Постанова № 13710955, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10533/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Федотова І.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року Дочірнє підприємство «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що назва позивача не відноситься до місцевої символіки, яка могла бути об'єктом справлянням збору за право на використання такої символіки, оскільки не є назвою чи зображенням архітектурних, історичних пам'яток. Використання слова "Печерське" в назві підприємства лише вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача на момент його створення був Печерський район м. Києва. Позивач не використовує слово "Печерське" в рекламі або при реалізації продукції, оскільки для цього використовує знак для товарів і послуг "ЮТЕМ", а слово "Печерське" використовується лише в найменуванні підприємства та в бланках ділових паперів підприємства, що не відноситься до використання символіки з комерційною метою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Дочірнє підприємство «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та постановити нову, якою позов задовольнити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції може скасувати її та ухвалити нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ДП "Печерське монтажне управління" зареєстровано як юридичну особу Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 червня 1998 року, про що свідчить свідоцтво А00 № 054252.

ДП "Печерське монтажне управління" взято на облік в ДПІ 02 липня 1998 року за № 118-Х.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ДП "Печерське монтажне управління" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт від 02 жовтня 2009 року № 599/1-23-03-00121152.

За змістом вказаного акта перевіркою встановлено, що підприємство у своєму найменуванні використовує символіку міста Києва згідно Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 січня 1996 року №39. Відповідно до цього Переліку та Положення ДП "Печерське монтажне управління" є платником збору за право на використання символіки міста Києва.

Перевіркою повноти визначення збору за право використання місцевої символіки встановлено неподання податкових розрахунків збору за період з І кварталу 2007 року по І квартал 2009 року, ненарахування та несплату збору всього в сумі 74202,27 грн.

На підставі вказаного вище акта та відповідно до пп. "а" пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.1 та пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0001312310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 112833,41 грн., у тому числі за основним платежем 74202,27 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 38631,14 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем використовується у найменуванні підприємства назва (похідна від назви) обєкту, що відноситься до місцевої символіки згідно Переліку, а тому спірне рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про систему оподаткування" визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Статтею 1 цього Закону визначено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Відповідно до ст. 4 даного Закону платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 13 Закону в Україні справляються загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 9 ч. 2 ст. 15 Закону передбачено, що до місцевих зборів (обов'язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки.

Відповідно до вимог абзаців 1 та 2 статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки і збори" збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Отже, зазначеним Декретом визначено, що до місцевої символіки, яка є предметом справляння місцевого збору, відносяться герб міста або іншого населеного пункту, назва чи зображення архітектурних, історичних пам'яток. При цьому, назва міста, місцевості, його району, якщо таке місто чи місцевість не віднесено до архітектурних чи історичних пам'яток, до місцевої символіки відповідно до норм вказаного Декрету не відноситься.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до архітектурних та історичних пам'яток, що складають об'єкти культурної спадщини, відносяться історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, будинки, споруди їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів, які є об'єктами культурної спадщини національного або місцевого значення та занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства колегія суддів зазначає, що назва Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»не відноситься до місцевої символіки, яка могла бути об'єктом справляння збору за право на використання такої символіки, оскільки не є назвою чи зображенням архітектурних, історичних пам'яток. Використання слова "Печерське" в назві підприємства лише вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача на момент його створення був Печерський район міста Києва.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не прийняті до уваги посилання позивача на те, що назва вказаного підприємства не відноситься до місцевої символіки, яка могла бути об'єктом справляння збору за право на використання такої символіки відповідно до статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори". Слово «Печерське»в назві товариства позивача міститься лише як визначення місцезнаходження.

Такі висновки підтверджуються наступним.

В 1994 році на базі Всесоюзного монтажного треста «Южтеплоенергомонтаж»було створено Відкрите Акціонерне Товариство «Південтеплознергомонтаж», яке в свою чергу було засновником п'яти дочірніх підприємств на території Києва та декількох десятків на території України. Для уніфікації найменувань новостворюваних юридичних осіб з метою визначення їх місцезнаходження був встановлений наступний формат найменування: «Одеське монтажне управління», «Дніпропетровське монтажне управління», «Печерське монтажне управління», «Дарницьке монтажне управління», «Прип'ятське монтажне управління», «Львівське монтажне управління»та інші.

На підтвердження зазначеного позивачем надано перші сторінки Статуту Прип'ятського, Львівського та Дніпропетровського монтажних управлінь.

На зазначене суд першої інстанції не звернув увагу.

Крім цього, суд першої інстанції необгрунтовано та безпідставно не взяв до уваги те. що для реклами та популяризації власної продукції Відкрите Акціонерне Товариство «Південтеплознергомонтаж»використовує торгову марку - знак для товарів та послуг «ЮТЕМ», для чого з дочірніми підприємствами укладені відповідні ліцензійні договори.

Таким чином колегія суддів вважає, що «Печерське»використовується позивачем лише в найменуванні підприємства та в бланках ділових паперів підприємства.

Більш того у власному найменуванні позивача наголошується на словосполученні «Монтажне управління Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», а слово «Печерське»використовувалось як другорядне, тобто для територіальної ідентифікації дочірнього підприємства.

Крім зазначеного, рішенням Київської ради народних депутатів від 15 лютого 1994 року N 7 «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва»встановлено, що платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім, підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Також колегія суддів зауважує, що на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не було доведено обставину використання позивачем спірної символіки з комерційною метою, як це визначено ст. статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" в якості передумови сплати збору за право на використання місцевої символіки.

Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян при умові що вони використовують її з комерційною метою.

При цьому п. 1.2. «Положення про збір за право на використання символіки міста Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 лютого 1994 року N 7 зазначає що комерційним використанням символіки є використання в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

В даному випадку колегія суддів вважає беззаперечним той факт, що підприємство не використовує слово «Печерське»в рекламі, або при реалізації продукції, оскільки для реклами та популяризації власної продукції підприємство використовує торгову марку знак для товарів та послуг ЮТЕМ, про що в підприємства з власником торгової марки укладений відповідний ліцензійний договір. Слово «Печерське»використовується ним лише в найменуванні підприємства та в бланках ділових паперів підприємства, що відповідно до п. 1.2. «Положення про збір за право на використання символіки міста Києва»не відноситься до використання символіки з комерційною метою.

На підтвердження цього позивачем надавалися суду першої ліцензійний договір та фотокартки з позначкою «ЮТЕМ»на спеціальному одягу, технічному автотранспорті.

В свою чергу відповідачем не було доведено, що позивач використовує місцеву символіку на своїй продукції та надає послуги з її використанням, а навпаки відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначав про те, що він нарахував спірне зобов'язання по сплаті збору на весь обсяг робіт тому, що в назві позивача є слово «Печерське».

Проте, колегія суддів зазначає, що одна лише присутність у назві підприємства слова «Печерське»не свідчить про комерційне використання такого символу.

Отже, буквосполучення "Печерське" в контексті його вживання позивачем використовується виключно в якості складової частини найменування позивача без будь-яких додаткових співвідношень та прив'язок. Позивач при цьому не має безпосередньої назви "Печерськ" і не включає в своїх символах відповідне зображення, не має відношення до Печерську як історичної назви і місцевою символікою.

Правова позиція Вищого адміністративного суду України з даного питання викладена в ухвалі №К-1934/08 від 23.09.2008 року.

За таких обставин колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні даного позову, оскільки, враховуючи вищевикладене вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи в частині задоволення позову, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року скасувати та постановити нову, якою позов Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Повідомлення рішення № 0001312310/0 від 15.10.2009 року, прийняте ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визнати неправомірним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

І.В. Федотов