Рішення № 137115036, 04.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року ЛуцькСправа № 459/3069/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за скаргою (позовною заявою) ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області зі скаргою на постанову головного державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик Василини Михайлівни, в якій просив визнати неправомірними дії щодо винесення постанови від 23.10.2024 про накладення штрафу; скасувати постанову головного державного виконавця Киричик В.М. від 23.10.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості, що складає 45 207,96 грн.

В обґрунтування скарги представник заявника зазначила, що спірною постановою від 23.10.2024 у виконавчому провадженні №54862694 з виконання судового наказу Червоноградського міського суду Львівської області на боржника ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 45 207,96 грн.

Представник позивача вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав її невідповідності Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження.

Зазначає, що заборгованість по аліментах виникла виключно з вини державних виконавців в результаті неналежного виконання ними своїх посадових обов`язків по щомісячному визначенню розміру заборгованості.

Оскільки суму щомісячних платежів по аліментах обраховувала виконавча служба не вірно, вини позивача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів немає, а відтак і накладення штрафу державним виконавцем є протиправним.

З цих підстав представник позивача просила скаргу задовольнити.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 28.11.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ Киричик В.М. у виконавчому провадженні №54862694 щодо винесення постанови про накладення штрафу залишено без задоволення; скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Луцького ВЛВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ Киричик В.М. у виконавчому провадженні №54862694 щодо винесення постанови про накладення штрафу залишено без розгляду та повернуто таку заявнику.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.06.2025 у справі №459/3069/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 28.11.2024 скасовано, а провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ Киричик Василини Михайлівни у виконавчому провадженні №54862694 щодо винесення постанови про накладення штрафу закрито.

В подальшому, ухвалою Львівського апеляційного суду від 21.08.2025 справу №459/3069/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ Киричик В.М. у виконавчому провадженні №24862694 щодо винесення постанови про накладення штрафу передано для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 справу №459/3069/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанову головного державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В.М. передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 прийнято скаргу (позовну заяву) до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року провадження у справі закрито.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року про закриття провадження у справі №459/3069/24 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

04 травня 2026 року супровідним листом Восьмого апеляційного адміністративного суду матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови повернулися після закінчення апеляційного провадження до Волинського окружного адміністративного суду та передано судді Сороці Ю.Ю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

На виконанні Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ перебуває виконавче провадження №54862694 з виконання судового наказу Червоноградського міського суду Львівської області від 08.08.2017, відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку платника аліментів щомісячно, але не менше 50

відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

23.10.2024 постановою Головного державного виконавця Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ Киричик Василини Михайлівни, у зв?язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, накладено на боржника, ОСОБА_1 штраф на користь стягувача 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 45 207, 96 гривень.

Постанову від 23.10.2024 мотивовано тим, що з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 утворилась заборгованість зі салати аліментів в розмірі 90 415, 92 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Не погоджуючись із вказаною постановою представник заявника звернулася до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею першою Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною другої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону №1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 195 СК України врегульовано порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), та вказано, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону №1404-VIII, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону №1404-VIII.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20% суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону №1404-VIII.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону №1404-VIII, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII та цією Інструкцією.

З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання (неналежного виконання) боржником судового рішення без поважних причин.

Предметом оскарження в даній справі являється постанова державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В.М. від 23.10.2024 про накладення на боржника ОСОБА_1 у ВП 54862694 штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 45 207, 96 грн.

Судом встановлено, що 09.10.2017 Головним державним виконавцем Володимир-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Волинській області Колядою Юлією Ігорівною відкрито виконавче провадження №54862694.

В листопаді 2017 року дане виконавче провадження було передане за заявою боржника за місцем його проживання до Рожищенського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2023 державним виконавцем Мельничуком В.А. було здійснено розрахунок заборгованості, в якому сукупний розмір заборгованості становив 22 139,72 грн.

В травні 2024 року державний виконавець Киричик Василина Михайлівна провела розрахунок заборгованості і нарахувала боржнику заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 90 689,90 грн, яку згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.06.2024 останньою зменшено до 66 637,59 грн.

Водночас, із змісту позовної заяви вбачається, шо згідно пояснень державного виконавця, які відповідачем не спростовано, такий борг утворився у зв`язку із тим, що попередні державні виконавці не вірно нараховували щомісячні платежі, які потрібно було сплачувати боржнику з дати пред?явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, постанова державного виконавця від 23.10.2024 про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів також мотивована тим, що з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 утворилась заборгованість зі салати аліментів в розмірі 90 415,92 гривень, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, з моменту відкриття виконавчого провадження боржником здійснювалася сплата аліментів і борг був відсутній, що підтверджується розрахунками заборгованості по аліментах, зокрема, від 01.05.2018 - заборгованість становить 34 грн. 86 коп., 01.06.2018 - відсутня, 01.03.2019 - заборгованість становить 0 грн. 50 коп.

Відтак, суд звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу підставою для її прийняття зазначено, що з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, однак, як встановлено судом, така підстава не узгоджуються з наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які свідчать про протилежне, тобто про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів з моменту відкриття виконавчого провадження до проведення відповідних розрахунків самими державними виконавцями.

Дані обставини справи свідчить про те, що борг, який утворився у ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 виник не з вини боржника, оскільки останній сплачував аліменти в тому розмірі, який був визначений у судовому наказі Червоноградського міського суду Львівської області від 08.08.2017.

Відтак, суд вважає, що в даному випадку постанова від 23.10.2024 про накладення штрафу з підстав, зазначених у ній, прийнята протиправно та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В.М. від 23.10.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості, що складає 45 207,96 грн.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 937, 92 грн, сплачений платіжною інструкцією від 21.10.2025.

Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Киричик В.М. від 23.10.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості, що складає 45 207,96 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, код ЄДРПОУ 35041407).

Суддя Ю.Ю. Сорока