Ухвала суду № 137110473, 02.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 червня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/679/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ МАКСІМА, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Фастів Київської області

до відповідача ОСОБА_2 , м. Ірпінь Бучанського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м. Фастів Київської області

про визнання частки в статутному капіталі товариства

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Лазарєва О.В., адвокат, ордер серії АІ №2083498 від 23.12.2025;

третіх осіб: не з`явилися.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ МАКСІМА, м.Тернопіль звернулося 11.11.2025 через підсистему Електронний суд ЄСІКС з позовом до ОСОБА_2 , м. Ірпінь Бучанського району Київської області, про визнання 100% частки у сплаченому статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ МАКСІМА такою, що належить ОСОБА_1 .

Товариство в обґрунтування позову вказує, що у грудні 2023 року єдиним учасником та засновником товариства відчужено ОСОБА_2 10 % частки у статутному капіталі ТОВ ХАРВЕСТ МАКСІМА, номінальною вартістю 1000грн. Утім, оскільки ОСОБА_3 не було сплачено вартість статутного капіталу, тому і права на відчуження частки у статутному капіталі у нього також не було.

В подальшому, рішеннями зборів учасників ТОВ ХАРВЕСТ МАКСІМА двічі (15.04.2024 та 24.10.2024) збільшувався розмір статутного капіталу товариства (до 114 504,39грн та до 13 946 704,00 грн, відповідно).

Зокрема, рішенням зборів учасників від 24.10.2024 розмір статутного капіталу ТОВ ХАРВЕСТ МАКСІМА збільшено з 114 504,39 грн до 13 946 704,00 за рахунок додаткових вкладів учасників; затверджено розмір часток учасників з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, відтак частка ОСОБА_3 склала 90%, що становить 12 552 033,60 грн; частка ОСОБА_2 10%, що становить 1 394 670,40 грн. ОСОБА_2 вартість збільшеної частки не сплачено, що відображено в бухгалтерській документації по рахунку 46 Неоплачений капітал як заборгованість в сумі 1 394 670,40 грн.

Щодо визнання частки за ОСОБА_1 , то позивач вказує, що останнім 16 жовтня 2024 року сплачено 10% частки в статутному капіталі (1 394 670,40 грн), що належала ОСОБА_2 , в повному обсязі. Водночас, реєстрація в Реєстрі частки товариства за ОСОБА_2 , яка фактично відсутня, унеможливлює вирішення ключових питань діяльності товариства, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 ч. 2 ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а тому виникла необхідність у здійсненні захисту прав Товариства шляхом визнання за ОСОБА_1 100% розміру сплаченої частки в статутному капіталі ТОВ Харвест максіма.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 позовну заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 01.12.2025 та від 13.01.2026, в порядку ст.50 ГПК України, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_1 (на стороні позивача) та ОСОБА_3 (на стороні відповідача).

Підготовче засідання, призначене на 29.12.2025, неодноразово відкладалося, зокрема, на 13.01.2026, 03.02.2026, 17.02.2026; в підготовчому засіданні оголошувалася перерва (03.03.2026, 16.03.2026, 31.03.2026), а згодом засідання відкладалося на 28.04.2026 та 12.05.2026 з оголошенням перерви до 02.06.2026.

12.05.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подано заяву без номера від 12.05.2026 (вх.№3668) про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ МАКСІМА» в розмірі 13 946 704,00 грн; визначити розміри часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ МАКСІМА» таким чином: ОСОБА_1 частка у статутному капіталі товариства становить 13 946 704,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства; ОСОБА_2 частка у статутному капіталі товариства у розмірі 0,00 грн, що становить 0% статутного капіталу товариства.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено здійснити розгляд заяви позивача про зміну предмету позову в наступному підготовчому засіданні, - 2 червня 2026 року.

02.06.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подано заяву про зупинення провадження у справі до вирішення справи №911/720/26, що розглядається Господарським судом Тернопільської області, де позов заявлено ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ «Харвест Максіма» про визнання недійсними правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог та рішення загальних зборів (протокол № 4/24 від 21.10.2024). Вказані правочини є підставою набуття ОСОБА_1 права на 100% частки у статутному капіталі товариства, та на які посилається позивач у даній справі. Відтак, відповідач стверджує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у даній справі з огляду на неможливість встановлення розміру часток учасників, вирішуючи спір у справі № 921/679/25, до вирішення питання про дійсність правочинів, якими такі частки обґрунтовуються. На переконання відповідача, результат розгляду справи № 911/720/26 безпосередньо впливає на можливість суду визначити законний склад учасників та розмір їх часток у статутному капіталі товариства у цій справі.

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання шляхом доставлення судової кореспонденції до електронних кабінетів, зареєстрованих в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

У поданому 02.06.2026 клопотанні без номера від 1 червня 2026 року (вхідний №4233) представник позивача просила відкласти підготовче засідання через її зайнятість в іншому судовому процесі, а саме у розгляді справи №924/36/26, що розглядається Північно-Західним апеляційним господарським судом.

Розглянувши клопотання позивача суд відмовляє в його задоволенні, оскільки як вбачається з долученого скріншоту списку призначених справ у Північно-Західному апеляційному господарському суді, справа №924/36/26 призначена на 10:40год. 02.06.2026. Натомість, дана справа судом призначена на 12:30год., при цьому позивачем не надано доказів її безпосередньої участі в засіданні в суді апеляційної інстанції, а відтак не доведено неможливість причин неявки в дане підготовче засідання.

Представниця відповідача у підготовчому засіданні підтримала клопотання про зупинення провадження у даній справі з підстав, наведених у ньому, а щодо заяви позивача про зміну предмету позову заперечень не заявила, зауваживши, що фактично змін предмету позову не відбулося.

У підготовче засідання треті особи у справі також не з`явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином ( ОСОБА_3 шляхом направлення ухвали від 12.05.2026 до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС; ОСОБА_1 шляхом надіслання ухвали від 12.05.2026 на адресу місця реєстрації його проживання ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим поштовим відправленням з позначкою "судова повістка" №R067173820280 від 15.05.2026).

Жодних заяв з приводу наданих сторонами клопотань третіми особами не подано, а також не заявлено про вирішення інших процесуальних питань.

Розглянувши заяву про зміну предмета позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для її прийняття, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива зокрема, у такі способи: 1) заміна одних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред"явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що товариством первісно заявлено вимогу про визнання 100% частки в сплаченому статутному капіталі ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА» такою, що належить ОСОБА_1 .

У заяві від 12.05.2026 про зміну предмету позову позивач просив визначити розмір статутного капіталу товариства та визначити розмір часток його учасників товариства, зокрема ОСОБА_1 , у розмірі 100%, обґрунтовуючи зміну предмета позову необхідністю застосування належного та ефективного способу захисту, який передбачений пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2025 року у справі № 906/815/24, від 11 липня 2025 року у справі № 902/363/24, позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників є належним та ефективним способом захисту, якщо позивач прагне відновити склад учасників, який існував до порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається. Проте у даній справі фактичні підстави позову, якими його обґрунтовано, залишаються незмінними, оскільки позов, як і раніше, ґрунтується на обставинах несплати відповідачем вкладу до статутного капіталу товариства та відсутності первинних документів, що підтверджують внесення оплати як внеску до статутного капіталу.

Прийняття зміни предмета позову відповідає завданню господарського судочинства щодо ефективного захисту прав, адже спосіб захисту має бути таким, щоб у позивача не виникало необхідності у повторному зверненні до суду (принцип процесуальної економії); змінена вимога щодо визначення розміру часток учасників у товаристві є підставою для внесення реєстратором відповідних змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство обґрунтовує зміну позовних вимог наявністю інтересу у внесенні достовірних відомостей до Реєстру та недопущенні до управління особи, якою фактично не сформовано статутний капітал у товаристві, адже визначення часток у розмірі 0% для осіб, які не оплатили вклад, є наслідком визначення корпоративних прав учасника.

Таким чином, зміна предмета позову у даному випадку є конкретизацією способу захисту порушеного права в межах первісно заявлених вимог, яка не створює нового позову, а спрямована на відновлення порушених прав товариства.

З огляду на викладене, заява про зміну предмета позову підлягає прийняттю з подальшим розглядом справи відповідно до зміненого предмету позову.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

У позовній заяві, що розглядається в межах справи №921/679/25 позивач посилається на обставини несплати відповідачем ( ОСОБА_2 ) його внеску до статутного капіталу товариства, незважаючи на наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань формального запису про володіння ним часткою у товаристві в розмірі 10% статутного капіталу; звертає увагу на відсутність будь-яких первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували внесення відповідачем грошових коштів чи майна до статутного капіталу товариства, та зазначає про сплату внеску іншим учасником - ОСОБА_1 , зокрема, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з посиланням на рішення загальних зборів учасників від 21.10.2024, згідно з яким 100% частки належить саме ОСОБА_1 .

Правовими підставами позову визначено норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України, положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», також підпункт «д» пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З`ясовано, що у провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває на розгляді інша справа №911/720/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА», про визнання недійсним правочину (акту) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 395 000,00 грн та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 21.10.2024, оформленого Протоколом № 4/24.

Позов у справі № 911/720/26 спрямований на захист корпоративних прав ОСОБА_2 як учасника товариства щодо реалізації його корпоративних прав, зокрема переважного права на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу, а також на відновлення того складу учасників та розміру їх часток, що існували до вчинення оспорюваних правочинів та прийняття рішень загальних зборів (протокол № 4/24), які, за твердженням позивача, вчинені з порушенням закону та спрямовані на його протиправне усунення від управління товариством.

Суд відзначає, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, в тому числі в їх мотивувальних частинах, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Разом з цим, неможливість розгляду однієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 12.05.2026) є матеріально-правова вимога про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА» у розмірі 13 946 704,00 грн та визначення розмірів часток його учасників: ОСОБА_1 - 100% статутного капіталу (13 946 704,00 грн), ОСОБА_2 - 0% статутного капіталу (0,00 грн).

Отже, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на юридичних фактах набуття ОСОБА_1 права на 100% частки в товаристві у результаті збільшення статутного капіталу, зокрема шляхом оплати вкладу через зарахування зустрічних однорідних вимог та на підставі рішень загальних зборів учасників від 21.10.2024, оформлених Протоколом № 4/24.

Разом з цим, предметом розгляду у справі № 911/720/26 є вимога ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину (акту) про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА» та ОСОБА_1 на суму 1 395 000,00 грн, а також визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 21.10.2024, оформленого Протоколом № 4/24.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлюються обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд вважає, що існують підстави для зупинення провадження у даній справі, оскільки: встановлення реального розміру часток учасників у справі № 921/679/25 безпосередньо залежить від встановлення дійсності або недійсності правочину та рішення зборів, які оскаржуються у справі № 911/720/26; позов ТОВ «ХАРВЕСТ МАКСІМА» у цій справі ґрунтується на встановленні (доведенні) факту оплати частки ОСОБА_1 саме через правочин зарахування вимог, встановлення законності якого в судовому порядку буде правовою підставою для визначення за ОСОБА_1 розміру статутного капіталу в товаристві в розмірі 100% частки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З наведених вище правових норм вбачається, що ними встановлена презумпція правомірності правочину, яка може бути спростована в судовому порядку щодо оспорюваних правочинів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом, але які можуть бути визнані недійсними судом, в той час як в даному випадку одночасно з розглядом цієї справи в межах справи № 911/720/26 оспорюється дійсність акту про зарахування зустрічних вимог та рішення загальних зборів від 21.10.2024, на яких ґрунтуються позовні вимоги у даній справі, зокрема в частині підтвердження законності внесення оплати вкладу до статутного капіталу в розмірі 1 394 670,40 грн.

У межах справи № 911/720/26 розглядається спір щодо дійсності/недійсності акту про зарахування вимог, тобто правочину, на якому ґрунтуються позовні вимоги у даній справі № 921/679/25 щодо формування розміру статутного капіталу. Оскільки недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю, встановлення судом у справі № 911/720/26 дійсності такого є першочерговим для визначення реального розміру часток учасників.

Таким чином, від результату вирішення спору у справі № 911/720/26, предметом якої є встановлення обставин наявності підстав для визнання вказаних актів недійсними, де, відповідно, будуть встановлені ті фактичні обставини, які ставлять в залежність результат вирішення даного господарського спору про визначення складу учасників та розміру їх часток у статутному капіталі товариства.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Оскільки з наведених вище мотивів суд дійшов висновку про пов`язаність даної справи із справою № 911/720/26, результат вирішення якої та встановлені судовим рішенням обставини щодо наявності чи відсутності підстав вважати правочин (акт) про зарахування зустрічних однорідних вимог та рішення загальних зборів учасників від 21.10.2024, оформлене протоколом № 4/24 правомірним, матимуть преюдиціальне значення для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у даній господарській справі, виходячи з предмету та підстав позову, у суду наявні передбачені пунктом 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення провадження у справі № 921/679/25 до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній справі № 911/720/26.

З питань, зазначених ст. 227 ГПК України, суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 227 ГПК України).

У підготовчому засіданні 02.06.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

Керуючись ст.ст.1, 4, 20, 42, 46, п.5 ч.1, ч.2 ст.227, п.4 ч.1 ст.229, ст.232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву без номера від 12.05.2026 (вх.3668) Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ МАКСІМА про зміну предмета позову у справі №921/679/25 та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмету позову.

2. Зупинити провадження у справі №921/679/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/720/26.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 ГПК України після її складення та підписання, може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-256, п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Повну ухвалу складено 03.06.2026.

Суддя Н.О. Андрусик