Рішення № 137112915, 04.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 760/31836/25

пр. № 2/759/8884/26

04 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9990941 від 29.09.2024 у загальному розмірі 15 885,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 00-9990941 на суму 7 200,00 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору, відповідач зобов`язався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Позивач стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, ініціювавши переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПРОФІТГІД» на платіжну картку відповідача.

Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

16.04.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал відповідно до умов якого, позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Позивач вказав, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором перед позивачем, на момент подання позовної заяви, становить 18 885,60 грн., яка складається з: 7 200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 8 685,60 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 000,00 грн. заборгованість по штрафним санкціям.

На підставі викладеного позивач просить стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 00-9990941 від 29.09.2024 у розмірі 15 885,60 грн., а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2025 року цивільну справу передано на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва.

Матеріали цивільної справи надійшли до Святошинського районного суду міста Києва 01 квітня 2026 року.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

17 квітня 2026 року представником позивача Куксою К.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» направлено до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Витребувано у Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2 ; про факт зарахування коштів на платіжну картку маска картки НОМЕР_2 , у період з 29.09.2024 по 29.09.2024 у сумі 6 000,00 грн.; чи є / був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2 та чи знаходиться / знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 2) У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок маска карти НОМЕР_2 , за період з 29.09.2024 по 29.09.2024 у сумі 6 000,00 грн., надати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки / платіжні інструкції / доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки / листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника); повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

25 травня 2026 року від Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» надійшла витребувана інформація, відображена у листі від 21.05.2026 №35274/47-260519/159-БТ.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на останню відому адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Копія ухвали від 23 квітня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 була направлена на його останню відому адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру та Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА.

Поштовий конверт повернувся без вручення. За результатами відстеження стану поштових відправлень (веб-ресурс: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) судом встановлено, що поштове відправлення не було вручено відповідачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, про розгляд даної справи ОСОБА_1 був повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у поданому позові просив про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань із причинами неявки відповідач на адресу суду не направляв.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 вересня 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «93002» підписав Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

29 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9990941 у формі електронного документа з використанням ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором «69953».

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000,00 грн. у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю 24 вересня 2025 року.

Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 14 жовтня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування) (п. 1.4 Договору).

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що тип процентної ставки фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 0,85 % від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту).

У відповідності до п.п. 1.6, 3.5 Договору, сторонами узгоджено, що за надання Кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 20,00% від суми Кредиту, що складає: 1 200,00 грн., яка сплачується у останній день строку кредитування.

Дена процентна ставка становить: 1,0% при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) та 1,0 % при застосування права на знижену процентну ставку з урахуванням Комісії (у разі її наявності) (п. 1.7 Договору).

Крім того, у п.п. 1.8, 1.9 Договору сторонами узгоджена орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту.

У п. 2.8 Договору сторони узгодили, що Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 29 вересня 2024. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6 000,00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Зі змісту Договору кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024 (Розділу 9) та Довідки про ідентифікацію, складеної директором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», встановлено, що одноразовий ідентифікатор «69953» для підписання договору був направлений ОСОБА_1 29.09.2024 на номер телефону НОМЕР_3 .

Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» у листі від 21.05.2026 №35274/47-260519/159-БТ підтверджено, що фінансовий номер, на який відправляється інформація по рахунку ОСОБА_1 : НОМЕР_3 .

Таким чином, в матеріалах справи наявні докази того, що номер телефону НОМЕР_3 , на який був направлений одноразовий ідентифікатор «69953», належить саме відповідачу ОСОБА_1 .

На підтвердження зарахування кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , зазначену ним при укладенні кредитного договору, в матеріалах справи наявні Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, складене директором ТОВ «ПРОФІТГІД», та Додаток до нього.

Крім того, що Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» направило на адресу суду витребувану інформацію листом від 21.05.2026 №35274/47-260519/159-БТ, з якого встановлено, що картка № НОМЕР_4 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на яку 29.09.2024 було здійснено зарахування коштів у розмірі 6 000,00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідну платіжну інструкцію.

Таким чином, із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» здійснило переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 у сумі 6 000,00 гривень, чим виконало свої зобов`язання по договору кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідальності до Детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9990941 від 29.09.2024, наданого директором ТОВ «Макс Кредит», нарахування відсотків здійснювалось у межах строку кредитування (до 31.03.2025, коли строк кредитування визначений договором до 24.09.2025) за узгодженою відсотковою ставкою.

Відповідно до зазначеного розрахунку, станом на 16.04.2025, ОСОБА_1 мав заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 15 885,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 685,60 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками; 1 200,00 грн. сума заборгованості за нарахованими комісіями. Крім того, визначено, що 3 000,00 грн. становлять штрафні санкції.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Зважаючи на умови надання кредиту, що були погоджені сторонами, суд погоджується із вказаним розрахунком заборгованості, вважає такий розрахунок правильним та обґрунтованим.

Так, зокрема, сума заборгованості по комісії за надання кредиту узгоджується із положеннями п. 1.6 Договору кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024.

Пунктом 4.2.5 Договору кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024 встановлено, що Кредитодавець має право відступити право вимоги за Договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України (в т.ч. ч. 1 ст. 516 ЦКУ) без згоди Позичальника, а також обов`язково повідомити Позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

16 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги(п. 2.1 Договору).

Із досліджених під час судового слухання: Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор); Акту прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору Факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025; платіжної інструкції в національній валюті від 21.04.2025 №422; Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між Боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до Договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025, - судом встановлено, що від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за кредитним договором №00-9990941 від 29.09.2024 на загальну суму 15 885,60 грн. (без врахування штрафних санкцій), з яких: 7 200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 8 685,60 грн. заборгованість по відсоткам; 3 000,00 грн. штрафні санкції.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024.

Суд звертає увагу, що відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9990941, наданого директором ТОВ «Макс Кредит», ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 18 885,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 685,60 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками; 1 200,00 грн. сума заборгованості за нарахованими комісіями. Крім того, визначено, що 3 000,00 грн. становлять штрафні санкції.

Позивач просить стягнути із відповідача суму заборгованості у розмірі 15 885,60 грн., тобто лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 000,00 грн., за комісією за видачу кредиту у розмірі 1 200,00 грн. та за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 8 685,60 грн.

Вимога про стягнення із ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3 000,00 грн. не ставиться.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користування ним, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно і належним чином, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №00-9990941 від 29.09.2024 необхідно задовольнити у повному обсязі, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 15 885,60 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивачем заявлена вимога про стягнення із відповідача 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучені: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10, видане на ім`я Соломки Олексія Володимировича; Довіреність від 10 вересня 2025 року, якою ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уповноважило адвоката Соломку О.В. бути представником ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, що укладений між Адвокатським Бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» разом із протоколом погодження вартості послуг; Додаткова угода № 25770870483 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 (який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025) про надання правових та юридичних послуг по боржнику ОСОБА_1 на загальну суму 7 000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідач.

Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого суд позбавлений права зменшити вказану суму судових за власною ініціативою.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а від відповідача не надходили заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Щодо судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію в національній валюті №30283 від 31 жовтня 2025 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» здійснило платіж у розмірі 2 422,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до Солом`янського районного суду міста Києва.

При передачі справи за підсудністю Солом`янський районний суд міста Києва долучив до матеріалів справи виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163; місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) суму заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-9990941 від 29.09.2024 у загальному розмірі 15 885 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163; місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко