Рішення № 137110341, 25.05.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Справа № 917/2288/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка", вул.Кириченко Раїси, 1, м.Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 849 038,56 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

Від позивача: Мазан О.І.,

Від відповідача: не з`явився,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Позивач Військова частина НОМЕР_2 просить суд стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" 849 038,56 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 04.04.2025 між сторонами Договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 51/4D, з яких :

- 203 756,93 грн пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,

- 215 277,17 грн штраф в розмірі 7% за прострочення окремих видів робіт на понад 30 днів,

- 430 004,46 грн пеня в розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день прострочення завершення будівництва, згідно пункту 13.6 Договору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на те, що Відповідач порушив строки завершення будівництва.

Правовими підставами позову вказано, зокрема, ст. 509, 530, 549, 610-612, 651, 838 Цивільного кодексу України, ст. 188, 193, 230 231 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано докази (т.с. 1, арк.с. 12-244): розрахунок штрафних санкцій (пені), Довідка з відомчого обліку Міністерства оборони України № 586/24, Витяг з Положення про військову частину НОМЕР_1 , Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 51/4D від 04.04.2025 з додатками, акт приймання-передачі будівельного майданчику від 07.04.2025, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 16.05.2025, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 від 04.07.2025, Акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 1 - № 6 від 16.05.2025, Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в № 7 - № 12 від 04.07.2025, платіжні інструкції № 45 від 24.04.2025, № 181 від 22.05.2025, № 755 від 08.07.2025, № 756 від 08.07.2025, № 757 від 08.07.2025, № 758 від 08.07.2025, № 759 від 08.07.2025, № 760 від 08.07.2025, Акт звірки взаєморозрахунків від 17.07.2025, рапорт від 18.08.2025 з Відомістю щодо обсягів робіт, що не виконані, Договірна ціна на будівництво Об`єкта, з розбивкою вартості робіт в межах ціни Договору, лист від 27.03.2025 № 116, комерційна пропозиція № 247 від 31.03.2025, претензія № 34/301 від 19.08.2025 з доказами надіслання та отримання, акти огляду будівельного майданчику.

Відповідач надав суду за вх № 90 від 06.01.2026, за мотивами якого проти позову заперечує, покликаючись, крім іншого, на таке:

- Позивач в супереч вимогам п. 6.1. Договору лише 15.05.2025 передав Відповідачу необхідну проектну документацію;

- на момент початку робіт земельні ділянки не була розміновані, в наслідок чого відбулось пошкодження спеціалізованої техніки Відповідача. Станом на 14 квітня 2025 року лише позиція № 428 була розмінована, станом на 13.05.2025 ще не були розміновані позиції за №№ 429, 432, 435, 437;

- діями Відповідача не завдано жодної збитків (шкоди) Позивачу;

- Позивач не правильно порахував штрафні санкції.

Правовими підставами заперечень проти позову вказано, зокрема, ст. 11, 614, 875 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог Відповідач надав докази (т.с. 2, арк.с. 18-59): лист № 5/429 від 15.05.2025 про направлення проекту, завдання на проектування робіт позиції 428-437, лист Відповідача № 511 від 26.06.2025, лист Позивача від 25.08.2025 з позитивним відгуком про Відповідача, Акт №13 від 10.12.2025, Акт №14 від 10.12.2025, Акт №15 від 10.12.2025, Акт №16 від 10.12.2025, Акт №17 від 10.12.2025, Акт №18 від 10.12.2025, ДУ № 12 від 23.12.2025 до договору № 11 від 11.11.2022.

У відзиві на позов Відповідач надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в майбутньому у зв`язку з розглядом справи № 917/2288/25, в сумі 25 000,00 грн за отримання професійної правничої допомоги.

Позивач надав суду 09.1.12026 за вх № 208 відповідь на відзив, за мотивами якої спростовує наведені у відзиві на позов доводи, зазначаючи, серед іншого, наступне:

- Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником будівництва, було скеровано на адресу Відповідача (як потенційному учаснику - Підряднику) лист від 27.03.2025 № 116, отриманням від Підрядника згоди на виконання робіт з долученою документацією, є Комерційна пропозиція Підрядника на виконання робіт оборонного призначення № 247 від 31.03.2025 з додатками.

15.05.2025 на адресу Відповідача була надіслана коригуюча документація, наслідком чого була укладення між Сторонами додаткової угоди на зменшення ціни Договору до 30 714 604,36 грн. (додаткова угода № 3 від 16.05.2025).

На думку Позивача, в період починаючи з 07.04.2025 (дата отримання об`єкту по акту приймання-передачі), маючи вже в наявності документацію по об`єкту (лист військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2025 № 116 та комерційна пропозиція ТОВ "Ремтехналадка" № 247 від 31.03.2025), Підрядник не мав перешкод для виконання робіт на об`єкті в період як до 15.05.2025, так і надалі.

Підрядник не звертався до Замовника про необхідність направлення йому додаткової чи іншої документації по Об`єкту, з тієї причини, що відсутність такої унеможливлює виконання ним робіт на такому Об`єкту;

- твердження Відповідача про те, що станом на 13.05.2025 не були розміновані позиції №429, 432, 435 та 437, а також щодо пошкодження спеціальної техніки Відповідача доказово не обґрунтовані;

- Акти огляду будівельного майданчику від 20.06.2025 (по позиціях відділень № 429, №432, №437) відповідно до договору підряду № 51/4D від 04.04.2025 встановлюють, що Підрядником не виконано жодних робіт на означених позиціях та не підтверджують факт неможливості Відповідачем виконання робіт на таких позиціях;

- Акти форми № КБ-2в з №7 по №11 від 04.07.2025 отримані Позивачем без жодних супровідних листів та підписані по даті їх отримання 04.07.2025.

- лист з позитивним відгуком та рекомендаціями не спростовує допущених з боку Підрядника порушень в ході договірних відносин за Договором підряду № 51/4D від 04.04.2025);

- для Позивача використання результатів отриманого за Договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього завдань - військового будівництва, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, про понесення матеріальних збитків Позивач не стверджує;

- Відповідачем не надано контррозрахунку штрафних санкцій, при розрахунку штрафних санкцій/пені застосовано розміру Договірної ціни 30 714 604,36 грн. в редакції Договору на узгоджений сторонами час завершення будівництва (20.06.2025);

- розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є завищеним, та не відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Відповідач за вх № 353 від 14.01.2026 надав суду заперечення на відповідь на відзив, у яких спростовує доводи Позивача, вказуючи, зокрема, про таке:

- Позивач не надав доказів на підтвердження своєчасного надання Відповідачу проектної документації за вказаним Договором;

- докази здійснення розмінування земельних ділянок, які стосуються виконання робіт за Договором № 48-4D, Відповідач надати не в змозі через заборону збирання таких відповідно до Додатку №3 до Договору;

- Позивач не довів існування авторського та технічних наглядів на Об`єкті;

- факт неможливості Відповідачем виконання робіт на позиціях №№ 429, 432, 437 підтверджується актами оглядів відповідних будівельних майданчиків від 20.06.2025, у зв`язку з чим між Позивачем та Відповідачем спочатку 16.05.2025 укладена додаткова угода № 3 до договору № 51/4D, а потім 20.10.2025 укладена додаткова угода № 4 до договору № 51/4D, відповідно до яких договірна ціна спочатку зменшилась до 30 714 604,36 гривень, а потім до 18 072 377,19 грн., та додатково підтверджується листом Позивача від 30.06.2025 за вих. № 5/573, відповідно до якого Позивач повідомив про відсутність потреби в подальшому виконувати будівельні роботи по позиції № 435.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

15.12.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" про стягнення 849 038,56 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 04.04.2025 між сторонами Договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 51/4D.

Крім того, Позивач просив суд про участь його представника Мазана Олега Івановича у всіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 зазначена заява розподілена судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 22.12.2025 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/2288/25; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 22.01.2026 на 10:00, встановив строки для подання заяв по суті справи, задовольнив заяву Позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 22.01.2026 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.02.2026 на 09:00 год.

Позивач надав суду за вх№1923 від 13.02.2026 додаткові пояснення.

Відповідач надав суду за вх№3165 від 10.03.2026 клопотання про долучення доказів, яке суд задовольнив.

Судове засідання, призначене на 12.03.2026 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 23.03.2026 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив дату підготовчого засідання на 14.04.2026 на 11:00.

У судовому засіданні 14.04.2026 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та враховуючи згоду представників сторін розпочав судовий розгляд справи по суті.

Під час розгляду справи по суті представник Позивача на позовних вимогах наполягав, представник Відповідача проти позову заперечував, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 14.04.2026 суд оголосив протокольну ухвалу про закінчення з`ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, призначив проведення судових дебатів на 14.05.2026 на 10:00.

У судовому засіданні 14.05.2026 після проведення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення : 25.05.2026 об 11:00.

У судовому засіданні 25.05.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

04.04.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (Підрядник) було укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 51/4D (арк.с. 24-230, надалі - Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:

- в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з будівництва об`єкту: "Нове будівництво військових, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на 10 позицій відділень у Харківській області (з 428 по 437)" (далі Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (п.1.1 Договору);

- роботи виконуються в терміни, обумовлені Календарним графіком виконання робі (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору (п.1.4 Договору);

- вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 34 476 765,84 грн, в тому числі ПДВ 5 746 127,64 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкту (п.2.1 Договору);

- строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до "20" червня 2025 року включно (п.3.1 Договору);

- Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.2 Договору);

- Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних зміну Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвічуються відповідно розділу 14 Договору) (п. 3.3 Договору);

- після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом із представникам Підрядника (п. 3.4 Договору);

- Підрядник зобов`язаний: розробити проєкт виконання робіт протягом 10-денного терміну з дати підписання договору та надати його на затвердження Замовнику; виконувати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу Об`єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору); своєчасно забезпечувати Об`єкт будівельними матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт. Усі матеріали, що застосовуються при виконанні робіт, повинні бути сертифікованими і відповідати діючим нормативним вимогам; завчасно, у письмовій формі, інформувати Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робі за незалежних від нього обставин (не менше ніж за 10 днів); інформувати Замовника про хід виконання зобов`язань за Договором, обставин, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (пп. 4.4.1, 4.4.2, 4.4.5, 4.4.15, 4.4.19 п. 4.4 Договору);

- Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (п. 8.2 Договору);

- Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо) (п. 8.4 Договору);

- порядок приймання-передачі робіт передбачено Розділом 10 Договору;

- Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п.17.2 Договору).

Додатками до Договору є Договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, зобов`язання, Календарний план виконання робіт, план фінансування робіт (т.с. 1, арк.с. 30-38).

Згідно календарного плану виконання робіт (Додаток 4 до Договору), до "20" червня 2025 року в повному обсязі мали бути завершені всі роботи з будівництва Об`єкту.

07.04.2025 сторони підписали Акт приймання-передачі будівельного майданчика до Договору (т.с. 1, арк.с. 52).

18.04.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору (т.с. 1, арк.с. 38 на звороті, відповідно якої Сторони домовилися внести зміни в п. 9.4 Договору.

Також 18.04.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 2 до Договору (т.с. 1, арк.с. 39), відповідно якої Сторони домовилися внести зміни в розділ 13 Договору та викласти його у наступній редакції:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавство України (п. 13.1 Договору);

- Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (п. 13.2 Договору);

- за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (п. 3.1 Договору) Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день не розпочатої роботи, У разі, якщо Підрядник не розпочав роботу протягом 10 календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово (п. 13.3 Договору);

- за порушення Підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4), на термін більший ніж 10 календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому прядку, повідомивши Підрядника письмово (п. 13.4 Договору);

- за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі 7% вказаної вартості (п. 13.6 Договору).

07.04.2025 між сторонами підписано Акт приймання-передачі будівельного майданчика до Договору (т.с. 1, арк.с. 52).

16.05.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно якої внесені зміни у п. 2.3 Договору, проєктної документації по Об`єкту про зменшення вартості робіт по Договору у зв`язку із зменшенням обсягів робіт та Додатки №1, 2, 5 до Договору, зокрема, визначили розмір Договірної ціни 30 714 604,36 грн (т.с. 1, арк.с. 40-45).

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 3 сторони погодили, що вона набирає законної сили з моменту її підписання Сторонами.

20.10.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно якої внесені зміни у п. 2.3 Договору та Додатки №1, 2, 5 до Договору у зв`язку із коригуванням проєктної документації з метою виключення неіснуючих обсягів робіт, зокрема, визначили розмір Договірної ціни 18 072 377,19 грн (т.с. 1, арк.с. 46-51).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що вона набирає чинності з моменту її підписання Сторонами.

Відповідно актів виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів №304.3/4/0910/040425 від 04.04.2025 перевірено ділянку № 436 та ВНП не виявлено, №05.3/4/0910/050425 від 05.04.2025 перевірено ділянку № 434 та ВНП не виявлено, №11.5/4/0910/110425 від 11.04.2025 перевірено ділянку №431 та ВНП не виявлено, №08.3/4/0910/080425 від 08.04.2025 перевірено ділянку №430 та ВНП не виявлено, №11.4/4/0910/110425 від 11.04.2025 перевірено ділянку №428 та ВНП не виявлено (акти розмінування т.с. 2, арк.с. 87-91).

Щодо мінування та розмінування ділянок № 429, 432, 433, 435, 437 матеріали справи доказів не містять.

Виконання робіт (в тому числі несвоєчасного виконання робіт) на загальну суму 18 072 340,66 грн за Договором підтверджується :

- Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за травень 2025 року від 16.05.2025 (т.с. 1, арк.с. 53-58) та Актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за травень 2025 року № 1 - № 6 від 16.05.2025 (т.с. 1, арк.с. 65-90);

- Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за червень 2025 року від 04.07.2025 (т.с. 1, арк.с. 59-64) та Актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2025 року № 7 - № 12 від 04.07.2025, № 8 від 04.07.2025, № 9 від 04.07.2025, № 10 від 04.07.2025, № 11 від 04 (т.с. 1, арк.с. 91-149);

- Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 за грудень 2025 року від 10.12.2025, Актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2025 року № 13 - № 18 від 10.12.2025 та підсумковими відомостями ресурсів (т.с. 2, арк.с. 19-54).

Означені довідки та акти підписані представниками сторін, підписи скріплено печатками сторін, додатково акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані інженером технічного нагляду.

Вказані роботи оплачені Позивачем на користь Відповідача на загальну суму 17 918 462,90 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 45 від 24.04.2025, № 181 від 22.05.2025, № 755 від 08.07.2025, № 756 від 08.07.2025, № 757 від 08.07.2025, № 758 від 08.07.2025, № 759 від 08.07.2025, №760 від 08.07.2025 (т.с. 1, арк.с. 150-157).

Між сторонами проведено звіряння взаємних розрахунків за Договором за період з 04.04.2025-17.07.2025, у якому відповідно до означених вище первинних документів зафіксовано стан виконання робіт та здійснення розрахунків за ними (т.с. 1, арк.с. 158).

Суд зауважує, що сторони визнають обставини виконання Договору, про що вказують у заявах по суті спору.

Факт порушення строків виконання зобов`язань по умовам Договору підтверджується Актами огляду будівельного майданчику від 20.06.2025 (по позиціях відділень № 429, №432, №437) відповідно до Договору підряду № 48/4D від 04.04.2025 по об`єкту "Нове будівництво військових, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на 10 позицій відділень в Харківській області (з 428 по 437)", які підписано представниками Замовника, Підрядника та Технагляду (т.с. 1, арк.с. 236-238).

У вказаних актах зафіксовано, що Підрядником станом на 20.06.2025 роботи не виконано.

Позивач вказує, що факт порушення строків виконання зобов`язань по умовам Договору підтверджується відсутністю станом на 20.06.2025 Актів приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідач зазначені обставини визнає.

Відповідач зазначає, що листом №511 від 26.062.2025 (т.с. 1, арк.с. 55) відповідно до Договору направив Позивачеві проєкти виконання будівельно-монтажних робіт по позиціях № 428, 430, 431, 433, 434, 436.

Матеріали справи містять лише копію означеного листа без доказів його направлення.

Позивач направив відповідачу претензію № 34/301 від 19.08.2025 (т.с. 1, арк.с. 225-227) з вимогою про сплату 849 038,56 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 04.04.2025 між сторонами Договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 51/4D, з яких :

- 203 756,93 грн пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,

- 215 277,17 грн штраф в розмірі 7% за прострочення окремих видів робіт на понад 30 днів,

- 430 004,46 грн пеня в розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день прострочення завершення будівництва, згідно пункту 13.6 Договору.

Докази направлення претензії відповідачу наявні у матеріалах справи (т.с. 1, арк.с. 227 на звороті - 228).

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, на наявність такої сторони не посилаються.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" з вимогою про стягнення 849 038,56 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного 04.04.2025 між сторонами Договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд №51/4D.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з будівельного підряду.

Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

За приписами ч.1, 2 ст.877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Згідно з ч.1 ст.879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором підряду.

З правового аналізу вказаних норм права вбачається, що виконання будівництва та пов`язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядником повинно бути здійснено відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, що міститься в спірному договорі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

П.11 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 16.05.2011 затверджено порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

У п. 3.17 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2012 (надалі ДБН) визначено, що проектна документація - це затвердженні текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із будівництвом об`єктів визначений Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень Цивільного кодексу України та затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (надалі Постанова, Загальні умови).

Відповідно до п. 3 означеної Постанови кошторисна документація - це кошториси та інші документи, пов`язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни; проектна документація - це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об`єкта будівництва. Проектно-кошторисна документація має містити об`єктні та локальні кошторисні розрахунки, об`єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, інші розрахунки витрат на будівництво, договірну ціну.

Відповідно до п. 2 Загальних умов ці умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду у будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

За визначенням, наведеним у п. 3 Загальних умов, "проектна документація" - це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об`єкта будівництва, "кошторисна документація" - це кошториси та інші документи, пов`язані зі складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни. Договір підряду окрім складання та узгодження між сторонами самого тексту договору підряду передбачає складання та погодження договірної документації, до складу якої входять проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.

Пункт 5 Загальних умов визначає істотні умови договору підряду: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Отже, істотною умовою договору підряду є узгодження сторонами відповідної проектно-кошторисної документації.

Забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією та проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов`язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника. Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об`єкта) проектною документацією, зобов`язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації у паперовій та електронній формі або у вигляді електронних документів. Виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях, а також формат електронних документів визначаються умовами договору. У разі коли забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника (п. 46, 47, 50 Загальних умов).

Як встановив суд, у 4.4.1 Договору сторони узгодили, що Підрядник зобов`язаний розробити проєкт виконання робіт протягом 10-денного терміну з дати підписання договору та надати його на затвердження Замовнику, у підп. 4.2.1 Договору сторони узгодили, що Замовник зобов`язаний протягом 10-денного терміну з дати надання Підрядником, проєкт виконання робіт, у п. 6.1 Договору забезпечення робіт проєктною документацією покладено на Замовника.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів своєчасного виконання сторонами наведених пунктів Договору, в тому числі узгодження та надання Замовником Підряднику у повному обсязі проектної документації, що визначає обсяги, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, як цього вимагають приписи ст. 875 ЦК України та п. 6.1 Договору, Позивач таких не надав, Відповідач наявність таких заперечує.

Позивач помилково ототжнює факт погодження між сторонами договору підряду вартості робіт та їх змісту шляхом направлення кошторису із достатньою для будівництва та виконання договору документацією з наданням підряднику проектної документації на будівництво, яка визначає докладний обсяг, зміст та інші вимоги, які ставляться до робіт.

Наданий Позивачем лист №116 від 27.03.2025 (т.с. 2, арк.с. 118-119) стосується переддоговірної стадії та не свідчить про надсилання проєктної документації на будівництво за Договором, оскільки за текстом листа Військовою частиною було зроблено пропозицію щодо можливої участі у процедурах та в здійсненні будівництва Відповідачем, а також надіслано посилання на Методичні рекомендації щодо влаштування невибухових інженерних загороджень та електронний варіант "нульової" моделі кошторису.

Серед іншого, в листі йдеться про те, що конкретні обсяги робіт визначатимуться додатково, після визначення переможця закупівлі, та підлягатимуть коригуванню після завершення проектування кожної окремої ділянки лінії загороджень безпосередньо ув`язаної з умовами місцевості в районі будівництва, розробленої на основі схеми військового командування, в межах відповідальності якого планується будівництво.

Твердження Позивача про те, що у означеному вище листі міститься посилання на гугл-диск (https://drive.google.com/drive/folders/1fdttv41swQZNn8EA58JVIme3mHcAWFeV?usp=drive_link), перейшовши за яким можна пересвідчитись в наявності всього пакету документів на будівництво, в тому числі проєктної документації, суд оцінює критично, оскільки :

- за вказаним посиланням розміщено декілька папок, зокрема, з такими назвами: "корегування ПВ", "ЗПУ ТН-Харківщина", "ЗПУ - Лінія НІЗ - 1 км", "шаблон договору на виконання робіт з будівництва", "орієнтовна нульова ІБС", "конструктив на Харківщині pdf.", "конструктив на Харківщині", "додаткова угода до договору тех. нагляд docx.", "додаткова угода до договору 65-4D від 07.04.2025", " 24-нульова модель", в той час як підставою позову зазначено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд №51/4D від 04.04.2025;

- предметом укладеного між сторонами договору визначено "нове будівництво військових, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на 10 позицій відділень у Харківській області (з 428 по 437)". Водночас, з вказаного гугл-диску вбачається, що наявні на ньому електронні документи безпосередньо не стосуються предмету договору. Так, зокрема, папка "конструктив на Харківщині pdf." містить у собі відомості робочих креслень, конструктивні рішення 18/25-БР "Нове будівництво військових, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на 17 позицій відділень" (з 1 по 17);

- інформація, яка розміщена на вказаному гугл-диску не захищена від корегування та не засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної особи;

- вказані дати змін папок (після дати укладення договору), а також відсутність захисту від коригування та засвідчення електронним цифровим підписом уповноваженої особи позбавляють суд можливості оцінити розміщену у них інформацію як належну.

Крім того, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що на період правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація на будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд для потреб оборони складається з відомостей про основні конструктивні рішення, про обсяги робіт і кошторисної документації, не підлягає експертизі та затверджується замовником. У разі потреби за рішенням замовника може проводитися експертиза щодо кошторисної частини проекту будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Наказом Міністерства оборони України №139 від 24.02.2025 затверджено «Порядок прийняття-передачі військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд у тимчасове користування підрозділами сил оборони, їх утримання та обслуговування» відповідно до якого, визначено, що військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди (далі - фортифікаційна споруда) - споруди, до яких належать: комплекс польової, довготривалої фортифікації (бліндажі, укриття для особового складу, перекриті щілини, траншеї, перекриті ділянки траншей, вогневі споруди, вогневі позиції, елементи антидронового захисту, укриття для техніки, місця ведення вогню для техніки, командно-спостережні пости тощо), смуги невибухових інженерних загороджень (елементи невибухових загороджень тощо); дообладнання фортифікаційної споруди - внесення змін до фортифікаційної споруди для покращення її технічних характеристик щодо захисту особового складу та живучості, яке потребує використання матеріально-технічних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1415 від 29.12.2023 «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні» встановлюється особливий (спеціальний) правовий режим у сфері проектування та будівництва фортифікаційних споруд, що обумовлено об`єктивними умовами воєнного стану та необхідністю оперативного забезпечення обороноздатності держави. Зокрема, передбачено, що рішення про належність об`єктів будівництва з непостійним місцем розташування до фортифікаційних споруд та їх будівництво для потреб оборони приймається Генеральним штабом Збройних Сил шляхом погодження пропозицій військового командування, в межах території відповідальності якого буде здійснюватися таке будівництво, із зазначенням місць та кількості об`єктів будівництва, а також з урахуванням безпекової ситуації в ході будівництва та направляється до Міністерства оборони, відповідних обласних військових (державних) адміністрацій, Київської міської військової (державної) адміністрації для здійснення функцій замовника. Проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, в межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Згідно з п. 6.1. Договору забезпечення робіт проектною документацією покладається на Замовника, проте Позивач не надав доказів узгодження проектної документації з військовим командуванням, в межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво, відповідно до спеціальної процедури, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №1415 від 29.12.2023.

Як встановив суд, Позивач в дотримання п. 6.1 Договору листом №5/460 від 02.06.2025 «Щодо забезпечення робіт проектною документацією та корегування договірної ціни» направив на Відповідачеві проектну документацію.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що «на виконання вимог пункту 6.1. договору, в рамках забезпечення робіт проектною документацією, надсилаю на Вашу адресу електронну версію проектної документації по об`єкту будівництва визначеному пунктом 1.1. договору в наступному складі: 1. Том 1. Загальна пояснювальна записка. 63/25-ЗПЗ, на 111 арк., в форматі «.pdf", файл «Том 1_ЗПЗ_ПВ_458-477», розмір 8,67 МБ; 2. Том 2. Будівельні рішення. 63/25-БР, на 42 арк., в форматі «.pdf», файл «Том 2_БР_ПВ_458-467», розмір 12,3 МБ. У зв`язку із зазначеним, вимагаю невідкладного, з отриманням даного листа, виконання ваших зобов`язань за договором в частині розроблення та затвердження встановленим порядком проекту виконання робіт».

Отже, передбачені п.6.1 Договору зобов`язання Замовника з передачі Підряднику проектної документації, Позивач фактично виконав лише 02.06.2025.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ч. 1 ст. 851 ЦК України).

За викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем вимог в частині виконання ним обов`язку зі своєчасної передачі проектної документації Підряднику, Відповідач був позбавлений реальної можливості виконати зобов`язання у строки, встановлені Договором, що виключає наявність у його діях складу правопорушення у вигляді прострочення виконання зобов`язання та притягнення Відповідача до відповідальності за порушення умов Договору у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 203 756,93 грн пені в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, 215 277,17 грн штрафу в розмірі 7% за прострочення окремих видів робіт на понад 30 днів, що нарахованої на підставі ст. 231 ГК України, ст. 121-1 Бюджетного кодексу України, на кожен окремий вид робіт, який не виконаний у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Частиною 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У п. 13.6 Договору сторони узгодили, що за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ст. 230 ГК України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналогічну норму закріплено в статті 121-1 Бюджетного кодексу України, відповідно до частини 1 якої у разі якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

За частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово вказав на практику застосування статті 231 Господарського кодексу України: за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. При цьому недотримання проміжних строків календарного графіка (їх пропуск) не можуть бути розцінені як самостійна підстава для застосування відповідальності, оскільки оцінюватися має належне виконання договору у цілому з урахуванням кінцевого строку, визначеного сторонами.

Вказане підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 та у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, а також від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24.

В укладеному сторонами Договорі не передбачено відповідальності підрядника у формі штрафу або пені за порушення строків виконання окремих етапів робіт згідно з Календарним графіком.

Натомість Договір передбачає інші правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, в пункті 13.4 Договору сторонами погоджено, що за порушення Підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), на термін, більший ніж 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.

Як зазначено вище, частина 2 статті 231 ГК України та частина 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України передбачають відповідальність Підрядника у формі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань у разі якщо інше не передбачено договором.

Суд зауважує, що у п. 13.6 Договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків завершення будівництва, а не його окремих етапів.

Укладений сторонами Договір підряду в частині правових наслідків порушення підрядником строків виконання окремих етапів робіт передбачає інше, зокрема, розірвання замовником договору в односторонньому порядку, таке право Позивач реалізував.

З огляду на відсутність прямої вказівки в умовах Договору на можливість застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт, частину 2 статті 231 ГК України та частину 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України слід застосовувати як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання з виконання робіт на об`єкті будівництва в цілому, що кореспондується з п. 13.6 Договору, який передбачає відповідальність Підрядника за порушення строків завершення будівництва в цілому.

У постанові від 15.05.2025 у справі №910/8552/23 Верховний Суд зазначив, що навіть якщо сторони передбачили неустойку (пеню) за порушення строків виконання одного із договірних зобов`язань, то це не виключає застосування санкцій, передбачених частиною 2 статті 231 ГК України, у разі порушення контрагентом строків виконання інших зобов`язань. Втім, це мають бути саме основні зобов`язання, тобто такі, що становлять предмет господарського договору (контракту). Санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, не можуть бути застосовані до проміжних, не основних зобов`язань сторони.

У постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 Верховний Суд вважав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 (з огляду на формулювання їх щодо зобов`язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду), оскільки як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме: результат виконаних підрядником робіт, що свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах зі справою, що розглядалася. Верховний Суд вважав релевантними висновки Верховного Суду, викладені у вказаних вище постановах, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення відповідачем виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання.

Отже, відповідальність Підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі Договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання Відповідачем основного обов`язку зі здавання завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих видів робіт, які є проміжними роботами у межах основного зобов`язання.

Таким чином, нарахування Позивачем на підставі п. 2 ст. 231 ГК України пені у розмірі 0,1% на вартість окремих видів робіт є безпідставним, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 203 756,93 грн пені в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, 215 277,17 грн штрафу в розмірі 7% за прострочення окремих видів робіт на понад 30 днів, що нарахованої на підставі ст. 231 ГК України, ст. 121-1 Бюджетного кодексу України, на кожен окремий вид робіт, який не виконаний у передбачений договором строк, задоволенню не підлягають.

Суд також враховує, що відповідно до приписів статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підтверджені документально та не відповідають нормами матеріального права, відповідачем спростовані, а тому задоволенню не підлягають.

Решту доводів учасників суд почув, проте вони не впливають на оцінку суду обставин спірних правовідносин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Стосовно розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 1308 від 02.12.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 10 188,46 грн (т.с. 1, арк.с. 229). Зарахування судового збору у вказаному розмірі до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідними довідками (т.с. 1, арк.с. 246).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та результат вирішення цього спору витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача.

Стосовно заявлених Відповідачем до відшкодування понесених останнім витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

З матеріалів справи убачається, що одночасно з поданням відзиву Відповідач зазначив, що орієнтовні судові витрати, пов`язані з отриманням від адвоката АБ "Будігая Олександра" Будігая Олександра Васильовича професійної правничої допомоги становлять 25 000, 00 грн.

13.05.2026 представник Відповідача до закінчення судових дебатів у справі подав клопотання (вх. № 6544) в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про долучення доказів понесення Відповідачем витрат на правову допомогу та просить суд стягнути з Позивача 24 000,00 грн витрат на правову допомогу.

14.05.2026 від представника Позивача надійшли заперечення на клопотання Відповідача (вх. № 6587). У означених запереченнях Позивач зазначає таке :

- розмір витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також не відповідає критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з обставин справи;

- ця судова справа не є складною для професійного адвоката та не потребує від представника відповідача витрачання значного часу для підготовки процесуальних документів, що свідчить про завищення заявленої вартості послуг;

- військова частина НОМЕР_1 фінансується з державного бюджету, покладення на неї додаткових витрат під час воєнного стану є надмірним фінансовим тягарем, як для неї, так і для держави в цілому;

- в заяві про відшкодування таких витрат та доданих документів неї, не конкретизовано детального опису робіт (наданих послуг).

На підставі вищевикладеного, представник Позивача просить відмовити у стягненні на користь ТОВ "Ремтехналадка" витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Обставини, встановлені судом під час розгляду клопотання Відповідача.

Повноваження адвоката Будігай О.В. підтверджуються ордером серії ВН № 1634465 від 02.01.2026, виданим на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" у Господарському суді Полтавської області по справі № 917/2288/25.

11.11.2022 між ТОВ "Ремтехналадка" та Адвокатським бюро "Будігая Олександра" укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 11 (далі Договір № 11).

Згідно з пунктом 1.1 Договору № 11, його предметом є домовленість на умовах і в порядку, що визначені цим договором, за якою одна сторона АБ " Будігая Олександра"зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги ТОВ "Ремтехналадка", а Клієнт зобов`язується оплатити на користь Бюро за надання правової допомоги.

Пунктом 2.1.6 Договору № 11 передбачено, що Бюро представляє інтереси Клієнта під час здійснення кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства в усіх інстанціях.

Згідно з пунктом 4.1.1 Договору № 11 за домовленістю сторін, гонорар визначається з сум, що встановлюються сторонами по кожній справі, з урахуванням її специфіки та складності, про що складаються в обов`язковому випадку додаткові угоди (договори) до цього договору.

23.12.2025 між ТОВ "Ремтехналадка" та Адвокатським бюро " Будігая Олександра" укладено Додатковий договір №12 (т.с. 2, арк.с. 18).

У пункті 1 Додаткового договору зазначено, що Бюро в особі адвоката Будігай О.В. надає професійну правничу допомогу Клієнту як відповідачу під час розгляду Східним апеляційним господарським судом справи №917/2288/25.

У пункті 2 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що гонорар Бюро складатиме: 10000,00 грн - за складення та направлення відзиву на позов у справі № 917/2288/25; 5000,00 грн - за складання та направлення заперечень на відповідь у справі № 917/2288/25; 1000,00 грн - вартість складання одного процесуального документу у справі № 917/2288/25, незалежно від їх кількості; 3000,00 грн - участь адвоката Бюро в одному судовому засіданні у справі №917/2288/25.

На підтвердження наданих послуг за договором про надання правової допомоги сторони підписали акт наданих послуг з професійної правничої допомоги № 12/05/26-2 від 12.05.2026, згідно з яким вартість послуг склала 24 000,00 грн, зокрема : 10 000,00 грн - складення та направлення відзиву на позов у справі № 917/2288/25; 5 000,00 грн - за складання та направлення заперечень на відповідь у справі № 917/2288/25; 9 000,00 грн - за участь у судових засіданнях в Господарському суді Полтавської області (3 судових засідання по 3 000,00 грн за кожне).

В означеному акті зазначено, що юридичні послуги за Договором про надання правничої допомоги № 11 надані в повному обсязі, вартість послуг складає 24 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги.

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду копії доказів: договір № 11 від 11.11.2022 року про надання правової допомоги; Додатковий договір №12 від 23.12.2025; Додатковий договір №14 від 23.12.2025; акт наданих послуг з професійної правничої допомоги № 12/05/26-2 від 12.05.2026; рахунок № 12/05/26-2 від 12.05.2026; ордер серії ВН № 1634465.

Суд при вирішенні заяви виходив з наступного.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) та від 20.05.2026 у справі № 911/969/24.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Як встановив суд, у Додатковому договорі № 12 сторони погодили розмір винагороди за надання правової допомоги, а саме : 10000,00 грн - за складення та направлення відзиву на позов у справі № 917/2288/25; 5000,00 грн - за складання та направлення заперечень на відповідь у справі № 917/2288/25; 1000,00 грн - вартість складання одного процесуального документу у справі № 917/2288/25, незалежно від їх кількості; 3000,00 грн - участь адвоката Бюро в одному судовому засіданні у справі №917/2288/25.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Стосовно застосування критеріїв співмірності згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19).

У Додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24 суд виснував, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Позивач надав суду заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить суд відмовити у покладенні їх на Позивача. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги, зокрема, вартість підготовки процесуальних документів.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема :

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22));

2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

В цьому випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне :

- спір, що виник між сторонами, не є складним з огляду на характер спірних правовідносин;

- зміст спірних правовідносин є типовим та не потребує застосування складних правових конструкцій або спеціальних знань, що виходять за межі звичайної юридичної практики;

- наявні у справі матеріали не містять значного обсягу доказів, які потребують тривалого дослідження чи спеціального аналізу, а встановлення обставин справи не пов`язане з необхідністю проведення складних розрахунків або оцінки специфічних технічних питань;

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, які містять усталене нормативне регулювання відповідних правовідносин;

- застосування зазначених норм не викликає складнощів, оскільки вони не передбачають неоднозначного тлумачення та не потребують залучення значної кількості спеціальних чи галузевих нормативно-правових актів;

- велика кількість законів або підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню та застосуванню, у цій справі відсутня, а правова кваліфікація спірних відносин є очевидною та не викликає сумнівів;

- правова позиція у справі не потребує формування нових підходів до тлумачення норм права, а ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства та усталеній судовій практиці.

- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про ухваледння додаткового рішення не потребували від адвоката вчинення значного обсягу дій, збирання доказів та витрачання великої кількості часу.

Отже, характер спору, обсяг доказової бази та правове регулювання свідчать про відсутність підвищеної складності справи, що, у свою чергу, виключає необхідність витрачання значного часу на її дослідження та підготовку правової позиції.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що суд не пов`язаний умовами договору між адвокатом і клієнтом у частині визначення розміру винагороди, яка підлягає компенсації іншою стороною, та має право зменшити заявлену суму у разі її невідповідності критеріям розумності і співмірності. При цьому підлягають врахуванню складність справи, обсяг наданих послуг, поведінка сторін та інші обставини, що мають значення для справедливого розподілу витрат.

Суд, надаючи оцінку наведеним заявником розрахункам витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих ним доказів на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн.

Суд оцінює як частково правомірні доводи Позивача, що підготовка заяв по суті, поданих Відповідачем, не є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

За таких обставин, витрати Відповідача на професійну правничу допомогу в суді підлягають частковому покладенню на Позивача. Зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд зазначає, що розмір таких витрат має становити 5 000,00 грн.

Відтак, вимога Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

Щодо посилань представника Позивача в клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу Відповідача про відсутність опису робіт (наданих послуг) суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дійсно не надано окремого документу з назвою «детальний опис робіт», на що звертає увагу позивач у своїх запереченнях. Проте, як вже зазначалось відповідачем надано інші докази, які дозволяють встановити як дійсну домовленість сторін щодо розміру адвокатського гонорару, так й факт понесення ним відповідних витрат на правничу допомогу та їх необхідність, що є визначальним при вирішенні судом питання про розподіл таких витрат.

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ «Фріда» проти України» від 08.12.2016).

Суд зазначає, що в наданому представником Відповідача акті приймання-передачі виконаних робіт наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, за здійснення ним представництва в Господарському суді Полтавської області по цій справі.

Враховуючи конкретні обставини справи та надані Відповідачем документи на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, суд зазначає, що в даному випадку не надання детального опису робіт як окремого документу, не може бути підставою для висновку про відсутність понесення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при розгляді відповідної заяви сторони, а з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги.

Окрім того, суд не приймає доводи Позивача, що він фінансується з Державного бюджету і покладення на нього додаткових витрат є фінансовим тягарем у разі стягнення правничих витрат, оскільки така позиція суперечить таким основним засадам господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехналадка" (36000, місто Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд.1, код ЄДРПОУ 25155206) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.

Рішення підписано 04.06.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик