Рішення № 137111538, 04.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1639/26

РІШЕННЯ

іменем України

"04" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Ротар М.М. за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26 березня 2026 року № 172 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення статті 165-1 КУпАП та закрити провадження у справі

В обґрунтування позову зазначає, що за змістом постанови №172 від 26.03.2026 року, вона, як директор ТОВ «Людмилівський елеватор» була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КУпАП, а саме - порушення порядку нарахування внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 932,63 грн, в тому числі за періоди: березень, листопад 2017 року, січень, грудень 2018 року, березень, травень, червень 2019 року. Крім того, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: червень, липень 2018 року, та завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: липень, серпень, жовтень 2018 року. Також, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам на загальну суму 375,12 грн, в тому числі за періоди: червень 2018 року, вересень 2018 року (акт від 17.03.2026 року № 3418/14-29-07-02/34355917).

Зазначені порушення були встановлені ГУ ДПС у Миколаївській області під час документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Людмилівський елеватор» (код за ЄДРПОУ 34355917) за період діяльності з 01.01.2016 по 30.06.2019, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2016 по 30.06.2019, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2019 року з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

За результатами перевірки складений акт від 17.03.2026 року № 3418/14-29- 07-02/34355917 (надалі - Акт).

З висновками, викладеними у постанові від 26.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення на позивачка на згодна, так як зазначені порушення порядку нарахування внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, мали місце у 2017, 2018, 2019 роках. Разом із тим, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1651 КУпАП, не є триваючим, а тому а тому строк притягнення до адміністративної відповідальності на момент винесення постанови № 172 від 26.03.2026 року закінчився.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

02.06.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомляє, що безпідставним є твердження позивача, що вона не отримувала протокол про адміністративне правопорушення №146 від 17 березня 2026 року, оскільки у протоколі зазначено, що другий примірник протоколу вона отримала 17.03.2026 року. Вказує, що не відповідає дійсності твердження позивача, що не нарахування єдиного внеску на занижену додаткову базу нарахування єдиного внеску не є триваючим правопорушенням, оскільки вказане порушення протягом перевіряємого періоду має триваючий характер згідно з визначеннями пункту 111.5 статті 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (березень, листопад 2017 року, січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, березень, травень, червень 2019 року ). Триваюче порушення виявлено 17.03.2026 року, що підтверджується актом від 17.03.2026 №3418/14-29-07-02/34355917.

А відтак, вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165 - 1 КУпАП - є триваючим. Відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача в межах строку передбаченого приписами ст. 38 КУпАП. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника, проти задоволення позову заперечують.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, встановив таке.

За змістом статей 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України надано право контролюючим органам проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмилівський елеватор», код ЄДРПОУ 34355917, складено акт за №3418/14-29-07-02/34355917 від 17.03.2026 р.

За результатами перевірки встановлено порушення, порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 932,63 грн, в тому числі за періоди: березень, листопад 2017, січень, грудень 2018, березень, травень, червень 2019. Крім того, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: червень, липень 2018, та завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: липень, серпень, жовтень 2018. Також, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам на загальну суму 375,12 грн, в тому числі за періоди: червень 2018 року, вересень 2018 року, чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6 та частину 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення N146 від 17.03.2026 року, згідно якого посадову особу директора ТОВ «Людмилівський елеватор», притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 932,63 грн, в тому числі за періоди: березень, листопад 2017, січень, грудень 2018, березень, травень, червень 2019. Крім того, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: червень, липень 2018, та завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи на загальну суму 159,26 грн, в тому числі за періоди: липень, серпень, жовтень 2018. Також, в частині заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам на загальну суму 375,12 грн, в тому числі за періоди: червень 2018 року, вересень 2018 року, чим порушено пункт 1 частини 2 статті 6 та частину 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Копію протоколу №146 від 17.03.2026 року було отримано позивачкою 17.03.2026 року, про що в протоколі є відмітка, а також пояснення позивачка про те, що вона не бажає бути присутньою на розгляді справи.

Постановою заступника начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області Бітун В.С. від 26 березня 2026 року № 172 накладено на директора ТОВ «Людмилівський елеватор» ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи, серед іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 165-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає внаслідок порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI« Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За приписами п. 2 ч. 1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 та 4 ч. 1ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4цього Закону, -на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі №337/3389/16-а сформовано позицію, згідно якої постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати встановлення суб`єктом владних повноважень факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «Людмилівський елеватор» Волонтир Т.С. у вигляді накладання штрафу у сумі у сумі 680,00 грн. базується на висновках акту перевірки №3418/1429-07-02/34355917 від 17.03.2026, що містить інформацію, підтверджену належними доказами, про порушення посадовими особами пункту 1 частини2 статті 6 та частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI із змінами, а відтак свідчить про встановлення контролюючим органом факту вчинення адміністративного правопорушення директором ТОВ «Людмилівський елеватор» Волонтир Т.С., яка на момент вчинення правопорушення була на посаді головного бухгалтера ТОВ «Людмилівський елеватор», передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Не відповідає дійсності твердження позивача, що не нарахування єдиного внеску на занижену додаткову базу нарахування єдиного внеску не є триваючим правопорушенням.

Так, ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Як слідує з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2015 у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

В акті перевірки №3418/1429-07-02/34355917 від 17.03.2026, зазначено періоди, у яких платником занижено додаткову базу нарахування єдиного соціального внеску, зокрема за періоди: березень, листопад 2017, січень, грудень 2018, березень, травень, червень 2019, періоди заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумами фактично нарахованої заробітної плати працівникам: червень, липень 2018, періоди завищення єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати працівникам установи: липень, серпень, жовтень 2018, періоди заниження єдиного внеску, нарахованого на додаткову базу між сумою мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством і сумою фактично нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності (у зв`язку з вагітністю та пологами) працівникам: червень 2018 року, вересень 2018 року.

Таким чином, контролюючому органу стало відомо про вчинені позивачем порушення порядку нарахування єдиного внеску в ході проведення перевірки ТОВ «Людмилівський елеватор», за результатами якої складено акт №№3418/1429-07-02/34355917 від 17.03.2026.

А відтак, вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165 - 1 КУпАП - є триваючим та відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача в межах строку передбаченого приписами ст. 38 КУпАП.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище та аналізуючи здобуті по справі докази, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Миколаївській області при прийнятті постанови від 26 березня 2026 року №172 на директора ТОВ «Людмилівський елеватор» Волонтир Т.С. , яка на момент вчинення правопорушення була на посаді головного бухгалтера за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн. діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене та підписане 04.06.2026 р.

Суддя М.М. Ротар