Ухвала суду № 137113331, 04.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30183/23

Провадження № 2-др/761/12/26

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

04 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГЕНЕРАЛА НАУМОВА" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГЕНЕРАЛА НАУМОВА" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу позов залишено без задоволення.

11.11.2024 року через електронну пошту суду від представника відповідача - адвоката Улибіної В.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

01 листопада 2024 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані на розгляд судді ОСОБА_2 .

На підставі розпорядження № 01-08-1604 від 02 червня 2026 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/30183/23 за підписом Т.в.о. керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Буглак Т.М. , у зв`язку із тим, що суддю ОСОБА_2 наказом голови суду від 23.02.2026 № 02-04-К-36 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку із звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19.02.2026 № 225/0/15-26, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року матеріали заяви передані на розгляд судді Романишеній І.П.

Дослідивши вказану заяву суд вважає, що така заява за своїм змістом та способом подання не відповідає діючим нормам ЦПК України, виходячи із такого.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6, 8 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Судом встановлено, що 11.11.2024 року представник відповідача - адвокат Улибіна В.О. надіслала на електронну пошту Шевченківського районного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення по справі. Заява підписана самим адвокатом за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та в ній не вказано відомості чи адвокат Улибіна В.О. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС чи взагалі відсутній.

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Пунктом 16 вказаного положення визначено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

У пункті 7.52. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023р. справа №204/2321/22 зроблено висновок, що вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

В свою чергу, у пунктах 12.2, 12.3 вказаної постанови зауважено, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, адвокат Улибіна В.О. мала би подати вказану заяву або шляхом направлення кореспонденції поштою в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

З викладеного вбачається, що процесуальним законом не передбачено такої можливості як подання адвокатами процесуальних документів в електронній формі шляхом їх надіслання на електронну адресу суду, в свою чергу адвокати наділені правом на подання відповідних документів в підсистемі «Електронний суд» та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

В даному випадку, заява адвоката про забезпечення позову не сформована в системі «Електронний суд», надійшла на електронну адресу Шевченківського районного суду м.Києва, що є не передбаченим ЦПК України способом подання процесуального документа до суду, враховуючи статус суб`єкта подання заяви.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява адвоката Улибіної В.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає поверненню без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України, оскільки заява надіслана не за допомогою підсистеми «Електронний суд», чи за допомогою засобів поштового зв`язку, а електронною поштою, а отже заявник використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 127/10116/18, від 18 жовтня 2023 року у справі № 718/1782/21.

Оскільки адвокат Улибіна В.О. не дотрималася вищевказаних норм законодавства при подані вказаної заяви, то на підставі положень ч.4 ст.183 ЦПК України вказана заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст.183, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГЕНЕРАЛА НАУМОВА" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітньої плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА