Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
02 червня 2026 року Справа № 903/946/21 За заявою Волинського обласного центру зайнятості
про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення
по справі №903/946/21
а позовом Волинського обласного центру зайнятості
до відповідача: Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області
про стягнення 10 519,45 грн
Суддя Микола Шум
Секретар с/з Марія Бортнюк
Учасники справи:
від Волинського обласного центру зайнятості: Захарчук Наталія Валеріївна
від Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області: Лисюк Олена Віталіївна
встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 позов задоволено, постановлено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 в, код ЄДРПОУ 13358826) на користь Волинського обласного центру зайнятості (43025, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 3а, р/р - UA768201720355449300700706140, МФО - 820172 код ЄДРПОУ 05427482) 10 519,45 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
На виконання рішення від 21.01.2022 Господарський суд Волинської області видав наказ за №903/946/21-1 від 14.02.2021.
15.05.2026 до суду надійшла заява Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) подати звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 в порядку ст. 345-1 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ст. 345 ГПК України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Ухвалою суду від 21.05.2026 заяву Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) подати звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 в порядку ст. 345-1 ГПК України прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2026. Головному управлінню Пенсійного Фонду України у Волинській області до судового засідання запропоновано надати письмові нормативно обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з долученням належних доказів на підтвердження викладеного у поданих поясненнях. Копії відповідних документів скерувати іншим учасникам процесу, докази направлення надати суду.
Представник Волинського обласного центру зайнятості в заяві та в судовому засіданні зазначила таке:
Наказ Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 у справі №903/946/21 не виконується, заходи примусового стягнення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області не здійснюються, 13.01.2025 Волинський ОЦЗ звернувся зі скаргою до Голови Державної казначейської служби України на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
Листом Державної казначейської служби України від 06.02.2025 Волинський ОЦЗ поінформовано, що пакет документів про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь Волинського обласного центру зайнятості 10 519,45 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору на підставі наказу Господарського суду Волинської області від 14.02.2022 № 903/946/21, надійшов до Головного управління Казначейства 08.05.2023, прийнятий до виконання та опрацьований Головним управлінням Казначейства відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі - Порядок № 845).
Державна казначейська служба України у Волинській області листами від 09.05.2023 №04-17-06/2809, від 13.06.2023 № 04-17-06/3481, від 09.05.2024 № 04-17-06/5536, від 12.07.2024 № 04-17-06/7460 надіслала Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області вимогу щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на виконання Наказу № 903/946/21-1. Листами від 29.06.2023 № 0300-0902-8/36472, від 18.07.2024 № 0300-0902-8/42230 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області проінформувало, що виконання вказаного виконавчого документа належить виключно до повноважень органів Казначейства.
Державна казначейська служба України у Волинській області листом від 03.10.2024 №04-17-06/9654 вчергове надіслала Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області запит про надання інформації щодо стану виконання рішення суду у справі № 903/946/21 та вжитих заходів щодо погашення заборгованості за Наказом № 903/946/21-1.
Головне управління Пенсійного фонду України листом від 23.10.2024 №0300-0802-8/62720 повідомило Державну казначейську службу України у Волинській області, що бюджетом Пенсійного фонду на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156, передбачено 500 млн грн на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та що видатки на інші потреби на виконання рішень судів не передбачені.
23.01.2025 Державна казначейська служба України у Волинській області надіслала Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області лист від 23.01.2025 № 04-17- 06/561 щодо надання інформації про стан виконання рішення суду, про вжиті заходи щодо погашення заборгованості, встановленої Наказом № 903/946/21-1 та про те, чи врахована потреба у фінансуванні видатків для виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 при складанні проекту бюджету Пенсійного фонду України на поточний рік. Як вбачається з листа станом на 30.01.2025 відповідь не надходила.
30.09.2025 Волинський ОЦЗ вчергове звернувся до Державної казначейської служби України у Волинській області про надання інформації щодо виконання рішення суду та заходи, що вживались для примусового виконання рішення суду.
У відповіді на лист від 24.10.2025 Державна казначейська служба України у Волинській області зазначила, що після надходження на виконання наказу Головним управлінням скеровано численні листи до боржника про здійснення останнім заходів щодо виконання наказу Господарського суду, в боржника відсутні кошти на виконання прийнятого судового рішення. А також, що у боржника відсутні відкриті рахунки, з яких Головне управління, як уповноважений орган, може здійснити безспірне списання присуджених коштів, а боржник жодних дієвих заходів щодо виконання прийнятого судового рішення не здійснює.
30.09.2025 Волинським ОЦЗ скеровано лист до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області щодо сплати заборгованості за рішенням суду. Проте у відповідь 08.10.2025 боржник зазначив, що ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на:
1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;
2) здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
3) здійснення виплати окремих видів державної соціальної допомоги, інших грошових виплат, повноваження щодо здійснення яких надано Пенсійному фонду;
4) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
5) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
6) оплату послуг з виплати та доставки пенсій, страхових, соціальних та інших виплат, передбачених законодавством України;
7) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Пунктами 20 та 29 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, виконання наказу належить виключно до повноважень органів Державної казначейської служби.
Фактично жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду боржником не здійснюється.
Представник стягувача в судовому засіданні також зауважила, що лише після звернення до суду із відповідною заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Господарського суду Волинської області від 21 січня 2022 року у справі № 903/946/21, боржник за наказом вчинив дії щодо звернення до Пенсійного фонду України із запитом про виділення коштів з метою виконання судового рішення по цій справі.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області в поясненнях від 01.06.2026 та в судовому засіданні просить суд відмовити з задоволенні заяви Волинського обласного центру зайнятості про встановлення судового контролю за виконанням рішення Господарського суду Волинської області від 21 січня 2022 року у справі № 903/946/21.
Позиція боржника за наказом №903/946/21-1 від 14.02.2021 обумовлена таким:
Фактичне виконання судового рішення на даний час не здійснено з поважних причин, а саме, через відсутність в бюджеті Головного управління відповідних бюджетних призначень на виконання такого рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області є розпорядником коштів нижчого рівня. Фінансування видатків здійснюється централізовано на підставі сформованої розрахункової потреби на фінансування, направленої до Пенсійного фонду України.
Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок № 845).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 845 цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку № 845, боржники визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників, у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 910/6471/19 за позовом Дніпровського міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення коштів, полягає у тому, що повноваження проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами у справах, в яких боржниками є державні органи, належать до виключної компетенції органів Казначейства.
Головне управління відкритих рахунків в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання, не має.
Виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21 січня 2022 року у справі № 903/946/21 є неможливим на даний час у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень. Річними планами доходів і видатків Головного управління на 2022 2026 роки коштів для виконання судових рішень (окрім рішень судів про призначення, перерахунки пенсій, пільг, субсидій та страхових виплат) не передбачено.
З метою виконання судового рішення Головне управління звернулося до Пенсійного фонду України з запитом про виділення коштів на його виконання (копія листа додається). У разі позитивного вирішення питання фінансування рішення суду буде виконано невідкладно.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області відповідно до вимог законодавства та в межах визначених повноважень вжиті всі можливі заходи на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21 січня 2022 року у справі № 903/946/21.
Головне управління Державної Казначейської служби у Волинській області в поясненнях від 01.06.2026 повідомляє про те, що станом на 01.06.2026 наказ Господарського суду Волинської області від 14.02.2022 № 903/946/21-1 у справі №903/946/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 10 519,45 грн виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270, 00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору перебуває на виконанні в Головному управлінні Казначейства.
Інформація про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів узагальнена в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі - Єдиний реєстр), який функціонує відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Наказу Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 33/20346 (далі Порядок № 1691) .
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не включене до Єдиного реєстру, оскільки не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів, відповідно, не має в органах Казначейства відкритих рахунків та не має бюджетних призначень та бюджетних асигнувань як розпорядник чи одержувач бюджетних коштів.
Станом на 01.06.2026 в Головному управлінні Казначейства на ім`я Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відкрито чотири небюджетні рахунки за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску» Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 161/24938.
Небюджетні рахунки за субрахунком 3556 відкриваються в органах Казначейства України виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Оскільки норми чинного законодавства передбачають обов`язковість виконання судових рішень, які набрали законної сили, особами, які беруть участь у справі, їхніми правонаступниками, а також всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими чи службовими особами, іншими фізичними особами і підлягають виконанню на всій території України, перебування Наказу на виконанні в органах Казначейства не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, як боржника, від обов`язку самостійно вжити заходів для виконання судового рішення.
Позиція суду:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 позов задоволено, постановлено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 в, код ЄДРПОУ 13358826) на користь Волинського обласного центру зайнятості (43025, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 3а, р/р - UA768201720355449300700706140, МФО - 820172 код ЄДРПОУ 05427482) 10 519,45 грн. виплаченої допомоги по безробіттю та 2 270, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
На виконання рішення від 21.01.2022 Господарський суд Волинської області видав наказ за №903/946/21-1 від 14.02.2021.
Згідно зі ст. 345-2 ГПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 2 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
За приписами частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 05.07.2012, вказано, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
З вказаного слідує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 18 та 326 ГПК України.
Частиною 4 ст. 345-1 ГПК України передбачено, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Водночас, відповідно до ст. 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не є органами примусового виконання, що прямо визначено у ч. 4 зазначеної статті.
Абзацами першим, другим підпункту першого пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
З огляду на наведене правове регулювання, органи Державної виконавчої служби не вправі проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами у справах, в яких боржниками є державні органи, оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції органів Казначейства.
Суд встановив, що наказ суду у даній справі про примусове виконання рішення суду прийнятий до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Водночас, враховуючи те, що боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, беручи до уваги те, що інший, аніж передбачений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядок виконання рішення у даній ситуації застосувати неможливо, з урахуванням усіх, вжитих стягувачем заходів, спрямованих на швидке та повне виконання рішення, суд вважає, що право Волинського обласного центру зайнятості, як стягувача, на доступ до правосуддя було б обмежене, у разі неможливості звернутися до суду із заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду.
Суд зазначає, що у даному випадку рішення суду по справі прийнято 21.01.2022, а порядок звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення визначений на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024. Відповідно на момент прийняття рішення у даній справі, Волинський обласний центр зайнятості не міг клопотати перед судом про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду, оскільки норми законодавства, які передбачали можливість звернення до суду з відповідним клопотанням були відсутні.
Крім того, при прийняті даного рішення суд керується таким.
У пункті 40 рішення ЄСПЛ «Hornsby v. Greece» (Горнсбі проти Греції) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.
Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.
Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
ЄСПЛ також зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України» від 07 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», № 29439/02, від 26 квітня 2005 року і у справі «Крищук проти України», № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області подати суду звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21.
Суд звертає увагу боржника, що відповідно до ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
3. До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Суд також акцентує на обов`язках учасників справи: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 2, ч. 3 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 2, 18, 42, 234, 235, 326, 339, 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Волинського обласного центру зайнятості про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) подати звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21 в порядку ст. 345-1 ГПК України задоволити.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) подати звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 №903/946/21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвали можуть бути оскаржені до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали
складено та підписано 03.06.2026
Суддя Микола ШУМ
Судове рішення № 137108872, Господарський суд Волинської області було прийнято 02.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/946/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: