Ухвала суду № 137111542, 04.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1413/26

УХВАЛА

"04" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., розглянувши заяву представниці позивача адвоката Вуїв Оксани Вікторівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Укрінтерпостача» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Приватне підприємств «Укрінтерпостача» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПП «Укрінтерпостача» домовилося з відповідачем ОСОБА_1 про придбання у нього права оренди на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в межах Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, на території якої позивач здійснює свою господарську діяльність.

На виконання такої домовленості позивач передав відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рахунок авансування майбутньої оплати права оренди, вартість якого була б визначена окремими договорами, 19 вересня 2024 року гроші в сумі 600000,00 грн, що станом на день передачі коштів становило 14371,00 доларів США, 23 жовтня 2024 року - 290000,00 грн, 16800,00 доларів США, 01 листопада 2024 року - 1245000,00 грн, що станом на день передачі коштів становило 30000,00 доларів США.

Між тим, договори купівлі-продажу права оренди земельних ділянок між сторонами укладені не були. При цьому, відповідачі кошти, що були отримані ними в якості авансових платежів, позивачу не повернуті.

В зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 600000,00 грн, з відповідача ОСОБА_2 2272016,00 грн.

Разом з позовною заявою представниця позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам; заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно України (державним реєстраторам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належного відповідачам нерухомого майна.

В обґрунтування вказаної заяви позивачка посилалася на ймовірність відчуження відповідачами належного їм рухомого, нерухомого майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в подальшому (в разі задоволення позовних вимог щодо стягнення суми боргу, яка є значною).

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України, п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання,забороною вчиняти певні дії (п.п.1,2,4 ч. 1ст. 150ЦПК України).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч. 2, 3ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 Постанови суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 березня 2023 року в cправі № 905/448/22.

Верховний Суд також звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом у зв`язку з стягненням відповідачів безпідставно отриманих коштів: з відповідача ОСОБА_1 600000,00 грн, з відповідача ОСОБА_2 2272016,00 грн.

Отже, предметом спору є стягнення коштів у значній сумі, в зв`язку з чим позивач має в справі значний майновий інтерес, а на відповідачів в випадку задоволення позову в зв`язку з необхідністю сплати коштів покладатиметься відповідний майновий тягар.

З огляду на викладене, враховуючи, що предметом позову є стягнення значної суми грошових коштів, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачам рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову є саме тим заходом забезпечення позову, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду в разі задоволення позову, забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів, за захистом яких позивачка звернулася до суду.

Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Також, слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідачі будуть діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачі не позбавлені можливості звернутися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову та (або) зменшення (заміни) обсягу вжитих заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

заяву представниці позивача Приватного підприємства «Укрінтерпостача» адвоката Вуїв Оксани Вікторівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Укрінтерпостача» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , у межах суми позову - 600000,00 грн.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , у межах суми позову - 2272016,00 грн.

Стягувач: Приватне підприємство «Укрінтерпостача», місцезнаходження: Миколаївська область, Вознесенський район, село Трикратне, вулиця Радянська, будинок 1-А, ЄДРПОУ: 30526451.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.В. Лузан