Рішення № 137110711, 25.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/77/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає:

позивач - Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області,

до відповідача - Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

- Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства,

- Будищенської сільської ради,

- Черкаської обласної військової адміністрації,

про витребування земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Куліш А.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення від 01.03.2023 № 074887;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - Осадча О.О., в порядку самопредставництва, наказ від 30.12.2024 № 431-к/01, посадова інструкція провідного юрисконсульта Сектору з загально-правових питань та договірної роботи Відділу з юридичних та майнових питань Філії "Центральний лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства ДП "Ліси України";

від Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства - участі не брали;

від Будищенської сільської ради - Острівна К.В., в порядку самопредставництва, розпорядження від 31.12.2020 № 120/02-05, розпорядження від 31.10.2024 № 127-к, посадова інструкція спеціаліста юридичного відділу Виконавчого комітету Будищенської сільської ради;

від Черкаської обласної військової адміністрації - участі не брали.

19.01.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області з вимогою витребувати у Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" (далі - ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги") земельну ділянку лісогосподарського призначення кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що розташована по вул. Придніпровська, 12, с. Сокирна, Черкаського району Черкаської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1335964871249) на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області.

У позовній заяві прокурор заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 21.01.2026 суд задовольнив клопотання заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову та заборонив ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" відчужувати, вчиняти інші правочини та дії (поділ, об`єднання, тощо) щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційним номером 1335964871249 - земельної ділянки лісогосподарського призначення кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що розташована по вул. Придніпровська, 12, с. Сокирна, Черкаського району Черкаської області.

Ухвалою від 04.02.2026 суд відкрив провадження у справі № 925/77/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.03.2026 о 14:00. Задовольнив клопотання Черкаської обласної прокуратури про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Будищенську сільську раду. За власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Черкаську обласну військову адміністрацію. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 04.02.2026 о 17:29.

Згідно з п. 2 ч. 6, абз. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 05.02.2026.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 8 ст. 165 ГПК України)

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідача строк - не більше п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Отже строк для подання відзиву відповідачем сплив 20.02.2026, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

Також копії ухвали про відкриття провадження у справі (Черкаській обласній військовій адміністрації - копії позовної заяви з додатками) вважаються врученими третім особам 05.02.2026 шляхом доставлення їх копій до електронних кабінетів останніх.

Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. (ч. 4 ст. 168 ГПК України)

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для третіх осіб строк - не більше десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а Черкаській обласній військовій адміністрації - з дня отримання позовної заяви для подання пояснень.

Отже строк для подання пояснень третіми особами сплив 16.02.2026.

18.02.2026 Будищенська сільська рада подала письмові пояснення щодо позову.

09.03.2026 Черкаська обласна прокуратура подала заяву на спростування письмових доводів Будищенської сільської ради.

12.03.2026 Будищенська сільська рада подала заяву про застосування строків позовної давності.

13.03.2026 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи.

16.03.2026 Черкаська обласна прокуратура подала заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.03.2026, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголосив перерву у підготовчому засіданні до 26.03.2026 о 12:30.

25.03.2026 відповідач подав клопотання з вимогою відкласти розгляд справи №925/77/26 призначений на 26.03.2025 через хворобу представника відповідача.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 26.03.2026, суд визнав причини неявки відповідача в судове засідання поважними та задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання; на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 та п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України відклав підготовче засідання до 16.04.2026 о 15:00.

26.03.2026 (зареєстровано відділом документообігу та організаційного забезпечення (канцелярією суду) 26.03.2026 о 12:43, тобто після судового засідання, яке було призначено на 26.03.2026 о 12:30 та відповідно до протоколу судового засідання № 6147968 розпочато о 12:32 та закінчено о 12:35) за допомогою системи "Електронний суд" Будищенська сільська рада подала клопотання з вимогами: залучити Будищенську сільську раду як співвідповідача у цій справі; надати Будищенській сільській раді додатковий строк для подання відповідних доказів.

Ухвалою від 26.03.2026 суд частково задовольнив клопотання Будищенської сільської ради. Встановив Будищенській сільській раді додатковий строк для подання доказів до 13.04.2026. В решті клопотання Будищенської сільської ради в частині вимоги про залучення її до участі у справі в якості співвідповідача - відмовив.

31.03.2026 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області подала пояснення.

10.04.2026 Будищенська сільська рада подала клопотання про надання додаткового строку для подання доказів.

Разом з клопотанням Будищенська сільська рада подала частину наданих їй копій документів, запитуваних у Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а саме: постанови Ради Міністрів Української РСР від 19.11.1970 № 586 Про заходи по впорядкуванню забудови територій курортів і зон відпочинку та будівництва санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку з додатками; довідки про погодження проекту постанови Ради Міністрів УРСР; листа Державного планового комітету Ради Міністрів Української РСР від 20.10.1970 Про заходи по упорядкуванню забудови територій курортів та зон відпочинку і будівництва санаторно-курортних установ і установ відпочинку; статті 46 "Основ законодательства Союза ССР и Союзных республик о здравоохранении".

15.04.2026 ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" подало клопотання про відкладення розгляду справи.

16.04.2026 Будищенська сільська рада подала клопотання про долучення доказів. Разом з клопотанням Будищенська сільська рада копії документів, запитувані у Державного архіву Черкаської області, а саме: рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 12.09.1969 № 566 Про відведення земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам з додатками та рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 10.01.1972 № 10 Про затвердження територій, придатних для організації баз відпочинку трудящих області з додатком.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 16.04.2026 суд на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк для подання додаткових пояснень Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області до дати їх фактичного подання; задовольнив клопотання Будищенської сільської ради від 09.04.2026 та встановив додатковий строк для подання доказів до 15.04.2026; на підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026 о 15:30.

30.04.2026 Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства подало клопотання про проведення судових засідань без участі представника останнього.

04.05.2026 ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" подало пояснення.

04.05.2026 Будищенська сільська рада подала клопотання про долучення доказів.

04.05.2026 Будищенська сільська рада подала клопотання про надання додаткового строку для подання доказів.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 04.05.2026 суд прийняв до розгляду пояснення та докази, подані відповідачем та відмовив у задоволенні клопотання Будищенської сільської ради про встановлення додаткового строку на подання доказів.

У судовому засіданні 04.05.2026 суд заслухав вступне слово прокурора, представників Черкаської обласної військової адміністрації, ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги", Будищенської сільської ради.

Присутня у судовому засіданні 04.05.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представниця Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" позовні вимоги прокурора підтримала. Представник відповідача та представниця Будищенської сільської ради проти задоволення позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 04.05.2026 суд оголосив перерву до 25.05.2026 о 15:00, узгодивши таку дату із присутніми представниками, зокрема, із представником відповідача.

22.05.2026 Будищенська сільська рада подала додаткові пояснення третьої особи щодо позову (в порядку ст. 168 ГПК України), які ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 25.05.2026 на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України прийнято судом до розгляду.

25.05.2026 Черкаська обласна державна адміністрація подала заяву про проведення засідання за відсутності її представника.

У судовому засіданні 25.05.2026 представниця Будищенської сільської ради оголосила усне клопотання, в якому повідомила, що представником відповідача їй повідомлено про неможливість прибути на судове засідання у зв`язку із хірургічним втручанням та заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання.

Суд, враховуючи відсутність жодних клопотань від самого відповідача, зважаючи, що відповідач є юридичною особою і окрім представника Безпалого Є.П. має, як мінімум, керівника, який міг би через систему "Електронний суд" подати відповідне клопотання, а також враховуючи, що Острівна К.В. підтвердила, що вона не представляє інтереси відповідача у даній справі, зважаючи на висловлення представником відповідача вступного слова та наведення своїх доводів щодо позовних вимог у судовому засіданні 04.05.2026, дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 25.05.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання заявленого представником Будищенської сільської ради про відкладення судового засідання.

Учасники справи про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку копій ухвали від 04.05.2026 до їх електронних кабінетів; прокурор, представники відповідача, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Будищенської сільської ради повідомлені про час і місце судового засідання під розписку у судовому засіданні 04.05.2026, дата наступного судового засідання (25.05.2026) узгоджувалась судом із присутніми представниками сторін.

Жодних клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи, що не брали участь у судовому засіданні 25.05.2026 до суду не надходило.

25.05.2026 суд дослідив докази та заслухав промови присутніх представників у судових дебатах, після чого перейшов до стадії ухвалення рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 25.05.2026 під час дослідження доказів на питання суду щодо подання копій документів, отриманих з державних архівних установ представниця Будищенської сільської ради повідомила, що зазначені докази були витребувані останньою з метою підтвердження підстав набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку з дотриманням вимог законодавства. Проте представниця третьої особи повідомила, що вказані докази не підтвердили обставини, які входять до предмету доказування у цій справі.

Прокурор у судовому засіданні звернула увагу, що юридична особа відповідача створена, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.09.2014, тоді як надані третьою особи документи стосуються значно ранішого періоду (1965-1970 роки).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23, яке набрало чинності, відмовлено повністю у задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Черкаське лісове господарство" до ПОГ "Центр реабілітації" про витребування земельної ділянки кадастровим номером 7124986000:03:001:0349. У ході розгляду цієї справи судом установлено, що 16.05.2001 Черкаською районною радою за клопотанням Свидівоцької сільської ради прийнято рішення № 16-3 "Про розширення меж с. Сокирна та с. Свидівок", зокрема, вирішено включити в межі с. Сокирна земельні ділянки загальною площею 110,80 га та 104,05 га.

Рішенням Свидівоцької сільської ради "Про зміну межі селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району" від 15.11.2007 № 37 також розширено межі с. Свидівок та с. Сокирна. Спірна земельна ділянка державної власності лісогосподарського призначення за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 розташована серед вказаних земельних ділянок.

На засіданні Архітектурно-містобудівної ради про Управлінні містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації 24.11.2015 розглядалось питання розміщення на земельній ділянці по вул. Придніпровська, 12, с. Сокирна, поблизу прибережно-захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро центру реабілітації інвалідів ПОГ "Центр реабілітації", та рішення не прийнято у зв`язку з належністю соснового лісу, розташованого на земельній ділянці Черкаському держлісгоспу. Вирішено узгодити таке розміщення за умови надання погодження від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Листами від 28.02.2016 № 10/1, від 19.04.2016 № 130 ПОГ "Центр реабілітації" звернулось до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо надання інформації про лісові землі по вул. Придніпровська, 12 в с. Сокирна Черкаського району та передачі земельної ділянки у приватну власність. Згідно з інформацією ДП "Черкаське лісове господарство" викладеної у листі від 27.04.2016 № 446/10 заявнику повідомлено про неможливість передачі вказаної земельної ділянки у приватну власність, оскільки запитувана земельна ділянка є землями лісогосподарського призначення державної форми власності.

Однак, рішенням Свидівоцької сільської ради від 23.12.2016 № 23-28 "Про надання дозволу Свидівоцькій сільській раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права комунальної власності" надано дозвіл сільській раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права комунальної власності на земельну ділянку площею 1,22 га для іншого лісогосподарського призначення по вул. Придніпровська, 12 в с. Сокирна. На замовлення Свидівоцької сільської ради ФОП Бондарем Д.М. виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі вказаної Технічної документації, до Державного земельного кадастру 09.06.2017 державним реєстратором Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області внесено відомості про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 із категорією земель - землі лісогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого лісогосподарського призначення (код 09.02.).

Рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 16.08.2017 № 36-5 затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,22 га для іншого лісогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Сокирна по вул. Придніпровська, 12, та віднесено земельну ділянку до категорії земель лісогосподарського призначення, яка буде використовуватися для іншого лісогосподарського призначення.

У цей же день рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 16.08.2017 № 36-6 "Про передачу Підприємству ОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" ГО "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" земельної ділянки у власність для іншого лісогосподарського призначення", земельну ділянку кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 передано у власність ПОГ "Центр реабілітації", як землі лісогосподарського призначення, що буде використовуватись для іншого лісогосподарського призначення.

22.08.2017 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К.О. від 28.08.2017 № 36781326 з відкриттям розділу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право приватної власності ПОГ "Центр реабілітації" на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349.

Земельній ділянці як об`єкту нерухомого майна присвоєно унікальний реєстраційний номер 1335964871249. Однак, органами прокуратури установлено факт розпорядження Свидівоцькою сільською радою земельною ділянкою лісогосподарського призначення державної власності з перевищенням повноважень, надання її у приватну власність всупереч вимогам земельного законодавства, поза земельними торгами, за відсутності погоджень та вилучення у постійного користувача, за відсутності розробленого проєкту відведення земельної ділянки.

У поясненнях щодо позову Будищенська сільська рада заперечує проти доводів прокурора та зазначає, що виходячи з положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" було скасовано Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", внаслідок чого з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими відповідно до положень ст. 83, 84 ЗК України. Тобто з 01.01.2013 спірна земельна ділянка законодавчо віднесена до земель комунальної власності. З огляду на вказане, на переконання Будищенської сільської ради, юридично неспроможним є посилання позивача про застосування до даних спірних відносин порядку передачі земель з державної у комунальну власність встановленого ст. 117 ЗК України.

Набуття права комунальної власності відбулося Свидівоцькою сільською радою не тільки на підставі їх включення в межі населеного пункту ще до виникнення спірних правовідносин, а і на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Також, відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Окрім того, відповідно до статті п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Будищенська сільська рада повідомляє, що 17.06.2024 у справі № 925/1169/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської обласної військової адміністрації (третя особа - 1), на стороні відповідача - Будищенської сільської ради про витребування земельної ділянки було вже винесено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Окрім того, 09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Вказаним Законом внесено зміни до ст. 388 та 390 ЦК України, з урахуванням яких Будищенська сільська рада стверджує, що у вказаній справі добросовісному набувачу відповідно до вищенаведеного закону належить також компенсація вартості витребуваної земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 390 в новій редакції суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

У заяві на спростування письмових доводів Будищенської сільської ради прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач, з огляду на зовнішні, об`єктивні, явні і видимі характерні ознаки спірної земельної ділянки знав, що вона не може використовуватися для інших цілей, ніж це передбачено її цільовим призначенням, неможливості набуття на неї права приватної власності. Так, при надані оцінки спірним правовідносинам та вирішенні спору, окреме правове значення мають фактичні обставини, що спірна земельна ділянка вкрита лісовими культурами, знаходиться у кварталі 5, виділ 5 Свидівоцького лісництва колишнього ДП "Черкаський лісгосп". Вказане, за твердженням прокурора, доводиться обставинами, преюдиційно встановленими рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23, матеріалами лісовпорядкування, складеними, як мінімум починаючи з 1982 року, іншими матеріалами справи. Згідно з загальнодоступними відомостями інтернет ресурсів Google Карти, Google "Планета Земля", ресурсу https://kadastrova-karta.com/ спірна земельна ділянка повністю вкрита лісовою рослинністю.

Факт належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення відповідач усвідомлював ще задовго до набуття її у незаконне володіння. Зокрема, ще на засіданні Архітектурно-містобудівної ради про Управлінні містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації 24.11.2015 відповідачеві було повідомлено, про розташування на земельній ділянці лісу, належного Черкаському держлісгоспу. ПОГ "Центр реабілітації" листами від 28.02.2016 №10/1, від 19.04.2016 №130 намагалось отримати погодження Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства на вилучення земельної ділянки з користування державного лісогосподарського підприємства, на що отримало відмову. Натомість, усвідомлюючи факт розташування на спірній земельній ділянці лісових культур, розуміючи необхідність попереднього вилучення земельної ділянки з користування лісогосподарського підприємства, ПОГ "Центр реабілітації" вжив активних заходів для отримання рішення про передачу земельної ділянки у власність від Свидівоцької сільської ради, яка не уповноважена розпоряджатись нею.

Таким чином, за твердженням прокурора, поведінка відповідача у спірних правовідносинах є очевидно недобросовісною, на шкоду правам інших осіб, адже він набув право приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, достовірно знаючи про її правовий статус як земель державної форми власності, що перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. Цілеспрямовані дії відповідача на безоплатне набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, не можна вважати такими, що відповідають фундаментальним засадам, на яких ґрунтуються цивільні правовідносини. Саме на підставі правової оцінки поведінки відповідача, Черкаською обласною прокуратурою застосовуються до спірних правовідносин вимоги ст. 387 ЦК України, а також обґрунтовується відсутність непропорційності втручання держави у право відповідача на володіння майном.

Крім того, прокурор зауважує, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, державної форми власності, яка використовувалась вже понад 40 років для лісогосподарських потреб державними спеціалізованими лісогосподарським підприємствами, правонаступником яких є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України". Отже, оскільки вказана земельна ділянка розташована в межах с. Сокирна Черкаського району, то повноваження на її розпорядження належить державі в особі Черкаської районної державної адміністрації, а не Свидівоцької сільської ради.

У поданих поясненнях Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області зазначає, що не володіла інформацією щодо вибуття із права державної власності земельної ділянки, дізналася про це виключно з листа Черкаської обласної прокуратури, у зв`язку з чим Черкаська РДА не заперечує проти позовних вимог Черкаської обласної прокуратури.

У поданих поясненнях ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" зазначає, що не погоджується з позовними вимогами з огляду на таке.

Позивач був обізнаний про узгодження розміщення ПОГ "Центр реабілітації та економічної допомоги" ГО "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів", оскільки його представник приймав участь у засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації від 24.11.2015. На замовлення Свидівоцької сільської ради ФОП Бондарем Д.М. виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі вказаної Технічної документації, до Державного земельного кадастру 09.06.2017 державним реєстратором Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області внесено відомості про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 із категорією земель - землі лісогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого лісогосподарського призначення (код 09.02.). 09.06.2017 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349, а тому з вказаної дати необхідно рахувати строк позовної давності. Позивач звернувся до суду із даним позовом 16.01.2026, тобто поза межами строку позовної давності.

У додаткових поясненнях Будищенська сільська рада покликається на положення ст. 83 Земельного кодексу України та наполягає на тому, що з моменту прийняття Земельного кодексу України чітко встановлено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення в межах населеного пункту перебувають у комунальній власності. Відповідно, Черкаська районна державна адміністрація не набула право на оскаржувану земельну ділянку, не мала жодних майновим правовідносин із відповідачами, тож належним позивачем у вказаній справі бути не може. Також Будищенська сільська рада стверджує, що матеріали лісовпорядкування не мають жодного доказового значення у вказаній справі, оскільки не є правоустановлюючими документами на майно, а є лише внутрішніми документами державного підприємства.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Будищенської сільської ради, суд встановив таке.

У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа №925/1169/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської обласної військової адміністрації (третя особа-1), на стороні відповідача - Будищенської сільської ради про витребування земельної ділянки.

Предметом спору у справі № 925/1169/23 була вимога про витребування на користь власника - держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації та постійного землекористувача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" з володіння відповідача земельної ділянки яка неправомірно вибула, з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, лісогосподарського призначення, розташованої в межах населеного пункту с. Сокирна по вул. Придніпровській, 12 з державної власності і постійного користування позивача, що є підставою витребування її з чужого незаконного володіння відповідача відповідно до ст. 387, 388 ЦК України.

17.06.2024 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1169/23, яким у задоволенні позову відмовив повністю з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Вказане рішення суду не оскаржувалося жодним із учасників справи №925/1169/23 та набрало законної сили.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, оскільки у справі № 925/77/26 беру участь особи, стосовно яких установлені обставини у справі № 925/1169/23, предметом спору є вимога про витребування цієї ж земельної ділянки площею 1,22 га, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається обставини встановлені рішенням суду від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23, встановлені щодо ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги".

У свою чергу щодо доводів про те, що у цій справі наявні були підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України у зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами - рішення у справі №925/1169/23, суд звертає увагу, що у справі №925/77/26 інший склад учасників, відмінний від складу учасників у справі №925/1169/23.

Крім того, предметом спору у справі №925/1169/23 був захист порушеного права користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" спірною земельною ділянкою, тоді як предметом цього позову є захист права власності держави в особі Черкаської районної державної адміністрації на спірну земельну ділянку, при цьому остання не була учасником справи № 925/1169/23.

На підставі викладеного суд доходить висновку про відсутність такого, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У квітні 2001 року Свидівоцька сільська рада ухвалила рішення, згідно з яким вирішила клопотати перед районною радою про включення в межі села Свидівок, включаючи вулицю Дахнівську, та в межі села Сокирно, включаючи територію баз відпочинку до межі з Будищенською сільською радою, земельної ділянки загальною площею 214,85 га згідно з додатком.

16.05.2001 Черкаська районна рада ухвалила рішення № 16-3 Про розширення меж с. Сокирно та с. Свидівок, відповідно до якого, вирішила включити в межі с. Сокирно земельні ділянки площею 110,80 га, с. Свидівок земельні ділянки загальною площею 104,05 га.

13.04.2005 Черкаська обласна рада ухвалила рішення № 21-17/ІУ Про зміну меж села Свидівок та селища Сокирна Черкаського району.

15.11.2007 Черкаська обласна рада ухвалила рішення № 13-16/У Про зміну межі селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району, відповідно до якого вирішила розширити територію селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району на 6,8 га, з них: 3,6 га лісів та чагарників, 3,2 га пісків.

При цьому сторони не заперечують що в результаті розширення території селища Сокирне, до адміністративних меж останнього ввійшла спірна земельна ділянка.

На засіданні Архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації 24.11.2015 розглядалось, зокрема, питання розміщення центру реабілітації інвалідів підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економічно правової допомоги" ГО "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" в межах населеного пункту села Сокирне по вул. Придніпровська, 12, Черкаського району, Черкаської області за зверненням громадської організації інвалідів з метою розмістити базу для відпочинку інвалідів. Встановлено, що на запропонованій території під базу відпочинку для інвалідів росте сосновий ліс.

За результатами засідання вирішено узгодити розміщення центру реабілітації інвалідів підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економічно правової допомоги" ГО "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" в межах населеного пункту села Сокирне по вул. Придніпровська, 12 Черкаського району, Черкаської області, за умови надання погодження від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" звернувся до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства з листом від 28.02.2016 №10/1, в якому з метою недопущення протидії законній діяльності підприємства просив направити офіційного листа Управління з вказанням про відсутність в Управління правових підстав для погодження, чи не погодження, розташування центру реабілітації інвалідів підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економічно-правової допомоги" Громадської організації "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів в межах с. Сокирне по вул. Придніпровська, 12.

Відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

У відповідь на запит адвоката від 19.04.2016 № 130 ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства надіслало лист від 27.04.2016 № 446/10, в якому повідомило, що центральні органи виконавчої влади, їх територіальні управління, а також підпорядковані державні підприємства на даний час позбавлені права надавати згоду на вилучення земель лісогосподарського призначення (земельних лісових ділянок) державної та комунальної власності для інших потреб (крім визначених цим розпорядженням випадків) іншим фізичним та юридичним особам (в тому числі - громадським організаціям для будівництва баз відпочинку).

Отже будучи обізнаним із відсутністю можливості надання згоди на вилучення земель лісогосподарського призначення (земельних лісових ділянок) державної та комунальної власності для інших потреб (крім визначених цим розпорядженням випадків) іншим фізичним та юридичним особам, ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" звернулось до Свидівоцької сільської ради із заявою від 21.12.2016, з якою з метою пришвидшення збору даних для виготовлення технічної документації по оформленню сільською радою комунальної власності на земельну ділянку, що в межах населеного пункту сщ. Сокирна по вул. Придніпровській, 12 надало відповідні копії документів.

23.12.2016 Свидівоцька сільська рада ухвалила рішення № 23-28 Про надання дозволу Свидівоцькій сільській раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права комунальної власності, відповідно до п. 1 якого, вирішила надати дозвіл Свидівоцькій сільській раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права комунальної власності на земельну ділянку площею 1,22 га для іншого лісогосподарського призначення в сщ. Сокирна по вул. Придніпровській, 12.

09.06.2017, згідно з витягом з Державного земельного кадастру, до останнього внесено відомості про земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,2200 га, розташовану за адресою: Черкаська область, Черкаський район, сщ. Сокирна, вулиця Придніпровська, 12 із зазначенням про комунальну форму власності.

ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" звернувся до Свидівоцької сільської ради із заявою від 14.08.2017, в якій повідомив, що технічна документація на виконання рішення від 23.12.2016 № 23-28 виготовлена та сформовано кадастровий номер на ділянку, з огляду на викладене відповідач просив затвердити вищевказану технічну документацію та здійснити державну реєстрацію майнових прав на ділянку за сільською радою; на підставі ст. 56 ЗК України, згідно якої землі лісогосподарського призначення можуть бути у приватній власності, і юридичним особам за рішення органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь інших господарств, передати йому у власність земельну ділянку. Також у заяві відповідач повідомив, що після оформлення права власності укладе відповідний правочин із власником лісу на цій ділянці, а саме договір тимчасового довгострокового користування лісами.

16.08.2017 Свидівоцька сільська рада ухвалила рішення № 36-5 Про затвердження технічної документації Свидівоцькій сільській раді із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для іншого лісогосподарського призначення, відповідно до якого вирішила затвердити Свидівоцькій сільській раді технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,22 га для іншого лісогосподарського призначення в межах населеного пункту с-ща Сокирна по вул. Придніпровській, 12, розроблену ФОП Бондарем Д.М.

16.08.2017 Свидівоцька сільська рада ухвалила рішення № 36-6 Про передачу підприємству ОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" ГО "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" земельної ділянки у приватну власність для іншого лісогосподарського призначення, відповідно до п. 1 якого, вирішила передати підприємству "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" земельну ділянку у власність площею 1,22 га (КН 7124986000:03:001:0349) для іншого лісогосподарського призначення в межах населеного пункту с-ща Сокирна по вул. Придніпровській, 12.

22.08.2017 ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" звернулось із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349.

22.08.2017, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га розташованої за адресою Черкаська обл., Черкаський р., сщ. Сокирна, вулиця Придніпровська, земельна ділянка 12 зареєстровано право власності ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 36-6, виданий 16.08.2017, видавник: Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області.

Черкаська обласна прокуратура звернулась з листом від 10.10.2025 № 15/1-800вих-25 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просила повідомити, чи проводились Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області перевірки дотримання вимог чинного законодавства щодо дотримання вимог земельного законодавства при розпорядженню спірною земельною ділянкою, а також надати належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою, що стала підставою для реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:01:0349 площею 1,22 га.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надало Черкаській обласній прокуратурі лист від 23.10.2025 № 10-23-0.2-6636/2-25, в якому повідомило, що землевпорядна документація на земельну з кадастровим номером 7124986000:03:01:0349 у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутня. Додатком до вказаного листа є копія Акта Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту від 28.05.2020 № 239-ДК/229/АП/09/01-20, відповідно до якого, рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 36-6 від 16.08.2017 прийняте з порушенням вимог статей 12, 122 та 123 Земельного кодексу України.

Суд враховує, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Черкаське лісове господарство" відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 928 від 28.10.2022 та спеціалізується на веденні лісового господарства, охорони, захисту та раціонального використання лісів в межах України.

Черкаська обласна прокуратура звернулась до ДП "Ліси України", філії "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" з листом від 10.10.2025 № 15/1-799вих-25, в якому просила інформувати про вжиті заходи реагування та наміри їх вжиття в майбутньому лісогосподарським підприємством, в тому числі в судовому порядку, спрямованих на припинення незаконного вибуття у приватну власність спірної земельної ділянки, повернення її до державного лісового фонду.

У відповідь ДП "Ліси України" надало лист від 04.11.2025 № 7271.2.3.1-2025, з яким надало копії відповідей філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України".

Додатком до вказаного листа є відповідь філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" від 28.10.2025 № 3233/36.6-1-ВЛ, відповідно до якої остання повідомила, що ДП "Ліси України" було реалізовано право на судовий захист порушених прав шляхом подачі позову до Господарського суду Черкаської області справа № 925/1169/23, проте рішенням від 17.06.2024 в задоволенні позову було відмовлено, що унеможливлює звернення до суду з тих самих підстав і з аналогічним предметом позову.

Також додатком до вказаного листа є відповідь філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" від 03.11.2025 № 3299/36.6-1-ВЛ, відповідно до якої, причини неоскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2024 № 925/1169/23 встановити неможливо, оскільки службові особи, які приймали такі рішення припинили трудові відносини з підприємством.

Черкаська обласна прокуратура звернулась з листом від 12.11.2025 № 15/1-931ВИХ-25 до ВО "Укрдержліспроект", в якому з метою підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які передано у власність ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" просить надати матеріали з цифрової лісової карти щодо кварталів та виділів Філії "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", яка є правонаступником Свидівоцького лісництва ДП "Черкаський лісгосп", на які накладається земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349.

У відповідь з листом від 25.11.2025 №02/1851-25 ВО "Укрдержліспроект" надало Черкаській обласній прокуратурі планово-картографічну інформацію кварталу 5 Свидівоцького лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року.

Листом від 01.12.2025 № 02-17/5833 Виконавчий комітет Будищенської сільської ради повідомив Черкаську обласну прокуратуру про те, що підставою формування земельної ділянки площею 1,2182 га (кадастровий номер 7124986000:03:001:0349) та передачі її в приватну власність є відповідні рішення Свидівоцької сільської ради, які знаходяться в архівному відділі Черкаської районної державної адміністрації. Землевпорядна документація по вказаній земельній ділянці відповідно до п. 6.7 Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель знаходяться у територіальному органі Держгеокадастру, що проводять свою діяльність на районному (міському) рівні.

Черкаська обласна прокуратура звернулась з листом від 08.12.2025 № 15/1-984вих-25 до Архівного відділу Черкаської районної державної адміністрації, в якому просила надати належним чином завірені копії документів, що слугували підставою для прийняття рішень Свидівоцькою сільською радою № 23-28 від 23.12.2016 "Про надання дозволу Свидівоцькій сільській раді на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права комунальної власності" та рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 16.08.2017 № 36-6 "Про передачу Підприємству об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" земельної ділянки у власність для іншого лісогосподарського призначення" (заяву підприємства, технічну документацію тощо).

У відповідь з листом від 10.12.2025 № 04-05/191 Архівний відділ Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області надіслав Черкаській обласній прокуратурі копії рішення сесії Свидівоцької сільської ради від 23.12.2016 № 23-28 та рішення сесії Свидівоцької сільської ради від 16.08.2017 № 36-6.

З листом від 13.01.2026 № 15/1-29вих-26 Черкаська обласна прокуратура звернулась до Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, в якому просила повідомити, чи надавалось останнім погодження на відведення ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" спірної земельної ділянки в порядку ст. 186, 186-1 ЗК України.

У відповідь листом від 13.01.2026 № 02-37/46 Центрально-Західне міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства повідомило, що не надавало погодження на відведення ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349.

З листом від 13.01.2026 № 15/1-30вих-26 Черкаська обласна прокуратура звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому вимагала надати землевпорядну документацію щодо відведення у приватну власність ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" для проведення обов`язкової державної експертизи та чи здійснювалась така експертиза, якщо так то які її висновки.

У відповідь листом від 15.01.2026 № 10-23-0.82-232/2-26 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило, що до Головного управління документація із землеустрою на розгляд не надходила.

Прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення державної власності, відтак Свидівоцькою сільською радою, правонаступником якої є Будищенська сільська рада, перевищено повноваження, та порушено встановлений законом порядок надання земель у приватну власність, рішення Свидівоцької сільської ради "Про передачу Підприємству ОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" ГО "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" земельної ділянки у власність для іншого лісогосподарського призначення" від 16.08.2017 № 36-6 є незаконним, а вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у ПОГ "Центр реабілітації".

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. (ч. 1 ст. 14 Конституції України)

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (тут і далі - ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо визначення, що застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки. (постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №913/202/23)

Згідно з п. "е" ч. 1 ст. 19 ЗК України, до земель України за основним цільовим призначенням належать, в тому числі, землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (ч. 1 ст. 55 ЗК України)

Відповідно до ст. 5 Лісового кодексу України (тут і далі - ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. (ч. 1, 2 ст. 54 ЛК України)

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. (ч. 1 ст. 45 ЛК України)

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства. (ч. 1 ст. 47 ЛК України)

Згідно зі ст. 48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. (ч. 1) Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. (ч. 2) Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. (ч. 4) Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. (ч. 5)

Пунктом 5 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" ЛК України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, плани лісонасаджень відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при встановленні обставин щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц.

Як встановлено судом вище, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається обставини встановлені рішенням суду від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23.

Так у рішенні від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23 суд, зокрема, встановив, що відповідно до даних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, що складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків Державного підприємства "Черкаське лісове господарство", правонаступником якого стало Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" серед земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", наявна ділянка із кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область. Черкаський район, с. Сокирна, вул. Придніпровська, 12 (адміністративні межі Будищенської сільської ради, до 16.11.2020 - межі Свидівоцької сільської ради) та розташована в межах кварталу 5, виділ 5 Свидівського лісництва Філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Викладене підтверджується наявною в матеріалах справи (а.с. 84, т. 1) планово-картографічною інформацією кварталу 5 Свидівоцького лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року, наданою на запит Черкаської обласної прокуратури ВО "Укрдержліспроект".

Зі змісту цієї планово-картографічної інформації випливає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349, яка позначена на схемі номером "1" розташована в межах кварталу 5, виділ 5 Свидівського лісництва Філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

При цьому суд враховує, що ВО "Укрдержліспроект" створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО "Укрдержліспроект" здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування. (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16)

Відтак суд доходить висновку про достовірність наданої ВО "Укрдержліспроект" інформації щодо належності спірної земельної ділянки до кварталу 5, виділу 5 Свидівського лісництва Філії "Черкаське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Суд наголошує, що рішення Господарського суду Черкаської області від 17.06.2024 у справі № 925/1169/23, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрало законної сили 30.08.2024 та жодним із учасників справи не було оскаржене.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що обставина належності спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область. Черкаський район, с. Сокирна, вул. Придніпровська, 12 до земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення є встановленою та не підлягає повторному доведенню.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19 Конституції України)

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. (ч. 1, 2 ст. 7 ЛК України)

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. (п. "а", "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України)

У свою чергу, згідно з п. "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. (ч. 1 ст. 122 ЗК України)

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 149 ЗК України, сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Тоді як згідно з ч. 5 ст. 149 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. (ч. 1 ст. 84 ЗК України)

Згідно з пп. "б" п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до пп. "а" п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

На підставі викладеного, оскільки спірна земельна ділянка розташована в межах с. Сокирна і перебувала в постійному користуванні державного підприємства, правонаступником якого є на час розгляду справи ДСГП "Ліси України", суд доходить висновку, що розпорядження нею імперативно віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій, в конкретному випадку - Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області.

Вказаним спростовуються доводи Будищенської сільської ради, щодо віднесення спірної земельної ділянки до комунальної власності.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. (абз. 1 ч. 1 ст. 117 ЗК України)

Рішення органу державної влади про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність в матеріалах справи відсутнє, інформація про внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно також відсутня.

З викладеного випливає відсутність волевиявлення держави, в конкретному випадку, в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Таким чином рішення Свидівоцької сільської ради від 16.08.2017 №36-6 Про передачу ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" земельної ділянки у власність площею 1,22 га (КН 7124986000:03:001:0349) для іншого лісогосподарського призначення в межах населеного пункту с-ща Сокирна по вул. Придніпровській, 12 ухвалено всупереч викладеним правовим нормам та без жодних повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ЗК України, землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. (п. "г" ч. 4 ст. 84 ЗК України)

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом. (ст. 57 ЗК України)

Отже громадяни та юридичні особи можуть набувати у приватну власність лише замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Так Законом надається пріоритет використанню земельних ділянок лісогосподарського призначення спеціалізованими державними і комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами, установами та організаціями.

У свою чергу відповідач не є державним чи комунальним підприємством, рішення Свидівоцької сільської ради від 16.08.2017 №36-6 не містить зауважень про передання спірної земельної ділянки у складі угідь селянських, фермерських чи інших господарств.

Відтак відсутні були підстави для набуття відповідачем у приватну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка належить до державної власності.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що оскільки спірна земельна ділянка може перебувати лише у державній власності, передача її у приватну власність є незаконною та суперечить вищевикладеним положенням чинного на момент ухвалення рішення Свидівоцької сільської ради від 16.08.2017 №36-6 законодавства, а саме рішення є незаконним.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

При цьому, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 16 ЦК України)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

У пунктах 61- 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зі спору, що виник з подібних правовідносин (про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння юридичних і фізичних осіб, за якими зареєстровано право власності на такі земельні ділянки), викладено такі ґрунтовні правові висновки:

"Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) (аналогічний висновок викладено в п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №911/840/21.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав.

Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №911/3681/17 (п. 39), від 15.10.2019 у справі №911/3749/17 (п. 6.27), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (п. 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (п. 52), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п. 83), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 109), від 08.08.2023 у справі №910/5880/21 (п. 53). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу juranovitcuria - "суд знає закони". Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 109), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (п. 181)

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. (ч. 1 ст. 153 ЗК України)

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. (ч. 1 ст. 387 ЦК України)

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу державної влади - Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області означає, що держава, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Отже, Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області має право на витребування від ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та була набута у власність відповідачем.

Щодо доводів Будищенської сільської ради, викладених у поясненнях щодо того, що у вказаній справі добросовісному набувачу належить компенсація вартості витребуваної земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві, суд зазначає таке.

09.04.2025 набув чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", пунктом 3 розділу І якого доповнено статтю 390 ЦК України частиною 5 такого змісту: "Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви."

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX встановлено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

При цьому щодо добросовісності відповідача як набувача спірної земельної ділянки суд зауважує, що як встановлено вище, останній листами від 28.02.2016 № 10/1, від 19.04.2016 № 130 намагався отримати погодження Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства на вилучення земельної ділянки з користування державного лісогосподарського підприємства, в результаті чого на лист від 28.02.2016 № 10/1 матеріали справи відповіді не містять, а у листі від 27.04.2016 № 446/10 (у відповідь на лист від 19.04.2016 № 130) ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства повідомило, що центральні органи виконавчої влади, їх територіальні управління, а також підпорядковані державні підприємства на даний час позбавлені права надавати згоду на вилучення земель лісогосподарського призначення (земельних лісових ділянок) державної та комунальної власності для інших потреб (крім визначених цим розпорядженням випадків) іншим фізичним та юридичним особам (в тому числі - громадським організаціям для будівництва баз відпочинку).

Так вище суд встановив, що будучи обізнаним із відсутністю можливості надання згоди на вилучення земель лісогосподарського призначення (земельних лісових ділянок) державної та комунальної власності для інших потреб (крім визначених цим розпорядженням випадків) іншим фізичним та юридичним особам, ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" звернулось до Свидівоцької сільської ради із заявою від 21.12.2016, з якою з метою пришвидшення збору даних для виготовлення технічної документації по оформленню сільською радою комунальної власності на земельну ділянку, що в межах населеного пункту сщ. Сокирна по вул. Придніпровській, 12 надало відповідні копії документів.

Тобто усвідомлюючи факт розташування на спірній земельній ділянці лісових культур, розуміючи необхідність попереднього вилучення земельної ділянки з користування лісогосподарського підприємства, ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" вжив активних заходів для отримання рішення про передачу земельної ділянки у власність від Свидівоцької сільської ради, яка не уповноважена розпоряджатись нею.

Також суд вважає слушними доводи прокурора про те, що відповідач у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих характерних для земель лісогосподарського призначення, ознак спірної земельної ділянки знав або, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного, лісового законодавства і, за необхідності, отримавши правову допомогу перед набуттям права на спірну ділянку, повинен був знати про те, що ця ділянка є землями лісогосподарського призначення державної власності та не може бути передана йому у приватну власність.

Таким чином, поведінка відповідача у спірних правовідносинах є очевидно недобросовісною.

Крім того, як слушно зауважує Будищенська сільська рада у заяві про застосування строків позовної давності, норми щодо компенсації вартості майна добросовісному набувачу до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, оскільки відповідач набув таке майно безоплатно.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення позову заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області у повному обсязі.

Щодо заявленої відповідачем та Будищенською сільською радою вимоги про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (ст. 256 ЦК України)

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України)

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України)

Оскільки сторонами у спорі є позивач і відповідач, то заявлення спливу строку позовної давності третьою особою - Будищенською сільською радою не є визначальним.

Отже суд враховує лише, що відповідач заявив про сплив позовної давності.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (п. 52, 96)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 зауважила, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати захист цих інтересів у спірних правовідносинах, то за загальним правилом позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати такий захист.

Відповідач у поданих ним поясненнях зазначає, що позивач був обізнаний про узгодження розміщення ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги", оскільки його представник приймав участь у засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації від 24.11.2015. На замовлення Свидівоцької сільської ради ФОП Бондарем Д.М. виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості). На підставі вказаної Технічної документації, до Державного земельного кадастру 09.06.2017 державним реєстратором Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області внесено відомості про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 із категорією земель - землі лісогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого лісогосподарського призначення (код 09.02.). 09.06.2017 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349, а тому, на переконання відповідача, з вказаної дати необхідно рахувати строк позовної давності.

Прокурор, заперечуючи проти спливу позовної давності зазначає, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна обчислюється з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатись про вибуття свого майна у володіння іншої особи. За обставинами цієї справи рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району від 16.08.2017 № 36-6 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 передано у власність ПОГ "Центр реабілітації", як землі лісогосподарського призначення, що буде використовуватись для іншого лісогосподарського призначення. 22.08.2017 на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К.О. від 28.08.2017 № 36781326 з відкриттям розділу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право приватної власності ПОГ "Центр реабілітації" на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0349. До 22.08.2017 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив будь-яких відомостей про державну реєстрації права власності на вказану спірну земельну ділянку.

Тобто, за твердженням прокурора, Черкаська районна державна адміністрація лише 22.08.2017 могла дізнатись про вибуття земельної ділянки кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 з володіння держави.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Щодо доводів відповідача про обізнаність позивача із вибуттям спірної земельної ділянки із власності останнього починаючи з 24.11.2015, оскільки його представник приймав участь у засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації, суд зауважує, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки незалежно від присутності чи ні представника позивача у вказаному засіданні, за його результатами не було прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність, про що свідчить витяг № 6 з протоколу 11 засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації, відповідно до якого, вирішено узгодити розміщення центру реабілітації інвалідів підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економічно правової допомоги" ГО "Об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" в межах населеного пункту села Сокирне по вул. Придніпровська, 12 Черкаського району, Черкаської області, за умови надання погодження від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Доказів надання погодження від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства на передачу спірної земельної ділянки відповідачу суду не надано. Як встановлено вище, відповідач не отримавши такого погодження у подальшому звернувся до Свидівоцької сільської ради для отримання спірної земельної ділянки, тобто за результатами засідання 24.11.2015 відповідач не набував права власності на спірну земельну ділянку.

Щодо покликання відповідача на реєстрацію 09.06.2017 в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із зазначенням про комунальну форму власності, як на дату, від якої слід розраховувати строк позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

З викладеного випливає, що у Державному земельному кадастрі містяться відомості про фізичні характеристики земельних ділянок, відповідні відомості не можуть слугувати підставою для встановлення права власності.

При цьому суд зауважує, що як встановлено вище, в матеріалах справи відсутні докази волевиявлення держави, в конкретному випадку, в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області як розпорядника земельної ділянки державної власності, на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність. Отже спірна земельна ділянка не була передана до комунальної власності.

Відтак суд відхиляє доводи відповідача про необхідність розрахунку строку позовної давності з 09.06.2017.

Так згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

При цьому суд враховує принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц), який передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно.

Суд встановив, що 22.08.2017, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га розташованої за адресою Черкаська обл., Черкаський р., сщ. Сокирна, вулиця Придніпровська, земельна ділянка 12 зареєстровано право власності ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 36-6, виданий 16.08.2017, видавник: Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області.

Таким чином строк позовної давності слід розраховувати починаючи з 23.08.2017.

Водночас 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.

Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, що набрав чинності 08.08.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.

Суд враховує, що Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав законної сили 04.09.2025.

Позовну заяву подано прокурором до суду за допомогою системи "Електронний суд" 16.01.2026.

Вище суд встановив, що відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тобто 1 095 днів (365 х 3).

Так у період з 23.08.2017 до 11.03.2020 минуло 932 дні.

Оскільки після завершення строку дії карантину (30.06.2023) строк позовної давності уже було зупинено також у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, наступним періодом для розрахунку позовної давності є 05.09.2025 - 15.01.2026, що включає 133 дні.

Отже загалом сплило 1 065 днів строку позовної давності із 1 095.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор на момент звернення з позовом до суду (16.01.2026) не пропустив позовну давність.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулось порушення інтересів держави, права власності українського народу на землю, закріпленого у ст. 13, 14 Конституції України. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Фактичне перебування спірної ділянки лісового фонду у приватній власності відповідача, не лише порушує право власності держави, це також унеможливлює контроль за збереженням і відтворенням лісу, раціональне використання землі та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до споживання природних властивостей лісу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що з листом від 31.10.2025 № 15/1-893вих-25 Черкаська обласна прокуратура звернулась до Черкаської районної державної адміністрації, в якому просила інформувати, чи відомо Черкаській районній державній адміністрації, якщо так, то з якого часу, про вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави, вжиті чи про наміри вжиття в майбутньому Черкаською районною державною адміністрацією заходів реагування, в тому числі в судовому порядку, спрямованих на витребування у ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" спірної земельної ділянки.

У відповідь листом від 07.11.2025 №01-39/4679/01-39/3532 Черкаська районна військова адміністрація Черкаської області повідомила, що до останньої не надходила інформація від юридичних чи фізичних осіб стосовно незаконного вибуття земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 із володіння держави. Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області не направлялися звернення до суду щодо витребування у ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" спірної земельної ділянки.

Черкаська обласна прокуратура звернулась з листом від 08.01.2026 № 15/1-16вих-26 до Черкаської районної адміністрації, в якому повідомила, що Черкаською обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації про витребування у ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0349.

Таким чином, з відповіді позивача випливає, що уповноважений орган обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства жодних заходів для захисту порушених інтересів протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, оскільки, як зазначено вище, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності, суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Як встановлено вище, ухвалою від 21.01.2026 суд задовольнив клопотання заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про забезпечення позову та заборонив ПОГ "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" відчужувати, вчиняти інші правочини та дії (поділ, об`єднання, тощо) щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційним номером 1335964871249 - земельної ділянки лісогосподарського призначення кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що розташована по вул. Придніпровська, 12, с. Сокирна, Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже вжиті ухвалою від 21.01.2026 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" (ідентифікаційний код 39416001, вул. Чкалова, 13, с. Слобода (Червона Слобода), Черкаський район, Черкаська обл., 19604) земельну ділянку лісогосподарського призначення кадастровим номером 7124986000:03:001:0349 площею 1,22 га, що розташована по вул. Придніпровській, 12, с. Сокирна, Черкаського району Черкаської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1335964871249) на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ідентифікаційний код 04061317, вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003).

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Центр реабілітації та економіко-правової допомоги" громадської організації "Обласне об`єднання економіко-правового захисту інвалідів" (ідентифікаційний код 39416001, вул. Чкалова, 13, с. Слобода (Червона Слобода), Черкаський район, Черкаська обл., 19604) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 1 331,20 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 03.06.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА