Ухвала суду № 137112217, 03.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14828/25

Провадження № 1-кп/752/1322/26

УХВАЛА

03 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100110000130 від 26 травня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

встановив:

Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_10 звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні щодо неповернення ОСОБА_10 вилучених під час обшуку у її квартирі мобільного телефону «Ipone 15 pro max» та ноутбуку «Lenovo Legion». Вказав, що після вилучення арешт на вказані речі не накладався, з відповідним клопотанням слідчий/прокурор не звертались. Вказане майно не є речовими доказами у кримінальному провадженні. Просив зобов`язати слідчу ОСОБА_11 повернути ОСОБА_10 належне їй на праві власності майно, а саме мобільний телефон та планшет.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав скаргу.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив задовольнити скаргу, мотивуючи тим, що телефон та ноутбук належать його дружині.

Прокурор заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що дозвіл на вилучення з квартири ОСОБА_10 , зокрема, мобільних терміналів та комп`ютерної техніки, на яких міститься інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення було надано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві від 10 жовтня 2024 року. Правом на оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення вказаного майна учасники були наділені на стадії досудового розслідування, при цьому під час судового провадження процесуальний закон такого права не надає. Вказав, що хоча під час огляду мобільного телефону і ноутбука не було виявлено відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак вказані речі можуть належати обвинуваченому ОСОБА_3 та бути предметом конфіскації як виду покарання за результатами судового розгляду. Просив відмовити у задоволенні скарги представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги адвоката ОСОБА_7 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року надано дозвіл слідчим на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_10 , з метою відшукання та вилучення, зокрема, мобільних терміналів та сім карток мобільних операторів, комп`ютерної техніки, на яких міститься інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пояснень прокурора під час огляду телефону та ноутбуку інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення не виявлено.

Прямого дозволу на відшукання та вилучення належного ОСОБА_10 мобільного телефону «Ipone 15 pro max» та ноутбуку «Lenovo Legion» ухвала слідчого судді про обшук не містить.

Доказів, накладення арешту на вилучене майно слідчим суддею в порядку, визначеному КПК України, суду не надано та відсутність такого арешту прокурором не заперечується.

Таким чином, в силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 169 КК України тимчасово вилучене майно повинно бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Доводи прокурора про те, що вказане майно може належати обвинуваченому ОСОБА_3 та за результатами судового розгляду бути предметом конфіскації є необґрунтованими. Процесуальні підстави для утримання тимчасово вилученого майна без накладення на нього арешту у сторони обвинувачення відсутні.

Перебування кримінального провадження на стадії судового розгляду не є підставою для відмови в розгляді скарги представника власника майна та відмови в її задоволенні.

За таких обставин, скарга представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 100, 167, 169, 170, 171, 236, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Скаргу адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_10 задовольнити.

Зобов`язати слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_11 або іншу службову особу, у якої знаходиться майно на зберіганні, повернути ОСОБА_10 тимчасово вилучене під час обшуку 23 жовтня 2024 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_10 майно, а саме: мобільний телефон «Ipone 15 pro max» та ноутбук «Lenovo Legion».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1