Ухвала суду № 137113023, 27.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15663/26 1-кс/760/7497/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника відділу Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 24.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72025111500000010 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Львів, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, одруженого, офіційно не працевлаштованого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника керівника відділу Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 24.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72025111500000010 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою групи осіб, до складу якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які умисно, діючи з єдиним злочинним умислом, з метою незаконного здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, вчинили ряд кримінальних правопорушень, пов`язаних із придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та збутом незаконно одержаних голографічних захисних елементів, а збутом підроблених офіційних документів з нанесеними на них незаконно одержаними голографічними захисними елементами особам, які мали на меті придбати такі підроблені документи в порушення порядку отримання та використання офіційних документів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», від 16.09.2020 № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України, постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Зокрема, за час діяльності групи в період із січня 2025 року по травень 2026 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, її учасники з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення, діючи з єдиним злочинним умислом, спрямованим на виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, а також збут незаконно одержаних голографічних захисних елементів, вчинені групою осіб за попередньою змовою, та підроблення паспортів громадян України для виїзду за кордон, водійський посвідчень та їх збут, вчинені групою, вчинили ряд кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, приблизно у січні 2025 року, точну дату на цей час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 бажаючи мати стабільне джерело доходів від протиправної діяльності, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив систематично вчиняти виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання та збут незаконно одержаних голографічних захисних елементів, а також підробку з метою збуту документів, які видаються установою.

Діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення за рахунок вчинення злочинів у сфері господарської діяльності та проти авторитету органів державної влади, ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, не пізніше січня 2025 року, точну дату на цей час досудовим розслідуванням не встановлено, залучив ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які встановивши зв`язки з особами, які мають намір придбати, зберігати, перевозити, пересилати з метою збуту та збувати незаконно одержані голографічні елементи, а також здійснювати збут підроблених паспортів громадян України для виїзду за кордон та водійських посвідчень, особам, які мають на меті придбати такі підроблені документи в порушення законодавчо установленого порядку отримання та використання офіційних документів.

При цьому усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку її викриття правоохоронними органами, а також те, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, а також збут незаконно одержаних голографічних захисних елементів, які використовувалася під час виготовлення та подальшого збуту підроблених документів, він не в змозі, ОСОБА_7 залучив інших осіб, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Зокрема, план вищевказаної групи осіб за попередньою змовою полягав у наступному:

1) створення невстановлених на теперішній час досудовим розслідуванням місць, де з дотриманням заходів конспірації можливо здійснювати підробку офіційних документів, у тому числі посвідчень водіїв та/або свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, паспортів громадян України для виїзду за кордон, а також зберігання незаконно одержаних голографічних захисних елементів, які використовувалися під час виготовлення та подальшого збуту підроблених документів;

2) придбання та використання у злочинній діяльності обладнання, що забезпечить виготовлення офіційних документів, у тому числі підроблених паспортів громадян України для виїзду за кордон;

3) придбання для подальшого використання паспортів громадян України для виїзду за кордон плівки з голографічними захисними елементами;

4) застосування навичок у сфері виробництва друкованої продукції та виготовлення за допомогою відповідного обладнання паспортів громадян України для виїзду за кордон;

5) залучення до злочинної діяльності осіб, які встановлюватимуть контакти з особами, що мають намір в порушення установлених постановами Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, від 07.09.1998 № 1388 та від 16.09.2020 № 844, постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» вимог за грошові кошти придбати підроблені паспорти громадян України для виїзду за кордон та водійських посвідчень на яких нанесена плівка з голографічними захисними елементами;

6) приховування злочинної діяльності шляхом використання програмного забезпечення (месенджерів), призначеного для передачі повідомлень, файлів та здійснення аудіодзвінків через мережу Інтернет;

7) приховування злочинної діяльності шляхом здійснення поштових відправлень у відділеннях ТОВ «Нова Пошта» без проходження ідентифікації особи відправника.

З метою реалізації виготовлених підроблених документів та вищевказаного плану, ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , поширювали серед кола своїх довірених осіб, у тому числі за допомогою засобів зв`язку інформацію про можливість виготовити та продати підроблені документи з голографічними захисними елементами або без них за грошову винагороду, спілкувались з особами, які мали на мені придбати підроблені документи з голографічними захисними елементами, а також безпосередньо приймали замовлення на виготовлення підроблених документів.

У свою чергу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , діючи відповідно до попередньо узгодженого плану, виконували функції пособників, а саме здійснювали пошук потенційних замовників, поширювали інформацію про можливість виготовлення підроблених документів, встановлювали контакти з особами, зацікавленими у незаконному отриманні офіційних документів, а також забезпечували комунікацію між окремими учасниками злочинної діяльності.

Також, вказані особи будучи обізнаними про злочинний характер діяльності групи, виконували функції передачі інформації та готових документів, координували окремі етапи передачі анкетних даних, а також сприяли дотриманню заходів конспірації під час злочинної діяльності.

ОСОБА_5 ,ОСОБА_14 , виконував роль співвиконавця, безпосередньо виготовляв підроблені офіційні документи, використовував засоби електронного зв`язку та месенджери для координації дій між учасниками групи, а також забезпечував приховування протиправної діяльності від правоохоронних органів.

Зокрема, за час діяльності вищевказаної групи осіб в період із січня 2025 року по травень 2026 року, її учасники з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення, діючи з єдиним злочинним умислом, спрямованим на виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, а також збут незаконно одержаних голографічних захисних елементів та підроблення паспортів громадян України для виїзду за кордон та їх збут, вчинені групою за попередньою змовою, вчинили ряд кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.05.2025 року отримала від невстановленої особи вихідні дані, які повинні міститись у підробленому посвідченні водія з серійним номером НОМЕР_1 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_19 , яке видане ТСЦ 8046.

З метою підробки вказаного документу, ОСОБА_11 залучила ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким передала вищевказані анкетні дані та які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці здійснили виготовлення вищевказаного посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_19 , яке видане ТСЦ 8046.

Відповідно до даних Головного центру МВС України, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 10.02.2018 року видане на ім`я ОСОБА_20 та яке видане ТСЦ 4641.

Також, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.05.2025 року отримала від невстановленої особи вихідні дані, які повинні міститись у підробленому посвідченні водія з серійним номером НОМЕР_2 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_21 , яке видане ТСЦ 8046.

З метою підробки вказаного документу, ОСОБА_11 залучила ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким передала вищевказані анкетні дані та які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці здійснили виготовлення вищевказаного посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_21 , яке видане ТСЦ 8046.

Відповідно до даних Головного центру МВС України, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 від 10.02.2018 року видане на ім`я ОСОБА_22 та яке видане ТСЦ 4641.

Також, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.05.2025 року отримала від невстановленої особи вихідні дані, які повинні міститись у підробленому посвідченні водія з серійним номером НОМЕР_3 від 21.11.2018 року на ім`я ОСОБА_23 яке видане ТСЦ 8046.

З метою підробки вказаного документу, ОСОБА_11 залучила ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким передала вищевказані анкетні дані та які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці здійснили виготовлення вищевказаного посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 від 21.11.2018 року на ім`я ОСОБА_23 , яке видане ТСЦ 8046.

Відповідно до даних Головного центру МВС України, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 від 22.12.2017 року видане на ім`я ОСОБА_24 та яке видане ТСЦ 6348.

Також, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.05.2025 року отримала від невстановленої особи вихідні дані, які повинні міститись у підробленому посвідченні водія з серійним номером НОМЕР_4 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_25 яке видане ТСЦ 2641.

З метою підробки вказаного документу, ОСОБА_11 залучила ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яким передала вищевказані анкетні дані та які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці здійснили виготовлення вищевказаного посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 від 16.05.2019 року на ім`я ОСОБА_25 , яке видане ТСЦ 2641.

Відповідно до даних Головного центру МВС України, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4 від 10.02.2018 року видане на ім`я ОСОБА_26 та яке видане ТСЦ 4641.

Також, учасники вищевказаної групи за попередньою змовою займались виготовленням, збутом, пересиланням, паспортів громадян України для виїзду за кордон за наступних обставин.

Так, 30.04.2025 року ОСОБА_27 (анкетні дані якого змінені в зв`язку із застосуванням заходів безпеки) у ході участі у проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупкиперебуваючи поблизу кав`ярні, розташованої на перехресті вулиці Стратегічного шосе та вулиці Вилика Китаївська зустрівся з ОСОБА_7 .

Під час розмови, ОСОБА_27 повідомив, що виникла необхідність у виготовлені підроблених водійських посвідчень та домовившись з ОСОБА_7 , що вказані водійські посвідчення будуть коштувати 350 (триста п`ятдесят) доларів США.

Далі, ОСОБА_27 у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час неодноразово телефонував ОСОБА_7 ,за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер НОМЕР_5 та обговорював інформацію стосовно місця зустрічі та часу, а також вартості виготовлення, в тому числі паспорту громадян України для виїзду за кордон .

В подальшому, 05.11.2025 року близько 12 годин 30 хвилин, ОСОБА_27 , використовуючи власний телефонний номер, за допомогою месенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_7 ,на номер НОМЕР_5 та повідомив, що готовий зустрітися з метою передачі інформації, необхідної для виготовлення документу, що було попередньо обговорено 24.10.2025 року, на що з останній, повідомив, що зустріч можлива за адресою: м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 17.

Під час зустрічі, яка мала місце 05.11.2025 року не пізніше 15 годин 01 хвилин поблизу кав`ярні «CoffeMania», яке знаходиться за адресою: вул. Стратегічне шосе, 17, ОСОБА_27 на флеш носії передав ОСОБА_7 вихідні дані, які повинні міститись у підробленому паспорті громадянина України для виїзду за кордон та водійському посвідченні, а також передав домовлену раніше суму у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) доларів США.

З метою виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та водійського посвідчення на ім`я ОСОБА_28 , ОСОБА_7 залучив ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , які у період часу з 05.11.2025 року по 27.11.2025 року, більш точні дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, застосовуючи навички у сфері виробництва друкованої продукції виготовив підроблений паспорт громадянина України для виїзду за кордон та водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_28 шляхом зміни первинного змісту документу, шляхом заміни сторінки даних.

В подальшому з метою реалізації плану направленого на збагачення, 26.11.2025 року у період часу з 12 годин 17 хвилин по 12 годин 18 хвилин ОСОБА_27 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд.8, зустрівся з ОСОБА_7 та отримав від останнього підроблений паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_28 , а водійське посвідчення зазначив, що буде виготовлено пізніше.

Після цього 26.11.2025 року в період часу з 13 год 30 хв по 14 год 40, за адресою м. Київ, вул. С. Хороброго, 3 б, у ОСОБА_27 , (анкетні дані якого змінені в зв`язку із застосуванням заходів безпеки), в рамках проведення оперативної закупки, вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_28 та флеш накопичувач з вихідними даними.

В подальшому, 27.11.2025 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_7 використовуючи власний телефонний номер НОМЕР_5 , за допомогою месенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_28 готове для передачі.

На виконання домовленості, ОСОБА_27 , 27.11.2025 близько 14 години 59 хвилин прибув за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд.8, де зустрівся з ОСОБА_7 та отримав від останнього підроблені водійські посвідчення ОСОБА_28 .

Після цього 27.11.2025 року в період часу з 15 год 40 хв по 16 год 45 хвилин, за адресою м. Київ, вул. С. Хороброго, 3 б, у ОСОБА_27 , (анкетні дані якого змінені в зв`язку із застосуванням заходів безпеки), в рамках проведення оперативної закупки, вилучено водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_28 .

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199 КК України, а саме у збуті, зберіганні, перевезенні незаконно одержаних голографічних захисних елементів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб.

25.05.2026 детективом ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

На переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 992 000 грн., оскільки, існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити інформацію, речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Інші більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного

ОСОБА_5 на переконання сторони обвинувачення не забезпечать його належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

У судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_29 проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити у клопотанні в повному обсязі. Зазначила, що ризики вказані в клопотанні стороною обвинувачення не підтверджуються жодними фактами, підозра є необгрунтованою. Просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Додатково вказала, що ОСОБА_5 має хронічні встановлені хвороби, які потребують постійного нагляду, лікування, обстеження.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025111500000010 від 24.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, а також за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 14-15).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Слідчий суддя з урахуванням доводів сторони захисту про необхідність доведення в даному випадку причетності особи поза розумним сумнівом зазначає та дійшов наступних висновків.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України підтверджується долученими до клопотання доказами (в їх копіях), а саме: повідомлення щодо виявлення ознак кримінального правопорушення № 5/2/1-853 від 23.01.2025 (т.1 а.с.16-17); матеріали щодо виконання доручення № 5/2/1-1322 від 03.02.2025 (т.1 а.с.25); протокол огляду від 26.11.2025 (т.1 а.с.50-64); висновок експерта № СЕ-19/25/67721-ДД від 11.12.2025 (т.1 а.с.67-81); протокол огляду грошових коштів для проведення контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки від 05.11.2025 (т.1 а.с.82-83); протокол огляду особи та вручення їй грошових коштів та спеціального технічного засобу аудіо-, відео контролю особи для здійснення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 05.11.2025 (т.1 а.с.84-86); протокол огляду від 27.11.2025 (т.1 а.с.91-94); протокол допиту свідка ОСОБА_27 від 08.04.2026 (т.1 а.с.103-105); протокол допиту свідка ОСОБА_30 від 04.02.2026 (т.1 а.с.103-105); протокол допиту свідка ОСОБА_30 від 04.02.2026 (т.1 а.с.106-110); відповідь Головного сервісного центру МВС № 31/2992-2198-2026 від 03.02.2026 з додатками (т.1 а.с. 113-124); протокол за результатами проведення 26.11.2025 аудіо- та відео контролю особи стосовно громадянина України ОСОБА_7 від 27.11.2025 (т.1 а.с.125-132); протокол за результатами проведення 06.11.2025 аудіо- та відео контролю особи стосовно громадянина України ОСОБА_7 від 06.11.2025 (т.1 а.с.133-141); протокол за результатами проведення 27.11.2025 аудіо- та відео контролю особи стосовно громадянина України ОСОБА_7 від 28.11.2025 (т.1 а.с.142-147); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки (т.1 а.с.148-149); протокол за результатами проведення аудіо- та відео контролю особи стосовно громадянина України ОСОБА_7 від 30.05.2025 (т.1 а.с.150-155); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії огляд і виїмка кореспонденції від 09.07.2025 (т.1 а.с.159-176); повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України (т.1 а.с. 177-184); протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11 липня 2025 року (т.1 а.с.204-208); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 22.11.2025 (т.1 а.с.209-222); протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11 липня 2025 року (т.1 а.с.223-251); протокол обшуку від 25.05.2026 (т.2 а.с.5-11); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.05.2026 (т.2. а.с. 12-17) та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.

Що стосується доведеності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які заявлено детективом в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про їх часткове доведення в судовому засіданні з розгляду клопотання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворо гопокарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт протии Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, слідчий суддя, враховуючи те, що ОСОБА_5 , згідно ст.12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.

У п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Усвідомлюючи суворість та невідворотність, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, з метою унеможливлення притягнення його до кримінальної відповідальності.

Фактором, що береться до уваги при оцінці ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є реальна можливість у ОСОБА_5 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадження.

На даний час кримінальне провадження перебуває на початковій (активній) стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речей і документів. Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Стороною обвинувачення також доведено ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме те, що підозрюваний може впливати у будь-який спосіб на свідків з метою змінення показань або від дачі таких показань при розгляді справи по суті, також існує ризик впливу ОСОБА_5 на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки інкриміноване ОСОБА_5 правопорушення вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення ймовірності його існування, оскільки сторона обвинувачення при його доведенні обмежилася лише висловленням припущень.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, яке, зокрема, відноситься до тяжкого злочину, з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, а також доведеність в судовому засіданні всіх складових ч.1 ст.194 КПК України, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , у межах досудового розслідування, строком до 23 липня 2026 року.

Слідчий суддя, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, відображається в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

У справі «Альперін проти України» ЄСПЛ наголосив, що застава має бути пропорційною та реально досяжною. Сума повинна оцінюватися за ступенем впевненості, що перспектива втрати цих коштів буде достатнім стримуючим фактором для запобігання втечі.

У справі «Блукс Савіцкіс проти Латвії» суд підкреслив, що органи влади повинні приділяти визначенню розміру застави таку ж увагу, як і самій доцільності тримання під вартою. Суд визнав порушення статті 5 Конвенції, оскільки національні суди не доклали зусиль для визначення відповідного рівня застави, враховуючи обмежені ресурси сім`ї підозрюваного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, однак має постійне місце проживання, одружений, в силу ст. 89 КК України є раніше не судимою особою, на даний час офіційно не працевлаштований. З огляду на наведене, а також враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення, не відповідатиме принципу пропорційності та становитиме для підозрюваного надмірний тягар.

В той же час, враховуючи, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, інкриміноване діяння вчинене в період дії військового часу, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, слідчий суддя доходить до висновку, що застава в межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та вважає за необхідне призначити заставу в розмірі, що перевищує розміри визначені в п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких була встановлена з обґрунтування клопотання, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) та прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися за межі Київської області та м. Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Отже, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене вище, клопотання детектива, погоджене прокурором підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника керівника відділу Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 24.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72025111500000010 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 25 травня 2026 року з 19 год. 25 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 19 год. 25 хв. 23 липня 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися за межі Київської області та м. Києва, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 26.07.2026 року, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1