Ухвала суду № 137112584, 03.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 760/1250/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"03" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Павленко Вікторію Григорівну, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію зазначеної ухвали суду доставлено до електронного кабінету представника позивача 17 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

20 лютого 2026 року представник позивача подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої долучив уточнену позовну заяву з додатками.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року цивільну справу за цим позовом передано за підсудністю на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.

Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви та уточненої позовної заяви, вважаю, що позовна заява (з урахуванням уточнень) не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч.1 ст.175 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В позовній заяві третьою особою вказана неіснуюча особа - «Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва».

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 37485506 значиться Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже склад учасників справи підлягає уточненню.

Крім того, в позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність у позивача, відповідача та третьої особи електронного кабінету.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Проте позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про позбавлення батьківських прав. В позові наведені лише загальні фрази про те, що «протягом тривалого часу відповідач фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, а саме: не бере участі у вихованні дитини; не цікавиться станом здоров`я, навчанням та розвитком дитини; не здійснює матеріального утримання дитини; не підтримує постійного спілкування з дитиною; не бере участі у прийнятті рішень щодо життя та розвитку дитини».

Виклад фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в позовній заяві відсутній.

Також, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, які можуть бути підставами для позбавлення батьківських прав.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).

Жодного доказу ухилення позивача від виконання батьківських обов`язків до позовної заяви не долучено.

Позивач, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, навіть не надає довідку про місце проживання дитини, акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини.

Крім того, в додатках до позовної заяви вказані: «копія свідоцтва про народження дитини (виляг дії) …. Договір про місце проживання дитини», які фактично до позовної заяви не долучені.

Частинами 1 -3 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Згідно положень ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. (ч. 3 ст. 100 ЦПК України)

Свідоцтво про народження є письмовим доказом, а фотокопія з додатку «ДІЯ» свідоцтва про народження не є копією письмового доказу, який видає відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже на виконання ухвали суду позивач має надати копію свідоцтва про народження (або дублікату такого свідоцтва) сина сторін, докази ухилення позивача від виконання батьківських обов`язків, довідку про місце проживання дитини, акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини.

При цьому, долучена до позовної заяви заява відповідача не може бути єдиним та безумовним доказом її ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Крім того, зміст позовної заяви не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч. 3 ст.175 ЦПК України).

Також позов не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п.9 ч. 3 ст.175 ЦПК України).

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України - не наведено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно змісту абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Проте до матеріалів позовної заяви не долучені докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу або доставки до її електронного кабінету копій поданих до суду документів. Наявна в додатках до уточненої позовної заяви фотокопія відправки позовної заяви на певну електронну адресу не є доказом виконання позивачем вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України, адже в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету, позовна заява з додатками повинна надсилатися у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Наведене відповідає правовому висновку, сформованому в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач (представник позивача) має надати суду позовну заяву в новій редакції з додержанням вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, з урахуванням наведених вище недоліків: зазначенням правильного найменування третьої особи; зазначенням відомостей про наявність або відсутність у позивача, відповідача та третьої особи електронного кабінету; викладенням фактичних обставин, які є підставами для позбавлення батьківських прав; зазначенням доказів, що підтверджують викладені в позові обставини; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви в новій редакції позивач має долучивши докази на підтвердження ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини, довідку про місце проживання дитини, акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини та свідоцтво про народження дитини сторін. А також докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви в новій редакції з усіма поданими до суду в межах цієї справи документами листом з описом вкладення або доставки до електронного кабінету (за його наявності).

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янського району м. Києва, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я