Ухвала суду № 137112549, 03.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13237/25

Провадження №: 2/755/1943/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» Лопатіна Костянтина Олександровича про закриття провадження у справі, яка подана у межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» звернулося до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

18 липня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Яровенко Н.О.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15 січня 2026 року представник позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» Лопатін Костянтин Олександрович подав до суду заяву про закриття провадження у цивільній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

29 січня 2026 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Корович винесено розпорядження № 242 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ».

03 лютого 2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.

04 травня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження вищевказану цивільну справу та продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні підстави для закриття провадження з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд доходить наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Позов у цивільному процесі це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову це матеріальний зміст цієї вимоги.

Отже, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідно до предмету позову Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» пред`явило позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вимогами: «стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 138 152 грн 25 коп.».

Оцінивши наведені підстави для закриття провадження у цивільній справі, з`ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню у межах даного спору, судом встановлено, що на час звернення позивача до суду існували підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, однак на стадії судового розгляду до ухвалення судового рішення предмет спору відсутній у зв`язку із вирішенням та врегулюванням спірних відносин, які виникли між сторонами.

Враховуючи предмет позову та суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки наведені сторонами обставини та долучені до справи докази свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 255, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» Лопатіна Костянтина Олександровича про закриття провадження у справі, яка подана у межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я :