Рішення № 137107725, 26.05.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1632/25

провадження № 2/691/467/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив :

ТОВ «Коллект Центр» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 27 січня 2022 року між Товариством з Обмеженою Відповідальністю «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з Обмеженою Відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №75127367 від 24 серпня 2021 року, який був укладений між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 .. Відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» №75127367 від 24 серпня 2021 року, укладений між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , внаслідок чого ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. 24 серпня 2021 року між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №75127367. Згідно п. 1. Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики сума позики становить 13352,00 грн., строк позики становить 64 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,60, яка нараховується за кожен день користування позикою. Відповідно до договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, на умовах повернення позики в кінці строку позики), які розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до положень договору, договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію", Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», на умовах повернення позики в кінці строку позики, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику або її частину товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою або її частиною, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики або її частини та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику або її частину за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 13352,00 грн.. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Зазначені умови є публічною пропозицією, згідно ст.ст. 641, 644 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 ЦК України. Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», первісний кредитор, свої зобов`язання за договором від 24 серпня 2021 року виконав належним чином, перерахувавши кошти в сумі 13352,00 грн. відповідачу. У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином на виконує, в результаті чого, станом на 04 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості становить 23633,99 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 11013,72 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 12418,72 грн., заборгованість за інфляційними збитками - 176,21 грн., заборгованість за нарахування 3% річних - 25,34 грн., у зв`язку з чим прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-10).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову(а.с.133).

16 грудня 2025 року, ухвалою суду, в цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд (а.с.138).

У судове засідання представник позивача ТОВ «Коллект Центр», будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився. В позовній заяві просить про розгляд справи у його відсутності, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання судових повісток, розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи у відсутності представника позивача ТОВ «Коллект Центр» та відповідача ОСОБА_1 , остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність, як таких, що належно інформовані про судовий розгляд. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення відповідача за місцем реєстрації, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів та пояснень сторін, встановлено, що 24 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №75127367 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.12). За умовами договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п.2 Договору позики визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, згідно яких, відповідач отримав позику в сумі 13352,00 грн. строком на 64 днів з процентною ставкою (базова)/день 1,60%, яка є фіксованою (а.с.12). Дата надання позики - 24 серпня 2021 року, дата повернення позики - 26 жовтня 2021 року (а.с.12). Знижена процентна ставка 1,52%, а процентна ставка за понадстрокове користування позики (її частиною) за день становить 2,70% (а.с.12). Орієнтована реальна річна процентна ставка становить 16456,27 (а.с.12). Орієнтована загальна вартість позики у гривнях становить 22341,92 грн. (а.с.12). Умови повернення позики в кінці строку позики викладені у договорі позики №75127367 від 24 серпня 2021 року наступним чином (а.с.12). Так, згідно п.3 позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (а.с.8). Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору, позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. За змістом 5.3 Договору, позичальник доручає позикодавцю ініціювати списання коштів з відповідного банківського рахунку позичальника із використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені позичальником при отриманні/поверненні позики, сплаті процентів за користування та направляти їх на виконання зобов`язань позичальника за Договором. Позичальник доручає позикодавцю здійснювати таке списання виключно з дати отримання позики. Списанням може бути здійснено необмежену кількість разів, але у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості позичальника на день такого списання (а.с.12). Із положень п.5.4 Договору вбачається, що позичальник надав дозвіл позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних, з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі третім особам, в тому числі, але не виключно, колекторським компаніям, у разі відступлення права вимоги за Договором або врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав та інтересів Позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим Договором (а.с.12). Пунктами 5.5, 5.6 Договору встановлено, що позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. Позичальник надав позикодавцю (його довіреним особам та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту. Інформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором, здійснюється шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у Договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника на «MYCREDIT» (а.с.12). Як вбачається із п.п.5.7, 6, 7 Договору, з метою укладення та виконання умов Договору, забезпечення та реалізації прав сторін, позичальник надає згоду на створення, зберігання, використання фото-та/або відеоматеріалів із зображенням позичальника, що були отримані позикодавцем до та/або під час та/або після укладення цього Договору. Позичальник надає згоду позикодавцю на передачу інформації про наявність простроченої заборгованості (що включає її розмір, дату виникнення) третім особам, у тому числі близьким особам. Позикодавець має право звертатися до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про споживче кредитування», з метою донесення до позичальника інформації про можливість виконання позичальником зобов`язань за цим Договором. Пунктами 8,9,10 Договору передбачено, що позикодавцеві заборонено повідомляти інформацію про укладення позичальником Договору, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього Договору. Така інформація не поширюється на випадки повідомлення зазначеної інформації представникам, спадкоємцям, поручителям, майновим поручителям позичальника, третім особам, взаємодія з якими передбачена цим Договором та подала згоду на таку взаємодію, а також на випадки передачі інформації про прострочену заборгованість близьким особам позичальника із дотриманням вимог Закону України «Про споживче кредитування». Позичальник має право звернутись до Національного банку України у разі порушення позикодавцем законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої позичальнику у процесі врегулювання простроченої заборгованості. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від Договору, позичальник повідомляє позикодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, передбаченого для відмови від Договору. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Договору, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику, одержану згідно Договору, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня і?х повернення (включно) за ставкою, що встановлена п. 2 Договору. Позичальник має право достроково виконати Договір, шляхом повернення позики, сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, що встановлена п. 2 Договору. Відповідно до п. 11 Договору, позичальник зобов`язаний надавати Товариству інформацію щодо настання будь-яких суттєвих змін в його діяльності, а також іншої інформації, яка надавалась Товариству при отриманні позики, у тому числі, але не виключно ідентифікаційні дані позичальника та інформації щодо місця роботи позичальника. Про зміни зазначеної інформації позичальник повідомляє Товариство протягом 3 календарних днів з моменту настання суттєвих змін в його діяльності або інформації, яка надавалась при отриманні позики, шляхом направлення на офіційну електронну пошту Товариства відповідного листа із наданням копій підтверджуючих документів (у разі зміни ідентифікаційних даних) (а.с.12). Згідно п.12 Договору врегульовано, що вказаний Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (а.с.12). Відповідно до п.п. 13,14,15, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України. Зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов`язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/або Правилами. Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим Договором усім своїм майном (а.с.8). Згідно п.п. 16,17 Договору, якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений Договором строк, позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування». Якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування (а.с.12). Як зазначено в п.п. 18, 19 Договору, місцем виконання цього Договору є місцезнаходження позикодавця. Претензії приймаються за адресою позикодавця. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору. Місцем виконання договору позики №75127367 від 24 серпня 2021 року є місцезнаходження позикодавця, місцем прийняття претензій є адреса позикодавця , пункт 20 вказаного Договору (а.с.12). У договорі позики №75127367 від 24 серпня 2021 року, згідно пункту 20, вказано юридичні адреси та реквізити сторін. Зі сторони позикодавця - Товариство з обмеженою відповідальністю «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» м. Київ вул. Арсенальна, №1Б ЄДРПОУ 39861924 телефон 0 800 214 111, ліцензія НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 19 листопада 2015 року на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, безстрокова, виконавчий директор В.І. Білан, електронний підпис одноразовим ідентифікатором Ix8LS14vCj (а.с.13), та зі сторони позичальника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт Серії НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахунок НОМЕР_4 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором Ix8LS14vCj (а.с.13). Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» є невід`ємною частиною договору позики №75127367 від 24 серпня 2021 року, які розроблені відповідно до вимог Цивільного Кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, які регламентують умови та порядок надання ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» грошових коштів фізичним особам у позику на умовах повернення позики в кінці строку позики та містять перелік прав та обов`язків позикодавця та позичальника, а також інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору позики, що укладається між позикодавцем та позичальником (а.с.12). Згідно п.п.12.2.1, 12.2.3, 12.3.5, 12.3.6 розділу 12 Правил, товариство має право вимагати від позичальника своєчасного повернення позики та сплати нарахованих процентів, згідно з умовами договору позики, та належного виконання позичальником своїх зобов`язань. Відступити право вимоги за договором позики або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором. В свою чергу позичальник перед позикодавцем має наступні обов`язки: сплачувати проценти за договором позики у встановлених умовами договору позики та цими Правилами порядку та розмірах, та забезпечити своєчасне виконання зобов`язань відповідно до умов договору позики; у випадку виникнення понадстрокового користування позикою (або її частиною) за договором позики сплачувати в повному обсязі нараховані проценти або пеню, та нести відповідальність, передбачену договором позики (а.с.12). За договором позики №75127367 від 24 серпня 2021 року було здійснено успішний переказ в сумі 13352,00 грн. на картку НОМЕР_4 , номер платежу 5e9e5fbe-20b7-4d50-872f-4e06b75eef96, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 23 жовтня 2025 року № КД-000065730/ТНПП (а.с.14). Згідно вказаної довідки, ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНЕКСПРЕС» є фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до умов договору №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року укладеного з ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (а.с.14). Крім того, у довідці зазначено, що ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНЕКСПРЕС» не здійснює операції з готівковими грошима, перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.с.14). Між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», 27 січня 2022 року укладено договір факторингу №27/01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зобов`язується відступити за плату грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, які йому належать і стає новим кредитором за договорами позики (а.с.21-30), що підтверджується Реєстром боржників до договір факторингу №27/01/2022 від 27 січня 2022 року (а.с.31). Із витягу з додатку №3 до договору факторингу №27/01/2022 від 27 січня 2022 року, слід вбачати, що відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , є боржником за договором позики №75127367, сума заборгованості за тілом кредиту - 13358,00 грн., сума заборгованості по процентах за користування - 12418,72 грн., сума інфляційних збитків - 176,21 грн., сума нарахованих 3 % річних, а разом 23633,99 грн. (а.с.33). Відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» в порядку та на умовах визначених договором, відступає шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договором позики, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них (а.с.46-56), що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року (а.с.62), Реєстром боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а.с.63-64). Із Витягу вказаного реєстру, слід вбачати, що відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , є боржником за договором позики №75127367, сума заборгованості за тілом кредиту - 13358,00 грн., сума заборгованості по процентах за користування - 12418,72 грн., сума інфляційних збитків - 176,21 грн., сума нарахованих 3 % річних, а разом 23633,99 грн. (а.с.64). Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 червня 2024 року №1000701070010093267, ТОВ «Коллект Центр» є юридичною особою і, як юридична особа має Статут, затверджений Протоколом загальних зборів учасників товариства, №17/05-2023 від 17 травня 2023 року, який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.77-81). Згідно розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», в якому вказано номер договору позики №75127367 від 24 серпня 2021 року, його ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , заборгованість складається із: тіла кредиту - 13358,00 грн., процентів за користування - 12418,72 грн., інфляційні збитки - 176,21 грн., нараховані 3 % річних - 25,34 грн., а разом 23633,99 грн. (а.с.19), та розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (договір позики №75127367) станом на 10 січня 2023 року становить 23633,99 грн. (а.с.19). З наведеного слід вбачати, що позивач, звертаючись до суду з позовом, суму заборгованості не змінив.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, відповідно до яких Верховний Суд застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, підписаний був лише електронний договір.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІV а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» №675-УІІІ.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, досліджені судом докази у цивільній справі не містять повідомлення відповідача, як боржника про заміну кредитора. Проте, суд виходить з того, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою підстав для відмови у позові новому кредитору, а може лише впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попереднім або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до п.5.4 Договору вбачається, що позичальник надав дозвіл позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних, з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання сторонами зобов`язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі третім особам, в тому числі, але не виключно, колекторським компаніям, у разі відступлення права вимоги за договором або врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав та інтересів Позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим договором (а.с.12).

З наведеного слідує, що умовами договору позики №75127367 від 24 серпня 2021 року, не передбачено повідомлення позичальника про відступлення права вимоги (а.с.12).

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» (договір позики №75127367) станом на 10 січня 2023 року становить 23633,99 грн. (а.с.19). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів та не змінена правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал», позивачем у справі. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі пояснень сторін і досліджених доказів.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми позики, і це є істотним порушенням договору позики №75127367 від 24 серпня 2021 року, та заміна первісного кредитора ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» на підставі договору факторингу №27/01/2022 від 27 січня 2022 року на нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал», і в подальшому первісного кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року на нового кредитора ТОВ «Коллект Центр», не можуть трактуватися на користь відповідача, як причини невиконання зобов`язання і тому, суд обґрунтовано стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості отримати належну суму боргу, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк і тому слід з нього, як відповідача стягнути на користь позивача відповідно до договору позики, заборгованість, що утворилась, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував.

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 04 грудня 2025 року становить розмірі 23633,99 грн., яка складається із тіла кредиту 11013,72 грн., процентів у розмірі 12418,72 грн., інфляційні збитки в розмірі 176,21 грн. та нараховані 3% річних в розмірі 25,34 грн. (а.с.19). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів та не змінена позивачем у справі в ході судового розгляду. Суд звертає увагу, що відповідач відзиву не подав, доказів щодо спростування суми заборгованості не надав. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. З розрахунку заборгованості, наданого до матеріалів справи позивачем, нарахування тіла кредиту і відсотків по кредиту здійснено у межах погоджених строків кредитування, укладаючи договір кредиту, сторони надали належну оцінку його умовам у аспекті отримання бажаних результатів від вступу у кредитні правовідносини, що передбачають для позичальника, отримання певного грошового блага з одночасним покладенням обов`язку щодо повернення таких коштів та сплату відсотків за їх тимчасове використання. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, при кредитуванні зважив пропозицію на ринку позик (кредитів) та обрав найвигідніший для себе варіант щодо отримання коштів у позику, з урахуванням, зокрема, розміру відсоткової ставки та строку повернення отриманих від позикодавця коштів. Саме тому у відповідача не має підстав стверджувати, що умови договору позики в частині оплати відсотків за кредитом є несправедливими, так як він самостійно погодився на відповідну відсоткову ставку та сам вирішив своєчасно не повертати позичені кошти такий тривалий час, що й обумовило тривалий строк нарахування утвореної заборгованості і її розмір. Проте, суд не погоджується без належного обґрунтування та підтвердженням доказами, що наявні підстави для стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 176,21 грн. та нарахованих 3% річних в розмірі 25,34 грн., тому в цій частині позовні вимоги позивача не задовольняє.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору та правничої допомоги.

Так, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0580090088 від 26 листопада 2025 року (а.с.39), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року №01-07/2024, з додатком в якому вказано вид послуг, одиниця виміру, ціна виконаної роботи (фіксована та погодинна), між позивачем ТОВ «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.87-91). Вище наведене вказує, що між сторонами визначено витрати за надання правничої допомоги, та підтверджує, що вказані послуги на суму 13000 грн., адвокатським об`єднанням надані, а позивачем прийняті (а.с.97-98).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське Об`єднання «Лігал Ассістанс» 01 липня 2024 року уклали договір про надання правничої допомоги (а.с.87-92). Згідно акту виконаних робіт по договору про надання правничої допомоги, яку всього надано на суму 13000,00 грн. і складається з робіт зазначених у детальному описі наданих послуг від 31 жовтня 2025 року із усного консультування, складання позовної заяви, та які згідно до заявки від 01 жовтня 2025 року визначають вартість (а.с.97-98).

Задовольняючи частково, з використанням принципу співмірності, вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що такі витрати є не в повній мірі доведеними та документально не підтверджують їх сплату. Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, саме такі обставини суд встановив під час розгляду цивільної справи стосовно відповідача ОСОБА_1 , з огляду на сталість судової практики у вказаній категорії справ, складність справи та витрачений адвокатом час.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса м. Київ вул. Мечнікова, № 3 офіс 306, Код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором №75127367 від 24 серпня 2021 року в розмірі 23432 (двадцять три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 44 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса м. Київ вул. Мечнікова, № 3 офіс 306, Код ЄДРПОУ 44276926, судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса м. Київ вул. Мечнікова, № 3 офіс 306, Код ЄДРПОУ 44276926, судові витрати у виді правничої допомоги в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн..

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю ««Коллект Центр», юридична адреса м. Київ вул. Мечнікова, № 3 офіс 306, Код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач : особа 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко