Ухвала суду № 137106326, 04.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4906/26

Провадження № 2-з/361/65/26

04.06.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Савчака С.П., без повідомлення учасників розглянувши в м. Бровари Київської області заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову подану у цивільній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Калитянської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Калитянської селищної ради про:

- визнання незаконним та скасування рішення Калитянської селищної ради від 20.06.2024 року № 2842-90-VIIІ про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передання земельної ділянки, кадастровий номер 3221288801:01:029:0056 у власність ОСОБА_4 ;

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Калитянської селищної ради Дахно В.Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.10.2024 року 12:31:35, індексний номер 75533355;

- визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/3 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056, розташованої на АДРЕСА_1 ;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/3 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056, розташованої на АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є спадкоємцями по 1/3 частині будинку АДРЕСА_1 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_2 є сином померлої, а позивач ОСОБА_3 є спадкоємицею за правом представлення ОСОБА_7 , який був сином померлої. Будинок було побудовано під час перебування померлої у шлюбі з ОСОБА_8 , але право власності на будинок не було зареєстроване.

Після смерті ОСОБА_8 спадкодавиця перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 . Знаючи, що свідоцтво про право власності спадкоємцям не видавалося ОСОБА_9 використавши спрощену процедуру реєстрації права власності на житлові будинки зареєстрував право власності на спадковий будинок за собою. В подальшому на підставі договору дарування ОСОБА_9 відчужив будинок своїй дружині ОСОБА_5 , яка на підставі договору дарування житлового будинку від 16.03.2024 року відчужила його своєму синові ОСОБА_4 , а той подарував його своїй дружині ОСОБА_4 .

Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 року витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частини будинку.

Під час розгляду справи позивачам стало відомо, що 10.10.2024 року право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056 зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі рішення Калитянської селищної ради від 20.06.2024 року № 2842-90-VIIІ. Зазначене рішення прийняте всупереч вимогам ст. 120, 140, 141 ЗК України, адже спадкоємці (позивачі) не відмовлялися від права власності (користування) земельною ділянкою та перехід майнових прав на будинок зумовлює і перехід прав на ту частину земельної ділянки на якій він безпосередньо розташований та яка необхідна для його обслуговування.

Від представника позивачів ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056, розташованої на АДРЕСА_1 та заборною відповідачам, іншим особам, у тому числі державним реєстраторам та нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

Заяву обґрунтовано тим, що наявність судового спору щодо незаконного заволодіння земельної ділянки дає достатні підстави вважати, що після пред`явлення позову відповідач можу відчужити спірне майно до набрання рішенням у справі законної сили і у разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому у разі відчуження земельної ділянки позивачі будуть змушені шукати додаткових способів захисту, що призведе до ініціювання нових позовів. Водночас забезпечення позову у запропонований спосіб не призведе до завдання шкоди, оскільки у земельна ділянка залишиться у власності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду, уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, ефективний захист прав або інтересів позивача.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Враховуючи вищевказані обставини, між сторонами існує спір щодо земельної ділянки. Вказане на думку суду, дає підстави для висновку про наявність можливості відповідачу розпорядитися спірним майном. У випадку продажу/дарування/міни/поділу земельної ділянки позивачі будуть позбавлені права власності на земельну ділянку та будуть вимушені в подальшому знову навіть при наявності позитивного для них рішення суду звертатися до суду з іншим позовом/ами щодо цієї земельної ділянки (визнання договорів недійсними, витребування земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії, усунути перешкоди тощо), тобто не буде досягнуто ефективний захист прав або інтересів позивачів при наявності можливого майбутнього рішення про задоволення позову.

Суд порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (майно може бути відчужене), з урахуванням законного інтересу, за захистом якого позивачі звернулися до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, вважає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку є співмірним із заявленими позивачами вимогами, реально забезпечить позов та ефективний захист прав позивачів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку не є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, враховуючи, що сьогоднішній власник земельної ділянки може вжити заходів щодо її відчуження, тобто вжити активні дії, які унеможливлять ефективний захист прав та інтересів позивачів, а тому заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку підлягає задоволенню. Одночасно суду вважає, що накладення арешту на земельну ділянку є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Інший захід забезпечення позову про який просить представник, не є співмірним та може позбавити прав інших осіб вчиняти інші можливі дії в інших правовідносинах щодо земельної ділянки. У зв`язку з зазначеним заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 149-154, 259-261, 351-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221288801:01:029:0056, розташованої на АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Позивачі/стягувачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі/боржники:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Калитянська селищна рада, місцезнаходження за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4 ЄДРПОУ 04363811.

Копію цієї ухвали направити:

- Центру надання адміністративних послуг Броварської міської ради (07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 18);

- Броварському відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 39); для виконання; та учасникам.

Повна ухвала складена та підписана 04 червня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак