Рішення № 137112019, 04.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/1472/26

Справа: 484/1837/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

09.04.2026 до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» , позивач) до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості, ціна позову 22639,06 грн, який обґрунтовано наступним.

28.01.2020 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем було укладено Договір №591062800 (далі - Договір), відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 17274,40 грн на умовах, а позичальник зобов`язався повернути кредит у строк до 28.01.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,99%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, проте відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

17.05.2021 укладено договір № 2 відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 591062800.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 591062800.

10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 591062800.

Таким чином, представник позивача зазначає, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 591062800.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, в останнього утворилась заборгованість в розмірі 22639,06 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14694,55 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6622,95 грн; інфляційні збитки - 980,97 грн; нараховані 3% річних - 340,59 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором від 28.01.2020 в розмірі 22639,06 грн, понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Ухвалою від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання сторони не прибули, позовна заява містить прохання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення, при цьому суму витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн вважає завищеною.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

28.01.2020 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем було укладено Договір №591062800, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 17274,40 грн на умовах, а позичальник зобов`язався повернути кредит у строк до 28.01.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,99%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладено Договір факторингу № 2, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором Договір №591062800, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Відповідно до Додатку № 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021, ТОВ «ФК «Флексіс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №591062800.

Платіжним дорученням № 253 від 17 травня 2021 року підтверджується оплата ТОВ «ФК«Флексіс»16 500 000,00 грн АТ «Альфа-банк» за право вимоги боргу згідно Договору факторингу № 2 від 17.05.2021.

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором Договором №591062800.

У цей же день вказаним сторонами підписаний акт приймання-передачі Реєстру боржників від 18.05.2021 до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року.

Відповідно до Додатку № 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, ТОВ " Вердикт Капітал " набуло права грошової вимоги до відповідача за договором.

Платіжними дорученнями № 260530015 від 16.06.2021, № 260990544, № 260990545, № 260990546, №260990552 від 17.06.2021, № Ф від 26.07.2021 підтверджується оплата ТОВ «Вердикт Капітал» коштів по договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ «ФК«Флексіс».

У свою чергу, ТОВ «Вердикт-Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором №591062800 від 28.01.2020, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Додатку № 3 до договору про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №591062800 від 28.01.2020 в сумі 22639,06 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14694,55 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6622,95 грн; інфляційні збитки - 980,97 грн; нараховані 3% річних - 340,59 грн.

10.03.2023 між вказаними сторонами підписаний акт приймання-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договором №591062800 від 28.01.2020 в сумі 22639,06 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14694,55 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6622,95 грн; інфляційні збитки - 980,97 грн; нараховані 3% річних - 340,59 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 520 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за Договором №591062800 від 28.01.2020 на підставі договору № 2 від 17.05.2021, укладеного між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС"; договору № 18-05/21 від 18.05.2021, укладеного між ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором №591062800 від 28.01.2020 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд враховує визнання позову відповідачем, про що надано суду відповідну заяву.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов задовольняє в повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

Позивачем при пред`явлені до суду цього позову було сплачено судовий збір відповідно до платіжного документу в розмірі 2662,40 грн, а оскільки позов задоволено у повному обсязі, то вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додав копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023; заявку на надання юридичної допомоги № 1466 від 02.02.2026, яку підписали між собою ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс»; витяг з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 на суму 13 000 грн.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вартість виконаних робіт представником позивача є завищеною, яка не відповідає критерію реальності, розумності та складності справи, яка розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, категорія якої є розповсюдженою, так як позови ТОВ «Коллект центр» про боргові зобов`язання є типовими, які розглядаються різними судами України, що є підставою для зменшення вартості витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування відповідачем таких витрат, а тому, з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності, пропорційності та публічним інтересом справи слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором №591062800 від 28.01.2020 в розмірі 22639 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 3000 (три тисячі) грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Решту витрат на правничу допомогу залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місце розташування: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду складено та підписано 04.06.2026.

Суддя Н. А. Коваленко