Ухвала суду № 137111739, 04.06.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4619/25

Провадження № 6/488/109/26

УХВАЛА

Іменем України

04.06.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Гейко І.О.,

представника заінтересованої особи Самарської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -

Встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із даною заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 488/4619/25.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що судовим наказом Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.10.2025 у справі №488/4619/25 (провадження №2-н/488/1729/25) стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Вказана сума судового збору була сплачена ним добровільно 22.12.2025, що підтверджується квитанцією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а 29.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ним подано клопотання про долучення відповідної квитанції до матеріалів справи.

Разом з тим, 24.04.2026 державним виконавцем Корабельного ВДВС у м. Миколаєві відкрито виконавче провадження №80852367 щодо примусового виконання судового наказу, у межах якого з його рахунку було списано грошові кошти у розмірі 302,80 грн. судового збору, а також 350,00 грн. витрат виконавчого провадження та 30,28 грн. виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 29.04.2026 виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням.

Таким чином, заявник зазначає, що з нього повторно стягнуто судового збору, а також витрати виконавчого провадження та виконавчого збору.

Посилаючись на положення статей 127, 432, 444 Цивільного процесуального кодексу України, заявник просить поновити строк на подання заяви, визнати судовий наказ №488/4619/25 у частині стягнення судового збору таким, що не підлягає виконанню, а також допустити поворот виконання судового наказу та повернути безпідставно стягнуті кошти у розмірі 302,80 грн. судового збору, а також 350,00 грн. витрат виконавчого провадження та 30,28 грн. виконавчого збору.

На обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник посилається на проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану.

У судове засідання заявник не з`явилася, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області в судовому засіданні просила відмовити у задоволені заяви з підстав, викладених у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник заінтересованої особи: Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення відповідних документів на електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За такого, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не зявившихся сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи із такого.

Як вбачається із матеріалів справи № 488/4619/25 заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини було задоволено та 27.10.2025 року Корабельним районним судом м. Миколаєва було вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , кошти (аліменти) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

А також, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 302,80 грн.

Судовий збір у розмірі 302,80 грн. був сплачений заявником добровільно (22.12.2025) до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується наданою квитанцією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а 29.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ним подано клопотання Корабельному районному суду м. Миколаєва про долучення відповідної квитанції до матеріалів справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент пред`явлення судового наказу до виконання обов`язок боржника в частині сплати судового збору був відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням, а тому відповідно до частини першої статті 432 Цивільного процесуального кодексу України наявні підстави для визнання судового наказу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.10.2025 у справі №488/4619/25 в частині стягнення судового збору у розмірі 302,80 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини першої статті 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи з інших причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

За своєю суттю поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц).

Оскільки в межах виконавчого провадження з заявника повторно стягнуто судовий збір у розмірі 302,80 грн., заява в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги заявника про повернення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо правомірності дій державного виконавця, а також стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження вирішуються у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п. 1 ч. 1ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.

За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Таким чином, стягнуті в процесі виконання судового рішення виконавчі витрати не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим в подальшому судом, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі.

Крім того, суд вважає поважними причини пропуску заявником процесуального строку з огляду на надані докази проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 432, 444 ЦПК України, суд

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви.

Визнати судовий наказ Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.10.2025 у справі №488/4619/25 (провадження №2-н/488/1729/25) в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 302,80 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Допустити поворот виконання судового наказу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.10.2025 у справі №488/4619/25 та повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 302,80 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Роз`яснити заявнику, що питання щодо оскарження дій державного виконавця, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження вирішуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», шляхом подання відповідної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суд.

Суддя Л.І. Селіщева