Рішення № 137108984, 04.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026м. ДніпроСправа № 904/533/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПР ГРУП", 49000, м.Дніпро, вул.Майдан Озерний, буд.3, код ЄДРПОУ 45304194

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій", 53631, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с.Коломійці, вул.Набережна, буд.38, код ЄДРПОУ 30699170

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 4 077 718,38грн.

Представники сторін:

від позивача: Мотуз Олександр Володимирович, ордер №1406239 від 09.02.2026р.

від відповідача: Радченко Анжеліка Василівна, ордер №1205689 від 27.04.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПР ГРУП" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" про стягнення заборгованості у розмірі 2 431 053,40грн., суму інфляційних втрат 203 653,19грн., суму 3% річних 99 902,33грн., суму пені 1 028 595,72грн., суму штрафу 314 513,74грн. (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог).

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки товару №X210324 від 21.03.2024р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 17.02.2026р. позовну заяву залишено без руху.

17.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.03.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.03.2026 о 12:00год.

09.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

23.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 25.03.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 13.04.2026р. о 12:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

Ухвалою суду від 13.04.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2026 о 12:30год.

27.04.2026р. до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 27.04.2026р. з`явились представники обох сторін. Оголошено перерву до 11.05.26р. о 9:30 год.

11.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

11.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

У судове засідання 11.05.2026р. з`явились представники обох сторін. Оголошено перерву до 27.05.26р. о 09:45 год.

19.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

26.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов проект мирової угоди по справі №904/533/26.

26.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява по справі.

У судове засідання 27.05.2026р. з`явились представники обох сторін. Оголошено перерву до 04.06.26р. о 09:00 год.

03.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява по справі, якою просить врахувати тяжке фінансове становище ТОВ Агрофірма "Обрій", а також те, що в умовах евакуації підприємство продовжує працювати та очікує доходи від продажу врожаю 2026 року та сільгосптехніки.

У судове засідання 04.06.2026р. з`явились представники обох сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, 21.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПР ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Обрій» був укладений договір поставки товару (надалі Договір) №Х210324.

Відповідно до п.1.1. Договору, у строки, встановлені Договором, Постачальник зобов`язується здійснити поставку посівного матеріалу, гуматів, мікродобрив та інших засобів захисту рослин (надалі у тексті - "товар") належного асортименту, кількості та якості, а Покупець бере на себе зобов`язання прийняти товар у місці поставки та здійснити оплату за нього в порядку і в строки, встановлені Договором (додатковими угодами до нього і Специфікаціями, які визнано сторонами невід`ємними частинами Договору).

Пунктом 2.1. визначено, що Постачальник приймає на себе зобов`язання:

- поставити товар належного асортименту, кількості та якості і передати його Покупцеві із додержанням терміну та у визначеному сторонами місці поставки;

- обов`язок Постачальника передати товар Покупцю виникає за умови надходження на його поточний рахунок авансових платежів, тобто платежів, які підлягають сплаті Покупцем в розмірі та у строки, визначені у Специфікаціях та/або в додаткових угодах, визнаних сторонами невід`ємними частинами Договору, якщо такі платежі передбачено Специфікаціями та/або в додатковими угодами.

Згідно з п. 2.2.3. Покупець приймає на себе зобов`язання здійснити оплату прийнятого товару в розмірі, які визначено сторонами у Специфікаціях та/або додаткових угодах до Договору, відповідно до встановлених умов та строків.

У пункті 3.1. встановлено, що асортимент (найменування) товару, його кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна товару наводиться у Специфікаціях які є невід`ємними частинами Договору. Ціна товару, яку вказано у Специфікаціях, визначається на дату укладення Договору.

Відповідно до п.4.1. договору Постачальник зобов`язується здійснити своєчасну поставку Покупцеві товару необхідної кількості, якості та асортименту у місце поставки за умови внесення Покупцем авансових платежів у розмірі та в строки, визначені сторонами у Специфікаціях та/або додаткових угодах. Поставка товару може бути здійснено партіями.

Приймання товару за кількістю, якістю та асортиментом проводиться Покупцем в момент одержання його від Постачальника. Покупець зобов`язується перевірити кількість товару, цілісність пакування, пломб (у разі їх наявності), наявність ознак пошкодження (псування) товару та у разі виявлення таких ознак письмово заявити про це Постачальнику. Претензії щодо кількості, якості та асортименту товару має бути заявлено до закінчення приймання товару та підписання видаткової накладної, після підписання якої приймання-передача товару вважається таким, що відбулося належним чином, і відповідні претензії Покупця задоволенню не підлягають. Підписання видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом із товаром усієї необхідної документації до нього, в тому числі сертифікатів якості (сертифікатів відповідності), інструкцій по використанню. Товар вважається переданим від Постачальника і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру) та асортиментом - відповідно до такої кількості і асортименту, які вказано у видатковій накладній; за якістю відповідно до якості товару, яку вказано у сертифікаті якості (сертифікаті відповідності). Датою поставки (приймання) товару Покупцем визнається дата, яку вказано у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до Покупця в момент приймання ним товару. (п.4.2.).

Відповідно до п.5.1. Покупець зобов`язується здійснити оплату товару (попередню внесенням авансового платежу на поточний рахунок Постачальника (у разі домовленості сторін про це) і повну оплату за товар) у строки та у розмірі, які вказано у Специфікаціях та/або додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 8.1. сторони дійшли згоди, що сторони усвідомлюють, що поставка Товару за цим Договором буде відбуватись у воєнний час, тому, укладаючи цей Договір, Покупець розуміє всі труднощі та ризики, пов`язані з поставками Товару. При цьому Покупець заявляє, що строки оплати за Товар, встановлені Договором, є непорушними, обставини, пов`язані з оплатою Товару, не є форс-мажорними або обставинами непереборної сили. Сторони визначили умови, вказані в цьому пункті, істотними умовами поставок за цим Договором.

Згідно з п.9.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє впродовж одного року з цього моменту.

Відповідно до Специфікації №11 від 14 листопада 2024 року поставці підлягає товар, а саме: добрива Quantum - ДІАФАН ACTion 2/0 (7-20-4) + Zn в кількості 60,96 тон та єврокуб в кількості 48 штук. Загальна ціна товару, який поставляється за цією Специфікацією становить 4 468 924,80 грн. Пунктом 3 цієї Специфікації було встановлено порядок та строки оплати товару, а саме оплата за прийнятий товар здійснюється Відповідачем в порядку, який визначено Договором поставки товару №Х210324 від 21 березня 2024 року та в такі строки: до 31 березня 2025 року.

На виконанням умов договору та Специфікації №11, позивачем було поставлено товар на суму 4 468 924,80грн., що підтверджується видатковою накладною №541 від 14.11.2024р. (а.с.13).

14.11.2024р. позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату замовлення №522сб від 14.11.2024р. (а.с.12 зі зворотної сторони).

Утім, відповідач було здійснено лише часткову оплату, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2131 від 29 липня 2025 року на суму 1 000 000,00грн. (а.с.13 зі зворотної сторони).

Отже, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість по Специфікації № 11 від 14 листопада 2024 року складає 3 468 924,80 грн.

Відповідно до Специфікації № 12 від 14 листопада 2024 року поставці підлягає товар, а саме: добрива Quantum - ДІАФАН ACTion 2/0 (7-20-4) + Zn в кількості 13,97 тон та єврокуб в кількості 11 штук. Загальна ціна товару, який поставляється за цією Специфікацією становить 1 024 128,60 грн.

Пунктом 3 цієї Специфікації було встановлено порядок та строки оплати товару, а саме оплата за прийнятий товар здійснюється Відповідачем в порядку, який визначено Договором поставки товару № Х210324 від 21 березня 2024 року та в такі строки: попередня оплата становить 1 000 000,00грн., друга оплата становить 24 128, 60 грн., строк внесення платежу до 01 вересня 2025 року.

На виконанням умов договору та Специфікації №12, позивачем було поставлено товар на суму 1 024 128,60грн., що підтверджується видатковою накладною №491 від 05.05.2025р. (а.с.11).

14.11.2024р. позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату замовлення №521сб від 14.11.2024р. (а.с.10 зі зворотної сторони).

Утім, відповідач було здійснено лише часткову оплату, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2131 від 29 липня 2025 року на суму 1 000 000,00грн. (а.с.13 зі зворотної сторони).

Отже, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість по Специфікації № 12 від 14 листопада 2024 року складає 24 128,60грн.

Оскільки Позивачем у терміни встановлені Специфікаціями № 11 та № 12 від 14 листопада 2025 року було виконанні свої зобов`язання, які були покладені на нього, а Відповідач порушив умови договору та створив заборгованість за Договором № Х210324 від 21 березня 2024 року у загальному розмірі 3 493 053,40грн. (3 468 924,80+24 128,60), позивач направив відповідачу претензію з вимогою погашення заборгованості, а також з попереднім розрахунком штрафних санкцій, проте відповіді не отримав.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення відповідач суми заборгованості у 3 493 053,40грн.

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідач частково погасив основну заборгованість на суму 1 062 000,00грн. (800 000,00грн.+ 262 000,00грн.), що підтверджується матеріалами справи.

На підстави здійснення відповідачем часткової оплати, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині основного боргу, якою просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 2 431 053,40грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи зі договору, строк виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати вартості товару суду не надав; обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 431 053,40 грн. є законними й обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.4. Договору, у разі порушення Відповідачем строків виконання зобов`язань по сплаті на користь Позивача грошових коштів (авансових платежів попередньої оплати за товар та повної оплати за нього) Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого грошового зобов`язання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого зобов`язання.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар, позивачем заявлені до стягнення пеня у розмірі 1 028 595,72 грн. за загальний період з 01.04.2025 по 09.02.2026, 3% річних у сумі 99 902,33грн. за загальний період з 01.04.2025 по 09.02.2026, суму інфляційних втрат 203 653,19 грн за період квітень 2025 по грудень 2026 року, суму штрафу у розмірі 314 513,74 грн

Господарським судом здійснено перевірку розрахунків та встановлено, що вони виконані арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України (чинний на дату виникнення спірних відносин) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

При цьому чинне законодавство України не містить переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту зазначених правових норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, суд приймає до уваги те, що докази негативних наслідків, збитків позивача від порушення відповідачем грошового зобов`язання в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, викладені обставини, з урахуванням правової природи неустойки та її стимулюючого значення для виконання договірних зобов`язань дозволяють дійти висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу та пені.

Визначаючи їх розмір, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується також нормативними приписами статті 3 Цивільного кодексу України, згідно з якою одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частинами першою, третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За вказаних обставин, враховуючи повне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки в межах строку дії договору та незначне прострочення виконання зобов`язання, враховуючи відсутність у справі доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем поставки замовленого товару, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, розумності та справедливості, суд доходить висновку, що обґрунтованим та справедливим буде зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 20%, а саме з 314 513,74грн. до 251 611,00грн. та пені з 1 028 595,72грн. до 822 876,57грн.

Суд зазначає про неможливість більшого зменшення розміру неустойки. Порушення строків оплати поставки має місце. Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов`язання у визначений договором строк. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою своїх функцій, що є недопустимим.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява №41510/98).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).

Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.

За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.

Тому виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Отже, розстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

За змістом частини третьої статті 331 цього Кодексу підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач в обґрунтування поданого клопотання зазначено, що посівні площі ТОВ Агрофірми «Обрій» розташовані на територіях Межівської селищної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області та Покровської селищної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, які, згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р №376 включені до територій активних бойових дій.

Починаючи з 08 серпня 2025 року, в результаті неодноразових ударів КАБів по території села Коломійці Покровської ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області було суттєво пошкоджено адміністративну будівлю(офіс) ТОВ Агрофірми «Обрій» та інші виробничі об`єкти, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальним справам № 22025040000001641 від 28.08.2025р, №22025040000001419 від 08.08.2025р. та витягами із реєстру пошкодженого та знищеного майна (а.с.129-140), виведено з ладу об`єкти енергопостачання, зв`язку та інтернету, які і на даний час не відновлені.

Протягом липня - вересня 2025 року наше господарство в прифронтовій зоні під постійними обстрілами здійснювало евакуацію персоналу, документації та виробничих потужностей до села Липники, Коростенського району Житомирської області, тому не мало змоги зібрати урожай 2025 року пшениці частково, а соняшнику у повному обсязі. Врожай, склади та інші об`єкти нерухомості були знищені або значно пошкоджені (а.с.12,143).

Окрім того, відповідно до Звіту про фінансові результати за 2025 рік ТОВ Агрофірма "Обрій" мала збитки в сумі 54 576 000,00 гривень.

Відповідно до Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України №839 від 20.01.2026 року «Про підтвердження ТОВ Агрофірма "Обрій" статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», ТОВ Агрофірма "Обрій" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

На підтвердження можливості сплати заборгованості, відповідачем зазначено, що ТОВ Агрофірма "Обрій" очікує надходження коштів від продажу сільськогосподарської техніки в розстрочку ТОВ «Сталь Груп Енерджи», що підтверджується наданим договором про наміри від 01.06.2026 року.

Оцінюючи надані заявником обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду разом із доказами, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження наявності існування обставин, які ускладнюють виконання на цей час рішення суду.

Таким чином, зважаючи на заперечення позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду та розстрочити його виконання на 3 місяців рівними частинами.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 48 932,32грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій", 53631, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с.Коломійці, вул.Набережна, буд.38, код ЄДРПОУ 30699170 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПР ГРУП", 49000, м.Дніпро, вул.Майдан Озерний, буд.3, код ЄДРПОУ 45304194 суму заборгованості за поставки товару № Х210324 від 21 березня 2024 року у розмірі 2 431 053,40 грн., суму інфляційних втрат 203 653,19 грн., суму 3% річних 99 902,33 грн., суму пені 822 876,57грн., суму штрафу 251 611,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій", 53631, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с.Коломійці, вул.Набережна, буд.38, код ЄДРПОУ 30699170 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПР ГРУП", 49000, м.Дніпро, вул.Майдан Озерний, буд.3, код ЄДРПОУ 45304194 судовий збір у розмірі 48 932,32грн.

В решті позову відмовити.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення по справі №904/533/26 строком на 3 місяці, встановивши наступний графік погашення заборгованості:

- 1 269 698,83грн. до 04.07.2026 року.;

- 1 269 698,83грн. до 04.08.2026 року.;

- 1 269 698,83грн. до 04.09.2026 року.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АПР ГРУП", 49000, м.Дніпро, вул.Майдан Озерний, буд.3, код ЄДРПОУ 45304194 із державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 144,00грн., перерахований згідно платіжної інструкції №132 від 09.02.2026р., про що видати ухвалу.

Ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.06.2026

Суддя С.П. Панна