Ухвала суду № 137109642, 03.06.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1126/24

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі

головуючого судді: Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

19.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Левицьким О.В. подано клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Дане клопотання мотивує тим, що ухвалою вказаного суду від 17.04.2025 було закрито провадження у вищевказаній справі в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та Вінницької міської ради, у якому сформульовано наступні позовні вимоги: визнати недійсним заповіт від 08 серпня 1996 року, посвідчений секретарем виконкому Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за №21 від 08.08.1996 року, згідно з яким ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_2 ; визнати недійсним видане 12 листопада 1997 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №3-4156, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з цілого жилого будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в тому числі, на частину як члена колгоспного двору та частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатом розгляду Вінницьким районним судом Вінницької області цивільної справи №128/3022/16-ц ухвалено рішення від 06.10.2021, яким визнано недійсним видане 12 листопада 1997 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №3-4156. Відмовлено у визнанні недійсним заповіту від 08.08.1996, посвідченого секретарем виконкому Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №21 від 08.08.1996 року, згідно з яким ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_2 . Також відмовлено у визнанні за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.01.2022 вищевказане рішення Вінницького районного суду Вінницької області було скасовано в частині відмови у визнанні за ОСОБА_4 право власності на частку житлового будинку з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та у визнанні права власності на земельну частку (пай) та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги в тій частині задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на частку житлового будинку з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості). На вказану постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 було подано касаційну скаргу. Постановою Верховного суду від 03.05.2022 скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 12.01.2022 у частині вирішення позовних вимог про визнання за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) та залишено у цій частині в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06.10.2021, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Таким чином, існує остаточне рішення суду, яким вирішено спір з приводу визнання права власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).

25.03.2026 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Байдаком В.Г. подано заперечення проти закриття провадження, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

До судового засідання від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Байдака В.Г. надійшла заява, якою заперечує проти закриття провадження; судове засідання просить провести у його відсутність та без технічної фіксації.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Левицьким О.В. подано заяву, якою підтримує подане ним клопотання та судове засідання просить провести у його відсутність.

Представник Вінницької МР в особі Вініцької Б.А. надала суду заяву, якою підтримує клопотання про закриття провадження по справі та засідання просить провести без технічної фіксації.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження по справі з підстав п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає прийняттю.

Згідно п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, провадження по справі підлягає закриттю, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме:

- тотожних сторін спору;

- тотожного предмета позову;

- тотожної підстави позову.

Отже, позови мають повністю збігатися за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21, від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Судом є встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2025 було закрито провадження у вищевказаній справі в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

23.08.2016 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та Вінницької міської ради, у якому сформульовано наступні позовні вимоги: визнати недійсним заповіт від 08 серпня 1996 року, посвідчений секретарем виконкому Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за №21 від 08.08.1996 року, згідно з яким ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_2 ; визнати недійсним видане 12 листопада 1997 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №3-4156, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з цілого жилого будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в тому числі, на частину як члена колгоспного двору та частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вінницьким районним судом Вінницької області по цивільній справі №128/3022/16-ц ухвалено рішення від 06.10.2021, яким визнано недійсним видане 12 листопада 1997 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №3-4156; відмовлено у визнанні недійсним заповіту від 08.08.1996, посвідченого секретарем виконкому Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №21 від 08.08.1996 року, згідно з яким ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , заповідала ОСОБА_2 ; відмовлено у визнанні за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.01.2022 вищевказане рішення Вінницького районного суду Вінницької області було скасовано в частині відмови у визнанні за ОСОБА_4 право власності на частку житлового будинку з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та у визнанні права власності на земельну частку (пай) та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги в тій частині задоволено; визнано за ОСОБА_4 право власності на частку житлового будинку з господарськими будинками та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).

Постановою Верховного суду від 03.05.2022 скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 12.01.2022 у частині вирішення позовних вимог про визнання за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) та залишено у цій частині в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06.10.2021, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відтак, існує остаточне рішення суду, яким вирішено спір з приводу визнання права власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СТОВ «Малі Крушлинці», що знаходиться в с. Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області, розміром 1,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості).

Подання нових доказів чи інше перефразування підстави позову не буде свідчити про пред`явлення іншого позову, у будь-якому випадку це буде тотожний позов (постанова Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 204/7727/19).

Тобто, фактично здійснити перегляд рішення, яке набрало законної сили, що є неприпустимим та безумовно призведе про порушення принципів правої визначеності та остаточності судових рішень.

Аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи вищезазначені позиції Верховного Суду та те, що позови за № 128/3022/16-ц та № 128/1126/24 є тотожними, а також положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦК України, на які посилається адвокат відповідача, суд прийшов до висновку, що клопотання адвоката відповідача про закриття провадження є обґрунтованим нормою закону та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2,12,13, 76,77, п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Левицького О.В. про закриття провадження по справі задоволити.

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Роз`яснити позивачу наслідки ч.2 ст.256 ЦПК України: у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 04.06.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО