Рішення № 137110407, 04.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 Справа № 917/338/26

Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, 38600, Полтавська обл., Полтавський р-н, смт. Котельва, вул. Полтавський шлях, 283, код ЄДРПОУ 01999336,

до Фізичної особи-підприємця Онищенка Сергія Миколайовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 30 838,71 грн,

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026р. позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 30 838,71 грн безпідставно отриманих коштів. Ухвалою від 09.03.2026р. залишено позовну заяву без руху, надано строк для усунення недоліків; ухвалою від 17.03.2026р. відкрито провадження у справі в спрощеному провадженні без виклику сторін, встановлено строки для подання заяв по суті спору.

31.03.2026р. від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, згідно якого останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на судову практику Верховного Суду, яка зводиться до того, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялася. Відтак, за умови оформлення і підписання без зауважень з боку замовника усіх документів, що складалися під час виконання договору, підстави для задоволення позову відсутні.

Інші заяви по суті спору до суду не надходили.

Обставини справи, встановлені судом:

Між Позивачем та Відповідачем, було укладено договір виконання робіт № 1/278 від 23 травня 2023 року на виконання робіт з благоустрою території (улаштування вуличного покриття тротуарною плиткою) за адресою: вул. Полтавський шлях, 283, смт Котельва, Полтавського району, Полтавської області (а.с.27).

За результатами виконання зазначеного договору Відповідачем складено акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, на підставі якого Замовник здійснив оплату вартості робіт згідно з платіжною інструкцією №387 на підставі виставленого рахунку-фактури №1 від 31.05.2023р (арк..справи 20, 24-25,26).

Як вказує позивач, у період з 26 листопада 2024 року по 31 січня 2025 року Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради за період з 1 січня 2021 року по 31 жовтня 2024 року. За наслідками ревізії було складено Акт № 201604-11/19 від 31.01.2025 року (витяг з Акту арк..справи 30-31), яким було, серед іншого, встановлено за результатами проведеного вибіркового обстеження фактично виконаних робіт та аналізу виконавчої документації , що у поданому Виконавцем акті приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в відображено обсяги та вартість робіт, які фактично не виконані або виконані не в повному обсязі, що призвело до безпідставного перерахування коштів з рахунку Замовника на користь Виконавця.

Виявлені порушення зафіксовані в Акті вибіркового обстеження фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт від 06 січня 2025 року, складеному комісією КНП «Котелевська лікарня планового лікування» за участю представника Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області, а також підтверджені Розрахунком завищення вартості виконаних робіт, яким визначено суму вартості робіт, безпідставно включених до акта КБ-2в та оплачених Позивачем (арк..справи 12-13)

Зазначені документи, за твердженням позивача, свідчать про включення Виконавцем до первинних облікових документів недостовірних відомостей щодо обсягів виконаних робіт, що зумовило надмірне перерахування коштів. Листом № 201604-14/429-2025 від 10.02.2025 Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області висунуло вимогу щодо усунення виявлених недоліків шляхом проведення відповідної претензійнопозовної роботи, з метою відшкодування позивачу завданих відповідачем матеріальної шкоди (збитків). На виконання вимог Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом досліджено подані сторонами докази,та встановлено наступне:

Відповідно до пункту 1.1 договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконати роботи з благоустрою території (улаштування вуличного покриття тротуарною плиткою) за адресою: вул. Полтавський шлях, 283, смт Котельва, Полтавського району, Полтавської області (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата виконаних Виконавцем робіт здійснюється за договірною ціною, яка становить 129 982,00 грн без ПДВ. На виконання умов договору Виконавцем було оформлено рахунок-фактуру № 1 від 31 травня 2023 року, у якому зазначено вартість робіт у сумі 129 982,00 грн. У призначенні рахунку зазначено, що сума виставлена за виконані роботи з благоустрою території (улаштування вуличного покриття тротуарною плиткою) за адресою: вул. Полтавський шлях, 283, смт Котельва, Полтавського району, Полтавської області. Результат виконання робіт оформлено Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в № 1 за травень 2023 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками. У вказаному акті відображено, що роботи виконувалися за локальним кошторисом 07-01-01, а також наведено їх номенклатуру, обсяги, вартісні та трудові показники. Зі змісту Акта КБ-2в № 1 вбачається, що до складу виконаних робіт, зокрема, включено: улаштування дорожніх корит коритного профілю вручну; улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих щебеневих шарів; улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих піщано-цементних шарів; улаштування покриття з фігурних елементів мощення з приготуванням піщано-цементної суміші тротуарів; встановлення бетонних поребриків на бетонну основу; використання матеріалів (зокрема піску, цементу, щебеню природного каменю фракції 40, тротуарних плит), а також супутні розрахункові показники прямих, загальновиробничих та інших витрат. За даними Акта КБ-2в № 1 загальна вартість робіт за актом становить 137 820,95 грн. Одночасно в акті окремо зазначено суму зворотних/виключених із оплати позицій, а також вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника у розмірі 7 838,95 грн. З урахуванням цього вартість робіт, що підлягала оплаті Виконавцю, визначена у сумі 129 982,00 грн, що відповідає договірній ціні, погодженій сторонами у пункті 3.1 договору. Вартісні показники виконання підтверджено також Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2023 року (форма КБ-3), підписаною сторонами. Крім того, кошторисно-розрахункова документація за об`єктом містить та підтверджує структуру ціни робіт і склад ресурсів, а саме: локальний кошторис на будівельні роботи № 07-01-01; розрахунок загальновиробничих витрат до Акта КБ-2в; підсумкову відомість ресурсів; відомість витрачених ресурсів витрат підрядника; відомість витрачених ресурсів витрат замовника; розрахунки №№ 1 4 (прямі витрати і загальновиробничі витрати). У зазначених документах наведено конкретні кількісні, вартісні та трудові показники, які були покладені в основу визначення вартості прийнятих робіт. Дефектним актом від 23 травня 2023 року, зафіксовано перелік та обсяги робіт, що підлягали виконанню на відповідному об`єкті благоустрою, зокрема: улаштування корита, шарів основи, улаштування покриття, встановлення поребриків і виконання бетонних робіт.

Після підписання первинних документів Замовник здійснив оплату вартості виконаних робіт, що підтверджується платіжною інструкцією № 387 від 02 червня 2023 року на суму 129 982,00 грн. Отже, на підставі підписаних сторонами договору № 1/278, рахунку-фактури № 1, Акта КБ-2в № 1, Довідки КБ-3 та платіжної інструкції № 387 встановлено, що роботи за договором прийняті Замовником та оплачені у повному обсязі в межах погодженої договірної ціни 129 982,00 грн.

Згідно з даними Акта вибіркового обстеження № 1 від 06.01.2025 встановлено розбіжності між обсягами робіт, зазначеними в Акті КБ-2в № 1 від 31.05.2023, та фактичними обсягами, визначеними шляхом контрольних замірів. За окремими позиціями фактичні обсяги виконаних робіт є меншими, ніж відображено в первинних облікових документах, що підтверджено таблицею розбіжностей, наведеною в Акті. Такі дії, як вказує позивач з посиланням на Акт, суперечать вимогам пункту 6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, якою встановлено, що при твердій договірній ціні розрахунки між Замовником і Підрядником проводяться виключно на підставі фактично виконаних робіт, підтверджених належною виконавчою документацією.

Як уже зазначалося вище, на підставі встановлених розбіжностей складено Розрахунок № 1 завищення вартості підрядних робіт, у якому визначено вартість робіт, безпідставно включених Виконавцем до Акта КБ-2в № 1 від 31.05.2023 та, відповідно, оплачених Замовником у повному обсязі. У зазначеному розрахунку відображено зменшення обсягів окремих позицій робіт, а саме улаштування дорожніх корит коритного профілю вручну, улаштування ущільнених трамбівками підстилаючих щебеневих шарів, готової піщано-цементної суміші (гарцовки), улаштування покриття з фігурних елементів мощення з приготуванням піщано-цементної суміші, а також скориговано кількість використаних матеріальних ресурсів, зокрема піску, цементу та обсягів приготування важкого бетону на щебені класу В15. Згідно з Розрахунком № 1 загальна сума завищення вартості робіт за договором виконання робіт № 1/278 від 23 травня 2023 року становить 30 848 грн 71 коп. без ПДВ, що, на переконання позивача, підтверджує факт безпідставного включення Виконавцем до акта приймання виконаних робіт вартості фактично не виконаних або завищених за обсягом робіт.

Правовими підставами позову позивач зазначає ст..837, 1212 ЦК України, кваліфікує заборгованість як безпідставно набуті грошові кошти у зв`язку з зобов`язанням, але не відповідно до його умов; посилається на те, що у досудовому порядку спір врегулювати не вдалося.

Розглянувши доводи сторін, суд виходить з наступного:

Згідно з частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимогами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальним правилом, Акт ревізії не породжує обов`язкових юридичних наслідків для відповідача у цій справі, а обставини, викладені в акті підлягають доведенню на рівні з іншими обставинами, якими обґрунтовані вимоги та заперечення учасників справи.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, де зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг/робіт. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Як вже зазначалось, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору будівельного підряду, правове регулювання якого здійснюється за правилами положень параграфів 1, 3 Глави 61 Розділу ІІІ ЦК України.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За змістом статей 193, 202 ГК України, статей 525, 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В частинах 4, 6 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За змістом статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

В контексті названої норми, суд звертає увагу на те, що значенням огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.

В частині 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Частиною 2 статті 883 ЦК України унормовано, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором виконання робіт №1/278 від 23.05.2023р. підписани позивачем без зауважень і заперечень. Бльше того, на примірнику Акту наявний запис Заступника начальника відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Котелевської селищної ради Сахно А.В. наступного змісту: «Об`єми виконаних робіт перевірено».

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із заявами (претензіями) щодо якості та/або обсягу виконаних робіт за договорами або щодо відступів від умов договору при виконанні робіт та необхідності усунення недоліків шляхом визначення варіантів правової поведінки підрядника згідно частини 1 статті 858 ЦК України.

Також у даній справі позивач жодними доказами та аргументами не доводив того, що прийняті ним без будь-яких зауважень відступи в роботі підрядника (додаткові роботи) погіршили роботу або зумовили непридатність подальшого використання результатів робіт за призначенням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у п. 123 постанови від 04 лютого 2026 року у справі № 202/4756/15 сформулював правовий висновок про те, що за наявності між сторонами фактичних правовідносин за договором підряду, які знайшли свій прояв у виконанні будівельних робіт за надані позивачем кошти, відсутні підстави для застосування приписів статті 1212 ЦК України, оскільки такі правовідносини за своєю суттю не є кондиційними, а ґрунтуються на досягнутій сторонами домовленості, тобто є договірними.

За таких обставин, оскільки між сторонами у справі укладено Договори підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата належно виконаних за договорами робіт, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, і вони не можуть вважатися безпідставно набутим майном.

Надаючи правову оцінку цим обставинам, суд застосовує доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливоії поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

В сенсі наведеного необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

По суті згаданий принцип римського права venire contra factum proprium є вираженням equitable estoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principles of fraud. Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18).

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконанні обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем при вирішені цього спору належними, допустимими та достовірними доказами в порядку статей 74, 77-79 ГПК України не доведено правомірності та обґрунтованості позовних вимог. На підстав вищевикладеного, суд відмовляє у задовленні опзову в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у зв`язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст.129,233-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 04.06.26р.

Суддя Мацко О.С.