Рішення № 137110463, 20.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/47/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання: Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг"

до відповідача Приватного підприємства фірми "Колмар"

про стягнення 1 002 870 грн суми основного боргу, 894 268,47 грн пені та 224 172,77 грн інфляційних збитків.

за участі представника позивача: Сиротко М.В., адвокат (в режимі відеоконференції)

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламан Шипінг" до ПП фірми "Колмар" про стягнення боргу, пені та інфляційних збитків.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач вказує на неналежне виконання зі сторони його контрагента зобов`язань за договором транспортного експедирування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ в частині своєчасної оплати послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені та інфляційних збитків, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання. Разом з тим в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву №б/н (вх. №2556) від 31.03.2026 та пояснення, в яких Підприємство заперечує позовні вимоги повністю. Так, вважає, що у справі відсутні докази виконання договору експедирування, зокрема позивач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання з організації перевезення, відповідно до яких експедитор повинен діяти на підставі заявок клієнта, згідно пункту 2.1.1 договору транспортного експедирування №2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ від 21.10.2022. Відповідно частина послуг передбачена договором не була підтверджена належними первинними документами, а саме відсутні заявки Клієнта, згідно яких мало б відбуватися подальше узгодження та розрахунок усіх тарифів. Натомість позивач, без відповідних заявок, в порушення пунктів 3.8, 3.9 вищезазначеного договору безпідставно склав/надав акти виконаних робіт, акт звірки взаєморозрахунків, які не були підписані та погоджені контрагентом - ПП Фірма "Колмар". Таким чином, первинні документи, що підтверджують волевиявлення Клієнта на отримання послуг (Заявка) та визначають обсяг надання послуг та є основою для виникнення боргового зобов`язання, у матеріалах справи відсутні взагалі. Із відомостей зазначених в залізничних накладних, та відомостей про залізничні перевезення не прослідковується жодного зв`язку позивача із даними перевезеннями.

Крім того у поясненнях відповідач просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався в режимі відеоконференції з технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Ламан Шипінг" (Експедитор) та Приватним підприємством фірмою "Колмар" (Клієнт) 21.10.2022 було укладено договір транспортного експедирування №№2110-22/ППФК-ЛШ/ТЄ, відповідно до п.1.2 якого Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги пов`язані з зазначеними перевезеннями по території України, країн СНД та інших держав. Організувати декларування, оформлення електронних копій накладних УМВС (СМГС) або накладних ЦІМ (СІМ), ЦІМ/УМBC (CIM/SMGS), проведення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного і екологічного контролю транзитних вантажів, що перевозяться Укрзалізницею (УЗ) по території України, оформлення внутрішнього транзитного документа на імпортні вантажі.

Відповідно до п.2.1 цього договору Експедитор на підставі заявок Клієнта організовує перевезення вантажів Клієнта, розробляє маршрути і тарифи на перевезення вантажів і повідомляє результати Клієнту. Забезпечує своєчасну подачу на узгоджені сторонами станції відправлення технічно справних, комерційно придатних вагонів для перевезення вантажів, згідно заявок. За прийняття до навантаження і визначення стану технічної і комерційної придатності вагонів, які подаються для перевезення заявлених вантажів, несе відповідальність вантажовідправник, який вказаний в перевізних документах, відповідно він є платником станційних зборів, які виникають при навантаженні. Здійснює розрахунок ставок по території України і країн СНД. Інформує Клієнта про тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом по території країн СНД та інших держав і зміни по них. Здійснює консультування Клієнта з питань підвищення ефективності перевезень, зниження витрат. Узгоджує з залізницями - учасницями перевізного процесу тарифами на перевезення вантажів Клієнта, з урахуванням знижок у залежності від роду й обсягу вантажу і надає Клієнту Протокол узгодження ціни на перевезення. Експедитор має право на відшкодування в погоджених з Клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

Згідно з п.3.2 укладеного правочину Клієнт забезпечує наявність передоплати в розмірі 100% провізних платежів за заявлений обсяг експортно-імпортних та внутрішніх перевезень по території України.

Відповідно до п.3.3 спірного договору, у випадку заявленого перевезення по території інших держав, Клієнт здійснює 100% передоплату транспортно-експедиційного обслуговування цих вантажів за курсом Національно банку України на момент перерахування коштів збільшеним не менш ніж від 3% на покриття витрат, пов`язаних із придбанням ВКВ для розрахунку з експедиторами - нерезидентами і залізницями

Розрахунки за послуги, пов`язані з відвантаженням вантажу, здійснюються згідно з додатком до даного договору. Сторони домовилися щомісяця проводити звірку виконаних послуг і розрахунків за них за даними інформації про відвантаження, інформації про декларування вантажів з наступним складанням акта звірки (акта виконаних робіт). У випадку, якщо одна із сторін не підписала акт звірки (акт виконаних робіт) протягом 15 днів з дня його складання без письмового обґрунтування, акт вважається затвердженим обома сторонами. Остаточна звірка розрахунків з Клієнтом здійснюється після звірки розрахунків з іншими експедиторами, залізницями і надходженням до Експедитора у повному обсязі (п.п.3.7., 3.8., 3.9 угоди.).

Відповідно до п.3.10 спірного правочину, при здійсненні експортно-імпортних та внутрішніх перевезень Клієнт компенсує витрати Експедитора по пред`явлених залізницею платежах і додаткових зборах, на підставі рахунків залізниць або Розрахункового центра Укрзалізниці.

Згідно з п.4.4 договору, з моменту виникнення заборгованості за виконані транспортно-експедиторські послуги з моменту виставлення Клієнту рахунка - фактури, Клієнт оплачує Експедитору пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

У пункті 4.8 правочину його контрагенти домовилися, що Клієнт сплачує штраф за користування понад встановленого строку залізничними платформами, вагонами та іншим залізничним обладнанням відповідно до умов, встановлених залізничним перевізником (його агентом/оператором/експедиторами), які надали таке обладнання/транспорт та при використанні перевезені вантажу у контейнері, також сплачує штраф за користування контейнерним обладнанням понад встановленого строку (демердж) відповідно до умов, встановлених судноплавної лінією (її агента).

Даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного їх погашення. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, то строк його дії автоматично пролонговується на кожен наступний календарний рік (п.8.1 угоди).

В подальшому, 01.01.2023 сторонами підписано Додаток №2 - Протокол погодження цін №4, в якому учасники договірних відносин погодили та визначили, зокрема маршрут прямування вагонів, вид вантажу, тарифи, умови користування вагонів, оплату понаднормового користування, інше.

Так, перевезення вантажу має бути організовано маршрутом: Тернопіль (360004); Денисів - Купцинец (362508) - Хелмеу (Румунія). Ставка - 47 500 грн з ПДВ за 1 вагон. Ставка включає: надання вагону під перевезення; оплата тарифу по території УЗ; оформлення перевізного документу (СМГС); комісія Експедитора.

Разом з тим, ставка не включає: станційні збори по станціям навантаження та вивантаження (оплата станційних зборів проводиться по фактичним затратам з наданням підтверджуючих документів); оплата тарифу по території Румунії (за навантажений та порожній вагон); сертифікація вантажу; навантаження у вагон; митне оформлення вантажу; термінальну обробку вантажу; прискорення вагону - 750 грн/вагон.

На виконання досягнутих домовленостей, позивач організував подання відповідачу вагонів під завантаження, здійснив організацію перевезення та доставки вантажів до станції завантаження і призначення, у т.ч., транспортування (повернення) порожніх вагонів, що підтверджується залізничними накладними ЦИМ/СМГС № № 525733, 524280, 528240 528612, 167007, 528273, 528638, 526327, 167015, 500272, 503136, 38278800, 38278842, 38278974, 38350096, 38278859, 38475828.

На підставі наданих послуг, відповідачу були надані до оплати відповідні рахунки, які повністю ним сплачені, а саме:

1. Рахунок-фактуру № LS-4471227 від 07.02.2023, на суму 287122,92 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України, Станційні збори по станції Тернопіль та Денисів-Купче;

2. Рахунок-фактуру № LS-4470022 від 01.02.2023, на суму 627250,01 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України подача вагонів під перевезення та їх прискорення, Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України, Маршрут: Тернопіль - Д`яково 13 напіввагонів, відправка № 00526327 (289 800 кг); 00528240 (58 600 кг); 00528612 (415 400 кг);

3. Рахунок-фактуру № LS-4470021 від 01.02.2023, на суму 144750 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України подача вагонів під перевезення та їх прискорення, Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України, Маршрут: Денисів-Купчинце - Д`яково напіввагони, відправка № 00528638 (57 900 кг); 00528273 (112 650 кг);

4. Рахунок-фактуру № LS-4469406 від 26.01.2023, на суму 144750 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України подача вагонів під перевезення та їх прискорення, Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України, Маршрут: Тернопіль - Д`яково 3 напіввагони відправка № 00525733 (170 250 кг);

5. Рахунок-фактуру № LS-4469264 від 25.01.2023, на суму 579000 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України подача вагонів під перевезення та їх прискорення, Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України, Маршрут: Тернопіль - Д`яково 12 напіввагонів, відправки № 00524280; (729 350 кг);

6. Рахунок-фактуру № LS-4469261 від 25.01.2023, на суму 868500 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України подача вагонів під перевезення та їх прискорення, Міжнародне залізничне перевезення вантажу по території України, Маршрут: Денисів-Купчинце - Д`яково 18 напіввагонів, відправки № 0016707; 00167015; (995 150 кг).

Крім того позивач виставив відповідачу:

- Рахунок - фактуру № LS-4479180 від 06.04.2023, на суму 249 840.00 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України понаднормове використання вагонів під вивантаженням;

- Рахунок-фактуру № LS-4481629 від 25.04.2023, на суму 110 520 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України понаднормове використання вагонів під вивантаженням;

- Рахунок-фактуру № LS-4473562 від 23.02.2023, на суму 88 200 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України понаднормове використання вагонів під вивантаженням;

- Рахунок-фактуру № LS-4474810 від 03.03.2023, на суму 554 310 грн, за транспортно-експедиторське обслуговування на території України Станційні збори та користування за порожні вагони по с. Тернопіль та Денисів - Купчинце.

Як стверджує Експедитор, належна плата за надані ним послуги була сформована на підставі передбачених (погоджених) між позивачем та відповідачем умов і тарифів на перевезення і користування вагонами за Протоколом погодження ціни №4, а послуги і їх вартість визначені детальним розрахунком із зазначеними транспортними підтверджуючими документами у Звітах до зазначених рахунків, а саме: Звіт до Рахунку-фактури № LS-4473562 від 23.02.2023 на суму 88 200 грн, Звіт до Рахунку-фактури № LS-4474810 від 03.03.2023 на суму 554 310 грн, Звіт до Рахунку-фактури № LS-4481629 від 25.04.2023 на суму 110 520 грн, Звіт до Рахунку-фактури № LS-4479180 від 06.04.2023 на суму 249 840 грн.

Однак відповідач станційні збори та витрати у вигляді штрафу за понаднормове використання вагонів під вивантаженням не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору 02.04.2025, 07.10.2025 та 08.12.2025 позивач направив Підприємству претензії №398339, №398339-1 та №398339-5 з вимогою сплатити оплатити повністю борг у сумі 1 002 870,00 грн.

Однак, вони залишені відповідачем без відповіді та без будь-якого реагування.

Вище наведене й слугувало підставою для звернення ТОВ "Ламан Шипінг" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини у даній справі виникли на підставі договору транспортного експедирування.

Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст.931 Цивільного кодексу України).

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

У постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 910/15170/23, предметом розгляду якої були подібні правовідносини, викладені такі висновки:

"Визначений нормами статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" обов`язок клієнта (замовника) відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта (замовника) в цілях виконання договору транспортного експедирування, не залежить від чіткого погодження в договорі, що саме такі витрати (з конкретним визначенням за які саме послуги) як додаткові підлягають відшкодуванню окремо від плати експедитора. Необхідним для їх відшкодування експедитору, в силу цієї норми, є документальне підтвердження цих витрат та доведення факту понесення цих витрат експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору.

Зазначені законодавчі норми не містять чіткого визначення додаткових послуг експедитора, необхідних для виконання договору, та їх вичерпного переліку, а також додаткових витрат, які відшкодовуються окремо від плати експедитора, а тому визначити чи відповідні витрати (у цьому випадку витрати за понаднормове використання вагонів, орендованих у іншої особи з метою надання відповідачу послуг за цим договором, як заявляє позивач) є додатковими витратами, тобто витратами, які не включені в погоджену сторонами плату експедитора (у цьому випадку в плату за користування рухомим складом, як вказує скаржник), можливо лише з урахуванням погоджених сторонами умов договору, в тому числі, але не виключно, щодо складової плати експедитора (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 910/13078/23)".

Судом встановлено, що умовами договору, відповідач як замовник доручає, а позивач за його дорученням і за його рахунок надає послуги з організації та забезпечення транспортного - експедиційного обслуговування.

Із наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що позивач надав відповідачу послуги із організації перевезення залізничним транспортом вантажу та транспортно - експедиторські послуги, а останній оплатив такі послуги, що не заперечується сторонами.

Водночас, у пункті 4.8 спірного правочину сторони погодили, що Клієнт має компенсувати штраф за користування понад встановленого строку залізничними платформами, вагонами та іншим залізничним обладнанням відповідно до умов, встановлених залізничним перевізником (його агентом/оператором/експедиторами), які надали таке обладнання/транспорт.

Позивачем, в односторонньому порядку оформлені рахунки - фактури, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) та звіти до рахунків - фактури із зазначенням даних щодо використання вагонів під вивантаження (станція, дата прибуття та відправки, кількість діб понаднормованого користування вагонами, тощо). Вказані документи були направлені відповідачу разом із претензіями.

Як стверджує позивач, за наведеними розрахунками у зазначених звітах до рахунків - фактури, у яких визначені, у тому числі, транспортні документи із залізничного перевезення, вбачається, що користування вагонами, понаднормове використання вагонів, та інші витрати, пов`язані з таким користуванням і транспортуванням, є наслідком замовлення та дій відповідача, який забезпечував завантаження, розвантаження вагонів на місцях відправлення і прибуття вагонів, згідно залізничних накладних.

Отже, предметом перегляду у цій справі є встановлення обставин, що підтверджують або спростовують наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 002 870 грн витрат, понесених у зв`язку з накладенням штрафів на останнього за понаднормове використання вагонів під вивантаженням при виконанні договору транспортного експедирування, а також стягнення станційних зборів .

Як установлено судом, відповідно до Протоколу погодження цін №4 від 01.01.2023 до договору, Клієнт відшкодовує витрати експедитора по перевезенню вантажу за погодженим маршрутом. Ставка включає в себе: надання вагону під перевезення; оплата тарифу по території УЗ; оформлення перевізного документу (СМГС); комісія Експедитора.

Разом з тим, ставка не включає, зокрема станційні збори по станціям навантаження та вивантаження (оплата станційних зборів проводиться по фактичним затратам з наданням підтверджуючих документів); оплата тарифу по території Румунії (за навантажений та порожній вагон). При цьому пільговий час на завантаженні 48 годин - при перевищенні 360 грн/вагон/доба.

В разі порушення строків користування залізничними платформами, вагонами та іншим залізничним обладнанням відповідно до умов, встановлених залізничними перевізниками (його агентом/оператором/експедиторами), які надали таке обладнання/транспорт, Клієнт сплачує штраф (п.4.8. договору).

Згідно з підпунктом 2.1.1. укладеного правочину Експедитор на підставі заявок Клієнта організовує перевезення вантажів, розробляє маршрути і тарифи на перевезення вантажів і повідомляє Клієнту. Забезпечує своєчасну подачу на узгоджені сторонами станції відправлення технічно справних, комерційно придатних вагонів для перевезення вантажів, згідно заявок. За прийняття до навантаження і визначення стану технічної і комерційної придатності вагонів, які подаються для перевезення заявлених вантажів, несе відповідальність вантажовідправник, який вказаний в перевізних документах, відповідно він є платником станційних зборів, які виникають при навантажені.

Відповідно до підпункту 2.1.5. договору саме Експедитор виступає платником залізничного тарифу і додаткових зборів під час перевезення по території України, країн СНД та інших держав та здійснює розрахунки з учасниками транспортно - експедиторської діяльності.

Згідно з підпунктом 2.1.11. угоди Експедитор має право на відшкодування в погоджених з Клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.

Клієнт відшкодовує витрати залізницям через Експедитора за затримку вагонів і контейнерів на станціях залізниць: через неправильне оформлення вантажовідправником перевізних документів; не додання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних і інших адміністративних правил чи неправильне їхнє оформлення; пов`язаних з перевіркою вантажів залізницею (маси вантажу), митними й іншими органами адміністративного контролю; у зв`язку з закриттям коду; іншими причинами, які не залежать від Експедитора (підпункт 2.2.12 угоди).

Крім того, за змістом наведених умов договору відповідач зобов`язаний відшкодувати Експедитору витрати, які заздалегідь погоджені з Клієнтом та здійснювалися в його інтересах.

При вирішенні спору та у межах визначених нормами і погодженими сторонами умовами договору суд встановив, що додаткові витрати, які експедитор поніс саме у зв`язку із виконанням укладеного договору та в інтересах відповідача (клієнта), є договірними зобов`язаннями, які повинен виконати відповідач. Тому зобов`язання Клієнта сплатити штраф за користування понад встановленого строку залізничними вагонами, не можна кваліфікувати як штрафну санкцію чи збитки, оскільки обов`язок компенсувати додаткові витрати вникає з договору, а не з делікту.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що вище вказаний штраф слід розцінювати як додаткові витрати Експедитора, які виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування.

Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Суд виходить із того, що навантажувально-розвантажувальні роботи - це комплекс заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розвантаження. Такі роботи застосовуються для навантаження (розвантаження) або вивантаження вантажів вручну або за допомогою спеціалізованої техніки (вантажопідіймальних кранів і машин, навантажувачів, автоелектрокарів) (пункт 3 Правил охорони праці під час вантажнорозвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 № 21).

Натомість навантажувально-розвантажувальні операції (вантажні операції) - це комплекс дій, що виконується за певним планом і спрямовані на вирішення завдань з подавання вагонів під навантаження/вивантаження, розміщення їх на вантажних фронтах, закріплення вагонів гальмовими башмаками, підготовку вагонів у комерційному та технічному відношенні, проведення безпосередньо навантажувально-розвантажувальних робіт, визначення якісних та кількісних показників вантажу, зважування вагонів, переміщення вагонів по вантажним фронтам, пломбування вагонів, забирання вагонів з навантаження/вивантаження та здачу вагонів залізниці до перевезення. У разі затримки вагонів на станції призначення з вини замовника, що унеможливлюють подачу їх на фронти навантаження/вивантаження (зайнятість фронтів іншим рухомим складом, несправність інфраструктури місць навантаження/вивантаження та з інших обставин, що залежать від замовника) час початку вантажних операцій обліковується з моменту прибуття вагону на станцію призначення.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, п. 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Водночас, жодного із перелічених документів, матеріали справи не містять. Серед них також немає ні одного доказу того, що витрати, пов`язані із понаднормовим користуванням вагонами виникли з вини Клієнта у зв`язку з простоєм таких вагонів, зокрема у зв`язку з тривалим вивантаженням як і повідомлень Експедитором Клієнта про затримку вагонів.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виставлення залізничною станцією позивачу претензії щодо сплати штрафу за понаднормове користування вагонами та доказів сплати такого штрафу Експедитором.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що докази щодо виставлення рахунку на сплату штрафу надсилались відповідачу разом із претензіями. Однак, до матеріалів справи такі докази позивачем не подано, більше того у наявних у матеріалах справи претензіях у переліку додатків теж відсутні такі документи.

Згідно п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 №644 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною.

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа залізничних накладних є обов`язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції (аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №440/3783/18).

Відповідно до п.1.2. Правил накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Із наявних у матеріалах справи накладних вбачається, що вони оформлені з неповним заповненням усіх необхідних відомостей, передбачених Правилами оформлення перевізних документів, а тому неможливо визначити по кожній накладній окремо точний час та дату прибуття вагонів на станцію та їх відправку, що в свою чергу позбавляє суд можливості самостійно провести перерахунок заявленої до стягнення суми за понаднормове використання вагонів під вивантаженням.

Отже наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено та не доведено позивачем те, що йому залізничною станцією направлялась претензія щодо сплати штрафу за понаднормове користування вагонами; сплатою ним цього штрафу, тощо.

В свою чергу саме такі документи, можуть слугувати доказом понесення позивачем додаткових витрат та підставою для їх подальшого стягнення з відповідача.

За відсутності таких доказів, самостійне нарахування позивачем до стягнення з Підприємства 448 560 грн., як компенсації штрафу за понаднормове використання вагонів під вивантаженням, пені та інфляційних втрат на вказану суму, суд вважає необґрунтованим, а позов в цій частині вимог безпідставним.

Крім того, позивач просить стягнути з Підприємства 554 310 грн станційних зборів та користування за порожні вагони по с. Тернопіль та Денисів-Купчинце.

З даного приводу у пункті 1 Протоколу погодження цін №4 учасники договірних відносин домовилися, що відшкодування Клієнтом станційних зборів по станціям навантаження та вивантаження проводиться по фактичним затратам з наданням підтверджуючих документів.

На переконання суду, такими підтверджуючими документами додаткових витрат експедитора є документи (рахунки, накладні та ін.), котрі надані третіми особами (суб`єктами господарювання), що були залучені до виконання договору.

Однак, на дату виставлення рахунку-фактури №LS-4474810 від 03.03.2023 позивач таких документів своєму контрагенту не надав, як і не долучив їх до матеріалів цієї справи в ході судових слухань .

Таким чином, за відсутності документів, що складені за участі третіх осіб, самі лише рахунок-фактура, звіт до нього та акт здачі-прийняття робіт, що оформлені в односторонньому порядку Експедитором, підставою для стягнення з відповідача цих додаткових витрат слугувати не можуть .

Також суд зазначає, що сама лише відсутність наданих відповідачем у письмовій формі заперечень щодо додаткових витрат у відповідь на претензії позивача про їх сплату, не може свідчити про їх погодження відповідачем.

Виходячи з вище наведеного, суд відмовляє також і у задоволенні позову в частині стягнення станційних зборів та користування за порожні вагони та індексу інфляції, за їх недоведеністю.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 04.06.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко