Ухвала суду № 137107476, 02.06.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1848/25

Провадження № 1-кп/568/35/26

02 червня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Радивилівського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №62025240030000338 (від 13.01.2025 р.) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 04.06.2026, з тих підстав, що ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не відпали та не змінились, застосування будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу унеможливить забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор вважає, що метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: зокрема: переховуватися від суду, через суворість покарання за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та доволі слабкі соціальні зв`язки; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення, просили пом`якшити запобіжний захід, визначивши розмір застави.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 21.10.2025р. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

22.10.2025р. за ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 19.12.2025р., без права внесення застави.

Обвинувальний акт з додатками надійшов до Радивилівського районного суду Рівненської області 30.10.2025р. та був розподілений судді ОСОБА_6 .

Ухвалами суду запобіжний захід відносно ОСОБА_4 був неодноразово продовжений без права внесення застави, останній раз строком до 04.06.2026р.

29.05.2026р. справа надійшла в провадження судді ОСОБА_1 за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 29.05.2026р. призначено підготовче судове засідання на 02.06.2026 на 11:00 год.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Дійсно, згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З пояснень учасників справи та матеріалів, що маються у справі, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що йому інкримінується, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

З огляду на положення ст. 178 КПК України, якими встановлено обставини, що мають враховуються при обранні запобіжного заходу, суд зазначає, що обвинувачений має слабкі соціальні зв`язки, не працює та не навчається, власної сім`ї не має, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, будь-які близькі родичі відсутні.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слід зауважити, що оскільки ОСОБА_4 , як військовослужбовцю, інкримінується вчинення під час дії воєнного стану злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, то згідно вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, до нього застосовується винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченому ст. 109-114-2, ст.258-258-6, ст. 260, ст. 261, ст. 402-405, ст.407, ст.408,ст.429, ст.437-442 КК України.

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).

Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги наявні дані про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, тривалість судового провадження, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194, 331, 371, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 31 липня 2026 року включно в Державній установі «Рівненській слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає як ВПО без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 31.07.2026 року включно.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, надіслати обвинуваченому ОСОБА_4 та начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 03 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1