Ухвала суду № 137111863, 04.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про виклик свідка

04.06.2026м. ДніпроСправа № 904/665/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 610; ідентифікаційний код 39530932)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" (49000, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 20; ідентифікаційний код 05393145)

про стягнення 1 441 032 грн. 42 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від позивача: Мальцев В.П. - адвокат;

Ізюмський С.А. - представник (самопредставництво) (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Халемін М.Б. - адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№542/26 від 17.02.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" про стягнення 1 441 032 грн. 42 коп., що складає 1 118 334 грн. 82 коп. - заборгованості за договором підряду від 08.02.2022 №192/22, 20 000 грн. 00 коп. - штрафу, 272 970 грн. 61 коп. - пені, 13 089 грн. 84 коп. - інфляційних нарахувань та 16 637 грн. 15 коп. - 3% річних.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№9080/26 від 26.02.2026) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 20.02.2026, а також у якій просить здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у запереченні (вх.№10742/26 від 09.03.2026) на клопотання (заяву) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з участю представників сторін.

Заперечення обґрунтоване тим, що:

- ціна позову складає 1 441 032 грн. 42 коп., що є дуже великою сумою, близькою до порогового значення ціни позову, передбаченої у пункті 8 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України;

- стягнення такої великої суми може потягти великі збитки для відповідача (якого у встановленому законом порядку визнано критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий, відтак, справа має велике значення для відповідача, а її розгляд становить значний суспільний інтерес;

- справа є складною, оскільки при її розгляді необхідно дослідити господарські взаємовідносини сторін за тривалий період часу (з лютого 2022 по грудень 2023) та подальший півторарічний досудовий (претензійний) період врегулювання спору, а загальний оборот таких господарських операцій між сторонами склав за цей період 7 336 161 грн. 77 коп.;

- внаслідок вищенаведеного обсяг та характер доказів у справі є дуже великим, в тому числі у справі потрібно буде призначити експертизу та викликати свідків (про що відповідач в подальшому заявить відповідні клопотання);

- позивачем на підтвердження своїх позовних вимог додано сфальсифіковані документи, що спотворюють фактичні обставини справи та можуть призвести до неправильного її вирішення судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначити до розгляду у підготовче засідання на 15.04.2026 о 14:00 год.

Відповідач у відзиві (вх.№12720/26 від 18.03.2026) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДБК-СКЕЛЯ" відмовити в повному обсязі, судові витрати віднести на рахунок позивача, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з участю представників сторін посилаючись на те, що: - між сторонами було укладено і на сьогоднішній день повністю виконано договір підряду № 192/22 від 08.02.2022, в межах Договору підряду сторони узгодили 10 специфікацій на проведення підрядних робіт, які підрядником було виконано, а замовником - повністю оплачено; - жодних заборгованостей за виконані роботи відповідач перед позивачем не має, натомість останнім подано до суду сфальсифіковані документи, що спотворюють фактичні обставини справи; - спірні взаємовідносини сторін виникли і тривали ще у період нормативної дії Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 223 якого було передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом, в свою чергу, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тож, навіть при порушенні відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт (що відповідач заперечує, як наведено вище) позивач вже не вправі пред`являти до стягнення які-небудь штрафні санкції за Договором підряду з огляду на сплив спеціальної позовної давності.

Позивач у відповіді (вх.№15258/26 від 01.04.20260 на відзив просить суд прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-СКЕЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометиз ТАС" про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 1 441 032 грн. 42 коп. задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що: - всі роботи були погоджені з замовником та виконані підрядником згідно акту виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, який було підписано сторонами 16 лютого 2023 року, задля уникнення відповідальності відповідач обвинувачує позивача у фальсифікації документів, що взагалі неприйнятно, акт був підписаний директором та скріплений печаткою підприємства; - перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупинявся на строк дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року, перебіг строків було фактично "поставлено на паузу" через дію воєнного стану (у період з 17 березня 2022 року по 3 вересня 2025 року включно), П. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024 Цей розділ ЦК було доповнено п. 19 на підставі із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", відповідно до якої у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії; - П. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" - у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану, отже, штрафні санкції нараховані у межах та спосіб згідно вимог чинного законодавства, акт звірки взаєморозрахунків за період 08.02.2022- 22.04.2025 не було підписано відповідачем, оскільки він не визнає заборгованості.

Відповідач у запереченні (вх.№15905/26 від 03.04.2026) на відповідь на відзив зазначає, що: - позивач у відповіді на відзив стверджує, що нібито не відповідає дійсності вилучення спірного акту з господарського обігу, бухгалтерського і податкового обліку сторін у зв`язку із його заміною на Валідний акт, таке своє твердження позивач обґрунтовує лише своїми теоретичними міркуваннями про порядок виправлення помилки у вже підписаному акті виконаних робіт шляхом складання коригувального акту до нього, при цьому жодного нормативного обґрунтування щодо обов`язковості саме такого порядку виправлення помилки і неможливості заміни одного первинного документа на інший позивач не наводить, "дійсність" спірного акту та необхідність його оплати позивач обґрунтовує лише тим, що у Валідному акті не зазначено, що спірний акт втрачає чинність, тож, всі обґрунтування позивача необхідності сплати відповідачем за спірним актом зводяться лише до його формального підписання сторонами, а свої позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором підряду позивач обґрунтовує нібито неоплатою саме Валідного акту (хоча насправді останній оплачено відповідачем); - Верховний Суд (ВС) неодноразово наголошував на необхідності дотримання при розгляді господарських спорів принципу превалювання сутності над формою, застосування цього принципу дає змогу на основі пріоритету економічного тлумачення насамперед спиратися на сутність, достовірне та об`єктивне уявлення про господарські операції, зокрема, у своїй постанові від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 (№ 78327140 у ЄДРСР) ВС зазначив, що для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції, зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід враховувати фактичне здійснення господарської операції, що повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі, для з`ясування реальності господарської операції суди мають встановити чи має місце відображення операції з отримання товару в податковій звітності.

У судове засідання 15.04.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 06.05.2026 о 15:00 год.

ОСОБА_1 у заяві (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання підсистеми https://vkz.court.gov.ua/ громадянину України - ОСОБА_1 використовуючи ідентифікатор РНОКПП - НОМЕР_1 та електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням власних технічних засобів під час проведення судового засідання - 06 травня 2026 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№21612/26 від 05.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 06.05.2026 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2026 о 16:00 год.

ОСОБА_1 у заяві (вх.№22363/26 від 08.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням підсистеми https://vkz.court.gov.ua/ представнику позивача - ТОВ "ДБК-СКЕЛЯ" - ОСОБА_1 використовуючи ідентифікатор РНОКПП - НОМЕР_1 та електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням власних технічних засобів під час проведення судового засідання - 20 травня 2026 о 16 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 (вх.№22363/26 від 08.05.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 20.05.2026 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву до 01.06.2026 о 16:00 год.

У судове засідання 01.06.2026 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2026 о 15:00 год.

ОСОБА_1 у заяві (вх.№26993/26 від 02.06.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням підсистеми https://vkz.court.gov.ua/ представнику позивача - ТОВ "ДБК-СКЕЛЯ" - ОСОБА_1 використовуючи ідентифікатор РНОКПП - НОМЕР_1 та електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням власних технічних засобів під час проведення судового засідання - 04 червня 2026 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 (вх.№26993/26 від 02.06.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 04.06.2026 з`явились представники сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали справи №904/665/26 містять скан-копію нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 (том 1,а.с. 228), яка була подана до суду відповідачем з відзивом (вх.№12720/26 від 18.03.2026) на позовну заяву (том 1, а.с. 171-233).

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №161/5372/17.

Так, частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України установлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини (частина 2 статті 66 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 211 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов висновку про необхідність для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин даної справи за власною ініціативою викликати свідка ОСОБА_2 для надання пояснень, що стосуються предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 66, 87, 88, 211, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Викликати у судове засідання, яке відбудеться 08.06.2026 о 12:30 год. для допиту у якості свідка ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Свідку мати при собі документ, що посвідчує його особу.

Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, в залі судових засідань №1-202 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Особисту явку свідка ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у призначене на 08.06.2026 о 12:30 год. судове засідання визнати обов`язковою.

3. Попередити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (стаття 384 Кримінального кодексу України) та відмову від давання показань (стаття 385 Кримінального кодексу України).

4. В порядку частини 2 статті 89 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати відповідача (його представників) забезпечити явку ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у судове засідання 08.06.2026 о 12:30 год. до приміщення Господарського суду Дніпропетровської області (зал судового засідання №1-202) за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1.

5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін мати при собі відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Звернути увагу учасників справи, що у разі подання документів електронною поштою на електронну адресу суду, такі документи повинні відповідати вимогам статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

7. Звернути увагу учасників судового процесу на необхідність надання суду в письмовому порядку інформації про засоби зв`язку (електронна адреса, номер телефону, інші можливі засоби) для їх повідомлення щодо розгляду справи.

8. Повідомити учасників справи, що належним повідомленням сторін про час і місце судового засідання, є направлення вказаної ухвали засобами поштового зв`язку або за допомогою системи обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу "Електронний суд".

9. Явка у судове засідання уповноважених представників учасників судового процесу є необов`язковою за наявності відповідної заяви чи клопотання про розгляд справи без участі представника.

10. Ухвала набирає законної сили - 04.06.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Повний текст ухвали складено 04.06.2026.

Суддя Т.В. Загинайко