Рішення № 137111550, 04.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 490/1402/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"04" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

встановив

У лютому 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 07.03.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71545711. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору кредиту кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №10 від 05.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 664 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 000 грн., заборгованості за відсотками 224 грн., заборгованості за пенею 7 840 грн., заборгованості за комісією за надання позики 600 грн..

26.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір № 8807086 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп., строк кредиту 360 дні. В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 17.10.2025 року до Договору факторингу №28102025 від 28.10.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 030 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 3 600 грн., заборгованості за пенею, штрафами 5 430 грн..

27.02.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір №5347959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 1.2 Договору Товариство надає Клієнту кредит в розмірі 3 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк дії договору 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

25 вересня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу №25092025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №25092025 від 25.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 813,50 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 6 013,50 грн., заборгованість за штрафами 1 500 грн., заборгованості за комісією за видачу 300 грн..

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договорами не виконав.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 31.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 07.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71545711 (далі Договір).

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 4 000 грн., процентна ставка/день 0,500 %, строк позики (строк договору) 30 днів. Проценти за понадстрокове користування позикою 4 % в день, пеня 4 % в день. Комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 600 грн.).

Кредитні кошти в сумі 4 000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав самостійно, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінексперт» від 08.01.2026 за вих. №КД-000103586/ТНПП.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №10 від 05.07.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 664 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 000 грн., заборгованості за відсотками 224 грн., заборгованості за пенею 7 840 грн., заборгованості за комісією за надання позики 600 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.

26.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8807086 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп., строк кредиту 360 дні. В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

На підтвердження виконаних обов`язків ТОВ «Авентус Україна» як кредитодавця, до матеріалів позовної заяви долучено довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» щодо видачі кредиту по договору № 8807086 про надання споживчого кредитувід 26.02.2025 року укладеного з ОСОБА_1 , про успішну операцію, грошові кошти було відправлено на платіжну карту НОМЕР_1 (відповідає номеру картки зазначеної у договорі № 8807086 про надання споживчого кредитувід 26.02.2025 року), сума зарахування 3 000 гривень, дата 26.02.2025.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 17.10.2025 року до Договору факторингу №28102025 від 28.10.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 030 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 3 600 грн., заборгованості за пенею, штрафами 5 430 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.

27.02.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА», був укладений договір №5347959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день.

Відповідно до договору про переказ коштів ВК-П19/03-01 від 12.03.2019 укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», відбулося перерахування кредитних коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 (вказаний в договорі №5347959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.02.2025року), переказ здійснено 27.02.2025 року на суму 3 000 грн. (довідка №1-3009 ТОВ «УПР» від 30.09.2025 року).

25 вересня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу №25092025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №25092025 від 25.09.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 813,50 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 3 000 грн., заборгованості за відсотками 6 013,50 грн., заборгованість за штрафами 1 500 грн., заборгованості за комісією за видачу 300 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 07.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71545711.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 4 000 грн., заборгованості за комісією за надання позики 600 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.

Що стосується нарахування заборгованості за відсотками, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості за пенею 160 грн., що не підлягає стягненню.

Від так 160 грн. необхідно зарахувати в рахунок сплати заборгованості по відсоткам, таким чином заборгованість відповідача по відсоткам становить 64 грн. (224 грн. 160 грн.)

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71545711 від 07.03.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 4 664 грн. (4 000 грн. + 600 грн. + 64 грн.).

26.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8807086 про надання споживчого кредиту.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.

Денна процента ставка за договором розрахована згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з умов кредитного договору.

Проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту підлягають задоволенню у сумі 3 000 грн., заборгованість за відсотками в сумі 3 600 грн..

Що стосується нарахування заборгованості за пенею, штрафами, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем пеня, штраф не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором №8807086 про надання споживчого кредиту укладено 26.02.2025 року підлягає до часткового задоволення на загальну суму 6 600 грн. (3 000 грн. + 3 600 грн.).

27.02.2025 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5347959.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 3 000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 6 013,50 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 300 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування заборгованості за штрафами, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем штраф не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5347959 від 27.02.2025 року підлягає до часткового задоволення на загальну суму 9 313,50 грн. (3 000 грн. + 6013,50 грн. + 300 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 150144 від 16.01.2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 328 грн.

За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (58%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 930 грн. 24 коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:

- заборгованість за Договором надання коштів у кредит №71545711 від 07.03.2025 року, в загальному розмірі 4 664 грн., з якої: заборгованість за тілом - 4 000 грн. 00 коп., заборгованості по відсоткам - 64 грн., комісія за надання кредиту - 600 грн;

- заборгованість за Договором №8807086 про надання споживчого кредиту від 26.02.2025 року, в загальному розмірі - 6 600 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 3 000 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі -3 600 грн;

- заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5347959 від 27.02.2025 року, в загальному розмірі - 9 313,50 грн, яка складається з заборгованість за тілом у розмірі - 3 000 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі - 6 013,50 грн., комісії за надання кредиту - 300 грн., а також судові витрати в розмірі 1 930 грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя М.М. Ротар