Ухвала суду № 137114407, 01.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11842/25

Провадження №1-кп/522/2001/26

УХВАЛА

01 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про повернення суми застави, сплаченої у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023160000001207 від 13.09.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 до суду подано клопотання про повернення суми застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 , яка мотивована тим, що станом на теперішній час ОСОБА_3 не порушував свій обов`язок щодо явки до суду, тобто сумлінно виконував та продовжує виконувати його, а тому сума внесених ним коштів у якості застави не може бути стягнута в дохід держави.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти повернення застави, посилаючись на те, що на теперішній час діє запобіжний захід у вигляді застави та питання її повернення має вирішуватись вироком суду.

Заслухавши думку учасників провадження, давши оцінку на предмет обґрунтованості доводам клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою 18 КПК «Запобіжні заходи, затримання особи» (статті 176-213 КПК). Термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід, що узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Під час судового провадження у кримінальному провадженні запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які істотно вплинуть на розгляд справи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Одним із видів запобіжних заходів в кримінальному провадженні є застава, яка може застосуватись до особи підозрюваного або обвинуваченого як самостійний запобіжний захід, так і альтернативний триманню під вартою у визначених кримінальним процесуальним законом випадках (ст.182, ч.ч.3, 4 ст.183 КПК).

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді чи суду.

Відповідно до ст. 182 Кримінального процесуального Кодексу України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, тобто заставодавцем.

Так, частинами 1-3 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно із ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Водночас, чинні положення кримінального процесуального закону не визначають конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави, отже застава, як запобіжний захід діє до завершення кримінального провадження відносно особи.

При цьому, з аналізу положень ч. 3 ст. 182 КПК України, вбачається, що на підозрюваного при застосування запобіжного заходу у виді застави автоматично в обов`язковому порядку покладаються обов`язки із забезпечення його належної процесуальної поведінки та його явки за викликом.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК України, поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни.

Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК). При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави вона звертається в дохід держави, відповідне питання вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ч .9 ст. 182 КПК).

Таким чином, системний аналіз наведених норм кримінального процесуального закону свідчить, що застава є безстроковим запобіжним заходом та повертається лише у таких видках:

- зміна запобіжного заходу на менш суворий;

- вироком, якщо обвинувачений, засуджений не порушував покладені на нього обов`язки (в разі порушення таких, застава звертається в дохід держави) або якщо заставу не було звернуто в дохід держави на виконання вироку в частині майнових стягнень;

- закриття кримінального провадження.

У випадку, що розглядається судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.05.2025 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) грн., з покладення на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Станом на день розгляду звернення захисника ОСОБА_4 судове провадження відносно ОСОБА_3 перебуває на стадії підготовчого розгляду і остаточне рішення судом ще не прийнято, отже у суду відсутні підстави вирішувати питання повернення застави. ОСОБА_3 , перебуваючи під заставою не порушує покладені на нього обов`язки, тому у суду також відсутні підстави вирішувати питання звернення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що клопотання про повернення застави є передчасним та таким, що суперечить меті застосування запобіжного заходу, зокрема меті застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави, яка полягає у забезпечення належної процесуальної поведінки останнього, оскільки розгляд справи не закінчено, остаточне рішення у справі не прийнято, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 182, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про повернення суми застави, сплаченої у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1