Рішення № 137106191, 04.06.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/66/26

Справа № 356/1046/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває у шлюбі з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . У шлюбі в сторін народилось двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, відповідач є також матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично проживає у їхній родині, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов №623 від 03.07.2025 року.

Як вказано в позові, позивач в свою чергу вважає ОСОБА_6 своєю дитиною, ставиться до нього, як до рідного, водночас і дитина ставиться до позивача як до рідного батька. З моменту створення сім`ї з матір`ю дитини, позивач постійно піклується про нього, забезпечує його потреби, бере активну участь у його вихованні, розвитку, навчанні, відпочинку та дозвіллі. Він здійснює повноцінне батьківське піклування: забезпечує належні умови для проживання дитини, підтримує її матеріально, надає емоційну підтримку, опікується станом здоров`я та психологічним благополуччям хлопчика. Позивач підкреслює, що стосунки між ним і ОСОБА_7 склалися як між батьком і сином: дитина йому довіряє, сприймає його як рідного батька, звертається до нього як до авторитетної та близької людини, шукає в нього захисту, підтримки та любові. Позивач фактично виконує батьківські функції в повному обсязі, усвідомлено й відповідально, що є підтвердженням сформованого сімейного зв`язку, який має глибоке особисте та соціальне значення.

Також позивач зазначає, що рідний батько ОСОБА_6 - ОСОБА_3 не підтримує жодного зв`язку з дитиною, не бере участі в її вихованні, не цікавиться її життям, станом здоров`я чи емоційним благополуччям. Жодної моральної, психологічної чи матеріальної підтримки зі сторони біологічного батька дитина не отримує. Більше того, він має значну заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, що підтверджується довідкою про неотримання аліментів №14366 від 07.07.2025 року. Така бездіяльність з боку біологічного батька ще більше підкреслює важливість ролі позивача як фактичного батька для дитини, яка перебуває у нього на утриманні. З наявної в розпорядженні позивача інформації, ОСОБА_3 виїхав на постійне місце проживання до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, що унеможливлює будь-яку ефективну комунікацію або звернення до нього з питань, пов`язаних із забезпеченням прав та інтересів дитини.

Разом з тим, позивач вказує, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, він був призваний на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 на військову службу та наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 в позові зазначає, що з огляду на вищевикладене, він має намір реалізувати законне право на звільнення з військової служби на підставі абз. 4 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки фактично утримує трьох неповнолітніх дітей, один з яких ОСОБА_6 перебуває на його повному матеріальному, психологічному та емоційному забезпеченні, при повній відсутності підтримки з боку біологічного батька. Метою звільнення з військової служби для позивача є можливість повноцінно виконання своїх батьківських обов`язків, забезпечення стабільного догляду, виховання та розвитку дітей у безпечному та турботливому середовищі, а також гарантування належного життєвого рівня для кожної дитини в родині. Така позиція ґрунтується на принципі найкращих інтересів дитини, закріпленому як у національному законодавстві, так і в міжнародно-правових актах, що зобов`язують державу створювати умови для захисту прав дитини на належне сімейне оточення, турботу й виховання з боку батьків.

Позивач з посиланням на норми законодавства вказує, що обов`язок вітчима утримувати дитину, яка з ним проживає, настає за умов, у такої дитини/дітей не має матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, вітчим може надавати матеріальну допомогу. А відтак обов`язок вітчима щодо утримання дітей, з якими він проживає, не є безумовним, а тому для встановлення факту утримання вітчимом дитини, яка з ним проживає, потрібно довести, що родичі дитини не можуть надавати таку допомогу. Водночас, як зазначалось рідний батько дітей не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків, не забезпечує їх належним чином та фактично діти залишались на утриманні у матері, поки останньою не було укладено шлюб з позивачем, який фактично почав виконувати обов`язки батька для дітей.

Також, позивач вказує, що з приводу бабусі та дідуся з боку біологічного батька достовірних відомостей не має, оскільки з ними подружжя не спілкується та не підтримує контакт.

Отже, позивач просить суд визнати факт перебування на утриманні вітчима, а саме ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на матеріальному утриманні та вихованні ОСОБА_1 .

12.11.2025 ухвалою Березанського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

03.12.2025 ухвалою Березанського міського суду Київської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 26.03.2026 було закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала.

Третій особі ОСОБА_3 копія ухвали від 03.12.2026 та 26.03.2026, судові повістки про виклик до суду, були надіслані на останнє відоме місце проживання. Крім того, останній викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Третя особа Військова частина НОМЕР_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не правила свого представника. Крім того, 18.04.2026 через систему «Електронний суд» представником Військової частина НОМЕР_1 Кохтенком С.О. було надіслано заяву, в якій останній просив суд розгляд цивільної справи №356/1046/25, який призначено на 25.05.2026 року о 10:30 год., провести без його участі (а.с. 115).

Третя особа Служба у справах дітей Березанської міської ради належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не правила свого представника.

Разом з тим, 03.03.2026 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшло клопотання за підписом начальник служби С. Рощиної, у якому остання просила суд розгляд даної справи проводити без участі представника Служби у справах дітей. Також просила суд ухвалити рішення в інтересах малолітного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 95).

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Так, частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що 19.10.2021 Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , про що 19.10.2021 було зроблено відповідний актовий запис №80 та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_9 (а.с. 23).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 15.02.2022 Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зроблено відповідний актовий запис за № 16 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 25).

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28.12.2023 Виконавчим комітетом Березанської міської ради було зроблено відповідний актовий запис за № 45 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 24).

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 16.04.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області було зроблено відповідний актовий запис за № 66 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 26).

На підтвердження свого статусу військовослужбовця позивач, ОСОБА_1 , надав фотокопії військового квитка серії НОМЕР_6 (а.с. 13-19).

Як зазначено в акті обстеження житлово-побутових умов №623 від 03.07.2025, виданого депутатом Березанської міської ради Окладним О.С., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за діючого документу: ОСОБА_2 , 1990 р.н; ОСОБА_6 , 2014 р.н.; ОСОБА_4 , 2022 р.н.; ОСОБА_5 , 2023 р.н. Фактично проживає: ОСОБА_1 , 1992 р.н.; ОСОБА_2 , 1990 р.н; ОСОБА_6 , 2014 р.н.; ОСОБА_4 , 2022 р.н.; ОСОБА_5 , 2023 р.н. (а.с. 27).

Матеріали справи також містять довідку про неотримання аліментів, видану Баришівським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області. У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_2 у період з 01.01.2025 по 30.06.2025 не одержувала аліментів від ОСОБА_3 згідно з виконавчим листом №2/356/273/21, виданого 10.11.2021 року Березанським міськсудом на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 час. від доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2021 і до досягнення дитиною повноліття, ВП №68214795 (а.с. 28).

Як зазначено в довідці від 07.07.2025 №01-39/115, за підписом директора Березанського ліцею №4 Л. Полтавець, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно навчається в 4-А класі Березанського ліцею №4 Березанської міської ради Київської області. Батько, ОСОБА_1 , відвідує освітній заклад, цікавиться навчанням та вихованням дитини (а.с. 29).

Згідно ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів пункту 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Обґрунтовуючи мету звернення до суду із заявою, ОСОБА_1 посилається на те, що він є військовослужбовцем і відповідно до законодавства, оскільки фактично утримує трьох неповнолітніх дітей, один з яких його пасинок ОСОБА_6 , має право на звільнення з військової служби.

Правовідносини «утримання дітей», є предметом регулювання Сімейного кодексу України.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Тобто, Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).

У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 КК України.

Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.

Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин:

- такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

- вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що позивач одружений з ОСОБА_2 та є вітчимом її неповнолітнього сина ОСОБА_6 .

Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.

Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.

Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов`язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що пасинок позивача має рідних батьків, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Доказів того, що ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав суду не надано.

Також, суд підкреслює, що не сплата аліментів протягом певного періоду рідним батьком ОСОБА_6 на його утримання, не свідчить про відсутність обов`язку такого утримання.

Окрім цього суд звертає увагу, що відповідно до довідки про неотримання аліментів (а.с. 28) ОСОБА_2 , відповідачка по справі, мала право на примусове стягнення аліментів з ОСОБА_3 на свою користь на утримання диитини ОСОБА_6 починаючи з 28.07.2021, однак не одержувала їх в період з 01.01.2025 по 01.06.2025.

Щодо наданих позивачем копій акту обстеження житлово-побутових умов № 623 від 03.07.2025, довідки про неотримання аліментів та довідки з Березанського ліцею №4 суд зазначає, що дані документи не є доказами утримання заявником свого пасинка ОСОБА_6 , оскільки сімейне законодавство передбачає інші джерела доказування в даному випадку, зокрема участь та звернення батьків до органу опіки та піклування та отримання від останніх рішень, довідок, актів, тощо.

Відтак, відсутні підстави стверджувати про наявність у заявника ОСОБА_1 обов`язку утримувати пасинка (сина відповідачки ОСОБА_2 ).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо відсутності у ОСОБА_6 рідних діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ж неможливості належного утримання ними таких дітей. Натомість в позові зазначено, що з приводу бабусі та дідуся з боку біологічного батька достовірних відомостей не має, оскільки з ними подружжя не спілкується та не підтримує контакт.

Проаналізувавши наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином не доведено факт, що ОСОБА_1 без участі заінтересованої особи ОСОБА_3 , утримує неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відтак у задоволенні позову слід відмовити, оскільки відсутні правові підстави для встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини, про встановлення якого просить ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень (а.с. 45).

Отже, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4-5, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 315, 318-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_10 , адреса: м. Чернігів, Чернігівська область.

Служба у справах дітей Березанської міської ради, код ЄДРПОУ: 23569205, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань, Броварського району Київської області.

Суддя Т.В. Дудар