Ухвала суду № 137112525, 03.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5027/26

Провадження №: 2/755/5947/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судових засідань з повідомленням (викликом) сторін, подане представником - адвокатом Холодом Віталієм Сергійовичем в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з місця реєстрації проживання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з місця реєстрації проживання

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину громадянками України ОСОБА_2 , ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянки України серії № НОМЕР_2 , державного кордону України з 03 квітня 2022 року по дату надання відповіді.

22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Холодом В.С. подано клопотання про проведення судових засідань з повідомленням (викликом сторін), в якому позивач просить проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтоване тим, що з урахуванням предмету спору, існує необхідність у проведенні судових засідань з повідомленням (викликом) сторін, оскільки сторона позивача вважає за необхідне дати можливість відповідачам та іншим співвласникам приміщення висловити у судовому засіданні свою позицію щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття їх з реєстрації місця проживання. Крім того, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на думку сторони позивача, вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, приходить до наступного.

Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням конкретних підстав, які ускладнюють чи унеможливлюють повний та всебічний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, згідно ч. 7 ст.279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

В той же час, в даній справі заявлені вимоги немайнового характеру, справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін не містить обґрунтування, яке б дозволило суду дійти висновку про неможливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Позивач не наводить жодних доводів на обґрунтування того, які процесуальні дії можуть бути вчинені лише в разі проведення судового засідання з викликом учасників справи.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як з повідомленням сторін так і без такого, спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв по суті справи.

Отже, позивач (як і інші учасники справи) не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на підтвердження заявлених позовних вимог та на спростування доводів відповідачів у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

За матеріалами справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін.

Керуючись статтями 19, 274, 279, 259-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судових засідань з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: