Рішення № 137115082, 04.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3551/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан інгредієнти» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан інгредієнти» звернувся з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/00334/2 від 24.12.2025 та № UA205050/2025/000335/2 від 24.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару декларант позивача подав митні декларації, в яких

митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначив, що подані до митного оформлення документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей. Проте, не зважаючи на подання усіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив у митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На переконання позивача, спірні рішення є необґрунтованими та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на позовну заяву відповідач пред`явлені позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, мотивуючи тим, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за митними деклараціями, поданих з метою імпорту товару, було встановлено, що подані документи не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. За результатом опрацювання додатково поданих документів та проведених письмових консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (у митного органу та декларанта відсутня інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутня вартісна основа для розрахунку) митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.

18.07.2024 між ТзОВ «Еколан Інгредієнти» (покупець) та SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP. (продавець) укладено контракт № 36, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах контракту товари в асортименті та кількостях, зазначених у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Ціна за одиницю товар та загальна вартість кожної партії, що підлягають поставці, зазначається сторонами у інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною контракту. Незалежно від умов поставки ціни включають (окрім інших витрат згідно Incoterms 2010) також вартість упаковки, маркування, піддонів і завантаження. Покупець здійснює оплату за товари згідно з умовами, вказаними, у інвойсі, в доларах США шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, зазначений у п. 10 цього контракту.

Додатковою угодою № 1 від 12.11.2024 до Контракту № 36 від 18.07.2024 внесено зміни до п. 10 цього контракту щодо банківських реквізитів продавця.

Відповідно до інвойсу від № SDFE3250925-2 від 12.10.2025 продавець поставив покупцю товар на загальну суму 18 132,24 доларів США.

23 грудня 2025 з метою імпорту товару «Прямий ровінг (рівниця) з скловолокна, використовується у виробництві конструкційних склопластиків методом намотування й пультрузії, у бабінах:-Roving for pultrusion ECR24-4800D-601, прямий, у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм-21047кг;Продукція переміщується на клеєних піддонах з фанери. Торгівельна марка SHANDONG FIBERGLASS. Країна виробництва CN. Виробник SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP», що ввозився на адресу ТОВ «Еколан Інгредієнти», подано митну декларацію № 25UA205050050407U8. Вартість товару становить 9 050,21 дол. США. До митної декларації додано: пакувальний лист № б/н від 12.10.2025; рахунок-проформу SDFE3250925-2 від 25.09.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; коносамент № ZM25100545 від 17.10.2025; автотранспортна накладна № 20251219/002 від 19.12.2025; декларацію про походження товару № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківські платіжні документи № 127 від 10.10.2025 та № 153 від 02.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3156 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2212/01 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 17.10.2025; зовнішньоекономічний контракт № 36 від 18.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12.11.2024; договір (контракт) про перевезення № 18-01-24-M від 18.01.2024; додаткову угоду № 9 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 107/21-Т від 01.10.2021; інформацію виробника № 601 від 12.10.2025; специфікація до інвойсу № 138-2 від 15.12.2025; тр.заявка №33.02 від 09.10.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні запропонував подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); 4) документи, що підтверджують вартість страхування; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу було надано: 1) довідку про перерахування коштів від 04.12.2025 № B6/19-9351; 2) прайс-лист від 15.09.2025; 3) лист відправника товару від 18.10.2025; 4) копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2025 № 422720250001127068.

24.12.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000334/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/001198.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 24.12.2025 № UA205050/2025/000334/2 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- відповідно гр. 23 автотранспортної накладної від 19.12.2025 № 20251219/002 штамп та підпис перевізника товару зазначений PE PETRO IVANOVICH (повне найменування не може бути зазначено через відсутність чіткої інформації в поданому документі), що суперечить перевізнику, вказаному в рахунку на оплату від 22.12.2025 № 3156 ТОВ "АТСФ";

- відповідно рахунка на оплату від 22.12.2025 № 3156 серед товарів (робіт, послуг) наявні витрати з винагороди експедитора, однак дані витрати зазначені лише на території України;

- відповідно п. 4.1 договору від 18.01.2024 № 18-01-24-М оплата за послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати надання електронною поштою експедитором рахунку, проте для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг;

- згідно підтвердження страхування вантажу від 17.10.2025 № б/н наявних договір страхування №200243786.25 від 01.03.2025, проте даний договір не подано до митного оформлення. Також, для підтвердження понесених витрат, зазначених в гр. 22 ДМВ не подано страхований поліс;

- згідно гр.1 автотранспортної накладної від 19.12.2025 № 20251219/002 продавцем товару є SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP., що суперечить штампу відправника товару, зазначеному в гр. 22 ЦМР OMIDA SOLUTIONAS SP.Z.O.O. Дана інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Кодексу) та методу 2б (ст. 60 Кодексу) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам ст.59, 60 Кодексу (оформлені за ціною договору та час експорту яких збігається або є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (ст. 62 Кодексу) та методу 2г (ст. 63 Кодексу) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта-митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 13.08.2025 № 25UA206060004618U2). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- «Рівниця (склоровінг) зі скловолокна у бобінах….., торгова марка - SHANDONG FIBERGLASS, виробник - SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP. Рівень митної вартості становить 0,7033 дол. США за кг

Товар випущено у вільний обіг згідно з МД № 25UA205050050624U4 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Також, 24 грудня 2025 з метою імпорту товару «Прямий ровінг (рівниця) з скловолокна, використовується у виробництві конструкційних склопластиків методом намотування й пультрузії, у бабінах: - Roving for pultrusion ECR24-2400D-601, прямий, у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм-10603кг; - Roving for pultrusion ECR24-4800D-601, прямий, у бобінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм-10518кг;Продукція переміщується на клеєних піддонах з фанери. Торгівельна марка SHANDONG FIBERGLASS. Країна виробництва CN. Виробник SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP.», що ввозився на адресу ТОВ «Еколан Інгредієнти», подано митну декларацію № 25UA205050050599U4. Вартість товару становить 9 082,03 дол. США. До митної декларації додано: пакувальний лист № б/н від 12.10.2025; рахунок-проформу SDFE3250925-2 від 25.09.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; коносамент № ZM25100545 від 17.10.2025; автотранспортна накладна № 20251219/001 від 19.12.2025; декларацію про походження товару № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківські платіжні документи № 127 від 10.10.2025 та № 153 від 02.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3155 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2212/02 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 17.10.2025; зовнішньоекономічний контракт № 36 від 18.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12.11.2024; договір (контракт) про перевезення № 18-01-24-M від 18.01.2024; додаткову угоду № 9 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 107/21-Т від 01.10.2021; інформацію виробника № 601 від 12.10.2025; специфікація до інвойсу № 138-1 від 15.12.2025; тр.заявка №33.01 від 09.10.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні запропонував подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); 4) документи, що підтверджують вартість страхування; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу було надано: 1) довідку про перерахування коштів від 04.12.2025 № В6/19-9351; 2) прайс-лист від 15.09.2025; 3) лист відправника товару від 18.10.2025; 4) копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2025 № 422720250001127068.

24.12.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000335/2 та сформовала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/001199.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 24.12.2025 № UA205050/2025/000335/2 митний орган вказав, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- відповідно гр. 23 автотранспортної накладної від 19.12.2025 № 20251219/001 штамп та підпис перевізника товару зазначений DRIVE SYSTEM LOGISTIC, що суперечить перевізнику, вказаному в рахунку на оплату від 22.12.2025 № 3155 ТОВ "АТСФ";

- відповідно рахунка на оплату від 22.12.2025 № 3155 серед товарів (робіт, послуг) наявні витрати з винагороди експедитора, однак дані витрати зазначені лише на території України;

- відповідно п. 4.1 договору від 18.01.2024 № 18-01-24-М оплата за послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати надання електронною поштою експедитором рахунку, проте для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг;

- згідно підтвердження страхування вантажу від 17.10.2025 № б/н наявних договір страхування №200243786.25 від 01.03.2025, проте даний договір не подано до митного оформлення. Також, для підтвердження понесених витрат, зазначених в гр. 22 ДМВ не подано страхований поліс.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Кодексу) та методу 2б (ст. 60 Кодексу) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам ст.59, 60 Кодексу (оформлені за ціною договору та час експорту яких збігається або є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (ст. 62 Кодексу) та методу 2г (ст. 63 Кодексу) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта-митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 13.08.2025 № 25UA206060004618U2). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- «Рівниця (склоровінг) зі скловолокна у бобінах….., торгова марка - SHANDONG FIBERGLASS, виробник - SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP. Рівень митної вартості становить 0,7033 дол. США за кг

Товар випущено у вільний обіг згідно з МД № 25UA205050050682U3 від 24.12.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Так, до МД № 25UA205050050407U8 від 23.12.2025 декларантом надано: пакувальний лист № б/н від 12.10.2025; рахунок-проформу SDFE3250925-2 від 25.09.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; коносамент № ZM25100545 від 17.10.2025; автотранспортна накладна № 20251219/002 від 19.12.2025; декларацію про походження товару № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківські платіжні документи № 127 від 10.10.2025 та № 153 від 02.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3156 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2212/01 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 17.10.2025; зовнішньоекономічний контракт № 36 від 18.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12.11.2024; договір (контракт) про перевезення № 18-01-24-M від 18.01.2024; додаткову угоду № 9 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 107/21-Т від 01.10.2021; інформацію виробника № 601 від 12.10.2025; специфікація до інвойсу № 138-2 від 15.12.2025; тр.заявка №33.02 від 09.10.2025.

Додатково на вимогу митниці декларантом: 1) довідку про перерахування коштів від 04.12.2025 № B6/19-9351; 2) прайс-лист від 15.09.2025; 3) лист відправника товару від 18.10.2025; 4) копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2025 № 422720250001127068.

Так, до МД № 25UA205050050599U4 від 24.12.2025 декларантом надано: пакувальний лист № б/н від 12.10.2025; рахунок-проформу SDFE3250925-2 від 25.09.2025; рахунок-фактуру (інвойс) № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; коносамент № ZM25100545 від 17.10.2025; автотранспортна накладна № 20251219/001 від 19.12.2025; декларацію про походження товару № SDFE3250925-2 від 12.10.2025; статус особи, яка подає митну декларацію 2; банківські платіжні документи № 127 від 10.10.2025 та № 153 від 02.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3155 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2212/02 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 17.10.2025; зовнішньоекономічний контракт № 36 від 18.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12.11.2024; договір (контракт) про перевезення № 18-01-24-M від 18.01.2024; додаткову угоду № 9 від 05.05.2025; договір про надання послуг митного брокера № 107/21-Т від 01.10.2021; інформацію виробника № 601 від 12.10.2025; специфікація до інвойсу № 138-1 від 15.12.2025; тр.заявка №33.01 від 09.10.2025.

Додатково на вимогу митниці декларантом: 1) довідку про перерахування коштів від 04.12.2025 № В6/19-9351; 2) прайс-лист від 15.09.2025; 3) лист відправника товару від 18.10.2025; 4) копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2025 № 422720250001127068.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Інші зауваження митниці стосуються документів, що підтверджують вартість транспортування та страхування товару.

Так, у спірних рішеннях відповідач зазначив, що відповідно гр. 23 автотранспортної накладної від 19.12.2025 № 20251219/002 штамп та підпис перевізника товару зазначений PE PETRO IVANOVICH (повне найменування не може бути зазначено через відсутність чіткої інформації в поданому документі), що суперечить перевізнику, вказаному в рахунку на оплату від 22.12.2025 № 3156 ТОВ "АТСФ"; відповідно гр. 23 автотранспортної накладної від 19.12.2025 № 20251219/001 штамп та підпис перевізника товару зазначений DRIVE SYSTEM LOGISTIC, що суперечить перевізнику, вказаному в рахунку на оплату від 22.12.2025 № 3155 ТОВ "АТСФ"; відповідно рахунків на оплату від 22.12.2025 № 3155 і № 3156 серед товарів (робіт, послуг) наявні витрати з винагороди експедитора, однак дані витрати зазначені лише на території України; відповідно п. 4.1 договору від 18.01.2024 № 18-01-24-М оплата за послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати надання електронною поштою експедитором рахунку, проте для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг; згідно підтвердження страхування вантажу від 17.10.2025 № б/н наявних договір страхування №200243786.25 від 01.03.2025, проте даний договір не подано до митного оформлення. Також, для підтвердження понесених витрат, зазначених в гр. 22 ДМВ не подано страхований поліс.

З цього приводу суд зазначає, що для підтвердження витрат на транспортування при митному оформленні товару було долучено: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3155 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2212/02 від 22.12.2025; документ, що підтверджує вартість страхування № б/н від 17.10.2025; договір (контракт) про перевезення № 18-01-24-M від 18.01.2024; додаткову угоду № 9 від 05.05.2025.

Між TOB «Еколан Інгредієнти» та ТОВ «АТСФ» було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №18-01-24-М від 18.01.2024. Послуги ТОВ «Еколан Інгредієнти» надавало саме ТОВ «АТСФ» по договору від 18.01.2024 та заявок №33.01 від 09.10.2025 р. та №33.02 від 09.10.2025 р.

Надання послуг саме ТОВ «АТСФ» підтверджується також додатковими документами, які надавалися митному органу листами №35 від 10.02.2026 та №34 від 10.02.2026.

Імпортований товар був застрахований, оскільки розмір вартості страхування підтверджується «Підтвердження страхування вантажу» від 17.10.2025 року, виданий страховиком AT СК «ІНГО» страхувальнику ТОВ «Еколан Інгредієнти» згідно генерального договору страхування вантажів № 200243786.25 від 01.03.2025, де міститься посилання на найменування, вартість вантажу та інвойс № SDFE3250925-2 від 12.10.2025, та зазначено розмір страхової премії 452,97 грн. по кожному вантажу.

За таких обставин, аргументи митного органу жодним чином не впливають на заявлену митну вартість, оскільки фактично страхування вантажу відбулося, витрати на страхування були включені TOB «Еколан Інгредієнти» до заявленої митної вартості.

Отже, відсутність генерального договору страхування вантажів № 200243786.25 від 01.03.2025, на який міститься посилання у «Підтвердження страхування вантажу» від 17.10.2025, жодним чином не перешкоджає числовому визначенню розміру страхування вантажу, оскільки, вищезазначені документи містять всі необхідні дані на підтвердження заявленої до митного оформлення суми на страхування.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т. д. Відносини експедиторів, вантажовідправників га вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству. Експедитор може фактично виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. У той же час, хоча договір транспортного експедирування залежно від його умов може містити окремі елементи договорів доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення тощо, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв`язку з цим законодавством передбачено окреме правове регулювання відносин за договором експедирування. Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Оскільки позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

З огляду на те, що складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включення до митної вартості товарів всіх витрат за транспортно-експедиційні послуги буде суперечити пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.

Таким чином, наданими позивачем як до митного органу, так і до суду документами, які містять всі необхідні відомості для встановлення транспортних витрат в повній мірі підтверджено факт надання послуг транспортних послуг з перевезення товару, їх оплату.

Відтак, суд вважає, що відповідачу були надані всі необхідні документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі №804/9754/15 дійшов правового висновку, відповідно до якого МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування окремих додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура (інвойс).

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару також не визначають ціну товару для конкретно визначеного покупця, а тому не підтверджують ціну задекларованого товару.

Як зазначалося вище, банківські платіжні та страхові документи, що стосуються оцінюваного товару були надані декларантом на вимогу митниці. Додатково були надані довідка про перерахування коштів від 04.12.2025 № В6/19-9351; прайс-лист від 15.09.2025 та лист відправника товару від 18.10.2025.

З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, щодо твердження відповідача про не забезпечення перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №520/10709/18 зазначено право митного органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

При цьому, статтею 254 МКУ передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

У даному випадку, експортна декларація складена однією із мов міжнародного спілкування (китайською), а митний орган не вимагав подання перекладеного українською мовою цього документа під час здійснення митного оформлення від позивача.

При цьому, як встановлено судом, документи, складені іноземною мовою, одразу подавалися позивачем разом із митною декларацією. При цьому, будь-яких зауважень Волинською митницею щодо її недоліків або ж необхідності подання перекладу, відповідачем не висловлювалось і не вимагалось, тому доводи відповідача у цій частині не беруться судом до уваги.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 13.08.2025 №25UA206060004618U2). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - «Рівниця (склоровінг) зі скловолокна у бобінах, виготовлений зі скла прямий: ECR24-4800D-6016. Склоровінг формується витягуванням з розплавленої скломаси через філ`єри, потім перероблюється в кручені нитки (рівниця). Використовується для власного виробництва склопластикових виробів.», торгова марка - SHANDONG FIBERGLASS, виробник- SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP., який ввозився з Китаю на умовах поставки FOB Qingdao згідно контракту, укладеного з виробником товару, та рівень митної вартості становить 0,7033 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, комерційні умови, умови поставки не здійснювалося.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

При прийнятті спірних рішень відповідач використав інформацію ЕАІС та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 03.03.2026 № 3.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 24 грудня 2025 року № UA205050/2025/00334/2 та № UA205050/2025/000335/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Еколан Інгредієнти» (04116, місто Київ, вулиця Митрофана Довнар-Запольського, 5, ідентифікаційний код 34763972).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк