Ухвала суду № 137114542, 01.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8798/26-Е

Номер провадження 2-з/522/330/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

01 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання припиненими права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки, вилучення запису про обтяження, скасування заборони на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання припиненими права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки, вилучення запису про обтяження, скасування заборони на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

25.05.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Акрабова Ольга Миколаївна, подала заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2026 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Науменко А.В.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову судом встановлено таке.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом позову є визнання припиненим права грошової вимоги, визнання припиненої іпотеки, виключення запису про іпотеку, скасування заборони на нерухоме майно відносно квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 стало відомо, що Відповідач звернувся до агентства нерухомості з приводу пошуку покупця на вищезазначену квартиру, що підтверджує намір відповідача вчиняти дії щодо звернення стягнення на іпотечне майно.

Крім того, невідомими особами було змінено замки на вхідних дверях квартири, з цього приводу позивачка звернулася до органів поліції, відповідні відомості вже внесено до ЄРДР.

Зважаючи, що спір стосується припинення іпотеки за договором іпотеки №2012 від 23 квітня 2008 року, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , предметом якої є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , виключення запису про іпотеку, скасування заборони на нерухоме майно, то у випадку відчуження або передачі у власність іпотекодержателю згаданої квартири, буде ускладнено процес виконання рішення суду у випадку задоволення позову, що обумовлює необхідність у збережені сталого порядку речей до вирішення спору по суті.

27.05.2026 на адресу суду надійшли заперечення представник відповідача - Пивоварова В.І. з приводу задоволення заяви про забезпечення позову.

Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, заперечення представника відповідача, суд прийшов такого висновку.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

При цьому, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2,4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

При дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання припиненими права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки, вилучення запису про обтяження, скасування заборони на нерухоме майно, у якому просила:

1.Визнати припиненим право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 28-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за Договором про надання споживчого кредиту № 11337989000 від 23 квітня 2008 року, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , у зв`язку зі спливом позовної давності;

2. Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки № 2012 від 23 квітня 2008 року, укладеним між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , предметом якої є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Виключити (припинити) запиc про іпотеку з Державного реєстру іпотек/Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку: 36926180 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації:14.05.2008 08:45:39, державний реєстратор: приватний нотаріус Шевченко Інна Леонтіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, реєстраційний номер іпотеки: 7175707, 14.05.2008 08:45:39);

4. Скасувати заборону на нерухоме майно, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 16689890, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження:7082072, зареєстровано: 23.04.2008 за №7082072 реєстратором: Приватний нотаріус Савченко С.В., 65044, Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, буд. 53/1, (0482)35-86-45; ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава обтяження: Договір іпотеки № 2012 від 23.04.2008 року, ПН ОМНО Савченко С. В.;

5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом цієї справи, судовий збір у розмірі 4 259,84 грн.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

ОСОБА_1 стало відомо, що Відповідач звернувся до агентства нерухомості з приводу пошуку покупця на вищезазначену квартиру, що підтверджує намір Відповідача вчиняти дії щодо звернення стягнення на іпотечне майно. Крім того, невідомими особами було змінено замки на вхідних дверях квартири, з цього приводу позивачка звернулася до органів поліції, відповідні відомості вже внесено до ЄРДР.

З огляду на викладене, а також наміри відповідача заволодіти її нерухомим майном просила заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 8 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 іпотекодержатель, зокрема і новий кредитор, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи, може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». За змістом зазначеного припису пункту 7 частини четвертої статті 24 Закону № 1952-IV обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об`єкт.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості; 1-1) спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності на отриманий в управління об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; інші речові права відповідно до закону; 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; обтяження гарантійної частки будівництва об`єкта нерухомого майна (далі - гарантійна частка) відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; обтяження спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 27-2 цього Закону; обтяження права власності на об`єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 цього Закону; інші обтяження відповідно до закону.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі: 1) судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили; 2) заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Заявник звернулася до суду з вимогою про визнання іпотеки припиненою, предметом іпотеки є саме спірний об`єкт нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» кредитор, у даному випадку ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виник спір щодо визнання припиненими права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки № 2012 від 23 квітня 2008 року, а предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а також наявність імовірності звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем, відтак обраний позивачем захід забезпечення позову є доцільним, достатнім та співрозмірним позовній вимозі.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання припиненими права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки, вилучення запису про обтяження, скасування заборони на нерухоме майно - задовольнити.

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2008 року, за реєстровим № 1839, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., реєстраційний номер майна: 16689890.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

-боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43212924).

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко

01.06.26