Рішення № 137112684, 14.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45313/23-ц

пр. 2-1889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 757/45313/23-ц

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - АТКБ «Приватбанк»,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

предмет та підстави позову - визнання недійсними договорів споживчого кредиту та стягнення безпідставно списаних коштів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів споживчого кредиту та стягнення безпідставно списаних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до АТКБ «Приватбанк» про визнання недійсними договорів споживчого кредиту та стягнення безпідставно списаних коштів. В обґрунтування позову зазначено, що 06.04.2023 близько 17:00 год. ОСОБА_1 надійшов дзвінок від особи, яка представилася працівником банку АТ КБ «Приватбанк» та в ході розмови повідомила позивача про те, що з її особистою банківською карткою № НОМЕР_1 банку АТ КБ «Приватбанк» вчиняються шахрайські дії, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до найближчого відділення банку з метою отримання біль детальної інформації, а банківську картку № НОМЕР_1 було тимчасово заблоковано. У зв`язку з чим, позивач невідкладно 06.04.2023 звернулася до відділення банку та пояснила ситуацію працівнику відділу безпеки банку, Позивача було повідомлено про те, що 06.04.2023 близько 13:46 з її особистої картки було здійснено два платежі на суму 3055,50 грн та 1138,83 грн. Крім того, зайшовши до мобільного додатку «Приват24», позивачем було виявлено два відкриті кредитні договори «Оплата частинами» на особистій банківській картці АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 для придбання товарів у магазині НОМЕР_2 та № 23040634107866 та стягнуто перші внески за цими кредитами в сумі 3061,00 грн та 1140,88 грн відповідно. Кредитний договір №23040634107851 від 06.04.2023 укладений на загальну суму: 20499,00 грн, безготівковим шляхом, строком на 17 місяців, мінімальний внесок - 3055,55 грн, процентна ставка 0,01% на місяць (0,12% річних), посвідчений ОТР-паролем. Разом з тим, жодного запиту для підтвердження особи клієнта ОСОБА_1 в день укладення договорів (окрім дзвінка працівника банку після укладення спірних договорів) від АТ КБ «Приватбанк» на її єдиний фінансовий номер телефону НОМЕР_3 не надходило, жодних СМС із одноразовими паролями чи телефонних викликів банку також не було, а отже, позивач не могла посвідчити ОТП-паролем спірні договори. Натомість, відповідач АТ КБ «Приватбанк» не провів належну ідентифікацію клієнта та захист його рахунку, внаслідок чого з рахунку позивача було неправомірно знято кошти та укладено два кредитні договори без волевиявлення позивача. Того ж дня, 06.04.2023 працівниця банку виявила, окрім фінансового номеру позивача НОМЕР_3 , додатковий невідомий для позивача телефонний номер, який був вказаний як фінансовий і який вона не вносила і не знає кому він належить. Також у той же день позивач по телефону подала до «Приватбанку заяву про шахрайство. Однак, службове розслідування за даним фактом відповідачем не проведено. На звернення ОСОБА_1 від 06.04.2023 про незаконній дії АТ КБ «Приватбанк» електронним листом від 11.05.2023 № 20.1.0.0.0/7-230413/12582 відповідач рекомендував звернутися до правоохоронних органів. На скаргу про незаконній дії працівників АТ КБ «Приватбанк» від 15.07.2023 щодо зупинення стягнення грошових коштів по кредитних договорах та повернення безпідставно списаних грошових коштів, листом від 28.07.2023 АТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні скарги без надання доказів введення контрольної інформації саме ОСОБА_1 в день укладення договорів. Крім того, не отримавши від відповідача належного невідкладного розгляду скарги, зупинення транзакцій та захисту її власних коштів на рахунку, 10.04.2023 позивач звернулася до Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві з заявою про те, що 06.04.2023 невстановлена особа шляхом обману, з банківської картки № НОМЕР_1 , заволоділа грошовими коштами заявниці, задавши матеріальної шкоди на загальну суму 75498 грн. В провадженні відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР № 12023105090000475 від 11.04.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство). З матеріалів кримінального провадження № 12023105090000475 вбачається, що до вчинення шахрайських дій можуть бути причетні мінімум три особи, які правоохоронними органами встановлені та двоє з яких допитані і надали пояснення. Разом з тим, належними позивачу грошовими коштами незаконно заволодів саме відповідач - АТ КБ «Приватбанк», не провівши належну автентифікацію клієнта ОСОБА_1 , не зупинивши транзакцію після звернення, а списав кошти з рахунку та продовжує списувати (т. 1 а.с. 1-77).

Ухвалою суду від 11.10.2023 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т. 1 а.с. 82).

13.12.2023 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Стадніковим Д.В. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки позивачем не було надано жодного доказу щодо несанкціонованих транзакцій як вона зазначає та на які посилається. При підписанні кредитного договору позивач своїм електронним підписом погодилася на всі умови договору. Представник відповідача зазначав, що наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення від обов`язку належного виконання зобов`язання. Щодо здійснення транзакцій від 06.04.2023, банком було встановлено, що 06.04.2023 використовуючи платіжну картку № НОМЕР_4 , був оформлений кредит «Оплата частинами» в інтернет-магазині COMFY. Оформлення кредиту супроводжувалося авторизацією з правильним введенням нанесених на картці даних. ОСОБА_1 не було дотримано вимоги Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації необхідної для авторизації клієнта через віддалені канали банківського обслуговування, оскільки, щоб зайти до Приват24 необхідно мали не лише номер телефону, але й знати пароль входу або ж у випадку зміни знати ПІН-код будь-якої своєї активної картки. Без розголошення з боку позивача ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б, ні зайти до Приват24, ні встановити Сервіс Apple Pay ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти. Щодо укладення кредитних договору, представник зазначав, що позивачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, клієнт ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифам банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позивальника, Умова та Правилах надання банківських послу та Тарифах. (т. 1 а.с. 87-135).

20.12.2023 представником позивача - адвокатом Борух С.В. до суду було подано відповідь на відзив, в якій останній зазначав, що відзив є некоректним не повним та суперечливим і практично не містить прямих та аргументованих заперечень стосовно доводів позовної заяви.(т. 1 а.с. 140 -170).

20.12.2023 представником позивача - адвокатом Борух С.В. до суду було клопотання про витребування доказів від мобільних операторів (т. 1 а.с. 171-184).

13.12.2023 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Стадніковим Д.В. до суду було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, відповідь на с/з за шаблоном 11407 від 05.12.2023, відповідно до якої, службовою перевіркою банку, на підставі зібраних доказів, встановлено, що списання коштів в сумі 75498,00 грн з картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 відбулося 06.04.2023 в результаті розголошення заявником конфіденційної інформації (т. 1 а.с. 185-205).

Ухвалами суду від 31.01.2024 були задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів від мобільних операторів (т. 1 а.с. 209-211).

01.04.2024 від ПрАТ «Київстар» до суду надійшов лист, відповідно до якого оператор не може надати витребовувані докази протягом встановленого судом терміну (т. 1 а.с 218)

17.04.2024 від ПрАТ «Київстар» до суду надійшов лист з інформацією на виконання вимог ухвали від 31.01.2024 (т. 1 а.с. 231-238).

16.05.2024 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Стадніковим Д.В. до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 240-246).

23.05.2024 від ТОВ «Інтертелеком» до суду надійшов лист з інформацією на виконання вимог ухвали від 31.01.2024 (т. 1 а.с. 247-248).

15.07.2024 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Стадніковим Д.В. до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 9-15).

Відповідно до довідки складеної секретарем судового засідання Бурячок А.І. 11.09.2024 судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці (т. 2 а.с. 19).

Відповідно до протоколу судового засідання від 19.11.2024, в судовому засіданні представником позивача - адвокатом Демаковою Я.О. було надано пояснення щодо суті справи, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі, зазначала, що кошти зловмисники мають повертати АТ КБ «Приватбанк, а АТ КБ «Приватбанк» - позивачу. Представник відповідача - Хитрова Л.В. надала пояснення щодо суті справи, заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві. (т. 2 а.с. 23-25).

09.01.2025 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Хитровою Л.В. до суду було подано клопотання про залучення третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 28-36).

14.01.2025 представником позивача - адвокатом Демаковою Я.О. до суду було клопотання про залучення третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 37-92).

Ухвалою суду від 14.01.2025 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 94).

26.02.2025 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Хитровою Л.В. до суду було подано клопотання про витребування доказів по справі, а саме, витребувати у Оболонського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві копії матеріалів КП № 12023105090000475 від 11.04.2023 (т. 2 а.с. 108-114).

Відповідно до довідки складеної секретарем судового засідання Бурячок А.І. 21.04.2025 судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (т. 2 а.с. 120).

Ухвалою суду від 03.06.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів (т. 2 а.с. 128).

13.08.2025 представником відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Хитровою Л.В. до суду було подано клопотання про витребування доказів по справі, а саме, витребувати у Оболонського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві інформацію встановлену в межах КП № 12023105090000475 від 11.04.2023 (т. 2 а.с. 137-141).

Відповідно до протоколу судового засідання № 4989429 від 18.08.2025, в судовому засіданні представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Хитрова Л.В. просила задовольнити клопотання про витребування доказів, представник позивача - адвокат Демакова Я.О. заперечувала про задоволення клопотання, зазначала, що про третіх осіб їй відомо лише прізвище, ім`я та по батькові (т. 2 а.с. 142-143).

Ухвалою суду від 18.08.2025 було частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів (т. 2 а.с. 145-146).

06.11.2025 від Оболонського районного управління поліції ГУ НП у м. Києві до суду надійшов лист на виконання ухвали суду від 18.08.2025, відповідно до якого досудове розслідування по КП № 12023105090000475 від 11.04.2023 ще тримає, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вказаному КП ( т. 2 а.с. 152-154).

Відповідно до довідки складеної секретарем судового засідання Бурячок А.І. 10.11.2025 судове засідання було знято зі складу у зв`язку з зайнятістю судді в іншому провадженні (т. 2 а.с. 155).

В судовому засіданні представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Хитрова Л.В зазначала, що позивача було визнано потерпілою у кримінальному провадження, є особи причетні до злочину, тому позивач має пред`являти позовні вимоги до осіб причетних до злочину. Розірвання договору призведе до стягнення суми за тіло кредиту з позивача

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Демякова Я.О. заперечувала, щодо пояснень представника відповідача, зазначала, що саме банк несе відповідальність за зняття коштів з рахунку.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

28.10.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої між сторонами погоджено умови кредитування по кредитній картці «Універсальна». Підпис здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

06.04.2023 близько 17:00 год. ОСОБА_1 надійшов дзвінок від особи, яка представилася працівником банку АТ КБ «Приватбанк» та в ході розмови повідомила позивача про те, що з її особистою банківською карткою № НОМЕР_1 банку АТ КБ «Приватбанк» вчиняються шахрайські дії, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до найближчого відділення банку з метою отримання біль детальної інформації, а банківську картку № НОМЕР_1 було тимчасово заблоковано. У зв`язку з чим, позивач невідкладно вернулася до відділення банку та пояснила ситуацію працівнику відділу безпеки банку, позивача було повідомлено про те, що 06.04.2023 близько 13:46 з її особистої картки було здійснено два платежі на суму 3055,50 грн та 1138,83 грн. Крім того, зайшовши до мобільного додатку «Приват24», позивачем було виявлено два відкриті кредитні договори «Оплата частинами» на особистій банківській картці АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 для придбання товарів у магазині НОМЕР_2 та № 23040634107866 та стягнуто перші внески за цими кредитами в сумі 3061,00 грн та 1140,88 грн відповідно. Кредитний договір №23040634107851 від 06.04.2023 укладений на загальну суму: 20499,00 грн, безготівковим шляхом, строком на 17 місяців, мінімальний внесок - 3055,55 грн, процентна ставка 0,01% на місяць (0,12% річних), посвідчений ОТР-паролем.

На звернення ОСОБА_1 від 06.04.2023 про незаконній дії АТ КБ «Приватбанк» електронним листом від 11.05.2023 № 20.1.0.0.0/7-230413/12582 відповідач рекомендував звернутися до правоохоронних органів.

На скаргу про незаконній дії працівників АТ КБ «Приватбанк» від 15.07.2023 щодо зупинення стягнення грошових коштів по кредитних договорах та повернення безпідставно списаних грошових коштів, листом від 28.07.2023 АТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні скарги без надання доказів введення контрольної інформації саме ОСОБА_1 в день укладення договорів.

10.04.2023 позивач звернулася до Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві з заявою про те, що 06.04.2023 невстановлена особа шляхом обману, з банківської картки № НОМЕР_1 , заволоділа грошовими коштами заявниці, задавши матеріальної шкоди на загальну суму 75498 грн.

Відповідно до відповіді на с/з за шаблоном НОМЕР_5 від 05.12.2023 наданої АТ КБ «Приватбанк», перевіркою за ПК банку було встановлено, що шахраями отримано доступ до Приват24 клієнта ОСОБА_1 , змінено логін та пароль фінансового телефону з НОМЕР_3 та НОМЕР_6 від 06.04.2026 13:06:34, оформлено 2 угоди Оплата частинами.

06.04.2023 відповідно до входів логу в Приват24 фігурувало декілька пристроїв, зокрема нетиповий SM-Ф235А|samsung, з нетипового пристрою було змінено пароль та логін, для відновлення аканту ОСОБА_1 було введено ПІН-код картки № НОМЕР_1 .

06.04.2023 о 12:57 банком було проінформовано клієнта про вхід з нетипового пристрою, повідомлення надіслано 12:57:35 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлено о 13:00:06.

Підтвердження зміни паролю також надходило в смс на фін номер НОМЕР_7 .

У висновку проведеної перевірки разом з додатками Банк повідомляє: «Зібрані докази вказують на те, що списання коштів в сумі 75498 грн з картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відбулося 06.04.2023 в результаті розголошення заявником конфіденційної інформації.

В результаті вказаного висновку встановлено, що оспорювані позивачем операції підлягають відповідальності клієнта відповідно вимог Умов та правил надання банківських послуг: 1.1.10.10.5. Клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов`язань за операціями, що здійснені з використанням платіжної картки, до часу отримання банком заяви клієнта (держателя платіжної картки) або довіреної особи клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосування і постановки платіжної картки в Стоп-лист. 1.1.10.10.6. У разі втрати платіжної картки клієнт (держатель платіжної картки) зобов`язаний негайно повідомити про це банк. 1.1.10.10.9. Банк не несе відповідальності за операції, щ супроводжуються правильним введення Піна або нанесених на картці даних. 1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів банку.

Крім того, з долучених представником позивача матеріалів, судом встановлено, що в провадженні відділу дізнання Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР № 12023105090000475 від 11.04.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідування було встановлено, що невстановлена група осіб за допомогою електронно-обчислювальної техніки отримала доступ до банківського акаунту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійснили замовлення у магазині «Комфо» двох мобільних телефонів Айфон 11 та Айфон 14. В ході здійснення оперативних заходів спрямованих на відшукання свідків даної події та причетних осіб правоохоронними органами встановлено та допитано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який отримав в магазині «Комфо» два мобільних телефони Айфон НОМЕР_8 та Айфон 14 та відправив дані телефони до іншого відділення Нової пошти, де їх отримав ОСОБА_3 . Провину визнав. А також встановлено гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який здійснював продав техніки «Apple».

Відповідно до положень ст. 61 Основного Закону України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 55 проголошено право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

За ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

АТ КБ «Приватбанк» публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого розміщує на своєму сайті Умови та правила надання банківських послуг, які є доступними і розміщенні у вільному доступі.

Укладення договору підтверджено сторонами шляхом прийняттям до виконання його умов, а саме: банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) відповідачу в межах встановлених лімітів та на умовах розташованих на сайті банку.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який діяв на момент підписання позивачем Анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку) передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Аналогічні інформація та порядок укладення та форма договору про надання послуг передбаченні ст. 28 Закону України «Про платіжні послуги». Загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням визначенні Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженим Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164.

Положеннями ч. 1 п. 136 розділу VII. Положення № 164 Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками, встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватись ним.

Пунктом 140 Положення № 164 встановлено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.

Аналогічна диспозиція норми права викладена в п. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», а саме, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що, встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши без підставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Суд вважає, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача (про який зазначає банк), не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Пунктом 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

За ч. 4 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання.

Позивач стверджує, що укладення кредитних договорів і списання кредитних грошових коштів, було здійснено шахраями, зокрема особами, які встановлені - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поза її волею. В той же час доказів на підтвердження своїх тверджень позивачем не надано суду, зокрема не надано судового рішення, яке набрало законної сили, постановленого у кримінальному провадженні, у якому судом встановлено факт отримання кредитних коштів, з протиправним використанням персональної інформації відносно неї, шахраями, власне факт подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є актом фіксування звернення у порядку, передбаченого КПК України, однак не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи. Отже банк діяв у межах закону та договору.

Договором від 06.04.2023 з позивачем погоджені наступні умови послугу «Оплата частинами»: розмір кредиту: 20499,00 грн; строк кредитування: 17 місяців; процентна ставка, відсотків річних: щомісячно від загального розміру кредиту: 0,01%; кількість та розмір платежів, періодичність: платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту.

Договором від 06.04.2023 з позивачем погоджені наступні умови послугу «Оплата частинами»: розмір кредиту: 54999,00 грн; строк кредитування: 17 місяців; процентна ставка, відсотків річних: щомісячно від загального розміру кредиту: 0,01%; кількість та розмір платежів, періодичність: платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, на противагу доводам позивача про неукладення договору про використання простого електронного підпису, відповідач надав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, який підписано сторонами, та п. 3 якого містить угоду про використання простого електронного підпису. ОТР-пароль направлено на фінансовий номер телефону позивача та підтверджено ним укладення договору.

Таким чином, банком належним чином було доведено, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт та знімати кредитні кошти.

Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, досліджених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-16, 22, 203, 215, 233, 626-628, 641, 644, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів споживчого кредиту та стягнення безпідставно списаних коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9

відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570

третя особа-1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_3

третя особа-2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суддя Р.В. Новак