Ухвала суду № 137114825, 02.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 червня 2026 р. Справа № 120/2848/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 968, 96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

14.05.2026 року до суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, за змістом якої останній просить суд:

- визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/2848/25;

- постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- встановити керівнику Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для повідомлення Вінницького окружного адміністративного суду про результати вжитих заходів.

Подана заява мотивована тим, що 30.12.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка повністю аналогічна Постанові №1 за винятком періоду її дії. Постанова № 1 та Постанова №1778 визначають порядок застосування коефіцієнтів для обмеження розміру пенсійних виплат, що прямо впливає на реалізацію права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України.

Вказує, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/2848/25 має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків моєї пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не вправі здійснювати обмеження розміру його пенсії шляхом застосовування понижуючих коефіцієнтів з тих підстав, яким вже надано правову оцінку у судових рішеннях, що набрали законної сили.

Виходячи із зазначеного позивач вважає протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення суду від 16.09.2025 року у справі № 120/2848/25 щодо застосовування з 01.01.2026 року понижуючих коефіцієнтів, та такими, що порушують його право на належну пенсію, підтверджене цим рішенням суду.

Ухвалою від 19.05.2026 року вказану заяву прийнято до розгляду судом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження.

01.06.2026 року до суду надійшли пояснення відповідача, у яких зазначено, що на виконання рішення суду у справі №120/2848/25 Головним управлінням здійснено нарахування ОСОБА_1 пенсії без застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням вже виплачених сум, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.01.2025 року.

Вказує, що розмір перерахованої пенсії на виконання рішення суду з 01.01.2025 року склав 53341,73 грн.

За результатами даного перерахунку донараховано стягувачу кошти в сумі 274 893,12 грн. за період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року, що підтверджується розрахунком на доплату.

З січня 2026 року до пенсії заявника застосовано понижуючі коефіцієнти відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025.

Також вказує, що відповідно до Порядку №821, Головним управлінням було проведено заявнику виплату частини коштів на виконання рішення суду 120/2848/25 в межах виділених бюджетних призначень у загальній сумі 1291,77 грн. Кошти на виконання рішення суду частково виплачені: в березні місяці 2026 року 673,48 грн; в травні місяці 2026 року 309,77 грн. В подальшому, виплата коштів на виконання рішення суду буде обліковуватись відповідно до Порядку № 821 та виплачуватись в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви в порядку с. 383 КАС України.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить із наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи розрахунків пенсії за вислугу років, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року склав 53341,73 грн. та з 01.03.2025 року - 54841,73 грн.

При цьому, відповідачем донараховано кошти за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року у розмірі 274893,12 грн., які включені до Реєстру судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Водночас, позивач за змістом заяви від 14.05.2025 фактично вказує на вчинення відповідачем протиправних дій під час проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2026 року.

Так, 03.12.2025 прийнято Закон України № 4695-IX "Про Державний бюджет на 2026 рік".

На виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до пункту 1 Постанови №1778, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів - 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів - 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів - 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів 0,2. Для виплат, які перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму, встановлено коефіцієнт 0,1.

Пунктом 2 Постанови №1778 визначено коло осіб, до пенсій яких не застосовуються коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови.

Отож, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та Постановою №1778 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ.

Водночас, суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року слугувала постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відтак, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 року здійснено не на виконання рішення суду у справі №120/2848/25, а у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Таким чином, правовідносини щодо перерахунку пенсії з 01.01.2026 року із застосуванням знижувальних коефіцієнтів з 01.01.2026 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" не було предметом судового розгляду у справі №120/2848/25, а тому надавати оцінку даним правовідносинам в порядку статті 383 КАС України в суду відсутні правові підстави, оскільки це фактично є окремим (новим) судовим спором, а не питанням виконання судового рішення.

Суд зазначає, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його пенсії за наслідками здійснення чергових перерахунків позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.

Тобто, якщо позивач вважає, що пенсійний орган під час наступних перерахунків його пенсії застосував понижуючий коефіціент або ж здійснює виплату пенсії не в належному розмірі, він не позбавлений можливості оскаржити такі дії суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду з новим позовом.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі.

Таким чином, оскільки в спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило перерахунок розміру пенсії позивача без застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", суд вважає, що в цій частині судове рішення по справі №120/2848/25 виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої у порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович