Рішення № 137106668, 03.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/19/26

Провадження № 2/375/544/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит»(далі ТОВ «ФК Єврокредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 99047,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 231-011-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).

Також Позичальник своїм підписом підтвердив, що:

- з Правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлений і згодний;

- один оригінал Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані (п. 5.5 Кредитного договору).

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 05.05.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. У тому числі, у розділі 2 «Умови та порядок надання кредиту», сторони погодили конкретні умови, на яких Позичальнику надавався Кредит, зокрема:

- п. 2.2 строк надання Кредиту;

- п. 2.3 загальний розмір Кредиту;

- п. 2.4 процентна ставка за користування Кредитом;

- п. 2.5 орієнтована реальна річна процентна ставка;

- п. 2.6 орієнтована загальна вартість Кредиту;

- п. п. 2.7, 2.8 розмір комісійної винагороди;

- п. 2.9 розмір щомісячного платежу;

- п. 2.10 інформація щодо забезпечення;

- п. 2.11 процентна ставка за користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 Кредитного договору та ін.

У подальшому Банк свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Позичальник Кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед Позивачем.

3 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 9 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС») був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1. ТОВ «ФК Єврокредит» набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року в сумі 99047,51 грн, з яких: 26749,65 грн заборгованість за основним боргом, 18346,16 грн заборгованість за відсотками та 53951,70 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» вказану заборгованість в загальному розмірі 99047,51 грн, а також судові витрати по справі.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 3 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 6 травня 2026 року о 09 год 30 хв.

6 травня 2026 року розгляд справи відкладено до 10 год 00 хв 6 травня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 1 червня 2026 року від представника позивача, через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, про поважність причин неявки суду не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 26грудня 2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 231-011-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) (а.с. 10-11).

За умовами укладеного кредитного договору кредитодавець (банк) надає кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками (п. 1.1 Договору).

Також, цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК»/Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщуються на офіційному сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua. (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1-2.8 Договору: тип кредиту кредит,

кредит надається на строк з 26 грудня 2019 року до 23 грудня 2022 року включно,

загальний розмір кредиту 28026,91 грн,

процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), % річних 15 %,

загальна вартість кредиту на дату укладення договору 71437,30 грн.

розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в 3,5 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року ОСОБА_2 станом на 3 вересня 2024 року мала заборгованість в сумі 99047,51 грн, з яких: 26749,65 грн заборгованість за основним боргом, 18346,16 грн заборгованість за відсотками та 53951,70 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 12).

Факт перерахування коштів відповідачу та сума заборгованості відповідача за даним кредитним договором підтверджується також виписками по особовим рахункам (а.с. 13-27).

3 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 9 липня 2024 року (а.с. 28), між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 29-31).

Відповідно до п. 4 даного Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21723211,51 гривень 51 коп (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Оплата підтверджується копією платіжної інструкції № 66895 від 31 липня 2024 року на суму 23425777,00 грн (а.с. 32).

Пунктом 14 договору № GL1N426240 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (а.с. 31).

Отже, ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 3 вересня 2024 року, в загальному розмірі 99047,51 грн, з яких 26749,65 грн заборгованість за основним боргом, 18346,16 грн заборгованість за відсотками та 53951,70 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 50).

27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК Єврокредит» уклали Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 36-37).

Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1. Відповідно до Додатку №1 до даного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги в тому числі і за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №1/12 відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК Єврокредит» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року в сумі 99047,51 грн, з яких 26749,65 грн заборгованість за основним боргом, 18346,16 грн заборгованість за відсотками та 53951,70 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 39).

Доказів повного погашення кредитної заборгованості по кредитному договору матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач не погасив кредитну заборгованість, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно з цією статтею ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Також, відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до вимог статті 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Усупереч умовам кредитного договору та приписів законодавства відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК Єврокредит», остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК Єврокредит», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Враховуючи вказане вище, суд бере до уваги те, що кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості, проведений кредитором до відступлення прав вимог, відповідачкою не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив. Натомість ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

Щодо стягнення заборгованості з відповідачки по сплаті комісії, суд не вбачає за можливе стягнути із останньої вказану суму виходячи із такого.

У пункті 2.8 Кредитного договору, що узгоджується із положеннями паспорту споживчого кредиту, підписаних відповідачем, передбачено, що банком встановлюється комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,5 % від суми кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, як в самому кредитному договорі, так і в паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності та переліку таких послуг при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії в розмірі 53951,70 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконала свої зобов`язання, не погасила тіло кредиту та не сплатила відсотки згідно умов договору, а тому відповідно до зазначених норм цивільного законодавства з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню заборгованість у розмірі сумі 45095,81 грн, з яких: 26749,65 грн заборгованість за основним боргом, 18346,16 грн заборгованість за відсотками, а позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 1 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» і Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС»; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12078263 від 5 січня 2026 року; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 виданого 4 липня 2024 року; ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року (а.с. 43-53).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі стаття 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11200,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Позивач просить стягнути із відповідача 99047,51 грн. Водночас судом вирішено стягнути 45095,81 грн, що становить 45,53 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2662,40 грн х 45,53 % = 1212,19 грн тавитрати на надання правової допомоги у розмірі: 3000,00 грн х 45,53% = 1365,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 141, 223, 263 - 265, 268, 274 - 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 231-011-850-2-19-Г від 26 грудня 2019 року у розмірі 45095 (сорок п`ять тисяч дев`яносто п`ять) гривень 81 копійка.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 19 копійок та витрати на надання правової допомоги у розмірі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п`ять) гривень 90 копійок.

У іншій частині позовних вимог та судових витрат - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит», місцезнаходження: пров. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро, ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 3 червня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус