Рішення № 137108932, 26.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026м. ДніпроСправа № 904/3640/23 (904/1146/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни, м. Дніпро

до Самарівської районної ради, Дніпропетровська обл., м. Самар

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", м. Дніпро

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника

Представники:

позивач: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: Яцишин О.Й., довіреність № 19/2025 від 15.01.2025

від третьої особи-2: Чеснова С.С., посвідчення ОН №002102 від 24.10.2025

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської районної ради про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, в якій просить суд, зокрема:

- заяву задовольнити. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району (51221, Дніпропетровська обл., м. Перещепине, вул. Степова, буд. 1, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 35323645) у розмірі 32 070 976,18 грн (Тридцять дві мільйона сімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 18 копійок) у зв`язку з доведенням Боржника до банкрутства, на НОВОМОСКОВСЬКУ РАЙОННУ РАДУ (Код ЄДРПОУ засновника: 25722065, адреса засновника: Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7)

- стягнути з Новомосковської районної ради (Код ЄДРПОУ засновника: 25722065, адреса засновника: Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7) грошові кошти у розмірі 32 070 976,18 грн (Тридцять дві мільйона сімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 18 копійок) у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 29.08.2023 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Комунального підприємства "Райводоканал" Новомосковського району (51221, Дніпропетровська обл., м. Перещепине, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 35323645) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/3640/23, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/3640/23(904/1146/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву ліквідатора Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району до Новомосковської районної ради про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази направлення позовної заяви на адресу відповідача.

30.03.2026 від позивача надійшла заява вих.№02-45-01/278 від 30.03.2026 про усунення недоліків до якої додано докази направлення позовної заяви на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 28.04.2026 о 12:40 год.

22.04.2026 від АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшло клопотання б/н від 22.04.2026 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 24.04.2026 клопотання АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» б/н від 22.04.2026 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49111, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 22, код ЄДРПОУ 23359034).

24.04.2026 від відповідача надійшов відзив (заперечення) вих.№84/0/2-26 від 23.04.2026.

Суд долучив поданий документ до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 28.04.2026, з`явився позивач, представник відповідача та представник третьої особи.

У судовому засіданні представником відповідача було надано Рішення Новомосковської районної ради №1-25/V-III від 10.10.2024 "Про перейменування органу місцевого самоврядування - Новомосковської районної ради".

Так, судом встановлено, що відповідно до Постанови Верховної ради України №3984-ІХ від 19 вересня 2024 року "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновки постійних комісій та президії районної ради, районна рада вирішила перейменувати Новомосковську районну раду на Самарівську районну раду (код ЄДРПОУ 25722065), місце знаходження якої: вул. Шевченка, будинок 7, м. Самар, Самарівський район, Дніпропетровська область, 51200.

Ухвалою суду від 28.04.2026 змінено найменування відповідача з Новомосковської районної ради на Самарівську районну раду (код ЄДРПОУ 25722065, місце знаходження якої: вул. Шевченка, будинок 7, м.Самар, Самарівський район, Дніпропетровська область, 51200).

У судовому засіданні, призначеному на 28.04.2026, оголошено перерву до 11.05.2026 о 12:45 год.

05.05.2026 від Головного управління ДПС у Дніпропетровської області надійшло клопотання б/н від 05.05.2026 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 06.05.2026 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області б/н від 05.05.2026 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658).

11.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив Самарівської районної ради б/н від 08.05.2026.

11.05.2026 від третьої особи-1 надійшло пояснення щодо позову або відзиву б/н від 11.05.2026.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

11.05.2026 у судове засідання, призначене на 11.05.2026, з`явився позивач, представник відповідача та представники третіх осіб-1,2.

В судовому засіданні, призначеному на 11.05.2026, оголошено перерву до 18.05.2023 о 12:30.

18.05.2026 від третьої особи-2 надійшли пояснення б/н від 17.05.2026.

Суд долучив поданий документ до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 18.05.2026, представник третьої особи-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання, призначене на 18.05.2026, з`явився позивач, представник відповідача та представник третьої особи-1.

Суд оголосив зміст пояснень третьої особи-2. Так вбачається, що контролюючий орган вважає, що у діяннях Самарівської районної ради як засновника КП «Райводоканал» Новомосковського району щодо управління створеним нею комунальним підприємством вбачаються ознаки складу господарського правопорушення. У зв`язку з цим контролюючий орган підтримує заяву Ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника в повному обсязі.

Суд надав вступне слово учасникам справи.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи-1 підтримав позовні вимоги ліквідатора Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району в повному обсязі.

Суд здійснив дослідження доказів.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкладено судове засідання на 26.05.2026 о 09:50 год.

25.05.2026 від позивача надійшла заява вих.№02-45-01/428 від 25.05.2026 про розгляд справи без участі.

26.05.2026 від позивача надійшла заява вих.№02-45-01/428 від 25.05.2026 про розгляд справи без участі.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 26.05.2026, представник позивача та представник відповідача не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання, призначене на 26.05.2026, з`явився представник третьої особи-1 та представник третьої особи-2.

У судовому засіданні, призначеному на 26.05.2026, оголошене скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 у справі №904/3640/23 визнано банкрутом Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району (далі Боржник, КП «Райводоканал» Новомосковського району) (51221, Дніпропетровська обл., м. Перещепине, вул. Степова, буд. 1, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 35323645). Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором КП «Райводоканал» Новомосковського району арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво №174 від 24.04.2013) (49000, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 62, а/с 162).

Під час виконання своїх повноважень ліквідатором КП «Райводоканал» Новомосковського району Венською О.О. складено Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району (код ЄДРПОУ 35323645).

За результатами аналізу ліквідатором не було встановлено ознак фіктивного чи прихованого банкрутства, а також штучного створення неплатоспроможності шляхом вчинення нетипових господарських операцій.

Водночас, Позивач зазначив, що аналіз підтвердив об`єктивну недостатність майна боржника для погашення вимог кредиторів та необхідність оцінки дій і бездіяльності засновника щодо належного фінансового забезпечення підприємства, яке здійснювало регульовану та соціально значиму діяльність і не могло функціонувати на ринкових засадах, що і є предметом цієї заяви відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Так, у ході ліквідаційної процедури КП «Райводоканал» Новомосковського району ліквідатором Венською О.О. було здійснено низку заходів, спрямованих на виявлення активів боржника.

Позивач зазначив, що ним було проведено інвентаризацію майна підприємства, за результатами якої встановлено наявність дебіторської заборгованості на загальну суму 2 899 635,04 грн, кредиторської заборгованості на суму 35 997 047,12 грн, що включає заборгованість із виплати заробітної плати працівникам, відкритих банківських рахунків, залишок коштів на яких становить 18 586,60 грн, а також необоротних активів із балансовою вартістю 5 401 396,80 грн.

За результатами інвентаризації було замовлено оцінку майна, за якою визначено ринкову вартість активів Боржника, яке складається з рухомого та нерухомого майна, зокрема розташованого у селах Голубівка, Козирщина та Губиниха Новомосковського району, яка склала 1 088 922,00 грн.

Позивач вказав, що оскільки майно належить до об`єктів спільної комунальної власності територіальних громад району, ліквідатор звернувся до Новомосковської районної ради за дозволом на його реалізацію.

Розглянувши це питання на двадцять четвертій сесії восьмого скликання 26.09.2024, районна рада ухвалила рішення про надання згоди на продаж майна. Відповідне рішення щодо погодження умов продажу було надіслане ліквідатору листом від 11.10.2024.

Подальшим кроком стало погодження умов продажу комітетом кредиторів, до складу якого входять Управління каналу ДніпроДонбас, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ГУ ДПС у Дніпропетровській області. На засіданні 08.01.2025 члени комітету одноголосно підтримали умови продажу та надали згоду на реалізацію майна.

З метою виконання ухвалених рішень ліквідатор організував проведення аукціонів.

Початкова ціна була визначена відповідно до сукупного розміру кредиторських вимог.

Перший аукціон, призначений на 27.02.2025 зі стартовою ціною 36,7 млн. грн, не відбувся через відсутність учасників. Повторний аукціон 01.04.2025 із зниженням ціни до 29,35 млн. грн також не відбувся. Лише під час другого повторного аукціону, оголошеного 14.04.2025, відбувся продаж. 24.04.2025 переможцем торгів стало ТОВ «АВК АЛЬЯНС», яке придбало майно за 5 201 002,88 грн. Результати були оформлені відповідним протоколом, а 01.05.2025 між сторонами підписано акт про придбання майна.

Отримані кошти були спрямовані на часткове погашення вимог кредиторів.

Сума визнаних господарським судом вимог кредиторів складає 36 687 319,89 грн, а сума задоволених (погашених) вимог кредиторів 4 616 343,71 грн. Таким чином задоволено кредиторські вимоги на 12,59 % від загальної суми кредиторських вимог.

Також, до реєстру вимог кредиторів КП «Райводоканал» Новомосковського району окремо внесена сума основної та додаткової винагороди арбітражного керуючого Венської О.О. за виконання нею повноважень ліквідатора Боржника за період з 20.03.2024 по 20.05.2025, що складає 598 369,47 грн, та яка була затверджена рішенням комітету кредиторів 12.05.2025.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що у межах ліквідаційної процедури було виконано комплекс дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства: інвентаризацію та оцінку майна, отримання згоди спільного власника і кредиторів, організацію та проведення аукціонів, реалізацію активів і часткове погашення вимог кредиторів.

Відтак, обсяг визнаних судом та непогашених в процедурі ліквідації вимог кредиторів до боржника у справі №904/3640/23 складає 32 070 976,18 грн.

Також Позивач зазначив, що від Новомосковської районної ради (нині Самарівської районної ради) було отримано лист від 09.10.2025 за №164/0/2-25 та яким повідомлялось, що на підставі статті 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням Новомосковської районної ради № 24-5/ від 16.04.2021 року створено тимчасову контрольну комісію з питань перевірки фінансово-економічної діяльності КП «Райводоканал» Но?во?мо?сков?сько?го району.

За результатами роботи комісії встановлено, що КП «Райводоканал» Новомосковського району отримало кошти фінансової підтримки з районного бюджету у 2019 році на суму 15 079 502,00 грн, у 2020 році 11 706 225,79 грн, у 2021 році 2 500 000,00 грн, звіт тимчасової контрольної комісії затверджено рішенням Новомосковської районної ради №1-9/V1I1 від 28.01.2022 року. У зв`язку зі зменшенням кількості абонентів та враховуючи висновки тимчасової контрольної комісії, Новомосковською районною радою було прийнято рішення про скорочення обсягів коштів фінансової підтримки та ліквідацію вказаного комунального підприємства (рішення № 2-9/VIIІ від 28.01.2022 «Про припинення діяльності КП «Райводоканал» Но?во?мо?сков?сько?го району).

З огляду на викладене, ліквідатором Боржника було запропоновано на засіданні комітету кредиторів Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району у справі №904/3640/23 розглянути питання про притягнення засновників підприємства до субсидіарної відповідальності.

22.10.2025 на засіданні комітету кредиторів боржника було розглянуто вищезазначене питання та вирішено зобов`язати ліквідатора КП «Райводоканал» Новомосковського району Венську О.О. звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника Самарівську районну раду.

З огляду на викладене, Позивач просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району (51221, Дніпропетровська обл., м. Перещепине, вул. Степова, буд. 1, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 35323645) у розмірі 32 070 976,18 грн (Тридцять дві мільйона сімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 18 копійок) у зв`язку з доведенням Боржника до банкрутства, на Самарівську районну раду (код ЄДРПОУ засновника: 25722065, адреса засновника: Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7), стягнути з Самарівської районної ради (Код ЄДРПОУ засновника: 25722065, адреса засновника: Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7) грошові кошти у розмірі 32 070 976,18 грн (Тридцять дві мільйона сімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 18 копійок) у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального підприємства «Райводоканал» Новомосковського району.

В матеріалах справи міститься відзив Самарівської районної ради, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ліквідатора Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району арбітражного керуючого Венської О.О. в повному обсязі.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позов є необґрунтованим, не ґрунтується на доказах вини засновника та прямо суперечить Статуту підприємства-боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав та встановлених обставин.

Нормами Цивільного кодексу України визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування/притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами КУзПБ, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури.

При зверненні до суду з відповідною вимогою, у тому числі при здійсненні ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, що не дозволяє йому задовольнити вимоги кредиторів.

Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то суд зазначає, що за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

За загальним правилом, визначеним ч.ч. 1-3 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 191 ЦК України).

Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

Порядок формування і використання ліквідаційної маси встановлено ст.ст. 61-65 КУзПБ та спрямовано на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному ст. 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

При цьому, визначена в абз. 1 ст. 61 КУзПБ дискреція ліквідатора у питанні покладення субсидіарної відповідальності має застосовуватися з урахуванням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, невід`ємним критерієм дотримання якого з огляду на положення ч. 2 ст. 61 КУзПБ є вирішення питання про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується зі сталою правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №924/669/17, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 14.09.2023 у справі №908/2414/21, від 15.02.2024 у справі №908/2538/22, від 14.03.2024 у справі №34/5005/4591/2012 тощо).

Без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості розглянути звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №911/1423/19.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

Визначене нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Верховний Суд наголошує, що саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.

У цьому висновку суд виходить з того, що в умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Як було встановлено судом, рішенням Новомосковської районної ради від 23.12.2020 №9-2/УІІІ було затверджено статут Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району.

Відповідно до п. 1.1. статуту Комунальне підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району є правонаступником (усіх майнових прав та обов`язків згідно передавального акту) комунального підприємства "Перещепиневодоканал". Підприємство утворене на спільній власності територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності.

Засновником (власником) підприємства є територіальні громади Новомосковського району Дніпропетровської області, в особі Новомосковської районної ради (далі - засновник).

Новомосковська районна державна адміністрація є органом, який виконує функції органу управління господарською діяльністю в межах та обсягах, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 1.3 статуту визначено, що підприємство є самостійним суб`єктом господарювання який діє на основі цього статуту.

Відповідно до п. 1.4 майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області та закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно з п. 1.6 статуту за видом, організаційною формою, способом утворення та формування статутного фонду, формою власності Підприємство є унітарним комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області.

Отже, враховуючи положення статуту банкрут є комунальним комерційним підприємством, оскільки метою його діяльності є отримання прибутку, а майно було закріплено за ним міською радою (засновником) на праві господарського віддання.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №8711/3297/17 викладена правова позиція, що субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) органу місцевого самоврядування.

Нормами Цивільного кодексу України, зокрема, визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування / притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами Кодексу України з процедур банкрутства, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури, з огляду на таке.

Частиною першою статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Суд зазначає, що за змістом преамбули Кодексу України з процедур банкрутства одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

За загальним правилом, визначеним частинами першою третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 191 ЦК України).

Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство є початком особливого правового регулювання відносин (між боржником та його кредиторами, між боржником та третіми особами), системою загальних та спеціальних охоронних норм законодавства, взаємодія та мета яких визначається принципами та нормами, що становлять зміст КУзПБ.

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)).

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Так, як вбачається з п. 4.1 статуту Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району, статутний капітал підприємства створено представником власника в розмірі 46 660 649,95 грн

Відповідно до п. 5.5 статуту джерелами формування майна Підприємства є:

- комунальне майно, закріплене за Підприємством на праві господарського відання;

- доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

- доходи від операцій з цінними паперами;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- майно придбане в інших суб`єктів господарювання, громадян у порядку, встановленому чинним законодавством України;

- надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об`єктів (комплексів), що передані йому на праві господарського відання, в порядку визначеному Представником власника майна;

- безоплатні благодійні внески, пожертвування організацій та громадян;

- доходи Підприємства, одержані ним за результати господарської діяльності, яка передбачена статутом; (або частина доходів);

- інші джерела, не заборонені законом.

Водночас, в матеріалах справи відсутня інформація щодо майна (рухомого/не рухомого) яке було включене до статутного капіталу Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району, а також відповідні рішення Самарської районної ради про передачу (виведення) такого майна із статутного капіталу підприємства.

Як було зазначено Позивачем за результатами інвентаризації було замовлено оцінку майна, за якою визначено ринкову вартість активів Боржника, яке складається з рухомого та нерухомого майна, зокрема розташованого у селах Голубівка, Козирщина та Губиниха Новомосковського району, яка склала 1 088 922,00 грн.

Оскільки майно належить до об`єктів спільної комунальної власності територіальних громад району, ліквідатор звернувся до Новомосковської районної ради за дозволом на його реалізацію. Розглянувши це питання на двадцять четвертій сесії восьмого скликання 26.09.2024, районна рада ухвалила рішення про надання згоди на продаж майна.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16) та від 11.04.2023 у cправі № 904/5911/15, відсутність в осіб, які можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності, зацікавленості в наданні документів і відомостей, що відображають реальний оборот активів та фінансово-господарську діяльність боржника, не повинно знижувати правову захищеність кредиторів, а відповідні дії/бездіяльність мають бути оцінені господарським судом при вирішенні питання про покладення субсидіарної відповідальності на таких осіб.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2026 у справі №904/229/22 було зроблено наступний висновок:

"74. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що неплатоспроможність Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради настала внаслідок дій органу управління та власника банкрута Дніпровської міської ради, який самоусунувся від участі в управлінні справами банкрута, не виявив бажання бути обізнаним з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які показували прогресуючу негативну тенденцію в бік нарощення кредиторської заборгованості, чим не сприяв банкруту в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

75. Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про те, що встановлені у даній справі обставини вказують на винну, протиправну поведінку засновника Комунального підприємства "Житлове господарство Красногвардійського району" Дніпропетровської міської ради, яка виражається у діях та бездіяльності, категорії прояву та форми вираження якої наведено вище, що розкриває об`єктивну сторону правопорушення.".

В той же час у даній справі, Самарська районна рада ухвалила рішення про надання згоди ліквідатору на продаж майна, яке було виявлено ліквідатором за результатами проведеної інвентаризації.

Більше того, як зазначав Відповідач та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, протягом 2019-2021 років, на підтримку Комунального підприємства "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району було спрямовано 29 285 727,79 грн, що в свою чергу свідчить про спробу Самарської районної ради стабілізувати роботу підприємства.

Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (ч. 10 ст. 39 цього Кодексу);

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (ч. 3 ст. 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 №3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

Суд також зазначає, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Звідси, керуючись наведеними положеннями КУзПБ щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абз. 5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ).

Як вбачається, з долученого до матеріалів справи звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району, на підставі відповідних показників, ліквідатором було встановлено:

- ознак навмисного доведення підприємства до банкрутства не виявлено;

- ознак прихованого банкрутства не виявлено.

Так, ліквідатор роблячи вказаний вище висновок посилався на лист Самарської районної ради від 09.10.2025 за № 164/0/2-25 яким повідомлялось, що на підставі статті 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням Новомосковської районної ради № 24-5/ від 16.04.2021 року створено тимчасову контрольну комісію зпитань перевірки фінансово-економічної діяльності КП «Райводоканал» Но?во?мо?сков?сько?го району.

За результатами роботи комісії встановлено, що КП «Райводоканал» Новомосковського району отримало кошти фінансової підтримки з районного бюджету у 2019 році на суму 15 079 502,00 грн, у 2020 році 11 706 225,79 грн, у 2021 році 2 500 000,00 грн, звіт тимчасової контрольної комісії затверджено рішенням Новомосковської районної ради № 1-9/V1I1 від 28.01.2022 року. У зв`язку зі зменшенням кількості абонентів та враховуючи висновки тимчасової контрольної комісії, Новомосковською районною радою було прийнято рішення про скорочення обсягів коштів фінансової підтримки та ліквідацію вказаного комунального підприємства (рішення № 2-9/VIIІ від 28.01.2022 «Про припинення діяльності КП «Райводоканал» Но?во?мо?сков?сько?го району).

Суд зазначає, що на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Так, у даній справі ліквідатором не було доведено, що саме Самарська районна рада своїми діями/бездіяльністю, або прийнятими рішеннями відносно майна банкрута вплинула на платоспроможність підприємства та неможливість останнього задовольнити вимоги кредиторів.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ліквідатора Комунального підприємство "РАЙВОДОКАНАЛ" Новомосковського району арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни (51221, Дніпропетровська обл., м. Перещепине, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 35323645) до Самарівської районної ради (код ЄДРПОУ 25722065, місце знаходження якої: вул. Шевченка, будинок 7, м.Самар, Самарівський район, Дніпропетровська область, 51200), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (49111, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 22, код ЄДРПОУ 23359034), за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 04.06.2026.

Суддя А.Є. Соловйова