539,40 грн три відсотки річних.

В обґрунтування заяви, позивачем, зокрема зазначено, що недоотримана заробітна плата позивача у розмірі, встановленому спеціальним законом, за своєю правовою природою є саме матеріальною шкодою. Матеріальна шкода, завдана позивачу дією неконституційних положень Бюджетного кодексу, має бути відшкодована Державою у встановленому законом порядку. Однак реалізація цього права суттєво ускладнюється через відсутність самого механізму, що має наслідком правову неврегульованість основних питань сатисфакції.

Завдана позивачу матеріальна шкода внаслідок недоотримання заробітної плати у розмірі, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», відшкодовується Державою незалежно від вини та дій органу державної влади, під час застосування норми Бюджетного кодексу України, що визнана неконституційною.

Таким чином, зважаючи на те, що у даному випадку зобов`язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної позивачу, є виключно грошовим, до даного зобов`язання на вимогу позивача (кредитора) підлягають застосуванню норми ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо виплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісяця і публікуються, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр». Опубліковані друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники, відповідно до статей 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію», є офіційними та загальновідомими та, відтак. не підлягають долученню до позовної заяви. Розрахунок інфляційних нарахувань виконується за методикою, яка викладена у листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р., Постановах Верховного Суду України від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Таким чином, оскільки днем звільнення позивача із прокуратури Дніпропетровської області є 22.10.2018 та у вказаний день позивач працював, остаточний розрахунок із позивачем із виплатою усіх належних йому сум мав бути проведений у цей же день. Таким чином, 23.10.2018 є днем виникнення у відповідача обов`язку відшкодувати спричинену позивачу матеріальну шкоду, виражену у грошових одиницях України, у вигляді недоотриманої заробітної плати, визначеної згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», завдану положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, що визнанні неконституційними, у розмірі 744 664,20 грн.

Таким чином, інфляційне збільшення матеріальної шкоди та 3% річних у даній позовній заяві підлягає розрахуванню із дня, наступного за днем звільнення позивача з роботи, до дати подання даної позовної заяви про уточнення позовних вимог. Належним способом захисту права на оплату праці, порушеного прийняттям та застосуванням неконституційного акту, позивач вважає стягнення з Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури матеріальної шкоди за період з 15.07.2015 по 22.10.2018 у розмірі 744 664,20 грн у вигляді недоотриманої заробітної плати прокурора (посадового окладу та надбавки за вислугу років), 798 528,47 грн у вигляді передбаченого ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційного збільшення та 181 539,40 грн. у вигляді передбачених цією ж статтею 3% річних.

При вирішенні заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням вищезазначеного, зважаючи на обставини зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог у справі № 160/12303/20.

Керуючись статтями 47, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позивних вимог у справі №160/12303/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Держави в особі Державної казначейської служби, 2-Дніпропетровської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона