Рішення № 137111535, 04.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1457/26

РІШЕННЯ

іменем України

"04" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., представника позивача Рибалки О.К., представника відповідача Маняка А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 квітня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» уклало з відповідачем договір про надання споживчого кредиту №4081216. Відповідно до договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів до 29 травня 2021 року (з правом продовження цього строку), який зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом строку кредитування (у разі повної сплати позичальником заборгованості в межах строку кредитування або протягом трьох днів, що слідують за днем його закінчення, а також у разі пролонгації договору), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальника та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль.

21 січня 2022 року ТОВ «ФК «Авентус Україна» уклало з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» договір факторингу №ФК 21-01/22, за яким ТОВ «ФК «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №4081216 від 29 квітня 2021 року.

07 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №07-11/25, за яким ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступив ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №4081216 від 29 квітня 2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором №4081216 від 29 квітня 2021 року в розмірі 16400,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 11400,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача адвокат Рибалко О.К. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. При цьому зазначав, що усі нарахування за кредитним договором (у тому числі за процентами) здійснені у повній відповідності до укладеного відповідачем кредитного договору. Також вважав безпідставними доводи відповідача про необхідність списання нарахованих процентів з урахуванням положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки останній не надав належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Маняк А.В. позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» визнав частково, а саме в частині заборгованості за кредитом, водночас заперечував проти стягнення заборгованості за процентами, оскільки відповідач є військовослужбовцем, проходить військову службу, а тому нараховані проценти підлягають списанню.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 29 квітня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» уклало з відповідачем договір про надання споживчого кредиту №4081216. Відповідно до договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі строком користування коштами протягом 30 днів до 29 травня 2021 року (з правом продовження цього строку), який зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом протягом строку кредитування (у разі повної сплати позичальником заборгованості в межах строку кредитування або протягом трьох днів, що слідують за днем його закінчення, а також у разі пролонгації договору), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,90 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

У разі неповернення кредиту у встановлений строк або у строк пролонгації договору за ініціативою позичальника та, у зв`язку з цим, автопролонгації договору, проценти продовжують нараховуватися протягом усього періоду пролонгації за кожен день користування коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль.

21 січня 2022 року ТОВ «ФК «Авентус Україна» уклало з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» договір факторингу №ФК 21-01/22, за яким ТОВ «ФК «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №4081216 від 29 квітня 2021 року.

07 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №07-11/25, за яким ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступив ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №4081216 від 29 квітня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» та відповідач ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали кредитний договір №4081216 від 29 квітня 2021 року в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника у вказаних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК України в разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник не звільняється від виконання зобов`язання та зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором.

Проте позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Згідно наданого позивачем розрахунку, позивачем нарахована заборгованість за кредитним договором №4081216 від 29 квітня 2021 року в розмірі 16400,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 11400,00 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, військовослужбовці, визначені п.15 ст.14 вищевказаного Закону, які мають кредитні зобов`язання, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:

- звільнення від сплати процентів за користування кредитом,

- звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

З наданої відповідачем довідки ВЧ НОМЕР_1 від 11 вересня 2025 року № 194 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 28 січня 2018 року до дати видачі довідки.

З огляду на викладене, відповідач звільнений від сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 798,72 грн судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представницею позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, копію заявки на надання юридичної допомоги № 1174 від 02 лютого 2026 року, копію витягу з акта № 29 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 9000,00 грн (надання усної консультації, вартість послуги 3000,00 грн (виходячи з потраченого часу - 2 год. та вартості послуги у 1500,00 грн за 1 год. роботи), складання позовної заяви, вартість послуги 6000,00 грн (виходячи з потраченого часу у 2 год. та вартості послуги у 3000,00 грн за 1 год. роботи)).

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви. При цьому, є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги надання усної, письмової консультацій з дослідженням документів, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до положень ч.2 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 900,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6 офіс 521, ідентифікаційний код 42640371, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4081216 від 29 квітня 2021 року в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6 офіс 521, ідентифікаційний код 42640371, судові витрати в розмірі 1698,72 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан