Ухвала суду № 137112185, 29.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26380/24

Провадження №1-кс/752/2989/26

У Х В А Л А

про арешт майна

29.04.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 12024100010003390 від 21.11.2024 року заступником начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100010003390 від 21.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше жовтня 2023 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ФК «Є Гроші Ком», спільно із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від примушування потерпілих осіб до виконання цивільно-правових зобов`язань та вимагання, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прийняли рішення про створення стійкого злочинного об`єднання у формі організованої групи, з метою вчинення особливо тяжких злочинів, які полягали у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань нібито перед іноземними компаніями «Golden Interest Group Limited» та «SOCIAL FINANCE CARE AND WELLBEING INVESTMENTS LLP» (зареєстровані на території Великої Британії), які використовують веб-ресурс «BitCapital», під прикриттям здійснення господарської діяльності, тобто здійснення психологічного тиску через телефонні дзвінки, листування у месенджерах із вимогами виконати умови кредитних договорів з погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами, погрозами пошкодження чи знищення їх майна, за що учасники організованої злочинної групи отримують винагороду.

02.04.2026 року в період часу з 07 год. 30 хв. по 10 год. 00 хв. з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та збереження речових доказів, які можуть містити інформацію, що підтверджує факт вчинення злочину, на підлставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та майно, перелік якого зазначено в клопотанні слідчого.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суу м. Києва від 29 квітня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

02.04.2026 року постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 , вилучені речі та майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12024100010003390 від 21.11.2024 року.

02.04.2026 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України ОСОБА_9 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просила слухати справу у його відсутність, клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити.

Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100010003390 від 21.11.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку слідчий дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 12024100010003390 від 21.11.2024 року заступником начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на належне ОСОБА_10 майно, зокрема

- мобільний телефон марки Apple iPhone 15 Pro Max, білого кольору, у прозорому чохлі, зі слідами експлуатації,

- мобільний телефон марки OPPO, темного кольору, з пошкодженням скла та корпусу,

- мобільний телефон марки Apple iPhone 15 Pro Max, сірого кольору, зі слідами експлуатації;

- ноутбук марки Lenovo IdeaPad Slim 5, сірого кольору,

- грошові кошти у розмірі 9100 доларів США; 100 євро; 12 200 гривень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя