Ухвала суду № 137115122, 01.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 року Справа №160/29820/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Іщенко Ганни Михайлівни про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/29820/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

16.01.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

21.05.2026 на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - Іщенко Ганни Михайлівни про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль виконання рішення суду шляхом зобов`язання керівника суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подати звіт про виконання судового рішення у справі № 160/29820/24 від 16 січня 2025 року.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що відповідно до наданого Військовою частиною НОМЕР_1 розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, загальна сума до виплати склала лише 311,41 грн. Такий розрахунок на думку Позивача є штучно заниженим та математично спотвореним через неправомірне застосування положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078). Як вбачається з таблиці розрахунку, Боржник протиправно зменшував належну суму індексації Позивачеві «Розмір індексації» на суми із «Розміру збільшення премії з ЩДГВ». Згідно з абзацами 1, 2, 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Якщо сума підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу, такий дохід не індексується у цьому місяці. Проте, визначальною умовою для зменшення суми індексації на суму підвищення доходу є фактичне зростання тарифних ставок (посадових окладів). У період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року посадові оклади військовослужбовців визначалися Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців» і протягом вказаного періоду не змінювалися, наступне підвищення окладів відбулося лише 01.03.2018 згідно з Постановою КМУ № 704. Відповідно, збільшення розміру премії в окремі місяці в період з 2016 по 2018 років носило тимчасовий характер, залежало від особистого внеску військовослужбовця та наявності фонду оплати праці у військовій частині. Таке збільшення премії не є підвищенням тарифної ставки (окладу), а тому не може вважатися «підвищенням доходу», яке відповідно до п. 5 Порядку № 1078 дає право зменшувати розмір нарахованої індексації. З огляду на вищевикладені обставини, Позивач не погоджується з розрахунком нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 і зазначає, що рішення суду у справі №160/29820/24 не можна вважати виконаним.

26.05.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження на 01.06.2026, про що належним чином повідомлені учасники справи.

Пояснень щодо вказаної заяви від представника відповідача до суду не надходило.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно приписів частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 16.01.2025 набуло законної сили 05.08.2025.

З огляду на наявній в матеріалах справи розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, здійснений Військовою частиною НОМЕР_1 , суд зазначає, про відсутність підстав вважати, що розрахунок індексації проведений правильно, при цьому відповідачем пояснень стосовно заяви про встановлення судового контролю у цій справи надано не було.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах Іммобільяре Саффі проти Італії, Горнсбі проти Греції, Жовнер проти України, Бурдов проти Росії, Ясіун`єне проти Литви, Руйану проти Румунії наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись ст. ст. 241-243, 294, 295, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Іщенко Ганни Михайлівни про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/29820/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати у строк один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець