Рішення № 13711436, 19.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
19.01.2011
Номер справи
5632-2010
Номер документу
13711436
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.01.2011Справа №5002-24/5632-2010 За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул..Лєскова,9) в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (95000, м.Сімферополь, вул..Набережна, 32)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» (96100, м.Джанкой, вул..Толстого,30)

Про стягнення 554130,28 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Богатирьов О.О., представник за довіреністю від 21.09.20101р., паспорт.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

До Господарського суду АРК звернулось Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» про стягнення 554130,28грн.

Позовні вимоги ґрунтуються наступним.

11.12.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений Кредитний договір про відкриття невідновлювальной кредитной лінії на суму 600000,00грн.

28.01.2010р. була укладена додаткова угода про зміну графіку погашення кредитної заборгованості.

Станом на 12.12.2010р. заборгованість відповідача по кредитному договору №010/02-4/139 від 11.12.2008р. склала 554130,28грн., у тому числі: 297000,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 133466,83грн. заборгованість за відсотками та 123663,45грн. заборгованість по пені (пеня за прострочення сплати тіла кредиту 115133,89грн.; пеня за прострочення сплати відсотків 8529,56грн.).

У забезпечення виконання умов договору між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, предметом застави якого стало рухоме майно (комбайн зернозбиральний марки Claas Medion 310), який зареєстрований та оформлений належним чином.

Позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату суми заборгованості, проте відповідачем на день подачі позову до суду зазначена сума заборгованості не погашена.

Таким чином, позивач визначає за відповідачем суму заборгованості у розмірі 554130,28грн., а також просить в рахунок задоволення вимог звернути стягнення на предмет застави, шляхом його реалізації з прилюдних торгів.

Також позивач просить покласти на відповідача суму судових витрат.

Позивачем також була заявлена вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві на загальну суму 554130,28 грн., оскільки невжиття таких заходів у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою від 08.12.2010 р. у задоволенні клопотання про забезпечення позову було відмовлено.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що не має можливість сплатити заборгованість з важким фінансовим станом, в якому опинилося підприємство на даний час. Також повідомив, що він сплатив суму кредиту у розмірі 303000 грн. і залишок за кредитом на даний час складає 297000 грн., за відсотками 133466,83 грн., залишок заборгованості зобовязався погасити до 31.03.2011 р.

Позивач заявою від 12.01.2011 р. зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 257000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 145844,92 грн. та пеню у розмірі 123663,45 грн.

Вказане обґрунтовує тим, що наданий час відповідач сплатив тіло кредиту у розмірі 40 000 грн. та нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12378,09 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

12.01.2011 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.01.2011 р. Після перерви судове засідання продовжено, представник позивача той самий, відповідач явку представника не забезпечив.

Позивач заявою від 19.01.2011 р. знов уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 257000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 133466,83 грн. та пеню у розмірі 123663,45 грн., а всього 514130,28 грн.

Вказане обґрунтовує тим, що наданий час відповідач сплатив тіло кредиту у розмірі 40 000 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

11.12.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач по справі, ( Банк ) і товариством з обмеженою відповідальністю "Адоніс" (Позичальник) був укладений кредитний договір №010/02-4/139 ( невідновлювальна кредитна лінія ).

Відповідно до п. п. 1. 1 вказаного Договору кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 600000 грн., строком до 04.12.2009 р., зі сплатою 24% річних.

Під терміном «невідновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія. При якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом упродовж дії кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору кредитні кошти можуть надаватися траншами.

У виконання вказаного позивачем відповідачу було переведено кредит у розмірі 600000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями ( а. с. 25 27 ).

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору сторони встановлюють, що обчислення строк надання кредиту. нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому проценти за користування кредитом нараховуються за залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту ( часткового надання кредиту ), до дня повного погашення заборгованості за кредитом ( день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважається одним днем. ).

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за кредитним договором:

-В першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

-В другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом ( позичкова заборгованість );

-В третю чергу погашається заборгованість за штрафами. Пенею та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору у відповідності до чинного законодавства України забезпечення цього договору є застава зернозбирального комбайну Claas Medion 310, 2005 р. в.

У виконання вказаного відповідачем по справі ( заставодавець ) та позивачем ( заставоутримувач ) 19.12.2008 р. було укладено договір застави.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору заставодавець передає заставоутримувачу в заставу належно йому на праві власності рухоме майно, а саме: зернозбиральний комбайн Claas Medion 310, 2005 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вказана застава забезпечує повне виконання грошових зобовязань позичальником за кредитним договором №010/02-4/139 від 11.12.2008 р.

Також між сторонами по справі було 28.01.2009 р. укладено додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору №010/02-4/139 від 11.12.2008 р. відповідно до якої дійшли згоду викласти п. 6.1 кредитного договору. зокрема. у такої редакції: «основна заборгованість за кредитом ( позичкова заборгованість ) погашається позичальником у в відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості. При цьому графік погашення кредитної заборгованості не повинен порушувати наступні вимоги погашення основної суми кредиту розпочинається не пізніше ніж за 4 місяці до кінцевої дати кредитного договору. зазначеної у п. 1.1 вказаного договору».

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З вказаним кореспондується п. 7.4 вищевказаного кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди про те, що позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобовязань.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу листа вих.. № 15-1/1877 від 30.09.2009 р., відповідно до я кого повідомив про те, що станом на 28.09.2009 р. умови кредитного договору по погашенню кредитної заборгованості відповідачем не виконуються та вимагав погасити прострочену заборгованість у розмірі 300000 грн. в строк до 09.10.2009 р.

Однак відповідач вимоги позивача в повному обсязі не виконав, в звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 297000 грн. і заборгованість за відсотками у розмірі 133466,83 грн.

Однак в процесі розгляду справи відповідачем було частково погашено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 40000 грн., що підтверджується квитанцією №343/1697 -22 від 20.12.2010 р.

В звязку з вказаним позивач зменшив розмірі вимог за кредитом та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 257000 грн.

Відповідач вказує на той факт, що заборгованість за кредитним договором №010/02-4/139 від 11.12.2008 р. вже була стягнена ПАТ «Райффайзен банк Аваль» з гр. ОСОБА_1, який виступав поручителем за зобовязанням ТОВ «Адоніс».

Судом встановлено, що 22.10.2009 р. ПАТ «Райффайзен банк Аваль» вже звертався до Джанкойського міськрайонного суду АР Крим з позовною заявою до ТОВ «Адоніс» та гр. ОСОБА_1, який виступав поручителем за зобовязання ТОВ «Адоніс» на підставі договору поруки від 11.12.2008 р., про дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору №010/02-4/139 від 11.12.2008 р.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду від 07.05.2010 р. вказаний позов було задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ «Адоніс» та гр. ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаним кредитним договором №010/02-4/139 у розмірі 660570,63 грн. Також було вирішено в рахунок часткового задоволення вимог звернути стягнення на предмет застави - зернозбиральний комбайн Claas Medion 310.

При цьому судом встановлено, що рішенням судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 25.10.2010 р. вищевказане рішення Джанкойського міськрайонного суду було скасоване та винесено нове. Відповідно до якого було стягнено з гр.. ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за вищевказаним кредитним договором №010/02-4/139 у розмірі 660570,63 грн.

З даного приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, як це зазначено ч. 1 статті 553 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України при цьому у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Сторони в судовому засіданні повідомили про те, що вищевказане рішення апеляційного суду АР Крим на даний час не виконане, заборгованість за кредитним договором гр. ОСОБА_1 не сплачена.

Враховуючи вказаний факт та проаналізувавши вищевказані норми Закону, суд дійшов висновку про те, що наявність рішення суду про стягнення боргу з поручителя - гр. ОСОБА_1 за відсутності доказів його виконання ( а факт несплати боргу за кредитним договором гр. ОСОБА_1 не заперечується сторонами по справі ), не позбавляє права кредитора - ПАТ «Райффайзен банк Аваль» вимагати виконання обов'язку за вищевказаним кредитним договором і від боржника ТОВ «Адоніс».

Відповідач по справі, в супереч вимогам ст.. 33 ГПК України, не представив доказів сплати заборгованості за кредитом і нарахованим відсоткам.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 257000 грн. та нарахованим відсотками у розмірі 133466, 83 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач стягнути з відповідача пеню за невиконання грошового зобовязання, а саме пеню за порушення строків сплати тіла кредиту 115133,89 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 8529,56 грн., а всього 123663,45 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 10.2 вказаного кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позивальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів по кредиту, суд з ним погодився та вважає, що за період з 01.02.2010 р. по 11.11.2010 р. розмір пені за прострочення сплати процентів складає 8529,56 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати кредиту, суд з ним погодився та вважає, що за період з 01.08.2009 р. по 11.11.2010 р. розмір пені за прострочення сплати кредиту складає 115 133,89 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що 24.01.2011 р. рішення буде складено у повному обсязі. Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.11.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс», ( 96100, м. Джанкой, вул..Толстого, 30, ЄДРПОУ 19446678 ) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул..Лєскова,9) в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (95000, м.Сімферополь, вул..Набережна, 32, ЄДРПОУ 20680287 ) заборгованість за кредитним договором №010/02-4/139 від 11.12.2008 р. у розмірі 514130,28 грн., а саме: тілом кредиту у розмірі 257000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 133466,83 грн. та пеню у розмірі 123663,45 грн.

3.В рахунок задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 514130,28 грн. звернути стягнення на предмет застави - зернозбиральний комбайн Claas Medion 310, 2005 року випуску, заводський номер 93202488, двигун №906/949-00-475580, реєстраційний номер 21956 КН, згідно договору застави від 19.12.2008 р., реєстровий №3896 та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Адоніс», шляхом реалізації з прилюдних торгів.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс», ( 96100, м. Джанкой, вул..Толстого, 30, ЄДРПОУ 19446678 ) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул..Лєскова,9) в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (95000, м.Сімферополь, вул..Набережна, 32, ЄДРПОУ 20680287 ) державне мито у розмірі 5541,30 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.

Попередній документ : 13711435
Наступний документ : 13711439