Ухвала суду № 137113763, 19.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4270/24

Провадження № 1-кп/496/313/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту, по кримінальному провадженню № 12024162250000294 від 25.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Представником власника майна було подано клопотання про скасування арешту з майна в частині користування, яку мотивував тим, що під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2024 року клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково та накладено арешт на вилучені в ході огляду місця пригоди транспортні засоби в тому числі і на належний ОСОБА_6 автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_6 не є обвинуваченою у цьому провадженні, не несе будь-якої цивільно правової відповідальності за шкоду спричинену внаслідок ДТП, а тому в подальшому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що полягає у тимчасовому, до скасування судом, позбавлені права на відчуження, розпорядження чи користування майном відпала потреба.

В судовому засіданні прокурор проти клопотання не заперечував.

Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частинами 1-3 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі, збереження речових доказів. У такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2024 року, постановленою в межах кримінального провадження 12024162250000294 від 25.04.2024 року, накладено арешт, крім іншого, на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 - згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів кримінального провадження та пояснення прокурора вбачається, що необхідні слідчі дії з арештованими речовими доказами проведені, тобто умови, які стали підставою для накладення арешту майна у частині користування цим майном на цей час перестали існувати, а тому відпала потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження як повний арешт майна із забороною його користування, відчуження та розпорядження.

Згідно з нормами ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Суд дійшов висновку, що із врахуванням умов зберігання арештованого майна, зокрема транспортних засобів, передача їх власнику на відповідальне зберігання є доцільною з метою збереження цього майна у належному стані та не завдасть шкоди для кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 173, 174 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 01.05.2024 року, на автомобіль марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , належить ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи - задовольнити.

У справі оголосити перерву до 24.06.2026 року до 14:00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2026 року.

Суддя ОСОБА_1