Рішення № 137110206, 03.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4471/25Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши заяву ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» /вх.№2-1005/26 від 20.05.2026/ про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 916/4471/25

за позовом: Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ /ЄДРПОУ 01125672, адреса 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Ресурс-Холдинг /ЄДРПОУ 39322975, адреса 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 14а, офіс 216/

про стягнення 23 271 797,86 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/4471/25 за позовом Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Ресурс-Холдинг про стягнення 23 271 797,86 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі № 916/4471/25 провадження у справі № 916/4471/25 закрито в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги у сумі 193 965,26 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Ресурс-Холдинг про стягнення 23 077 832,60 грн - відмовлено у повному обсязі. Судові витрати у справі покладено на позивача.

20.05.2026 судом отримано від ТОВ Еко-Ресурс-Холдинг заяву /вх.№2-1005/26 від 20.05.2026/ про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 916/4471/25, в якому відповідач просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат у справі № 916/4471/25 та стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (код ЄДРПОУ 01125672, адреса: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці 6) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» (код ЄДРПОУ 39322975, адреса: 68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 14а, оф. 216) судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/4471/25 у розмірі 80 000,00 грн.

При цьому відповідач посилається на те, що на підставі Договору № 01-02/21 про надання правової допомоги від 16.02.2021, укладеному між Адвокатським бюро «Сергія Яценка» та ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» у період з 25.11.2025 по 18.05.2026 Клієнту було надано правничу допомогу загальною кількістю 28,7 годин. Адвокатським бюро було виставлено рахунок № 3/EPX/25 від 16.12.2025 на загальну суму 80 000,00 грн, які наразі є сплаченими.

Ухвалою віз 25.05.2026 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановолено розглядати без повідомлення учаснків справи та запропоновано позивачу надати свої правові міркуванню щодо неї.

02.06.2026 судом від ДП "МТП "Чорноморськ" отримано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги /вх.№19132/26 від 02.06.2026/, в якому відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який заявлено ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» до стягнення з ДП «МТП «Чорноморськ» до 0,00 грн.

При цьому відповідач посилається на те, що в даній справі розмір витрат є завищеним та не відповідає критерію розумної необхідності. Значна частина процесуальних документів не потребувала проведення складного правового аналізу, дослідження значного обсягу судової практики або підготовки унікальної правової позиції. Спір розглядався в межах звичайних господарських правовідносин та не відзначався винятковою складністю.

Також відповідач звертає увагу, що у даній справі відповідач просив закрити в частині позовних вимог провадження у зв`язку із здійсненою оплатою, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову та відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу в цій частині.

Окремо відповідач наголошує на тому, що відшкодування повної вартості витрат матиме надмірний фінансовий тягар для позивача, як державного підприємства.

Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, господарський суд дійшов до наступного.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позов відповідачем вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 80 000,00 грн, які складаються повністю з витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 16.02.2021 ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» («Клієнт») та Адвокатське бюро «Сергія Яценка» («Адвокатське бюро») уклали Договір № 01-02/21 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту за його дорученням на умовах і в порядку, визначених даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правову допомогу.

Згідно з п. 4.1. Договору обсяги та види правової допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського бюро за надання правової допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід`ємні частини.

Також 04.12.2025 сторони уклали Додаткову угоду № 7 до, за змістом п. 1.1. якої Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнтові правничу допомогу ( «Правнича допомога»), щодо належного представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області, у справі за позовом ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до КЛІЄНТА про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди 7 вартість Правничої допомоги Адвокатського бюро, що надається Клієнту згідно з цією Додатковою угодою, становить 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень.

Пунктом 2.3. Додаткової угоди 7 встановлено, що визначений розмір правничої допомоги є фіксованим гонораром та не залежить від обсягу витраченого часу на надання правничої допомоги.

18.05.2026 сторони уклали Акт №2/26 до Додаткової угоди №7 від 04.12.2025 до Договору №01-02/21 про надання правничої допомоги від 16.02.2021, яким затвердили перелік та обсяг правничої допомоги (послуг), наданої у період з 25.11.2025 по 18.05.2026.

Відповідно до вказаного акту Адвокатське бюро у період з 25.11.2025 по 18.05.2026 надало ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» правничу допомогу відповідно до умов Договору та Додаткової угоди, а Клієнт прийняв таку Правничу допомогу, а саме:

- підготовка та подання клопотання з процесуальних питань по справі 916/4471/25 з метою ознайомлення з матеріалами справи та вступу представника;

- вивчення матеріалів позовної заяви у справі 916/4471/25, їх систематизація та обговорення з Клієнтом з метою погодження правової позиції по справі;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву по справі 916/4471/25;

- підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив по справі 916/4471/25;

- підготовка та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі 916/4471/25;

- підготовка та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі 916/4471/25;

- підготовка та подання клопотання про закриття провадження у справі 916/4471/25;

- підготовка та участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Одеської області у справі 916/4471/25;

- підготовка та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі 916/4471/25.

Виконавець Яценко С.А. Всього витрачено часу 28,7 год.

Таким чином, стороною відповідача доведено факт надання правничої допомоги адвокатом Яценком С.А. ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг».

За загальним правилом, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (див. також п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Ст. 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до норм цього Закону:

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 цього Закону);

- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

- інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

- видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст. 19 цього Закону);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).

Здійснюючи аналіз наведених норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у п. 164 постанови від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 виснувала, що одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) від 28.11.2002, щодо судових витрат зазначено, що за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" від 25.03.1999 та "Єчюс проти Литви" від 31.07.2000).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Так, у рішенні в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" від 23.01.2014 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п.п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у п. 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

При розгляді вимоги клопотання щодо оплати "гонорар успіху" адвоката господарський суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, відповідно до яких, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis vs. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд зазначає, що заявлений відповідачем ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

Таким чином, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, господарський суд не покладає на позивача весь заявлений відповідачем ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» розмір витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 30 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 244, 254-255 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» /вх.№2-1005/26 від 20.05.2026/ про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 916/4471/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ /ЄДРПОУ 01125672, адреса 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Ресурс-Холдинг /ЄДРПОУ 39322975, адреса 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 14а, офіс 216/ судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн /тридцять тисяч гривень 00 копійок/.

3. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат та заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 03.06.2026.

Суддя Н.Д. Петренко