Рішення № 137109078, 01.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/318/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Костюкевич-Тарнавська О.В., ордер серія АМ №1081428 від 11.03.2024;

від відповідача: Елеонора Скарлет-Ріттер, адвокат, imputernicire avocatiala SB/305276/2023

від 01.01.2025;

перекладач: Трифонова Д.В., свідоцтво Ізмаїльського державного гуманітарного

університету №000082 від 24.06.2016, паспорт серія НОМЕР_1 від 07.07.2024;

з перервами в судових засіданнях: з 23.02.2026 по 23.03.2026; з 23.03.2026 по 20.04.2026; з 20.04.2026 по 19.05.2026, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна" (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)

до ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" (Румунія, 520036, Сфинту Георге. район Ковасна)

про стягнення 25 840,80 Євро.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" про стягнення заборгованості у розмірі 25840,80євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.03.2024 становить 1 096 864,44грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості виконаних робіт по виготовленню швейних виробів за контрактами про переробку іноземних товарів №18-8 від 15.01.2018 та №20-07 від 20.01.2020.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.09.2024; зупинено провадження у справі до судового засідання 23.09.2024 (резервна дата судового засідання 28.10.2024) у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням до компетентного суду Румунії про вручення виклику до суду.

30.07.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява від 18.07.2024, яку суд розцінив як відзив на позовну заяву, оскільки до заяви не було додано доказів сплати судового збору, та заява не містила вимог матеріального та процесуального характеру за позовом.

У вказаному відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та передати справу на розгляд Арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті Румунії. Також посилається на те, що вироком №57/S у цивільній справі №997/119/2022 від 14.06.2024 судом загальної юрисдикції Ковасна було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність "Ready Garment Technology Romania". Крім того вказує, що у позивача є непогашена заборгованість перед відповідачем, яка виникла на підставі договору позики, та підлягає взаємозаліку (т.1, а.с.48-49).

09.08.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що п.11.3. Контракту №1 та Контракту №2 визначено підсудність розгляду спорів між сторонами в Господарському суді Житомирської області у відповідності до норм матеріального та процесуального права України. Контракт №1 та Контракт №2, скан копії яких надані відповідачем, не містять підписів уповноважених осіб на кожній сторінці. Контракт №2 взагалі не підписаний уповноваженою особою позивача. Крім того, такий суд, як Міжнародний Торговий Арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті Румунії, на яке міститься посилання у відзиві, взагалі не існує. Також вказано, що предметом позову у даній справі є господарські правовідносини, що виникли на підставі Контракту №1 та Контракту №2, будь-які посилання відповідача на укладання договору позики у січні 2013 року є безпідставними (т.1, а.с.70-72).

Ухвалою суду від 23.09.2024 поновлено провадження у справі №906/318/24; відкладено підготовче засідання на 17.12.2024; зупинено провадження у справі до судового засідання 17.12.2024 (резервна дата судового засідання 27.01.2025).

Ухвалою суду від 27.01.2025 поновлено провадження у справі; відкладено підготовче засідання на 28.07.2025; зупинено провадження у справі до 28.07.2025 (резервна дата судового засідання 15.09.2025).

Ухвалою суду від 15.09.2025 поновлено провадження у справі та оголошено перерву в судовому засіданні до 13.10.2025; зупинено провадження у справі до судового засідання 13.10.2025.

08.10.2025 на адресу суду через систему ЄСІТС від представника позивача надійшла заява від 07.10.2025 про залучення перекладача до справи, а саме Трифонову Данієлу Василівну, яка є перекладачем з української мови на румунську, кваліфікація якої підтверджується свідоцтвом №000082 від 24.06.2016 Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Ухвалою суду від 08.10.2025 заяву представника позивача від 07.10.2025 про залучення перекладача до справи - задоволено; залучено до участі у справі №906/318/24 перекладача румунської мови Трифонову Данієлу Василівну.

На електронну пошту суду 13.10.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по суті справи, в яких міститься клопотання про передачу справи за підсудністю.

В судовому засіданні 13.10.2025 продовжено перерву до 17.11.2025, до 16.12.2025 до 20.01.2026, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України.

17.12.2025 на електронну адресу суду від представника відповідача письмові пояснення, у яких зазначено, що відповідач мав сплатити позивачу 46 855,89 євро, з якої було сплачено 21 015,09 євро, в результаті чого залишилась заборгованість 25 840,80 євро. При цьому, таку ж суму непогашеної заборгованості має позивач перед відповідачем. Оскільки ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" відмовляється оплачувати рахунок за нестачу товарно-матеріальних цінностей, Ready Garment Technology Romania S.R.L, зі свого боку, не здійснила платіж з метою закриття взаємних сальдо (т.1. а.с.225-226).

У запереченні від 29.12.2025 на пояснення представник позивача зазначила, що на сьогодні не існує жодних судових справ щодо стягнення з ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" на користь відповідача боргу. Також зауважила про безпідставність аргументів щодо наявності у позивача заборгованості перед Ready Garment Technology Romania S.R.L на підставі договору позики (т.1, а.с.227-228).

20.01.2026 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (заперечення), в яких остання просить здійснити зарахування взаємних вимог у межах суми заявленої позивачем та зобов`язати позивача сплатити суму 98 242,81євро заборгованості після проведення зарахування (т.1, а.с.233).

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 13.10.2025 про передачу справи за підсудністю з підстав, зазначених в ухвалі суду від 20.01.2026; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/318/24 до судового розгляду по суті на 23.02.2026.

В судовому засіданні 23.02.2026 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 23.03.2026, яку було продовжено до 20.04.2026 та до 19.05.2026, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2026 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підставі, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила.

В судовому засіданні 19.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, та зазначив, що рішення буде проголошено в судовому засіданні 01.06.2026 о 10:20.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

15.01.2018 між ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" (виконавець/позивач) та ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" (замовник/відповідач) укладено контракт про переробку іноземних товарів №18-08 (т.1, а.с.10-13) (далі - контракт 1).

Відповідно до п.1.1. контракту 1, предметом цього контракту є виготовлення виконавцем швейних виробів марки "RUY ROBSON" (в подальшому "швейні вироби" або "готова продукція") на замовлення замовника, із матеріалів і сировини замовника, у відповідності до технічних умов та зразків, затверджених замовником.

Контракт діє з 15.01.2018 - 10 років, по 15.01.2028 (п.12.1. контракту 1).

20.01.2020 між ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" (виконавець/позивач) та ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" (замовник/відповідач) укладено контракт про переробку іноземних товарів №20-07 (т.1, а.с.14-17) (далі - контракт 2).

Предметом контракту 2 є виготовлення виконавцем швейних виробів марки "Valley of Trousers" та/або інших торгових марок (в подальшому "швейні вироби" або "готова продукція") на замовлення замовника, із матеріалів і сировини замовника, у відповідності до технічних умов та зразків, затверджених замовником.

Згідно з п.2.9.2. контракту 1 та п.2.10.2 контракту 2 поставка готової продукції супроводжується міжнародною товарно-транспортною накладною, фактурою-інвойсом, сертифікатом проходження готової продукції.

Відповідно до умов п.п.3.3. контракту 1 та контракту 2, за виконану роботу замовник розраховується у термін 30 календарних днів від дня відвантаження готової продукції на підставі окремих комерційних актів (фактур-інвойсів) виконавця.

Відповідно до п.11.2. контракту 1 та контракту 2, визначено, що відносини сторін по цьому контракту, регулюються матеріальним та процесуальним правом України.

Відповідно до п.11.3. контракту 1 та контракту 2, визначено підсудність розгляду спорів між сторонами в Господарському суді Житомирської області (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65) у відповідності до матеріального та процесуального права України.

На виконання контракту 1, 28.09.2023 між виконавцем та замовником підписано акт здачі-приймання робіт (послуг) №497/41-PTF, відповідно до умов якого позивачем була виконана, а відповідачем прийнята робота по виготовленню швейних виробів на суму 19644,76євро (т.1, а.с.18).

На виконання контракту 2, 28.09.2023 між позивачем та відповідачем підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №496/40-PTF від 28.09.2023 року на суму 9476,60євро та №547/6-PTF від 03.11.2023 на суму 6 248,46 євро (т.1, а.с.19-20).

З матеріалів справи слідує, що позивач поставив відповідачу дві партії товару, а саме за інвойсом №497/41-RTF від 28.09.2023 та за інвойсом №№496/41-RTF від 28.09.2023 (т.1, а.с.22-23), що підтверджується митними деклараціями №23UA 101090012090U6 від 03.10.2023 на суму 58 092,75 євро, №23UA 101090012089U3 від 03.10.2023 на суму 30 383,88 євро та №23UA 101090013343U6 від 03.10.2023 на суму 12 871,56 євро (т.1, а.с.24-27).

У свою чергу відповідач свої зобов`язання щодо оплати за виготовлені швейні вироби виконав частково, сума заборгованості за контрактом 1 складає 10 115,74євро, сума заборгованості за контрактом 2 становить 15 727,06 євро.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань утворилась заборгованість за виконану позивачем роботу по виготовленню швейних виробів в загальній сумі 25 840,80 євро, що за офіційним курсом НБУ за 1 євро станом на 19.03.2024 року становить 1096864,44грн (курс=42,4470 гривень за 1 євро).

Оскільки відповідач суму заборгованості за поставлений товар у визначені контрактом 1 та контрактом 2 строки не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення 25 840,80 євро основного боргу, що станом на 19.03.2024 є еквівалентом 1096864,44грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідачем у даній справі є іноземний суб`єкт господарювання - ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L", нерезидент України, інформація щодо наявності у якого офіційно зареєстрованого представництва на території України у суду відсутня.

Відповідно до ст.365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у ст.20 ГПК України, згідно з п.1 ч.1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди України можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; якщо дія або подія, що стали підставою для подання позову мала місце на території України.

Приймаючи до уваги, що умовами контракту 1 та контракту 2 визначено підсудність розгляду спорів між сторонами в Господарському суді Житомирської області, виходячи з принципу верховенства права, даний спір підвідомчий Господарському суду Житомирської області.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з подальшим встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання.

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20, від 08.11.2023 у справі № 905/993/22.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суд, досліджуючи зміст зобов`язань сторін за спірними контрактами, дійшов висновку про те, що такі контракти містять у собі елементи як договору поставки (поставка готової продукції замовнику), так і договору підряду (виготовлення швейних виробів), а отже є змішаним договором, і оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують обидва види зобов`язань, у поєднанні з узгодженими сторонами договірними умовами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Покупець, згідно з ч.1 ст.692 ГПК України, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 ЦК України встановлено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Досліджені судом обставини справи свідчать про те, що позивач свої зобов`язання з виготовлення та поставки швейних виробів, відповідно до умов контрактів виконав на загальну суму 73 817,81 євро, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та відмітками митного органу на вантажно-митних деклараціях.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовився від прийняття товару, зокрема, у зв`язку з його невідповідністю умовам контрактів, вимогам щодо кількості, якості товару чи недостатністю, неналежним оформленням товаросупровідних документів. Будь-які зауваження щодо порушення постачальником договірних зобов`язань з боку відповідача відсутні.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених до нього вимог. Більше того, відповідач фактично не заперечує щодо наявності заборгованості перед ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" у розмірі 25 840,80 євро, разом з тим просить здійснити зарахування зустрічних вимог у межах заявленої позивачем суми, посилаючись на те, що позивач має непогашену заборгованість перед ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" у розмірі 98 242,81 євро.

Щодо доводів відповідача про зарахування однорідних вимог слід зазначити про таке.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень ст.602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Судом також враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 січня 2020 року (провадження № 61-8487св18) у справі №209/3022/16-ц., згідно якої "тлумачення ст.601 ЦК України свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама собою наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов`язання. Необхідною і достатньою є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї зі сторін."

До матеріалів справи не долучена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог із зазначенням таких однорідних вимог та підстав їх виникнення .

В підтвердження наявності заборгованості позивача перед відповідачем, відповідач долучив документи, які складені іноземною мовою. Однак Компанія не надала офіційного перекладу українською мовою та засвідчених належним чином в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат" документальних доказів на підтвердження існування боргу ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" перед ТОВ "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L".

Крім того, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Безспірність зустрічних однорідних вимог при зарахуванні (ст.601 ЦК України) це відсутність між сторонами розбіжностей щодо існування, розміру та умов виконання зобов`язань. Зараховані вимоги мають бути безумовними, визнаними боржником, а наявність спору щодо них унеможливлює зарахування за заявою однієї сторони.

ОП КГС ВС зазначила, що у постановах від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 24.06.2019 у справі №910/12026/18, від 23.07.2019 у справі №904/1299/18, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 26.05.2020 у справі №910/7807/19, від 11.06.2020 у справі №910/7804/19, від 14.07.2020 у справі №910/10471/19, від 19.08.2020 у справі №911/2560/19, від 25.08.2020 у справі №б-23/75-02, від 23.09.2020 у справі №904/2215/19, від 12.11.2020 у справі №904/3173/19, від 25.11.2020 у справі №904/1806/19 КГС ВС дійшов такого висновку: "Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку".

Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість, безспірність вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування. Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №910/10471/19, від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі №914/163/14

Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 по справі №917/258/20 зауважив на необхідності врахування правового висновку щодо застосування положень статей 215, 601 Цивільного кодексу України, суть якого полягає у тому, що однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність (прозорість) вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо характеру, змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

У даному випадку, грошові вимоги та їх розмір до ТОВ "Реді Гармент Технолоджі Україна" не є безспірними та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 840,80євро основного боргу, що становить 1 096 864,44грн за офіційним курсом НБУ станом на 19.03.2024, є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведені вище висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "SC Ready Garment Technology Romania S.R.L" ("РЕДІ ГАРМЕНТ ТЕХНОЛОДЖІ РУМУНІЯ", юридична особа, що створена згідно із законодавством Румунії), порядковий номер у торговому Реєстрі: J14/32/2000, присвоєний 07.03.2000 року; єдиний реєстраційний номер: 12773808; адреса: Румунія, 520036 Сфинту Георге, район Ковасна, вул.Чукулай, №149/А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДІ ГАРМЕНТ ТЕХНОЛОДЖІ УКРАЇНА" (вул.Житомирська, 148, м.Звягель, 11703, Житомирська область, Україна, код ЄДРПОУ 32579002)

- 25 840,80євро основного боргу, що становить 1 096 864,44грн за офіційним курсом НБУ станом на 19.03.2024;

- 16 452,97грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу через систему "Електронний суд" ;

3 - відповідачу: на ел. пошту office@primeinsolv.ro; office@firstcapital.ro; i.toma@firstcapital.ro; m.barbu@firstcapital.ro та на ел. пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;