Рішення № 137110896, 03.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/268/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

вул. Пантелеймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Друзь Віктора Михайловича

АДРЕСА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1

про відшкодування збитків у розмірі 52 875,00 грн

без виклику учасників справи

Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області подано позов до Фізичної особи-підприємця Друзь Віктора Михайловича про стягнення 52875,00 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Друзь Віктором Михайловичем допущено знесення та подальше транспортування 12 дерев породи тополь в с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області без дозвільних документів, чим порушено вимоги ст. ст. 5, 10, 25 Закону України «Про рослинний світ» та Порядку видалення зелених насаджень у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (зі змінами).

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення їм строків для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд та рекомендованим повідомленням №R068078040657 про вручення відповідачу 03.04.2026 поштового відправлення.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 20.04.2026. Проте відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи встановлені судом.

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38053846) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, про охорону і використання територій та об?єктів природно-заповідного фонду.

На підставі матеріалів, надісланих Відділенням поліції № 2 (м.Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області листом від 31.07.2025 (57310) № 21624-2025 (для вирішення питання, що стосується притягнення до адміністративної відповідальності), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Олуковатим В.В., в межах компетенції, встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Друзь Віктором Михайловичем, допущено знесення та подальше транспортування 12 дерев породи тополь в с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області без дозвільних документів, про що 07.08.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення № 002215 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 216/04.

Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення № 002215 відповідачем отримано особисто під підпис, підписано без зауважень, з порушенням Друзь В.М. згоден. Суму штрафу 510,00 грн відповідачем сплачено добровільно (квитанція № 258295219).

Цим фактом порушено вимоги ст. ст. 5, 10, 25 Закону України «Про рослинний світ» та Порядку видалення зелених насаджень у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (зі змінами).

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев поблизу господарств, розташованих за адресами: вул. Залізничка, буд. 71 с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області та вул. Залізнична, буд. 2, с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області (згідно листа №5543/124/47.2/2025 від 03.07.2025) виконано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 (зі змінами), додаток № 1.

Сума шкоди становить 52875,00 грн.

26.08.2025 відповідачу направлено претензію про можливість добровільної сплати шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев, якого він отримав 03.09.2025, про що свідчить напис на повідомленні про вручення поштового відправлення №1401700056668. Відповідач відповіді на претензію не надав, шкоду у розмірі 52875,00 грн не відшкодував.

Вищевказане стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з даним позовом до суду.

Оцінка аргументів та нормативноправове обґрунтування. Висновки суду.

За приписами ст. 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Також, відповідно до ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (далі Порядок).

Згідно з п.3 Порядку, зокрема, передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених п.7-10 цього Порядку).

Передбачена приписами чинного законодавства процедура оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень передбачає чітко встановлене коло обов`язків суб`єкта господарювання та функцій компетентного органу щодо її здійснення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення вищезазначеного порядку, не отримав передбачені законодавством України дозвільні документи на знесення дерев.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій в населених пунктах» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 16 цього ж Закону на об`єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Судом встановлено, що зелені насадження, що зростали поблизу господарств, що розташовані за адресами: вул. Залізничка, буд. 71 с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області та вул. Залізнична, буд. 2, с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області, відносилися до об`єктів благоустрою, а їх самовільне знищення було заборонено.

Відтак, порушивши природоохоронне законодавство, відповідачем було завдано шкоди навколишньому природному середовищу, що має матеріальний вимір.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Матеріалами справи у їх сукупності підтверджено протиправну поведінку відповідача, яка полягає у знесенні та транспортуванні 12 дерев породи тополь в с. Більмачівка Прилуцького району Чернігівської області без дозвільних документів.

За наведених обставин, суд доходить висновку про доведення позивачем протиправної поведінки відповідача, факту завдання відповідачем шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, оскільки шкода стала об`єктивним наслідком поведінки відповідача.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідачем не доведено, що шкоду в розмірі в розмірі 52 875,00 грн завдано не з його вини.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до відповідача юридичної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди у розмірі 52 875,00 грн, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення вимог позивача у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Друзь Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017; р/р: ГУК у Черніг.обл/тг м.Ічня/24062100, UA508999980333129331000025669, код ЄДРПОУ: 37972475) 52 875,00 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Друзь Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, буд. 12, м. Чернігів, 14017; р/р: UA908201720343130004000081072 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38053846) 2662,40 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор